Хто уповноважений приймати рішення щодо списання майна

ХТО УПОВНОВАЖЕНИЙ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ ЩОДО СПИСАННЯ МАЙНА

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

На балансі бюджетної організації обліковується нерухоме майно (гараж) як самостійний інвентарний об’єкт 1992 року спорудження, первісна (переоцінена) вартість — 4700 грн. Наразі гараж перебуває в аварійному стані та не придатний для подальшої експлуатації.

Чули від колег, що недавно були внесені зміни до порядку списання об’єктів, які перебувають у державній власності. У зв’язку з цим виникла низка запитань:

1. Чи достатньо сьогодні для списання необоротних активів прийняття лише відповідного рішення керівником установи?

2. Якою є процедура списання нерухомого майна з балансу?

3. Як такі операції відображаються в бухгалтерському обліку?

4. Чи поширюється такий порядок списання майна на застарілу, не придатну до подальшої експлуатації комп’ютерну техніку?

(Полтавська обл.)

Питання, що стосуються списання непридатного для подальшого використання майна бюджетними установами, неодноразово розглядалися на сторінках нашої газети (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 25; 2011, № 38; 2009, № 37). Незважаючи на це ця тема продовжує залишатися актуальною. Тому розглянемо основні моменти, що стосуються процедури списання нерухомого майна бюджетними установами.

Нагадаємо: механізм списання з балансів бюджетних установ об’єктів державної власності, до яких належать об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, визначено Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі — Порядок № 1314).

Звертаємо увагу: нещодавно постановою КМУ від 26.12.2012 р. № 1199 (далі — постанова № 1199), що набрала чинності 03.01.2013 р., було внесено зміни до Порядку № 1314. Вони спрямовані на спрощення механізму списання майна бюджетних установ. Далі розповімо про особливості застосування змінених норм Порядку № 1314.

1. Насамперед, для встановлення причин виникнення непридатності необоротних активів до подальшого використання, неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту або використання в інший спосіб, а також для документального оформлення цих заходів за наказом керівника установи створюється комісія зі списання майна. Наказ про створення постійно діючої комісії оновлюється щорічно або за необхідності. Як правило, повноваження з визначення непридатності матеріальних цінностей та встановлення неможливості чи неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації надаються щорічній інвентаризаційній комісії. Склад та повноваження комісії із списання визначено пп. 9 — 13 Порядку № 1314.

За загальним правилом, установленим п. 5 Порядку № 1314, списання майна бюджетних установ, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Відповідно до змін, унесених постановою № 1199 до п. 5 Порядку № 1314, списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менше 10 тис. грн., здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта згідно із зазначеним Порядком (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію).

У результаті цих змін керівникам суб’єктів господарювання (тобто керівникам бюджетних установ) надано повноваження приймати самостійне рішення про списання такого майна, як:

1) об’єкти необоротних активів, на які нараховано знос у розмірі 100 %;

2) інші необоротні матеріальні активи (тобто об’єкти, що обліковуються на рахунку 11),

за умови, що первісна (переоцінена) вартість таких об’єктів не перевищує 10 тис. грн. (без урахування ПДВ).

Отже, списання майна бюджетних установ, що перебуває в державній власності та відповідає зазначеним вище критеріям, здійснюється на підставі рішення (згоди) на списання майна керівника такої установи.

Що стосується майна, яке не відповідає зазначеним вище критеріям, то, як і раніше, його списання здійснюється на підставі рішення про надання згоди на списання майна, яке видає відповідний орган управління об’єктами державної власності (вища за рівнем організація).

Зауважимо: якщо суб’єктом управління об’єктами державної власності (головним розпорядником бюджетних коштів) затверджено порядок списання майна, що належить до відповідної сфери управління, то бюджетні установи повинні керуватися саме цим галузевим документом. Так, наприклад, списання державного майна, що належить до сфери управління МОЗ, здійснюється з урахуванням положень наказу МОЗ від 05.08.2011 р. № 483; до сфери управління МОНмолодьспорту — наказу МОНмолодьспорту від 16.09.2011 р. № 1071.

2. Після того, як комісією проведено обстеження майна, визначено причини списання та встановлено його непридатність до подальшої експлуатації, комісія може приступити до наступного етапу — підбиття підсумків (результатів) огляду об’єкта, який непридатний до подальшого використання.

Для цього складається протокол засідання комісії, до якого необхідно додати документи, перелічені в пп. 6 і 14 Порядку № 1314. Нагадаємо: приклади заповнення документів, що оформлюються при списанні такого виду необоротних активів, як транспортні засоби, наведено в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 25.

Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акт на списання майна та технічного стану затверджуються керівником бюджетної установи.

3. Для правильного відображення в бухгалтерському обліку операцій зі списання майна необхідно насамперед визначити можливість використання окремих деталей (частин) та матеріалів розібраного та демонтованого нерухомого майна, які можуть бути придатні для ремонту іншого майна. Якщо після списання необоротних активів у розпорядженні бюджетної установи залишаються різні матеріальні цінності, вони мають бути оцінені та зараховані на баланс.

Усі матеріальні цінності, отримані в результаті списання такого об’єкта основних засобів, як гараж, придатні для подальшої експлуатації (наприклад, для ремонту іншого об’єкта нерухомості або для реалізації стороннім організаціям), підлягають зарахуванню на субрахунок 234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя».

Що стосується непридатних для подальшого використання матеріалів та деталей, то вони мають бути оприбутковані як вторинна сировина (металобрухт тощо). Такі матеріальні цінності установа повинна оприбутковувати на субрахунок 239 «Інші матеріали» за вартістю їх можливої реалізації спеціалізованим підприємствам. Облікова вартість таких матеріалів визначається виходячи з цін, установлених пунктами приймання вторинної сировини у відповідному регіоні. На цьому субрахунку вони обліковуються до моменту їх передачі спеціалізованим підприємствам, що займаються збиранням такої сировини (відходів, брухту).

При цьому оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих у результаті списання необоротних активів, зокрема гаража, здійснюється на підставі накладної або акта про приймання матеріалів, типові форми яких затверджено наказом Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та Інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130.

Крім того, комісією додатково складається акт про оцінку таких матеріальних цінностей. Установлення вартості таких цінностей здійснюється на підставі ціни їх можливого використання або реалізації, яка, у свою чергу, визначається з урахуванням діючих ринкових цін на аналогічні матеріали (наприклад, за даними прайс-листів) та з урахуванням їх фактичного зносу.

Дані про матеріальні цінності, що надійшли від ліквідації необоротних активів, зокрема гаража, також наводяться в розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта» Акта про списання основних засобів за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет).

Розглянемо на прикладі порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій зі списання нерухомого майна.

Приклад. Комісією із списання проведено обстеження гаража, що обліковується на балансі організації. Установлено, що такий об’єкт непридатний до подальшого використання, прийнято рішення про його списання. Первісна вартість об’єкта — 4700 грн. Знос — 100 %.

У результаті списання (демонтажу) гаража отримано будівельні матеріали (цеглу, шифер), які можуть бути використані для ремонту іншого нерухомого майна, на суму 400 грн., а також деталі, що підлягають здаванню спеціалізованому підприємству як металобрухт, на суму 750 грн.

Зауважимо: доходи, отримані установою від надходження відходів, придатних для подальшого використання цією установою, і доходи, отримані від передачі металобрухту спеціалізованому підприємству, класифікуються як доходи, отримані від реалізації майна (4 підгрупа 1 групи власних надходжень бюджетних установ).

4. Якщо на балансі бюджетної установи, що утримується за рахунок коштів державного бюджету, значиться комп’ютерна техніка, непридатна для подальшого використання, то при її списанні також необхідно керуватися положеннями Порядку № 1314.

Якщо комп’ютерна техніка, що стала непридатною, відповідає критеріям, зазначеним в абз. 5 п. 5 Порядку № 1314, то приймати рішення про її списання з балансу має право керівник установи. Щодо решти запитань, які виникають при відображенні в бухгалтерському обліку списання комп’ютерної техніки, то їх докладно викладено в матеріалі «Списання комп’ютерної та офісної техніки» у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 39, с. 16 — 19.