БЮДЖЕТНА УСТАНОВА ЗДАЄ ПРИМІЩЕННЯ В ОРЕНДУ: ЧИ ПОТРІБНО СПЛАЧУВАТИ СПЕЦВОДОЗБІР
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Перинатальний центр, що є бюджетною установою, використовує воду для санітарно-гігієнічних і питних потреб, а також для приготування їжі та прання білизни. Крім того, установа здає в оренду частину приміщення орендарям, які використовують воду виключно для задоволення санітарно-гігієнічних потреб.
Чи є в цьому випадку установа платником збору за спеціальне використання води?
(м. Львів)
Запитання, що стосуються звільнення бюджетних установ від сплати збору за спеціальне використання води (далі — спецводозбір), надходять до редакції нашої газети постійно. Тому далі докладно розглянемо особливості сплати спецводозбору бюджетними установами.
Відповідно до п. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних чи інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
У п. 323.2 ст. 323 ПКУ визначено, що не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які перебувають на цій території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, у межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку.
При цьому під санітарно-гігієнічними потребами слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Розглядаючи запитання, що стосується звільнення бюджетних установ від сплати спецводозбору, також необхідно звернути увагу на п. 326.13 ст. 326 ПКУ. Так, згідно з цим пунктом у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання. Під господарською діяльністю бюджетних установ розуміється будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Зважаючи на наведені вище норми ПКУ, можна зробити висновок про те, що звільнення від сплати спецводозбору для бюджетних установ зберігається в разі, якщо вони використовують воду виключно для власних потреб (питних і санітарно-технічних) без отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Тому якщо бюджетна установа використовує воду не лише для власних потреб, а й для діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, тобто надає платні послуги, у процесі надання яких використовує воду, така установа є платником спецводозбору. Відповідно тільки за умови, що установа надає такі послуги без справляння будь-якої плати, для неї зберігається звільнення від сплати спец-водозбору.
Отже, якщо перинатальний центр використовує воду для санітарно-гігієнічних і питних потреб, а також для приготування їжі та прання білизни хворим (пацієнтам) і при цьому за такі послуги не справляє окрему плату, то підстав для сплати спецводозбору в такої установи немає. Якщо ж надання таких послуг пацієнтам спрямоване на отримання доходу, то така бюджетна установа є платником спецводозбору.
Крім того, читача цікавить запитання, чи зберігається звільнення від сплати спецводозбору в разі надання частини приміщення в оренду. При цьому, як зазначено у запитанні, і бюджетна установа — орендодавець, і орендар використовують воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.
Позицію ДПСУ щодо сплати спецводозбору суб’єктами господарювання в ситуації, коли приміщення передається в оренду, викладено в Узагальнюючій податковій консультації про застосування положень Податкового кодексу України в частині використання води юридичними особами, фізичними особами — підприємцями та платниками єдиного податку для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, затвердженій наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1180. Так, якщо суб’єкт господарювання при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на постачання води з водокористувачем — постачальником води) та надає в оренду іншому суб’єкту господарювання власне приміщення, в якому орендарем використовується вода для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то такі орендодавець і орендар не є платниками спецводозбору.
Із цього випливає: якщо орендодавець та орендар використовують воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб (без укладення договору з постачальником води), то сплачувати спецводозбір вони не повинні.
Також з роз’ясненнями фахівців ДПСУ про порядок обкладення спецводозбором бюджетних установ при наданні приміщень в оренду можна ознайомиться в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 5, с. 16 — 17. Основна суть цих роз’яснень полягає в такому.
При наданні в оренду приміщень бюджетною установою (орендодавцем) іншому суб’єкту господарювання, що не є бюджетною установою (орендарю), якщо орендодавець отримує воду відповідно до укладеного договору на постачання води та не використовує обсяги води для здійс-нення господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, а орендар використовує воду без укладення окремого договору на постачання води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то збір за спеціальне використання води ані орендодавцем (бюджетною установою), ані орендарем (що не є бюджетною установою) не сплачується.
У разі використання води орендарем (що не є бюджетною установою), у тому числі для інших, крім виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілей без укладення ним окремого договору на постачання води, збір за спеціальне використання води сплачує орендодавець (бюджетна установа) за обсяги води, фактично використані орендарем, навіть якщо такий орендодавець (бюджетна установа) не використовував обсяги води для здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Таким чином, перинатальний центр не є платником спецводозбору при дотриманні перелічених вище умов, а саме, якщо:
— установа використовує воду виключно для питних і санітарно-гігієнічних потреб;
— надає пацієнтам такі послуги, як прання білизни та приготування їжі, без справляння будь-якої плати за них;
— орендарі використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.
