ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТАРИФІВ НА ПЛАТНІ ПОСЛУГИ З ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ
Дарина ДАВИДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
В управлінні освіти працюють їдальні, які надають платні послуги з виробництва та реалізації продукції громадського харчування, організації її споживання. В розмір плати за послуги входить вартість витрат, пов’язаних з наданням послуг з харчування.
Чи потрібно затверджувати рішенням виконкому витрати на надання послуг виробництва та реалізації продукції громадського харчування, організації її споживання?
(Львівська обл.)
Нагадаємо: бюджетні організації можуть надавати лише ті види платних послуг, які дозволені до надання законодавством.
Для навчальних закладів нормативним документом, що визначає види платних послуг, які вони можуть надавати, є Перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затверджений постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796.
Так, відповідно до п.п. 5 п. 8 цього Переліку навчальні заклади, інші установи та заклади системи освіти, що належать до державної та комунальної форм власності, можуть надавати платні послуги з виробництва та реалізації продукції громадського харчування, організації її споживання.
Вартість платних послуг визначається на підставі калькуляції витрат, які несе організація у зв’язку з наданням платних послуг.
Вартість платної послуги з харчування формується відповідно до Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Мін-освіти, Мінекономіки та Мінфіну від 23.07.2010 р. № 736/902/758 (далі — Порядок № 736).
Установлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням. Розмір плати за надання конкретної послуги визначається на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання та у повному обсязі.
Відповідно до п. 2.2 Порядку № 736 складовими витрат є:
— витрати на оплату праці працівників;
— нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;
— безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;
— капітальні витрати;
— індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.
До витрат на оплату праці працівників, які залучені до надання платної послуги, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовими актами.
Крім того, при формуванні витрат на оплату праці працівників, що залучені до надання платної послуги, можуть враховуватись виплати, що мають заохочувальний характер, матеріальна допомога у порядку, встановленому законодавством та колективними договорами.
Також у витратах на оплату праці працівників, які залучені до надання платної послуги, може враховуватись оплата праці працівників, які не перебувають у штаті навчального закладу, але залучені до її надання. Оплата праці таких працівників здійснюється на підставі трудових договорів та договорів цивільно-правового характеру за тими самими розмірами та умовами оплати праці, за якими здійснюється оплата праці відповідних штатних працівників.
Кількість ставок (штатних одиниць) працівників, які залучаються до надання платної послуги, визначається виходячи з необхідності врахування всіх функцій і видів робіт, які безпосередньо пов’язані з організацією надання кожної конкретної платної послуги замовникам. Для цього можуть використовуватись затверджені у встановленому порядку штатні нормативи, встановлені для установ та закладів різних типів, що функціонують у відповідній сфері діяльності (громадське харчування, побутове обслуговування, туризм, будівництво, транспорт тощо), або штатні розписи навчальних закладів, затверджені вищою за рівнем установою у встановленому порядку.
Нарахування на оплату праці , а саме витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлюються у розмірах, передбачених законодавством.
До безпосередніх витрат та оплати послуг інших організацій належать матеріальні витрати, що використовуються при наданні платних послуг замовникам, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, інвентарю, інструментів, запасних частин, медикаментів, витратних матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, канцелярських товарів, бланкової та іншої документації, що використовується при наданні платної послуги, паливно-мастильних матеріалів, хімікатів, білизни, спецодягу, обмундирування та фурнітури до нього, спортивного одягу, комунальних послуг та енергоносіїв, захисних пристроїв, харчування у випадках, передбачених законодавством; проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування основних фондів, що використовуються для надання послуг; службові відрядження, пов’язані з наданням платних послуг, оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації, ліцензій для надання платних послуг.
Витрати на оплату послуг інших організацій, що залучаються навчальними закладами для надання замовникам послуг на належному рівні, включають оплату виконання обов’язкових робіт, які не можуть бути виконані працівниками навчальних закладів і які повинні бути здійснені професійними фахівцями інших організацій (у тому числі суб’єктами господарювання). Це, зокрема, оплата всіх банківських послуг (у тому числі за готівкове обслуговування), ветеринарних послуг, за послуги охорони, встановлення пожежної та охоронної сигналізації, за юридичні та інформаційні послуги, оренду, встановлення лічильників і спеціального обладнання та їх перевірка, гарантійне та післягарантійне обслуговування, поточний ремонт, що здійснюється залученими юридичними особами, установлення та подальше супроводження програмного забезпечення, послуг зв’язку (у тому числі мобільного), за послуги інтернет-провайдерів.
Крім того, включаються відрахування, які обчислюються від загального розміру витрат на оплату праці і які не включаються до нарахувань на оплату праці (зокрема відрахування профспілковим організаціям), плата за отримання ліцензій, дозволів, отримання яких є необхідною умовою для надання замовникам того чи іншого виду платних послуг, витрати на обов’язковий медичний огляд працівників, заходи з охорони праці та безпеки, охорони навколишнього природного середовища, страхування транспортних засобів, що використовуються при наданні платних послуг.
Вартість безпосередніх витрат та оплата послуг інших організацій вираховуються прямим розрахунком на основі встановлених чинними нормативно-правовими актами ставок орендної плати, строку надання тієї чи іншої платної послуги, площ, що використовуються для її надання; інших видатків, які необхідні для надання замовлених послуг, норм витрат та тарифів відповідно до затверджених в установленому порядку нормативів, порядку розрахунку за комунальні послуги та спожиті енергоносії (за опалювальний сезон або рівномірно протягом року).
У тих випадках, коли прямий розрахунок вартості безпосередніх витрат оплати послуг інших організацій здійснити неможливо, їх вартість визначається виходячи з фактичних витрат на одиницю наданої аналогічної послуги, що склались у навчальному закладі за минулий звітний період, та індексу інфляції.
До капітальних витрат на придбання (створення) основних засобів включаються витрати на придбання або створення основних засобів, зокрема лабораторного, спортивного, виробничого обладнання; випуск навчальної літератури; придбання приладів, механізмів, споруд, меблів, комп’ютерної та оргтехніки, оновлення бібліотечних фондів; капітальне будівництво, придбання, ремонт, реконструкцію та реставрацію приміщень, будівель, споруд, транспортних засобів (у тому числі придбання будівельних матеріалів, виготовлення проектно-кошторисної документації); придбання програмного забезпечення (у тому числі з передачею прав на користування), авторських та суміжних прав.
Капітальні витрати враховуються у розмірі до 10 % у межах вартості платної послуги.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін визначені ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон № 280).
Так, до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до п.п. 2 п. «а» ст. 28 цього Закону належать повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
До делегованих повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до п.п. 2 п. «б» ст. 28 Закону № 280 належать повноваження щодо здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів.
Також зазначимо, що повноваження органів виконавчої влади щодо регулювання цін визначені постановою КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548.
Відповідно до п. 12 додатку до цієї постанови Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють), зокрема:
— граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування;
— граничні торговельні надбавки (націнки) на продукцію громадського харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах.
Отже, затвердження калькуляції витрат та вартості послуг з виробництва та реалізації продукції громадського харчування, організації її споживання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чинним законодавством не передбачено.
