КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ НАДАННЯ ПОСЛУГ З ХАРЧУВАННЯ ГРОМАДЯН У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ОПЕРАЦІЇ З НАДАННЯ ЯКИХ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Постанова від 05.09.2012 р. № 818
Відповідно до підпункту «г» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок надання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров’я, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, що додається.
Прем’єр-міністр України
М. Азаров
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2012 р. № 818
ПОРЯДОК НАДАННЯ ПОСЛУГ З ХАРЧУВАННЯ ГРОМАДЯН У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ОПЕРАЦІЇ З НАДАННЯ ЯКИХ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
1. Організація надання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров’я забезпечується керівниками таких закладів.
2. Послуги з харчування громадян у закладах охорони здоров’я надаються безпосередньо такими закладами, зокрема на базі їх блоків харчування, або підприємствами громадського харчування, з якими такі заклади уклали договір.
3. До послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров’я, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, відносяться:
послуги з харчування громадян, що надаються у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форми власності у процесі надання медичної допомоги за рахунок бюджетного фінансування, а також у складі платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, зазначених у розділі I переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138;
послуги з харчування громадян, що надаються у складі послуг з охорони здоров’я у приватних закладах охорони здоров’я.
4. Від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров’я у межах затверджених норм харчування в грамах, а громадян, для яких не встановлено таких норм, — у межах визначеної грошової норми витрат на харчування.
У разі одночасного надання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров’я, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, і послуг, операції з надання яких не звільняються від такого оподаткування, облік відповідних операцій ведеться окремо.
5. Розмір денної грошової норми витрат на харчування визначається з урахуванням потреби у раціональному харчуванні та санітарно-гігієнічних вимог, але не може перевищувати більш як у 1,4 раза суми, що визначається шляхом ділення розміру установленого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць на кількість днів у відповідному місяці.
6. Послуги з харчування громадян у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форми власності за рахунок бюджетних асигнувань надаються в межах коштів, передбачених кошторисами на утримання таких закладів.
7. Організація надання послуг з харчування здійснюється виходячи з харчової та енергетичної цінності продуктів і забезпечується шляхом регулювання об’єму готових страв або раціону, підбором необхідного способу кулінарної обробки відповідно до наявних медичних показань.
Примірне двотижневе меню складається з урахуванням особливостей харчування населення відповідного регіону та норм харчування в грамах. Щоденне меню складається виходячи з наявності продуктів згідно з примірним меню.
Установлюються такі режими харчування у закладах охорони здоров’я:
п’ятиразовий (сніданок, другий сніданок, обід, полуденок, вечеря) — для дітей у віці від одного до трьох років;
чотириразовий (сніданок, обід, полуденок, вечеря) — для дітей у віці від трьох до вісімнадцяти років, вагітних жінок, породіль, матерів, які годують груддю, онкологічних хворих, ветеранів війни та хворих, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу;
триразовий (сніданок, обід, вечеря) — для інших категорій хворих.
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
КОЛИ ПОСЛУГИ З ХАРЧУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД ОБКЛАДЕННЯ ПДВ
Згідно з п.п. «г» п. 197.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) від оподаткування звільняються послуги з харчування громадян у закладах охорони здоров’я. Порядок надання таких послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою , що коментується, затверджено Порядок надання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров’я, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі — Порядок).
Цей Порядок поширюється як на послуги з харчування громадян у закладах (установах) охорони здоров’я державної та комунальної форм власності у випадках, коли ці послуги надаються у процесі надання медичної допомоги за рахунок бюджетного фінансування, а також у складі платних послуг з охорони здоров’я, зазначених у розд. I Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138, так і на послуги з харчування громадян, що надаються у складі послуг з охорони здоров’я у приватних закладах (установах) охорони здоров’я.
Як передбачено п. 4 Порядку, операції з надання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров’я звільняються від ПДВ за умови, якщо:
1) для громадян затверджено натуральні норми — у межах затверджених норм харчування в грамах.
Зазначимо, що середньодобові норми продуктів харчування на одного хворого для лікувально-профілактичних установ визначаються відповідно до вимог наказу МОЗ СРСР «Про зміни та доповнення наказу Міністерства охорони здоров’я СРСР від 23.04.85 р. № 540 «Про поліпшення організації лікувального харчування в лікувально-профілактичних установах» від 14.06.89 р. № 369. Цим документом визначені норми харчування в розрізі найменувань продуктів та їх кількості, необхідних для хворих як загальних відділень лікувально-профілактичних установ, так і спеціальних, таких, як: онкологічні, неврологічні, гастроентерологічні, ендокринологічні, гематологічні.
Що стосується харчування дітей, то норми харчування дітей у дитячих лікарнях регламентує наказ МОЗ СРСР «Про поліпшення організації лікувального харчування в пологових будинках (відділеннях) та дитячих лікарнях (відділеннях)» від 10.03.86 р. № 333.
Для окремих категорій населення та окремих видів захворювань існують свої норми продуктів харчування на одного хворого. Так, норми харчування для хворих на туберкульоз визначаються відповідно до постанови КМУ «Про норми харчування для осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу» від 27.12.2001 р. № 1752. Під час перебування у стаціонарах хворих, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, слід керуватись постановою КМУ «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 21.05.92 р. № 258, хворих ветеранів війни — постановою КМУ «Про збільшення норм грошових витрат на харчування та медикаменти в лікувально-профілактичних закладах ветеранів війни» від 26.04.2007 р. № 680 та наказом МОЗ «Про затвердження рекомендованого середньодобового набору продуктів харчування для ветеранів війни у лікувально-профілактичних закладах громадян» від 21.04.2009 р. № 262;
2) для громадян не встановлено натуральні норми витрат на харчування— у межах визначеної грошової норми витрат на харчування.
Так, у п. 5 Порядку зазначено, що розмір денної грошової норми витрат на харчування визначається з урахуванням потреби у раціональному харчуванні та санітарно-гігієнічних вимог. Однак граничний розмір таких грошових норм не може перевищувати більш як у 1,4 раза суми, що визначається шляхом ділення розміру установленого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць на кількість днів у відповідному місяці.
Визначимо граничний розмір витрат на харчування, в рамках яких операції з надання послуг харчування громадян у закладах охорони здоров’я звільняються від обкладення ПДВ.
Для цього нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI у 2012 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає у вересні — 1044 грн., з 1 жовтня — 1060 грн., з 1 грудня — 1095 грн.
Отже, розмір денної грошової норми витрат на харчування у розрахунку на одного хворого у 2012 році не може перевищувати:
— у вересні — 48,72 грн. (1044 грн. : 30 дн. х 1,4);
— у жовтні— 47,87 грн. (1060 грн. : 31 дн. х 1,4);
— у листопаді — 49,47 грн. (1060 грн. : 30 дн. х 1,4);
— у грудні — 49,45 грн. (1095 грн. : 31 дн. х 1,4).
Тому необхідно мати на увазі таке: якщо послуги з продажу готових страв та інших продуктів харчування громадян у закладах (установах) охорони здоров’я перевищують затверджені натуральні та вищенаведені грошові норми витрат на харчування, то такі послуги обкладаються ПДВ у загальновизначеному порядку за ставкою 20 %.
Крім того, у п. 4 Порядку передбачено, що у разі одночасного надання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров’я, операції з надання яких звільняються від обкладення ПДВ, і послуг, операції з надання яких не звільняються від ПДВ, облік відповідних операцій ведеться окремо.
Згідно з п. 198.4 ПКУ якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту.
У такій ситуації бюджетна установа повинна керуватися п. 199.1 ПКУ, а саме: у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до сум податку, які платник податку має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.
Порядок , що коментується, набрав чинності 11.09.2012 р.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик
