ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЩОДО ОБЛІКУ БУДИНКІВ ТА СПОРУД
Лист від 28.02.2013 р. № 17-08/506-5487
Державна казначейська служба України розглянула лист <…> та в межах компетенції повідом-ляє.
Статтею 133 Господарського кодексу України (далі — Кодекс) визначено, що основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права — право господарського відання, право оперативного управління.
Правом оперативного управління, відповідно до статті 137 Кодексу, визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Майновий стан суб’єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов’язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону (стаття 145 Кодексу).
Частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції з обліку не-оборотних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 № 64, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за № 459/4680 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 № 30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.03.2005 за № 300/10580) (далі — Інструкція), бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах бухгалтерського обліку надходження, переміщення, вибуття всіх необоротних активів, які належать установі, у тому числі і здані в оренду.
Пунктом 2.1 Інструкції визначено, що до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року.
Відповідно до Порядку застосування Плану рахун-ків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.99 за № 890/4183, будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій та ін.) та іншими установами, обліковуються на субрахунку 103 «Будинки та споруди».
Для обліку будинків, споруд застосовується «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах» типової форми ОЗ-6 (бюджет) (п. 6.11 Інструкції).
Відображення в бухгалтерському обліку зазначених операцій здійснюється відповідно до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 № 61, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 за № 497/4718 (у редакції наказу Державного казначейства України від 14.02.2005 № 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2005 за № 288/10568).
Перший заступник Голови О. Даневич
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Облік будинків та споруд,
отриманих на праві оперативного управління
З юридичної точки зору, оперативне управління є правовою формою реалізації права державної або комунальної власності спеціально створеними суб’єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. Так, у ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ) зазначено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. У свою чергу, управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки згідно з ч. 1 ст. 24 ГКУ здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб’єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність також на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Таким чином, державні та комунальні підприємства, установи та організації, наділені правом оперативного управління, отримують певну сукупність прав та обов’язків, яка дає їм змогу здійснювати функції власника. Разом з тим власником майна державних (комунальних) підприємств, установ, організацій фактично залишається держава (територіальна громада).
Слід мати на увазі, що згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої та підстави відмови в ній встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV.
У листі, який коментується, Держказначейська служба надає роз’яснення щодо порядку відображення в бухгалтерському обліку бюджетних установ будинків та споруд, отриманих ними на праві оперативного управління. Зокрема, зі змісту цього листа випливає, що такі об’єкти підлягають обов’язковому зарахуванню на баланс установи за дебетом рахунка обліку необоротних активів, а саме субрахунку 103 «Будинки та споруди».
Нагадаємо, що на цьому субрахунку обліковуються із виділенням в окремі підгрупи:
1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій та ін.) та іншими установами;
2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;
3) водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів та інше.
Причому з моменту зарахування на баланс майна, отриманого на праві оперативного управління, установа має право самостійно приймати рішення щодо ремонту, дообладнання, модернізації або реконструкції такого майна, і як наслідок у деяких випадках збільшення його вартості, якщо це не суперечить розпорядчому акту на передачу.
Нагадаємо також, що відповідно до п. 2.5 Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64, основні засоби в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об’єктами. При цьому інвентарним об’єктом за субрахунком 103 «Будинки та споруди» є кожна окрема будівля. До її складу входять усі потрібні для експлуатації і розміщення всередині нього комунікації, тобто система опалення приміщення, включаючи котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа водогазопроводу і каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загальносанітарного значення, підйомники (ліфти).
Якщо будівлі стоять поруч і мають загальну стіну, але кожна з них — самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об’єктами.
Земля і будівлі, розташовані на ній, є окремими основними засобами і в бухгалтерському обліку відображаються окремо.
Надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом з нею один інвентарний об’єкт. Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два і більше приміщень, вони вважаються самостійними інвентарними об’єктами.
Зовнішні прибудови до будівлі, що мають самостійне господарське значення, приміщення котельних, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі) вважаються також самостійними інвентарними об’єктами.
Юлія КРОТ, економіст-аналітик
