Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку лікарняних

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЩОДО ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЛІКАРНЯНИХ

Лист від 24.01.2013 р. № 04-29-143

Виконавча дирекція Фонду розглянула <…> звернення до Міністерства соціальної політики України щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку матеріального забезпечення та в межах своєїкомпетенції повідомляє, що обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок).

Відповідно до пп. 7 — 9 Порядку середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб у межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Усі виплати, з яких сплачено страхові внески під час обчислення середньої заробітної плати, для розрахунку страхових виплат включаються в тому місяці, в якому їх було нараховано.

Пунктом 4.3.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, передбачено, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Згідно з п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція). Згідно з п.п. 1.6.2 Інструкції, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Таким чином, законодавчо визначено період відображення фонду оплати праці у первинному документі бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 14 Порядку середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Отже, у січні та лютому 2012 року при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховується заробітна плата у розмірі, в якому вона була нарахована та на яку було нараховано єдиний внесок, а також враховуються фактично відпрацьовані дні у цих місяцях.

Якщо працівник хворів у березні 2012 року і йому була нарахована заробітна плата у січні в сумі 800,00 грн. за 4 робочих дні, а у лютому йому було нараховано заробітну плату за 1 робочий день в сумі 200,00 грн. та донараховано заробітну плату за 10 робочих днів січня на суму 2000,00 грн., то при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у такому разі до розрахунку береться нарахована заробітна плата у січні — 800,00 грн., у лютому — 200,00 грн. та донарахована заробітна плата у лютому за січень — 2000,00 грн. та 15 фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, а при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадку сторнування заробітної плати — враховується нарахована заробітна плата у січні та лютому за мінусом сторнованої заробітної плати за січень та фактично відпрацьовані 6 робочих днів розрахункового періоду.

До розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах включаються усі виплати, з яких сплачено страхові внески, в тому місяці, в якому їх було нараховано.

Відповідно до пп. 3, 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Отже, якщо застрахована особа після закінчення у неї відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку приступила до роботи 20 січня 2012 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по страховому випадку, який настав у неї в квітні 2012 року, січень 2012 року не виключається з розрахункового періоду і до розрахунку береться його частина.

Що стосується розподілу оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця між різними джерелами фінансування, то відповідно до п. 8 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439, роз’яснення щодо застосування цього Порядку дає Міністерство соціальної політики України.

Заступник директора Т. Нагорна

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

РОЗРАХУНОК ЛІКАРНЯНИХ У НЕСТАНДАРТНИХ СИТУАЦІЯХ:
 РОЗ’ЯСНЮЄ ФССТВП

У листі, що коментується, ФССТВП надав роз’яснення з актуальних питань, пов’язаних із розрахунком допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах згідно з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266 ). Далі наведемо ці питання, а також прокоментуємо роз’яснення фахівців Фонду.

Якщо в розрахунковому періоді для виплати лікарняних був перерахунок зарплати у зв’язку з виправленням помилки

Запитання: «В одному з місяців розрахункового періоду було здійснено перерахунок зарплати у зв’язку з виявленням помилки щодо відпрацьованого часу за попередні місяці. Які робочі дні та зарплату необхідно враховувати для розрахунку середньої зарплати для виплати лікарняних?».

Ситуації, подібні описаній у запитанні, не рідкість для бюджетних установ. Так, щоб уникнути виникнення кредиторської заборгованості, такі установи виплачують зарплату «місяць у місяць», тобто зарплата за другу половину місяця виплачується в тому місяці, за який вона нарахована. Більше того, часто усі розрахунки із зарплати здійснюються до закінчення звітного місяця (у табелі обліку використання робочого часу проставляють робочі дні наперед). У подальшому ж може статися, що працівник у кінці місяця захворів, на підтвердження чого надав листок непрацездатності. У цьому випадку роблять перерахунок: утримують зарплату, а дні хвороби оплачують виходячи із середньої зарплати, розрахованої згідно з Порядком № 1266.

Якщо такі коригування було проведено, то в подальшому при розрахунку середньої зарплати для виплати лікарняних необхідно керуватися таким.

Пунктом 14 Порядку № 1266 установлено: середньоденна зарплата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

У зв’язку з цим при розрахунку лікарняних визначають:

1) суму зарплати, нараховану за розрахунковий період;

2) кількість робочих днів, відпрацьованих за розрахунковий період.

Якщо коригується зарплата. Якщо в розрахунковому періоді коригується зарплата (донараховується або утримується), то до розрахункового періоду включаються всі виплати, з яких сплачено єдиний соцвнесок (ЄСВ), у тому місяці, в якому вони були нараховані. Це підтверджується і абз. 10 листа, що коментується. Пояснимо, чому це так.

Згідно з пп. 7 — 9 Порядку № 1266 середня зарплата обчислюється виходячи з нарахованої зарплати за видами виплат, що включають основну і додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), підлягають обкладенню податком на доходи фізосіб та обкладаються ЄСВ у межах максимальної величини.

Крім того, відповідно до п.п. 4.3.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5, а також п.п. 1.6.2 Інструкції № 5, якщо нарахування зарплати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування.

Звідси висновок: ту суму зарплати (нехай навіть помилково завищену чи помилково занижену), з якої було сплачено ЄСВ, необхідно включити до розрахунку середньої зарплати.

До речі, із цієї ж причини немає необхідності перераховувати вже виплачені лікарняні в разі донарахування чи утримання зарплати.

Отже, якщо установою в певному місяці здійснено донарахування заробітної плати зі сплатою ЄСВ за попередній місяць або утримання заробітної плати, сума донарахованої або утриманої заробітної плати включається до заробітної плати в тому ж місяці, в якому здійснено донарахування або утримання.

Якщо уточнюється кількість відпрацьованих днів. Як випливає з п. 14 Порядку № 1266, під час розрахунку середньоденної зарплати потрібно враховувати кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Тобто йдеться про робочі дні, які фактично були відпрацьовані.

Тому при розрахунку загальної кількості фактично відпрацьованих днів за розрахунковий період коригування відпрацьованих днів має бути враховано.

Розглянемо викладене вище на прикладах, з якими зверталися до ФССТВП.

Приклад 1. Працівник хворів у березні 2012 року. Розрахунковий період: січень — лютий 2012 року. Нараховано в розрахунковому періоді:

У цьому випадку середньоденна зарплата розраховується так: (800 грн. + 2000 грн. + 200 грн.) : (4 роб. дн. + 10 роб. дн. + 1 роб. дн. ) = 200 грн.

Приклад 2. Працівник хворів у березні 2012 року. Розрахунковий період: січень — лютий 2012 року. Нараховано в розрахунковому періоді:

У цьому випадку середньоденна зарплата розраховується так: (1800 грн. - 800 грн. + 200 грн.) : : (9 роб. дн. - 4 роб. дн. + 1 роб. дн. ) = 200 грн.

Якщо в розрахунковому періоді для виплати декретних був перерахунок зарплати

Запитання: «Розрахунковий період для визначення допомоги по вагітності та пологах січень — червень. У червні працівниці помилково було завищено/занижено зарплату, з якої сплачено ЄСВ. У липні цю помилку було виправлено та утримано/донараховано зарплату. Як у цьому випадку правильно розрахувати середню зарплату?».

Згідно з абз. 3 п. 14 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах розраховується шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до
3 років та 6 років за медичним висновком).

Отже, стосовно коригування зарплати — підхід аналогічний розглянутому вище щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності. Так, до розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах уключаються всі виплати, з яких сплачено ЄСВ, у тому місяці, в якому їх було нараховано (див. абз. 10 листа, що коментується).

Таким чином, якщо в червні було неправильно нараховано зарплату (завищено чи занижено), саме її сума увійде до розрахунку середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, оскільки саме з цієї суми було сплачено за такий місяць суму ЄСВ.

Відносно ж кількості відпрацьованих днів слід бути уважними: незважаючи на те, що при роз-рахунку допомоги по вагітності та пологах ураховуються календарні дні, до їх числа не входять дні, не відпрацьовані з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до 3 років і 6 років за медичним висновком.

Працівниця захворіла після виходу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років: яким буде розрахунковий період

Запитання: «Після перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 років працівниця вийшла на роботу 20 січня. Страховий випадок настав у квітні. Чи слід уключати до розрахункового періоду для оплати листка непрацездатності не повністю відпрацьований січень?».

Як відомо, розрахунковим періодом для обчислення лікарняних є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї їх сплачували (п. 3 Порядку № 1266).

У загальному випадку розрахунковим періодом є 6 календарних місяців (далі — к. м.) з 1-го до 1-го числа, а для осіб, які працюють на сезонних роботах, — 12 к. м. (п. 4 Порядку № 1266).

Виходячи з цього, у випадку, що розглядається, розрахунковим періодом буде жовтень — березень (6 к. м. перед настанням страхового випадку), адже під час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівниця продовжує перебувати у трудових відносинах з роботодавцем.

Однак при визначенні розрахункового періоду слід також ураховувати положення абз. 5 п. 4 Порядку № 1266, а саме: підлягають виключенню з розрахункового періоду місяці, коли застрахована особа не працювала з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), до яких належать:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років (за медичним висновком).

Зазначений перелік є вичерпним (див. лист ФССТВП від 20.03.2006 р. № 01-16-557).

Зверніть увагу: виключенню підлягають саме повні місяці (з 1-го до 1-го числа), не відпрацьовані із зазначених причин.

Тому в нашій ситуації слід виключити з розрахункового періоду тільки жовтень — грудень. Січень не виключається з розрахункового періоду та враховується тільки його частина (див. абз. 13 листа, що коментується).

Для розрахунку лікарняних необхідно загальну суму зарплати, нараховану працівниці за січень — березень, розділити на кількість робочих днів, які працівниця відпрацювала за розрахунковий період (січень — березень).

Зарплата виплачується з різних джерел: як оплатити перші п’ять днів хвороби?

Запитання: «У бюджетній установі працівник працює за основним місцем роботи та за сумісництвом. При цьому оплата праці здійснюється з різних джерел: за основним місцем роботи зарплата виплачується із загального фонду кошторису, а за сумісництвом — із спецфонду.

Як розподілити оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця між різними джерелами оплати праці?»

Як видно з листа, що коментується, на це запитання фахівці ФССТВП не відповіли. Натомість запропонували звернутися за роз’ясненнями до Мінсоцполітики — органу, уповноваженого роз’яснювати питання, пов’язані з оплатою перших п’яти днів хвороби за рахунок роботодавця.

Що ж, за відповідним роз’ясненнями наша редакція обов’язково звернеться. А поки висловимо нашу думку з цього питання. Так, ми вважаємо, що слід розподіляти перші п’ять днів тимчасової непрацездатності між джерелами фінансування пропорційно сумі всієї зарплати за основним місцем роботи та сумі всієї зарплати за сумісництвом.

Приклад 3. Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності становить 500 грн. Загальна сума зарплати (у тому числі надбавки і доплати) за основним місцем роботи складає 1500 грн., загальна сума зарплати за внутрішнім сумісництвом — 750 грн. Усього — 2250 грн.

Розподілимо оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

500 x 1500 : 2250 = 333,33 (грн.) — виплачується за рахунок загального фонду;

500 x 750 : 2250 = 166,67 (грн.) — виплачується за рахунок спецфонду.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик