УНЕСЕНО ЗМІНИ ДО МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ОБ’ЄКТІВ ОРЕНДИ ТА МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ЗА ДЕРЖАВНЕ МАЙНО
Кабмін постановою від 10.04.2013 р. № 253 уніс зміни до таких документів:
— Методики оцінки вартості об’єктів оренди, затвердженої постановою КМУ від 10.08.95 р. № 629;
— Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786.
Унесеними змінами, зокрема:
— визначено особливості проведення оцінки та визначення розміру орендної плати у разі, якщо нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами передається в оренду дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні;
— уточнено, що результати проведення стандартизованої оцінки оформляються Актом оцінки нерухомого майна (додаток 2 до Методики № 629), який затверджується органом, уповноваженим управляти майном, або Фондом державного майна, його регіональним відділенням (якщо він (воно) є орендодавцем такого майна або за клопотанням органу, уповноваженого управляти майном);
— також Методику № 629 доповнено додатком 3 (Акт оцінки нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна). Цей документ підтверджує результати проведення стандартизованої оцінки майна державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами.
Постанова № 253 набере чинності із дня її офіційного опублікування.
ПІДРЯДНИКИ ПРОТИ ЗАМОВНИКІВ: ПРАКТИКА ВГСУ
Вищий господарський суд України в листі від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 звернув увагу на таке:
1. Відсутність бюджетних коштів на фінансування робіт не виправдовує бездіяльність замовника, не звільняє його від оплати робіт та відповідальності за порушення договору (відшкодування збитків, штрафних та інших санкцій).
У цьому випадку ВГСУ посилається на ст. 252, 256 ЦКУ та ст. 193 ГКУ: одностороння відмова від зобов’язання або його зміна не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторони повинні вжити необхідних заходів для виконання зобов’язань.
Замовник міг припинити виконання договору з моменту виявлення відсутності коштів, а не приймати їх результати (постанова ВГСУ від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011).
Аналогічну позицію викладено в постанові ВГСУ від 15.05.12 р. № 11/446 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткин і Оліус проти України» від 18.10.2005 р.
2. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов’язку з їх оплати.
Підрядник виконав весь обсяг робіт згідно з договором. Замовник оплатив тільки їх частину та безпідставно не підписав акт виконаних робіт.
ВГСУ зазначив, що:
— замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно з договором, оглянути її і в разі виявлення допущених в роботі відступів, недоліків негайно заявити про це підряднику (ч. 1 ст. 853 ЦКУ). У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта інша сторона зазначає про це в акті та підписує його (ч. 4 ст. 882 ЦКУ);
— підрядник не повинен переконувати замовника підписати акт виконаних робіт, а повинен лише констатувати факт відмови від його підписання.
Таким чином, якщо замовник безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за їх наявності), то він повинен оплатити виконані роботи (постанова ВГСУ від 11.05.2012 р. № 21/5005/14068/2011).
ОДНОСТОРОННЄ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ПІДРЯДУ ЗАМОВНИКОМ: ЯК ПРАВИЛЬНО ОФОРМИТИ
Вищий господарський суд України в листі від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 звернув увагу на таке:
1. Замовник має право в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду.
Замовник вирішив у судовому порядку розірвати договір підряду, мотивуючи це тим, що підрядник не виконав частину передбачених договором робіт у встановлений строк. Підрядник позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що замовник теж не виконав договірних зобов’язань — не вніс передоплату та не передав необхідну документацію, що і спричинило затримку виконання робіт.
Суд першої інстанції підтримав замовника, апеляційний суд — підрядника.
Наводячи лад, ВГСУ провадження у справі припинив у зв’язку відсутністю предмета спору. ВГСУ акцентував увагу на тому, що згідно з ч. 4 ст. 849 ЦКУ замовник має право в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, оплативши підряднику виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки. Така одностороння відмова не може бути обмежена. А враховуючи те, що замовник надіслав підряднику лист-відмову про розірвання договору підряду (одностороння відмова, що не потребує погодження), договір припинено. Отже, замовник може розірвати договір без звернення до суду (постанова ВГСУ від 23.05.12 р. № 5010/1495/2011-18/65).
2. Після виконання підрядних робіт одностороння відмова від договору не допускається.
Замовник, невдоволений строками виконання робіт, направив підряднику претензію з проханням розірвати договір в односторонньому порядку згідно зі ст. 849 ЦКУ (як це зроблено в попередній справі) та повернути суму передоплати. Підрядник листом відповів, що роботи вже виконано в повному обсязі, та у задоволенні прохання відмовив. Замовник вирішив шукати правди в суді.
Підсумок судового розгляду такий: оскільки роботи виконані, одностороння відмова від договору за ст. 849 ЦКУ неможлива, а претензію замовника в цьому випадку слід розглядати лише як пропозицію про розірвання договору (ст. 188 ГКУ), а не як односторонню відмову від договору. У зв’язку з цим замовнику відмовлено у задоволенні позову.
