Чи ВРАХовуВАти ЗАРПЛАТу під час формування тАРИФІв НА ПЛАТНІ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг надає платні соціальні послуги у відділенні для постійного проживання громадян, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, інвалідністю, хворобою і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу.
Тариф на платні послуги розрахований з урахуванням видатків на заробітну плату працівників, що безпосередньо обслуговують громадян, яким надаються платні послуги, нарахування ЄСВ на їх заробітну плату, видатків на харчування, комунальні послуги, придбання медикаментів тощо.
Кошти, що надходили на спецрахунок за надані платні послуги, витрачалися терцентром згідно зі статтями калькуляції. Однак заробітна плата працівникам, що надавали платні послуги, за рахунок цих коштів не виплачувалася. Натомість усю заробітну плату такі працівники отримували за рахунок загального фонду кошторису.
Штатний розпис терцентру затверджено лише за загальним фондом кошторису.
У ході перевірки нашої установи фахівці Державної фінансової інспекції виявили порушення в частині неспрямування коштів спеціального фонду на відновлення видатків загального фонду кошторису на оплату праці працівникам, що надавали платні послуги, та сплату ЄСВ. Чи правильно це?
Якщо надання платних послуг здійснюється в межах норм робочого часу штатними працівниками установи, які утримуються за рахунок загального фонду, чи маємо ми право під час розрахунку тарифів на платні послуги не враховувати видатки на заробітну плату працівникам, що надають платні послуги, та нарахування ЄСВ на неї?
(Донецька обл.)
У своїй діяльності територіальні центри соціального обслуговування та надання соціальних послуг (далі — терцентр) керуються постановою КМУ «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 29.12.2009 р. № 1417 (далі — постанова № 1417).
Відповідно до п. 4 Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою № 1417, на соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) в територіальному центрі мають право:
— громадяни похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;
— громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім’ї.
Терцентр утримується за рахунок коштів, які відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) виділяються з місцевих бюджетів на соціальний захист населення та враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, інших надходжень, у тому числі від діяльності його структурних підрозділів, від надання платних соціальних послуг, а також благодійних коштів громадян, підприємств, установ та організацій.
Згідно з п. 7 Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою № 1417, територіальний центр може надавати платні соціальні послуги (в межах наявних можливостей), визначені постановою КМУ «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» від 14.01.2004 р. № 12 та цим Переліком:
— громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;
— громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей вищий, ніж прожитковий мінімум для сім’ї.
Для визначення вартості платної соціальної послуги терцентр має скласти калькуляцію.
Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються територіальним центром відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги» від 09.04.2005 р. № 268 (далі — постанова № 268) і затверджуються його директором.
Також при складанні калькуляції терцентри керуються Методичними рекомендаціями щодо розрахунку тарифів на платні соціальні послуги, що надаються територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженими наказом Мінпраці від 24.02.2010 р. № 32 (далі — Методичні рекомендації № 32).
Згідно з п. 3 постанови № 268 до собівартості платної соціальної послуги включаються :
— прямі матеріальні витрати;
— загальновиробничі витрати;
— прямі витрати на оплату праці;
— інші прямі витрати.
Як визначено у Методичних рекомендаціях № 32, до прямих витрат на оплату праці належать витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, що обчислюються згідно із законодавчо прийнятими системами оплати праці у вигляді тарифних ставок (окладів) працівників, які були безпосередньо зайняті у наданні послуг, а також відповідно до схем організації і надання кожного виду послуг; премій та заохочень, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсаційних виплат, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу; інші витрати на оплату праці.
Кількість годин роботи, ставок та посадових окладів працівників визначаються виходячи з тривалості виконання робіт з надання платних соціальних послуг та норм навантаження (або часу для їх виконання). Примірний перелік соціальних послуг, які можуть надаватись територіальним центром, та середні витрати часу на їх виконання наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій № 32.
Кошти, що надходять від надання платних послуг, використовуються відповідно до п. 4 ст. 13 БКУ.
Так, плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, відноситься до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.
Витрачатись кошти цієї підгрупи мають на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що здійснюються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.
Тобто вся сума заробітної плати, яка врахована у калькуляції, має витрачатись на оплату праці тих працівників, які безпосередньо надають платні послуги.
Витрачання коштів загального фонду кошторису на цілі, що передбачені спеціальним фондом кошторису, неприпустиме.
Тому витрати на оплату праці працівників, які надають платні соціальні послуги, обов’язково мають входити до вартості платної соціальної послуги і після надходження плати за послугу обов’язково мають витрачатись на оплату праці в сумі, яка була передбачена у калькуляції.
У випадку надання платних послуг у межах основного робочого часу заробітна плата соціальному робітнику виплачується пропорційно виконаній роботі із загального та спеціального фондів.
Тобто якщо соціальний робітник із норми обслуговування 8 осіб буде обслуговувати 6 осіб на безоплатній основі та 2 особи за плату, то його заробітна плата із загального фонду кошторису відповідно зменшиться. Але в загальній сумі він повинен отримати ту ж саму заробітну плату за 8 осіб, тільки за безоплатне обслуговування 6 осіб йому необхідно виплатити заробітну плату за рахунок загального фонду кошторису, а за обслуговування 2 осіб платного контингенту — із спеціального фонду.
