МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЩОДО ВИПЛАТ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ переПІДГОТОВКУ НЕЗАЙНЯТОГО НАСЕЛЕННЯ
Лист від 12.07.2012 р. № 3.1/15-948
<…>
Оплата роботи педагогічних працівників здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102, за погодженням з Міністерством праці, Центральним Комітетом профспілки працівників освіти і науки України, Міністерством фінансів. У пункті 83 зазначеної Інструкції вказано, що оплата майстрів виробничого навчання, основним місцем роботи яких є навчальний заклад, здійснюється за місячними посадовими окладами. Оплата окремих годин виробничого навчання (коли у зв’язку з недостатнім обсягом навчальної роботи введення штатної посади майстра є недоцільним, при роботі понад норму робочого часу, в інших аналогічних випадках) здійснюється за годинними ставками, які визначаються шляхом ділення місячного посадового окладу майстра на 173,1 години. Таким чином, якщо майстер виробничого навчання працює на договірній основі в групах за направленням Центру зайнятості, розрахунок його заробітної плати з погодинною оплатою може мати місце.
Стосовно виплати майстру виробничого навчання матеріальної допомоги на оздоровлення, повідомляємо наступне. Майстер виробничого навчання, що не має педагогічного навантаження у групах за державним замовленням, не може бути штатним працівником державного професійно-технічного навчального закладу. У зв’язку з цим допомога на оздоровлення такому працівнику з державного бюджету не виплачується. При укладенні угоди навчальним закладом з Центром зайнятості на підготовку робітничих кадрів з числа безробітних, що має термін навчання менше 10 місяців, у кошторис, крім заробітної плати, закладається грошова компенсація за невикористану відпустку. Оплата кошторису здійснюється Центром зайнятості. Разом з тим у спільному листі Міністерства освіти і науки України та Центрального Комітету профспілки працівників освіти і науки України від 11 червня 2001 р. № 1/9-223 було дано роз’яснення, що у випадках компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується.
Надбавка за вислугу років виплачується всім педагогічним працівникам, що є у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, незалежно від того, працюють вони за сумісництвом чи у штаті. Виплата надбавки здійснюється відповідно до Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78. У разі коли педагогічні та науково-педагогічні працівники виконують роботу обсягом менше або більше норми, передбаченої ставкою заробітної плати, розмір надбавки за вислугу років зменшується або збільшується пропорційно навантаженню (обсягу роботи).
Директор Департаменту
В. Супрун
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ ДЕРЖФІНІНСПЕКЦІЇ
ОПЛАТа ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ,
ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ переПІДГОТОВКУ
НЕЗАЙНЯТОГО НАСЕЛЕННЯ
У листі, що коментується, МОНМС надало роз’яснення з такого питання:
«Центр професійно-технічної освіти (далі — Центр) здійснює перепідготовку незайнятого населення згідно з договорами, укладеними з державною службою зайнятості. Підготовка здійснюється педагогічними працівниками, які працюють тільки в групах Центру зайнятості. Виникають запитання:
1. Зарплата майстру виробничого навчання за проведення виробничого навчання обчислюється виходячи з годинної ставки чи місячного посадового окладу?
2. Якщо майстер виробничого навчання працює тільки в групах Центру зайнятості, то за чий рахунок йому виплачуватиметься матеріальна допомога на оздоровлення відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII?
3. До теоретичного навчання безробітних Центром залучаються педагогічні працівники з інших навчальних закладів. Чи виплачується таким педагогічним працівникам надбавка за вислугу років?».
Перш ніж коментувати відповідь МОНМС, розглянемо основні положення нормативних документів, що регламентують порядок організації та фінансування перепідготовки незайнятого населення.
Згідно з п. 1.2 Положення про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти, затвердженого наказом Міносвіти від 20.06.2000 р. № 225, Центр є професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня.
Зокрема, Центр може здійснювати підготовку робітників високого рівня кваліфікації з числа випускників загальноосвітніх шкіл, перепідготовку незайнятого населення.
Перепідготовка незайнятого населення є видом соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III та Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII (далі — Закон № 803).
Абзацом 1 п. 2 ст. 24 Закону № 803 встановлено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації та перепідготовка громадян організовуються державною службою зайнятості за напрямами в навчальних закладах згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — ФССБ).
Порядок укладення договорів із навчальними закладами регламентується Інструкцією про порядок укладання договорів з навчальними закладами, підприємствами і громадянами, що звертаються в державну службу зайнятості щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, затвердженою наказом Мінпраці від 29.03.93 р. № 19 (далі — Інструкція № 19). Зокрема, у п. 2 цієї Інструкції перелічено реквізити, які слід указати в такому договорі.
До договору обов’язково додається кошторис, в якому визначається розмір витрат на професійне навчання, навчальний план та програми, затверджені та погоджені в установленому порядку, а в разі забезпечення безробітного місцем проживання на період проходження професійного навчання — кошторис витрат на проживання (п. 2.4 Інструкції № 19).
Щодо розміру витрат на професійне навчання зазначимо таке. Згідно з п.п. 9 п. 1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796, підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів на замовлення центрів зайнятості належать до платних послуг. Плата за послуги включається до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Кошти, отримані від надання платних послуг, уключаються до складу спеціального фонду кошторису.
Розрахунок вартості платних послуг здійснюється навчальним закладом самостійно відповідно до Порядку надання платних послуг державними і комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Мінфіну, Мінекономіки та Міносвіти від 23.07.2010 р. № 736/902/758 (далі — Порядок № 736).
Установлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням (п. 2.1 Порядку № 736). Калькуляційною одиницею при цьому
є вартість отримання відповідної платної освітньої послуги однією фізичною особою за весь період надання в повному обсязі.
Згідно з п. 2.2 Порядку № 736 складовими вартості витрат є:
— витрати на оплату праці працівників;
— нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;
— безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;
— капітальні витрати;
— індексація заробітної плати та інші витрати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, при розрахунку вартості навчання незайнятого населення за направленням Центру зайнятості однією зі складових витрат є витрати на оплату праці педагогічних працівників.
До професійного навчання безробітних залучаються професорсько-викладацький склад, викладачі та інші педагогічні працівники навчальних закладів, фахівці та кваліфіковані робітники підприємств, організацій та установ (п. 5.1 Положення про порядок надання Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, затвердженого спільним наказом Мінпраці та Міносвіти від 13.02.2001 р. № 53/59).
Для оплати праці працівників, які займаються наданням платних послуг, мають використовуватися тільки кошти спеціального фонду.
Тепер перейдемо безпосередньо до відповідей на запитання читача, згадані на початку цього коментаря.
1 . Оплата праці майстрів виробничого навчання навчальних закладів має здійснюватися згідно з Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102).
Абзацом 1 п. 83 цієї Інструкції встановлено, що оплата майстрів виробничого навчання, основним місцем роботи яких є навчальний заклад, здійснюється згідно з місячними посадовими окладами.
Оплата окремих годин виробничого навчання (коли у зв’язку з недостатнім обсягом навчальної роботи запровадження штатної посади майстра недоцільне, у разі роботи понад норму робочого часу, в інших аналогічних випадках) здійснюється за годинними ставками , які визначаються шляхом ділення місячного посадового окладу майстра на 173,1 години (абз. 2 п. 83 Інструкції № 102).
На підставі цього МОНМС у листі, що коментується, робить висновок: якщо майстер виробничого навчання працює в групах за направленням Центру зайнятості, оплата його праці за годинними ставками може мати місце.
2 . Відповідаючи на запитання про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення майстру виробничого навчання, який працює тільки в групах Центру зайнятості, МОНМС в листі, що коментується, вказало: майстер виробничого навчання, який не має педагогічного навантаження в групах за держзамовленням, не може бути штатним працівником ПТНЗ. Оскільки він працює менше 10 місяців і йому виплачується компенсація за невикористану відпустку, то права на виплату матеріальної допомоги він не має. Проте це не так. Тут можливі варіанти.
Перший варіант. Якщо Центр є основним місцем роботи майстра виробничого навчання, зайнятого перепідготовкою незайнятого населення.
Робочий час майстра виробничого навчання визначається відповідно до обсягу навчального навантаження та позаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи серед учнів, слухачів.
Згідно з абз. 2 п. 63 Інструкції № 102 навчальне навантаження між викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися в установі.
Отже, цілком можливо, що навчальне навантаження майстра виробничого навчання буде розподілено тільки на групи за направленням Центру зайнятості. У цьому випадку він буде штатним працівником навчального закладу за спеціальним фондом .
При розрахунку вартості витрат на перепідготовку незайнятого населення до витрат на оплату праці майстрів виробничого навчання має бути включено додаткові кошти на оплату частини щорічної відпустки за фактично відпрацьований період часу зі слухачами за направленням державної служби зайнятості.
При цьому слід пам’ятати, що відповідно до п. 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346, право педагогічних працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості настає після 6 місяців безперервної роботи в закладі. У разі необхідності частина відпустки може надаватися не лише в канікулярний період, а й протягом навчального року.
Згідно з п. 2.3 Порядку № 736 у витратах на оплату праці працівників, залучених до надання платної освітньої послуги, ураховуються розміри посадових окладів, ставки заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовими актами. При формуванні витрат на оплату праці працівників, залучених до надання платної освітньої послуги, також можуть ураховуватися виплати, що мають заохочувальний характер, у порядку, установленому законодавством та колективними договорами (п. 2.3 Порядку № 736).
Як відомо, відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII
(далі — Закон № 1060) держава гарантує виплату педагогічним та науково-педагогічним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) під час надання щорічної відпустки, тобто така виплата є обов’язковою.
У зв’язку з цим при формуванні витрат на оплату праці майстра виробничого навчання обов’язково необхідно враховувати витрати на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення. Що підтверджується абз. 2 п. 2.3 Порядку № 736.
Якщо щорічна відпустка буде поділена на частини, матеріальна допомога на оздоровлення може бути виплачена до будь-якої частини відпустки.
Другий варіант. Якщо майстер виробничого навчання залучається з іншого навчального закладу за сумісництвом.
У цьому випадку майстру виробничого навчання здійснюватиметься погодинна оплата праці відповідно до п. 83 Інструкції № 102. Розмір погодинної оплати праці в цьому випадку визначається шляхом ділення місячного посадового окладу майстра на 173,1 години.
Такий працівник має право на оплату частини щорічної відпустки за фактично відпрацьований період часу зі слухачами за направленням державної служби зайнятості. Права на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки він не має, оскільки є зовнішнім сумісником. На це зверталася увага у спільному листі Міносвіти та ЦК профспілки працівників освіти і науки України від 11.06.2001 р. № 1/9-223; № 02-8/267.
3 . У витратах на оплату праці враховується оплата праці всіх працівників, у тому числі залучених до надання платних освітніх послуг з інших установ.
Оплата праці таких працівників здійснюється на підставі трудових договорів та договорів цивільно-правового характеру за тими самими умовами та розмірами оплати праці, за якими здійснюється оплата праці відповідних штатних працівників.
Згідно зі ст. 57 Закону № 1060 надбавка за вислугу років є обов’язковою виплатою, гарантованою державою педагогічним та науково-педагогічним працівникам.
Надбавку за вислугу років нараховують щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи в таких розмірах: понад 3 роки — 10 %, понад 10 років — 20 %, понад 20 років — 30 %.
Умови виплати надбавки за вислугу років регулює Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений постановою КМУ від 31.01.2001 р. № 78.
Таким чином, педагогічним працівникам, залученим до теоретичного навчання безробітних з інших навчальних закладів, також має виплачуватися надбавка за вислугу років.
Світлана МЕРЕНКОВА,
провідний державний фінансовий інспектор
Харківської об’єднаної державної фінансової інспекції
