Щодо індексації заробітної плати

Департамент стратегічного планування Міністерства соціальної політики України розглянув запит щодо індексації грошових доходів і повідомляє.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (зі змінами) (далі — Порядок), місяць, в якому відбулося підвищення грошових доходів населення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексуються, якщо сума підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, яка повинна нараховуватися у місяці підвищення.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення доходів наведено в додатку 4 до Порядку.

Тобто, якщо у працівників відбувається підвищення заробітної плати на суму меншу ніж сума індексації, яка повинна нараховуватись у місяці підвищення, то здійснюється підвищення заробітної плати та додається сума індексації, визначена з урахуванням суми підвищення заробітної плати.

Визначена сума індексації фіксується і виплачується у такому розмірі до наступного збільшення заробітної плати, при якому таке збільшення перевищить фіксовану суму індексації.

Якщо наступне підвищення заробітної плати не перевищує фіксовану величину, то здійснюється підвищення заробітної плати та додається раніше зафіксована величина індексації.

Згідно з Порядком заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» визначається у розрахунку на місяць.

Порядком не передбачено механізм визначення суми індексації та фіксованої її величини, якщо працівник працював неповний робочий час.

Враховуючи, що при нарахуванні сум індексації застосовується прожитковий мінімум, який визначається у розрахунку на місяць, на нашу думку, сума індексації та фіксована її величина мають визначатись у розрахунку за повний робочий час, а виплачуватись пропорційно відпрацьованому робочому часу.

Це обґрунтовується тим, що працівник, який працював неповний робочий місяць, наприклад, знаходився на лікарняному, у відпустці або відрядженні, отримав відповідні виплати, які розраховані виходячи із середньої заробітної плати, що враховує суми індексації.

У випадку, якщо оплата праці за дні відрядження розраховується не із середньої заробітної плати, то сума індексації та фіксована її величина мають виплачуватися за повний робочий час.

У разі, якщо працівник працював на 0,5 ставки, а потім перейшов на місячну норму часу і при цьому посадовий оклад (ставка) не збільшувався, то базовий місяць у такому випадку не змінюється. Якщо при переведенні працівника з 0,5 ставки на повну відбувається підвищення посадового окладу (ставки), то має бути здійснено порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації із розрахунку за повний робочий час.

Стосовно індексації заробітної плати працівникам, які працюють на дві неповні ставки, то пунктом 11
додатку до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43, передбачено, що не є сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

У випадку, зазначеному у Вашому листі, оплата праці на основній та іншій роботі не перевищує повний оклад (ставку) за основним місцем роботи. Отже, роботи на посаді повара та підсобного робітника не є сумісництвом.

Враховуючи зазначене, базовий місяць при проведенні індексації має визначатись окремо по кожній посаді, залежно від підвищення заробітної плати.

Щодо індексації заробітної плати працівникам, у разі виплати надурочних та за роботу у нічний час, то якщо умови оплати праці передбачають виплату за надурочні та за роботу у нічний час, то у випадку підвищення посадового окладу відбувається і підвищення доплат за надурочні та за роботу в нічний час. Таке підвищення враховується при визначенні базового місяця при проведенні індексації.

При цьому, якщо посадовий оклад (ставка) не підвищується, а відбувається лише збільшення доплат за надурочні та в нічний час за рахунок кількості відпрацьованих нічних годин, то при такому збільшенні заробітної плати базовий місяць при проведенні індексації не змінюється.

Одночасно повідомляємо, що доплата за святкові дні при визначенні базового місяця не враховується, оскільки така доплата не має постійного характеру.

Заступник директора Департаменту
стратегічного планування — начальник відділу
Н. Підлужна

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

НЮАНСИ ІНДЕКСАЦІЇ ЗАРПЛАТИ:
 РОЗ’ЯСНЮЄ МІНСОЦПОЛІТИКИ

У листі, що коментується, Мінсоцполітики розглянуло чотири питання, пов’язані з проведенням індексації зарплати згідно з вимогами оновленого Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078). Зокрема, якщо працівник:

1) відпрацював тільки частину місяця (перебував на лікарняному, у відпустці або у відрядженні);

2) переведений на повний робочий час;

3) займає дві неповні ставки в одній установі;

4) отримує доплату за роботу у святкові дні та в нічний час, а також оплату за роботу надурочно.

Зауважимо, що перші два питання ми докладно розглянули в коментарі до листа Мінсоцполітики від 30.11.2012 р. № 475/10/136-12, наведеному на с. 11 цього номера. Тому далі розберемо ті два, що залишилися.

Якщо працівник займає дві неповні ставки: як визначити базовий місяць

У Мінсоцполітики запитали: «В установі працівник займає 0,5 ставки кухаря та 0,25 ставки підсобного робітника. При цьому оплата праці на основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи. Як індексувати зарплату такого працівника?».

Згідно з п. 11 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43, якщо за основною роботою працівнику встановлено неповний робочий день і відповідно він отримує неповний оклад (ставку), то інша виконувана ним робота не вважатиметься сумісництвом, якщо оплата його праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

Пунктом 14 розд. 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336, передбачено: при виконанні працівником робіт за різними посадами трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, що визнана основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами. У разі виконання робіт з однаковим обсягом основна посада визначається за згодою сторін.

Оскільки в цьому випадку оплата праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи, то робота на посаді кухаря та підсобного робітника не є сумісництвом.

На думку Мінсоцполітики, у цьому випадку базовий місяць при проведенні індексації має визначатися окремо за кожною посадою, залежно від підвищення зарплати.

Це означає, що зарплата за кожною посадою індексується окремо. При цьому спочатку індексується зарплата за основною посадою, а потім — за іншою. Загальний індексований дохід не повинен перевищувати розмір прожиткового рівня для працездатних осіб. Нагадаємо: з 01.01.2013 р. по 30.11.2013 р. цей показник дорівнює 1147 грн.

Суму індексації, а також фіксовану її величину, для кожної посади обчислюють окремо залежно від базового місяця та суми підвищення зарплати. Нагадаємо: якщо працівнику встановлено неповний робочий час, то розмір фіксованої суми індексації визначається з урахуванням навантаження працівника.

Чи впливають на базовий місяць доплати за роботу в нічний час, надурочно, а також у святкові та неробочі дні

Виникає запитання: чи вважати базовим місяць, в якому відбувається підвищення розмірів таких доплат?

Нагадаємо: з 21.06.2012 р. місяць підвищення грошових доходів (на будь-яку суму) завжди є базовим. Проте, як і раніше, це справедливо, якщо підвищення грошового доходу відбувається за
рахунок збільшення його постійних складових.

Як бачимо, позиція Мінсоцполітики щодо доплати за роботу в нічний час залишається незмінною — вона є об’єктом індексації та підвищення її розміру впливає на базовий місяць. Про це зазначалося також у листі Мінсоцполітики від 14.02.2011 р. № 12/10/136-11 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 26). Утім, якщо в окремому місяці відбувається підвищення розміру доплати за рахунок:

1) збільшення кількості відпрацьованих годин (при цьому посадовий оклад не збільшується), то базовий місяць не змінюється. Додамо, що в цьому випадку немає необхідності визначати працівнику фіксовану суму індексації (якщо її ще не було визначено), адже згідно з абз. 3 п. 5 Порядку № 1078 це роблять тільки в базовому місяці. Коли ж працівнику вже виплачується фіксована сума індексації, то її розмір не зміниться, якщо підвищення зарплати не перевищило таку фіксовану суму;

2) збільшення розміру посадового окладу, то такий місяць стає базовим. У цьому місяці працівнику слід визначити фіксовану суму індексації (якщо її ще не було визначено). Коли ж працівнику вже виплачується фіксована сума індексації, то її розмір не зміниться, якщо підвищення зарплати не перевищило таку фіксовану суму.

Як випливає з листа, що коментується, Мінсоцполітики вважає, що в такому ж порядку слід здійснювати індексацію, якщо зарплата збільшується за рахунок оплати надурочних годин. Тобто фахівці цього Міністерства відносять таку виплату до постійних складових зарплати. Проте вважаємо таку позицію спірною. Так, у ст. 62
КЗпП визначено, що надурочні роботи, як правило, не допускаються. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках, що визначаються законодавством, і тільки з дозволу профспілки. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль та 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП). Усе це свідчить про те, що працівник не може систематично залучатися до надурочних робіт. Звідси висновок: оплата роботи в надурочний час не може бути постійною складовою зарплати.

А от доплата за святкові дні, на думку Мінсоцполітики, при визначенні базового місяця не враховується, оскільки така доплата не має постійного характеру. З таким висновком важко не погодитися.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик