ОНОВЛЕНО ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКТУВАННЯ ДЕРЖФІНІНСПЕКЦІЄЮ: ВИВЧАЄМО ЗМІНИ
Одним з основних документів, яким керуються фахівці Держфінінспекції під час проведення ревізій фінансово-господарської діяльності об’єктів контролю, є Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.
Постановою КМУ від 03.07.2013 р. № 513*, яка набрала чинності 15.08.2013 р., були внесені зміни до зазначеного Порядку.
Ця стаття є розширеним коментарем до оновленого Порядку проведення інспектування, де розглянуто зміни до нього та яке вони мають значення для об’єктів контролю.
Олександр ЛЕВІЧЕВ, завідувач сектору інспектування установ та організацій, які фінансуються з бюджету, Харківської об’єднаної державної фінансової інспекції
* Див. с. 4 цього номера.
ПОСАДОВІ ОСОБИ
У новій редакції Порядку № 550 уточнено, що акт ревізії складається саме посадовими особами контролюючого органу, які проводили ревізію.
До відома, посадова особа — це особлива категорія службовців державних і громадських органів, установ, організацій, підприємств, які займають постійно або тимчасово, за призначенням, вибором чи в іншому встановленому порядку передбачені штатним розписом посади і правомочні здійснювати юридично значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин. Зміст і обсяг таких дій різні і визначаються займаною посадою.
ВИННІ ОСОБИ
Змінено підхід до визначення винних осіб.
Так, якщо раніше до винних осіб належали посадові та матеріально відповідальні особи, то тепер до них відносять виключно осіб, які відповідальні за фінансово-господарські операції.
Як визначено у новій редакції абз. 3 п. 3 Порядку № 550, винні особи — це особи, які відповідно до покладених на них обов’язків та законодавства були відповідальні за фінансово-господарські операції, проведені з порушенням законодавства, та/або дії (бездіяльність) яких призвели до такого порушення.
Це свідчить про те, що, наприклад, раніше при безпідставному списанні медикаментів унаслідок відсутності підпису про їх використання в медичних картках хворих винною особою ставала медична сестра, яка є матеріально відповідальною за медикаменти, то тепер винною особою буде бухгалтер, який веде облік товарно-матеріальних цінностей, у тому числі медикаментів.
У зв’язку з цим радимо бухгалтерам, які ведуть облік товарно-матеріальних цінностей (медикаменти, продукти харчування тощо), ретельно здійснювати контроль за їх використанням, а не списувати їх з обліку лише на підставі звітів матеріально відповідальних осіб про використання матеріальних цінностей.
Щодо можливості здійснення контролю за правильністю списання продуктів харчування з боку бухгалтерії радимо також переглянути консультацію «Як бухгалтерія може контролювати правильність списання продуктів харчування» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 32, с. 20).
ЗУСТРІЧНІ ЗВІРКИ
За оновленою редакцією абз. 4 п. 3 Порядку № 550 зустрічна звірка — це метод документального та фактичного підтвердження у підприємств, установ та організацій виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об’єкта контролю.
Раніше фахівці Держфінінспекції могли проводити зустрічні звірки лише у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою. Тобто, наприклад, раніше можна було проводити зустрічні звірки лише у постачальників та підрядників, а тепер є можливість проведення зустрічних звірок, наприклад, і у субпідрядників.
До речі, право проведення зустрічних звірок у всіх суб’єктів господарювання було закріплено ще у Законі № 5463.
Тепер Порядок № 550 приведено у відповідність до цього Закону та до Закону № 2939.
За результатами зустрічної звірки складається довідка у чотирьох примірниках, перший, другий та третій примірники якої долучаються до відповідних примірників акта ревізії. Четвертий примірник довідки вручається підприємству (установі чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка.
ЗМІНИ ДО ПРОГРАМ РЕВІЗІЙ
Зміни до програм ревізії раніше вносились для повноти дослідження питань. У новій редакції Порядку № 550 таких обставин щодо внесення змін до програми ревізії не зазначено, отже, зміни до програм ревізії вносяться за будь-якої потреби в цьому.
НАПРАВЛЕННЯ З ПОДОВЖЕНИМ СТРОКОМ ПРОВЕДЕННЯ РЕВІЗІЇ
Залучені спеціалісти, як і посадові особи контролюючого органу, зобов’язані у разі продовження строку планової або позапланової виїзної ревізії пред’явити керівнику об’єкта контролю чи його заступнику направлення з продовженим строком проведення ревізії.
Раніше така вимога висувалась лише для посадових осіб контролюючого органу.
Відзначимо, що тривалість планової виїзної ревізії відповідно до ст. 11 Закону № 2939 не повинна перевищувати 30 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.
Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.
ПІДПИС В ЖУРНАЛІ РЕЄСТРАЦІЇ ПЕРЕВІРОК
Посадові особи контролюючого органу зобов’язані розписатися в Журналі реєстрації перевірок об’єкта контролю у разі його надання.
Раніше ця норма звучала не зовсім коректно і посадові особи контролюючого органу були зобов’язані розписатись в Журналі реєстрації перевірок об’єкта контролю у разі його наявності, тобто без умов його надання працівниками об’єкта контролю для підпису.
БЮДЖЕТНА ЗВІТНІСТЬ
У новій редакції Порядку № 550 визначено, що під час документальної перевірки фахівцями Держфінінспекції, окрім статистичної та фінансової звітності, перевіряється також і бюджетна звітність.
Складання бюджетної звітності передбачено ст. 58 БКУ.
Форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення затверджені наказом № 44.
ФАКТИЧНА ПЕРЕВІРКА
Фактична перевірка передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій.
Як визначено в оновленій редакції п. 16 Порядку № 550, фактична перевірка, яка передбачає проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру, проводиться за участю відповідних спеціалістів контролюючого органу або інших органів, підприємств, установ та організацій.
Але тут не зовсім зрозуміло, яким чином спеціалісти контролюючого органу можуть брати участь у проведенні інвентаризації, адже відповідно до п. 4 ст. 10 Закону № 2939 їм надано право лише вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків. Так, інвентаризація проводиться постійно діючою інвентаризаційною комісією установи за участю матеріально відповідальних осіб у присутності фахівців Держфінінспекції, а не за їх участю.
Також відзначимо, що оновлена редакція абз. 4 п. 16 Порядку № 550 передбачає, що фактична перевірка здійснюється станом на дату її проведення незалежно від періоду, який підлягає ревізії.
Пояснимо, що це означає для об’єкта контролю.
Наприклад, якщо у направленні на проведення ревізії зазначено, що перевіряється фінансово-господарська діяльність за період з 01.03.2010 р. по 01.08.2013 р., а ревізію розпочато 12.08.2013 р., то фахівці Держфінінспекції мають право провести фактичну перевірку на будь-яку дату в межах терміну проведення ревізії, яку вважатимуть необхідною, навіть після 12.08.2013 р.
Також визначено, що для підтвердження результатів фактичної перевірки та фактів, що стосуються періоду, який підлягає ревізії, посадові особи контролюючого органу можуть перевіряти документи об’єкта контролю і за інші періоди фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю.
Це означає, що відтепер узаконено проведення так званого дослідження руху товарно-матеріальних цінностей. Таке дослідження, як правило, проводиться від дати попередньої інвентаризації і до дати теперішнього фактичного контролю, дата якого, як ми вже зрозуміли, може не входити до вказаного у направленні періоду, який підлягає ревізії.
ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ
Як визначено в оновленому п. 17 Порядку № 550, для дослідження питань, передбачених програмою ревізії, посадові особи контролюючого органу мають право отримувати на об’єкті контролю перелік відомостей, що містять інформацію з обмеженим доступом.
Відповідно до ст. 21 Закону № 2657 інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Зазначимо, що до інформації з обмеженим доступом не можуть належати такі відомості:
1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;
3) про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
4) про факти порушення прав і свобод людини і громадянина;
5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Зазначимо, що порядок доступу до інформації з обмеженим доступом, зокрема державної таємниці, регулюється Конституцією, законами № 2657, та № 3855, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно-правовими актами.
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ МАЙНОМ
В оновленому п. 19 Порядку № 550 із питань, які не належать до компетенції контролюючого органу, тобто органу Держфінінспекції, виключено питання щодо управління державним майном.
КОПІЇ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ДОДАЮТЬСЯ ДО АКТА
Слід зазначити, що відтепер фахівці Держфінінспекції можуть вимагати завірені копії будь-яких документів, про які йтиметься в акті ревізії. Раніше це стосувалось лише копій документів, підтверджуючих операції, проведені з порушенням законодавства.
Про це йдеться в оновленій редакції п. 21 Порядку № 550.
ЗУПИНЕННЯ ПЛАНОВОЇ ВИЇЗНОЇ РЕВІЗІЇ
Підставами для зупинення планової виїзної ревізії згідно з оновленою редакцією п. 22 Порядку № 550 є:
— проведення зустрічних звірок;
— термінове виконання інших завдань;
— обґрунтоване звернення об’єкта контролю за погодженням з керівником контролюючого органу.
Звернемо увагу, що раніше такими підставами було проведення значної кількості зустрічних звірок, а також обґрунтоване звернення об’єкта контролю і погодження з керівником підрозділу контролюючого органу.
Відзначимо, що тепер при зупиненні планової виїзної ревізії не передбачено складання проміжного акта ревізії, на відміну від попередньої редакції Порядку № 550.
ВІДСУТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ОБ’ЄКТІ КОНТРОЛЮ ТА ІНШІ ОБСТАВИНИ, ЩО ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ПРОВЕДЕННЮ РЕВІЗІЇ
У попередній редакції Порядку № 550 у разі відсутності бухгалтерського обліку на об’єкті контролю, недопущення посадових осіб до проведення ревізії, ненадання необхідних для перевірки документів або інших обставин, які перешкоджають проведенню ревізії, було передбачено складання акта з визначенням таких фактів та ревізія не вважалась проведеною і проводилась вдруге.
У новій же редакції Порядку № 550 передбачена можливість проведення ревізій одразу (тобто без перенесення строку її проведення) після усунення зазначених фактів. При цьому до її тривалості не включається строк, протягом якого ревізія фактично не проводилась.
Якщо ж факти, що перешкоджають проведенню ревізії, одразу усунуті не будуть, то ревізія не вважається проведеною, і контролюючий орган має право вдруге організувати та провести ревізію об’єкта контролю, зокрема в плановому порядку, протягом того ж календарного року.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗБИТКІВ В АКТІ РЕВІЗІЇ
У попередній редакції Порядку № 550 не була визначена обов’язковість відображення в акті ревізії розміру збитків. Відтепер в п. 35 Порядку № 550 передбачено, що у констатуючій частині акта ревізії повинна бути наведена інформація про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також, у разі наявності, визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об’єкту контролю внаслідок таких порушень.
Звернемо увагу на те, що до внесення зазначених змін визначення збитків в акті ревізії було передбачено лише Порядком № 346/1025/685/53. При цьому зазначеним Порядком матеріальна шкода (збитки) визначена як втрата активів чи недоотримання належних доходів об’єктом контролю та/або державою, що сталася внаслідок порушення законодавства об’єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб.
АКТ РЕВІЗІЇ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ БУХГАЛТЕРІЇ
В оновленому Порядку № 550 визначені вимоги щодо підписання та ознайомлення з актом ревізії централізованої бухгалтерії.
Так, п. 36 Порядку № 550 передбачено, що акт ревізії централізованої бухгалтерії, яка обслуговує декілька бюджетних установ, підписується посадовою особою контролюючого органу, керівником та головним бухгалтером органу, при якому утворена централізована бухгалтерія.
При цьому слід зазначити, що зі змістом акта ревізії централізованої бухгалтерії повинні бути ознайомлені керівники бюджетних установ, що обслуговуються відповідною централізованою бухгалтерією та щодо діяльності яких ревізією виявлено порушення.
ІНФОРМУВАННЯ КОНТРОЛЮЮЧОГО ОРГАНУ ПРО РОЗГЛЯД РЕЗУЛЬТАТІВ РЕВІЗІЇ
У Порядку № 550 встановлено строк інформування розгляду результатів ревізії та вжитих заходів.
Так, згідно з новим абз. 2 п. 47 Порядку № 550 органи управління об’єкта контролю та органи виконавчої влади повинні проінформувати відповідний контролюючий орган про розгляд результатів ревізії та вжиті у зв’язку з цим заходи не пізніше ніж у місячний строк.
Раніше цей строк нормативними документами, які регламентують діяльність Держфінінспекції, не був встановлений. На практиці у вимогах щодо відшкодування порушень та в інформаціях до вищестоящих організацій цей строк визначався самостійно керівником органу Держфінінспекції, який підписував ці документи. Але, як правило, цей термін не перевищував одного місяця.
ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РЕВІЗІЇ
Згідно з п. 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення:
— притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об’єктів контролю;
— звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;
— застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Згідно з унесеними змінами до цього переліку додано також порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Закон № 2939 — Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII.
Закон № 5463 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» від 16.10.2012 р. № 5463-VI.
Закон № 2657 — Закон України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII.
Закон № 3855 — Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.94 р. № 3855-ХII.
Постанова № 513 — постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550» від 03.07.2013 р. № 513.
Порядок № 550 — Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.
Порядок № 346/1025/685/53 — Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затверджений спільним наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 р. № 346/1025/685/53.
Наказ № 44 — наказ Мінфіну «Про затвердження Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів» від 24.01.2012 р. № 44.
