ПИТАННЯ СПИСАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Під час списання морально застарілих та непридатних для подальшого використання електропобутових приладів та комп’ютерної техніки виникли такі питання:
1. Чи обов’язково для списання електропобутових приладів отримувати висновок експерта? Чи може бути експертом ФОП, яка займається ремонтом побутової техніки, або штатний електрик установи?
2. Як визначити наявність дорогоцінних та кольорових металів у комп’ютерній техніці, якщо відомостей про це у технічному паспорті немає?
(Полтавська обл.)
Запитання щодо порядку списання державного та комунального майна регулярно надходять до нашої редакції. І це цілком закономірно, адже списання необоротних активів з балансу бюджетних установ — справа серйозна. Та й дотримання порядку їх списання традиційно перебуває під пильною увагою контролюючих органів. Тому аби убезпечити вас від неприємностей, наведемо деякі важливі нюанси процедури списання непридатного для подальшого використання майна з балансу установи.
Розглянемо кожне з питань, які надійшли від вас, шановні читачі, окремо.
1. Насамперед нагадаємо, що механізм списання об’єктів державної власності, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, визначений Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі — Порядок № 1314).
Для встановлення факту непридатності майна та неефективності проведення його ремонту чи неможливості використання в інший спосіб, а також для оформлення документів на списання утворюється комісія із списання майна. Головою такої комісії зазвичай є заступник керівника установи, а членами головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб, а також залучені за вимогою вищої за рівнем організації її представники та інші фахівці (п. 9 Порядку № 1314).
Отримання висновку експерта у відповідній сфері діяльності є обов’язковим лише під час списання автомобілів, котлів, підйомників та іншого обладнання, яке знаходиться під наглядом державних інспекцій. У решті ж випадків для встановлення факту непридатності та неефективності проведення ремонту майна висновок експерта не потрібен. Це випливає з положень пп. 10 та 11 Порядку № 1314.
Водночас до складу комісії зі списання у разі потреби можуть залучатися спеціалісти, компетентні у відповідній галузі (у тому числі штатний електрик). Якщо у штаті установи відсутні фахівці відповідного напрямку або кваліфікації, а члени комісії не володіють достатніми знаннями та навичками для об’єктивної оцінки стану об’єктів основних засобів, має сенс запросити такого фахівця зі сторони. Причому жодних обмежень щодо того, хто може бути експертом у питаннях зі списання державного та комунального майна (окрім об’єктів, які знаходяться під наглядом державних інспекцій), чинним законодавством не передбачено. Тому при списанні електропобутових приладів у разі виникнення такої необхідності ви можете скористатися послугами фізичної особи — підприємця, який займається ремонтом побутової техніки, або іншої компетентної особи.
Нагадаємо також, що оплата експертних висновків, рекомендацій тощо проводиться за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п. 10 п.п. 2.2.4 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333).
2. Що стосується списання з балансу установи комп’ютерної техніки, то слід зазначити, що питання відображення у бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних зі списанням таких основних засобів, докладно висвітлені у публікації «Списання комп’ютерної та офісної техніки» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 39).
Слід мати на увазі, що морально застарілу комп’ютерну техніку, придатну для подальшого використання, можна передавати до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим її закріпленням за відповідними установами та організаціями (п. 4 Порядку № 1314).
У випадку, якщо комісією все ж таки комп’ютерну техніку визнано непридатною для подальшого використання, ремонту або відновлення, необхідно вилучити з неї всі придатні вузли, деталі, матеріали та агрегати, а також ті, що містять дорогоцінні метали і каміння. При цьому під контролем комісії зі списання слід визначити кількість та вагу таких матеріальних цінностей, здати їх на склад і оприбуткувати на відповідні балансові рахунки. Ця вимога зафіксована в п.п. 6 п. 13 Порядку № 1314.
Пам’ятайте: знищення, здавання в брухт техніки з кольорових і чорних металів, що містить дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та оприбуткування придатних для подальшого використання деталей, забороняються (п. 26 Порядку № 1314).
Як поводитися з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, виробами з них та матеріалами, які їх містять, визначено Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затвердженою наказом Мінфіну від 06.04.98 р. № 84 (далі — Інструкція № 84). Зокрема, особливостям обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у складі основних засобів (у тому числі у складі побутових приладів та комп’ютерної техніки) присвячено розд. ХІ цієї Інструкції.
Дані про вміст дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в основних засобах наводяться у технічній документації (паспортах, формулярах, керівництві з експлуатації, довідниках тощо). У разі ж відсутності такої інформації (засоби іноземного виробництва, застаріле обладнання вітчизняного виробництва тощо) вміст дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визначають за інформацією розробників, виробників або комісією установи на підставі аналогів та розрахунків (п. 11.3 Інструкції № 84).
В окремих випадках, коли комісія визначити вміст дорогоцінних металів не має змоги через відсутність даних про наявність дорогоцінних металів або аналогів, вміст таких матеріалів у основних засобах слід визначати після списання та переробки (п. 11.4 Інструкції № 84). При цьому установи, котрі не мають власної виробничої бази для демонтажу техніки, повинні передавати списану техніку суб’єктам господарювання, які отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності зі збирання, первинної обробки брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів, з обов’язковим оформленням документа про вміст дорогоцінних металів у переданій техніці. Результати демонтажу обладнання та устаткування і вміст дорогоцінних металів у брухті та відходах повинні бути оформлені відповідними актами комісії установи, якій належать такі відходи. На це вказує п. 7.10 Інструкції № 84.
Звертаємо увагу: збитки, завдані установі працівниками розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або наднормативними втратами матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів, а також відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали, визначаються у подвійному розмірі вартості дорогоцінних металів. Вартість дорогоцінних металів у такому разі встановлюють за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків. Такий порядок визначення розміру збитків передбачений п. «а» ст. 1 Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95 р. № 217/95-ВР (далі — Закон № 217)
Суми, стягнуті відповідно до ст. 1 цього Закону, слід спрямовувати насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решту перераховувати до Державного бюджету України. Більше того, такі збитки, завдані працівниками установі, відшкодовуються незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності (ст. 5 Закону № 217).
Таким чином, не кваптеся спрямовувати застарілу комп’ютерну техніку та електропобутові прилади до смітника. Спочатку впевніться, що таке обладнання або його частини не може бути використано, скажімо, для ремонту подібної техніки, а також обов’язково проведіть вилучення всіх деталей з дорогоцінних та кольорових металів.
