Теми статей
Обрати теми

Які витрати можна здійснювати за рахунок плати за послуги та благодійних внесків

Редакція ББ
Відповідь на запитання

ЯКІ ВИТРАТИ МОЖНА ЗДІЙСНЮВАТИ ЗА РАХУНОК ПЛАТИ ЗА ПОСЛУГИ ТА БЛАГОДІЙНИХ ВНЕСКІВ

 

Дарина ДАВИДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Центр первинної медико-санітарної допомоги, який утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, отримує власні надходження (плату за надані послуги та благодійні внески).

Які конкретно витрати має право здійснювати бюджетна установа за рахунок таких власних надходжень і якими нормативними документами регламентується перелік цих видатків? Чи можна віднести видатки на дообладнання автомобіля газовим обладнанням та встановлення автомагнітоли до витрат, пов’язаних з організацією основної діяльності бюджетної установи?

(Житомирська обл.)

 

Складові частини державного та місцевого бюджетів, у тому числі й перелік власних надходжень бюджетних установ та напрямки їх використання, чітко визначені ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ). Зокрема, кошти, отримані бюджетними установами як плата за надані згідно з їх основною діяльністю послуги, відносяться до підгрупи 1 першої групи власних надходжень і можуть спрямовуватися виключно на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням відповідних послуг.

Поряд із цим благодійні внески, гранти та дарунки, які належать до підгрупи 1 другої групи власних надходжень бюджетних установ, повинні використовуватися на організацію основної діяльності бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ).

На жаль, жодним нормативно-правовим актом не встановлено чіткий перелік видатків, які мають право здійснювати бюджетні установи за рахунок тих чи інших видів власних надходжень, відтак конкретні напрямки використання таких коштів мають визначатися керівниками установ у межах напрямків, передбачених БКУ.

Варто також зазначити, що вимоги до отримання, використання та обліку благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб — резидентів і нерезидентів безпосередньо бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання визначені Порядком отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженим постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222. Так, відповідно до п. 2 цього Порядку благодійні внески можуть надаватися благодійниками у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи — набувачем відповідно до першочергових потреб, пов’язаних виключно з основною діяльністю цієї установи.

Частина коштів, отриманих як благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб, може спрямовуватися на виплату заробітної плати працівників установ і закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання відповідно до кошторисів зазначених установ і закладів з дотриманням вимог Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI у разі, коли такий напрям видатків визначений благодійником.

Водночас слід пам’ятати, що згідно з п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

Таким чином, витрати на ремонт та дообладнання основних засобів (у тому числі транспортних засобів) можуть здійснюватися за рахунок коштів, отриманих бюджетною установою як власні надходження, тільки після погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, комунальних послуг та енергоносіїв.

Що ж стосується віднесення видатків на дообладнання автотранспорту до витрат, пов’язаних з організацією основної діяльності бюджетної установи, то з цього приводу варто звернутися до норм Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 04.11.2011 р. № 755, яким визначено основні правові засади діяльності таких закладів. Зокрема, відповідно до п.п. 2.1 цього Положення основними завданнями діяльності центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі — ЦПМСД) є:

— організація надання прикріпленому населенню первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі — ПМСД);

— забезпечення належної доступності та якості ПМСД для прикріпленого населення;

— організація взаємодії із закладами охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу та екстрену медичну допомогу;

— організація та надання невідкладної медичної допомоги населенню;

— планування розвитку ПМСД;

— проведення організаційно-методичної роботи за напрямом ПМСД;

— здійснення фінансового, матеріально-технічного та кадрового забезпечення ПМСД;

— забезпечення взаємодії між підрозділами ЦПМСД в інтересах збереження та зміцнення здоров’я населення;

— сприяння доступності для населення сільської місцевості стоматологічної та екстреної допомоги;

— організація та створення умов для здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Отже, з урахуванням зазначеного вище автомобіль, який використовується безпосередньо для виконання основних завдань ЦПМСД, наприклад карета швидкої допомоги чи реанімобіль, з метою економії бюджетних коштів на придбання пального може були дообладнано газобалонним обладнанням за рахунок власних надходжень закладу, зокрема, за рахунок благодійних внесків, якщо інші напрямки їх використання не визначені благодійником, а також у разі відсутності непогашеної заборгованості або інших невідкладних потреб. Дійсно, ні для кого не секрет, що зріджений газ (бутан-пропан) у 1,5 — 2 рази дешевший, ніж бензин чи навіть дизпаливо, тому такий захід може мати сенс.

Зверніть увагу на те, що згідно з п. 37 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, у разі переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери, проводиться перереєстрація такого транспортного засобу. Державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність здійснення переобладнання. При перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.

Що стосується встановлення автомагнітоли в автомобілі, навіть який використовується безпосередньо для надання ПМСД населенню, то такі витрати не належать до витрат, пов’язаних з організацією основної діяльності закладу, оскільки наявність або відсутність такого обладнання не впливає на виконання основних завдань ЦПМСД. Тому придбання та встановлення автомагнітоли за рахунок коштів, отриманих установою як благодійні внески, можна здійснити в останню чергу, тобто тільки за умови відсутності інших першочергових потреб (заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, за комунальні послуги, інших заходів, необхідних для виконання основних функцій, але не забезпечених коштами загального фонду бюджету тощо).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі