НАДАННЯ СУБВЕНЦІЇ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ НА РЕМОНТ ДОРІГ
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
При формуванні бюджету сільській раді надано субвенцію за кодом класифікації доходів бюджету 41034400 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах», яка була запланована за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Оскільки субвенцію надають з державного бюджету, існує жорсткий контроль за її використанням. У разі невикористання коштів до кінця року їх має бути повернуто.
Фінансове управління надіслало нам лист про те, що в обов’язковому порядку необхідно розподілити суму коштів на поточні та капітальні видатки. Рішенням сесії були зроблені зміни, у результаті чого відбулося збільшення капітальних видатків шляхом зменшення поточних (на суму збільшення капітальних видатків), а саме за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».
Дороги не були прийняті у комунальну власність і не знаходяться на балансі сільської ради (тобто безхазяйні). Усі дороги мають земляне покриття, у деяких місцях навіть піщане.
Виникає запитання: чи можна проводити капітальний ремонт таких доріг? Як їх оцінити та зарахувати на баланс? Чи потрібно подавати довідку про надходження у натуральній формі до казначейства?
(Херсонська обл.)
Щорічно у Державному бюджеті України передбачаються міжбюджетні трансферти на різні цілі з метою надання допомоги місцевим бюджетам.
Відповідно до ст. 96 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) міжбюджетні трансферти поділяються на:
1) дотацію вирівнювання;
2) субвенції;
3) кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;
4) додаткові дотації.
Відповідно до ст. 2 БКУ субвенція — це міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
У Держбюджеті відповідно до п. 1 ст. 97 БКУ можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:
1) дотація вирівнювання бюджету АР Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського АР Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти;
2) додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів;
3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;
4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, унаслідок надання пільг, установлених державою;
41) субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;
5) субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів);
6) інші додаткові дотації та інші субвенції.
Також зазначимо, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах належить до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів відповідно до п.п. 21 п. 2 ст. 69 БКУ.
Умови та механізм надання цієї субвенції визначено у Порядку та умовах надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, затверджених постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 52 (далі — Порядок № 52).
Головним розпорядником зазначеної субвенції відповідно до п. 2 цього Порядку є Укравтодор, а відповідальними виконавцями бюджетної програми — Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації та органи місцевого самоврядування, для бюджетів яких у державному бюджеті визначений обсяг субвенції.
Замовників робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідного регіону визначають Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації з урахуванням відповідних пропозицій райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що рішення щодо затвердження узагальненого переліку об’єктів будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідного регіону в межах обсягів субвенції приймають Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації з урахуванням пропозицій райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування (п. 3 Порядку № 52).
Копію такого рішення слід подати до 15 березня Укравтодору разом з узагальненим переліком. У разі потреби до зазначених переліків можуть бути внесені відповідні зміни.
Перерахування субвенції здійснюється відповідно до ст. 1031 БКУ та Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою КМУ від 15.12.2010 р. № 1132.
Тепер визначимось із дорогами у сільській місцевості та видами робіт, які у вашому випадку слід провести.
Відповідно до Конвенції «Про дорожній рух» від 08.11.68 р. термін «дорога» означає всю смугу відведення будь-якої дороги або вулиці, відкритої для руху.
Розрізняють автошлях, залізничний, трамвайний, водний, морський, повітряний, річковий шлях тощо.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 р. № 2862-IV (далі — Закон № 2862) автомобільна дорога — це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; вулиця — це автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.
Також зазначимо, що дорожнє покриття — це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів.
Відмітимо, що дороги з земельним покриттям, про які йдеться у запитанні, теж є автомобільною дорогою, оскільки відповідно до Закону № 2862 земляне полотно — це ґрунтова конструкція автомобільної дороги.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 18.09.91 р. № 1562-XII автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якими встановлюється Кабміном.
Такий порядок на сьогодні визначений у Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженому постановою КМУ від 13.08.2003 р. № 1253. Але у вашому випадку керуватись цим Порядком не можна, адже дороги не знаходяться на балансі в жодної організації чи підприємства.
Як зазначено у ст. 16 Закону № 2862 вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Більш того, відповідно до п. 2 ст. 19 Закону № 2862 основними обов’язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зокрема, є організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.
Отже, сільська дорога є комунальною власністю, знаходиться у віданні сільської ради, і сільська рада має здійснювати будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання сільських доріг.
У зв’язку з цим вважати дороги безхазяйними неправильно.
Це підтверджується і роз’ясненням Мін’юсту «Деякі аспекти набуття права власності на об’єкти безхазяйного нерухомого майна» від 13.10.2011 р.
Так, у цьому роз’ясненні Мін’юст зазначив: розглядаючи проблематику набуття права власності на об’єкти безхазяйного нерухомого майна виникає потреба у визначенні самого поняття «безхазяйна річ».
Зі змісту ч. 1 ст. 335 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV випливає, що лише те майно, яке не має власника або власник якого невідомий, може вважатися безхазяйним.
У вашому ж випадку, як уже було зазначено вище, сільські дороги відповідно до чинного законодавства знаходяться у комунальній власності. Тобто ці дороги мають власника, але їх жодна установа на балансі не обліковує.
Для того щоб здійснити зазначені функції, дороги мають бути взяті на баланс сільської ради та закріплені за відповідним підприємством на праві господарського відання.
Це підтверджується листом Держказначейства від 11.01.2007 р. № 3.4-06/35-257, в якому визначено, що орган місцевого самоврядування повинен закріпити своїм рішенням об’єкти за відповідним підприємством на праві повного господарського відання.
Взяття на облік сільських доріг сільськими радами відображається за дебетом субрахунку 103 «Будинки та споруди» та кредитом субрахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами».
Також зазначимо, що згідно з п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198, ремонт і утримання дорожніх об’єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, — відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.
Для взяття доріг на баланс сільської ради необхідно провести їх оцінку відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III (далі — Закон № 2658).
Як було зазначено вище, сільські дороги беруться на облік за субрахунком 103 «Будинки та споруди», а майном, яке може оцінюватися, відповідно до Закону № 2658 вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Таким чином, дія Закону № 2658 поширюється і на проведення оцінки доріг.
Оцінка майна, майнових прав відповідно до Закону № 2658 — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.
Згідно із ст. 5 Закону № 2658 суб’єктами оціночної діяльності є:
— суб’єкти господарювання — зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
— органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Отже, якщо сільська рада має зазначені повноваження на здійснення оціночної діяльності і в складі сільської ради працює оцінювач, то він має право провести оцінку доріг. Якщо ж таких повноважень сільська рада не має та не має у складі оцінювача, то для оцінки доріг слід звернутись до відповідного суб’єкта господарювання — оцінювача, який має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності.
Після оцінки доріг їх можна буде взяти на баланс за тією вартістю, яку визначить оцінювач. Також до органу Держказначейства сільська рада має подати довідку про надходження в натуральній формі.
Щодо безпосереднього проведення капітального ремонту доріг зазначимо таке.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV (далі — Закон № 687) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.
При цьому відповідно до ст. 1 Закону № 687 до об’єктів архітектури відносяться будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів. А як визначено у ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV до об’єктів благоустрою населених пунктів, зокрема, належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Таким чином, дороги є об’єктом благоустрою, і їх капітальний ремонт потребує насамперед виготовлення та затвердження проекту.
Як визначено у ст. 7 Закону № 687, проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Проект об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Зазначимо, що затвердження проектів об’єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560.
Також нагадаємо, що у випадку коли будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонт житла, об’єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрація пам’яток архітектури та містобудування здійснюється із залученням бюджетних коштів, обов’язково застосовуються Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174.
При проведенні капітального ремонту доріг слід керуватись Порядком проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 р. № 154 (далі — Порядок № 154).
Звернемо увагу на п. 1.4 цього Порядку, в якому зазначено: до капітального ремонту об’єктів благоустрою населених пунктів належать роботи, що спрямовані на відновлення їх експлуатаційних характеристик, збільшення міцності та несучої здатності конструктивних елементів, а також збільшення габаритів об’єктів і окремих їх частин у межах норм.
Номенклатура робіт з капітального ремонту об’єктів благоустрою населених пунктів наведена в додатку 1 до Порядку № 154.
Так, до капітального ремонту, наприклад, належить:
— виправлення земляного полотна з доведенням його геометричних параметрів до норм, які відповідають категорії вулиці (дороги);
— ліквідація пошкоджень земляного полотна та дорожнього одягу на спучених, зсувних, обвалувальних та інших ділянках, відновлення або улаштування дренажів, водонепроникних та ізолювальних шарів під дорожньою основою;
— додаткове укріплення укосів земляного полотна, ремонт підпірних стінок та інші роботи для забезпечення стійкості земляного полотна;
— улаштування земляного полотна і дорожнього одягу на ділянках випрямлення проїзної частини і збільшення радіусів горизонтальних та вертикальних кривих;
— укріплення узбіччя дороги щебенево-гранітними та в’яжучими матеріалами, улаштування або відновлення укріплювальних смуг по краях удосконалених покриттів;
— асфальтування проїзної частини, тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжок з використанням на основі існуючих булижних мостових, асфальтобетонних, цементобетонних, щебеневих, гравійних та інших покриттів тощо.
Видатки з капітального ремонту доріг відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, слід здійснювати за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».
Також нагадаємо, що згідно з п. 7.2 Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, при добудові, дообладнанні, реконструкції, модернізації необоротних активів відбувається зміна їх вартості.
Отже, якщо, наприклад, на дорозі буде прокладено асфальтове покриття, то вартість дороги слід збільшити, адже в такому випадку має місце дообладнання дороги.
