Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Установлення перегородки з гіпсокартону: поточний чи капітальний ремонт

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Грудень, 2013/№ 47
Друк
Відповідь на запитання

УСТАНОВЛЕННЯ ПЕРЕГОРОДКИ З ГІПСОКАРТОНУ: ПОТОЧНИЙ ЧИ КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ

 

Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Керівництво бюджетної установи прийняло рішення про поділ одного з приміщень своєї будівлі шляхом установлення перегородки з гіпсокартону власними силами.

До якого виду ремонту (поточного чи капітального) належать такі роботи? За яким КЕКВ слід проводити придбання необхідних будівельних матеріалів? Якими документами має бути оформлено виконання цих робіт?

(м. Харків)

 

Установлення гіспокартонної перегородки — це один з найпростіших і найпоширеніших способів поділу приміщення на частини, його зонування за функціональним призначенням тощо. Це й не дивно. Адже будівельні матеріали (насамперед гіпсокатрон та металевий профіль) можна придбати в будь-якому будівельному магазині, їх вартість відносно невисока, а термін монтажу таких конструкцій нетривалий. Але як правильно документально оформити встановлення такої перегородки у приміщенні бюджетної установи? Саме про це й розповімо.

Передусім визначимо, до якого виду ремонту (капітального чи поточного) належать роботи з установлення гіспокартонної перегородки. Для цього з’ясуємо зміст понять «поточний ремонт» та «капітальний ремонт». Так, капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням. Будівельний ремонт може виконуватися з метою поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі без зміни її будівельних габаритів. Натомість під поточним ремонтом слід розуміти комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію). Це випливає з роз’яснень, наданих Державним комітетом України з будівництва та архітектури у листі від 30.04.2003 р. № 7/7-401.

Крім того, аби визначити, до поточного чи до капітального ремонту належать вищезгадані ремонтні роботи, слід звернутися до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 р. № 150. Зокрема, у його п.п. 2.4.6 зазначено, що перестановка перегородок при переплануванні належить до капітального ремонту будівлі.

Що стосується застосування КЕКВ при проведенні капітального ремонту, то капітальний ремонт інших об’єктів, видатки на придбання будівельних матеріалів, а також видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт інших об’єктів та виконання супровідних робіт слід здійснювати за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (п.п. 3.1.3.2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333). До того ж при виконанні ремонту власними силами (тобто працівниками установи) виплата будь-яких грошових винагород може здійснюватись лише з фонду оплати праці . На цьому наголосило Держказначейство у листі від 16.06.2007 р. № 3.4-04/1518-7141.

Також пам’ятайте, що проводити як поточний, так і капітальний ремонт, власними силами установи дозволяється лише за умови надання затвердженого кошторису на виконання указаних робіт з урахуванням діючих державних будівельних норм. На цей момент звернуло увагу Держказначейство у роз’ясненні, наданому у листі від 25.04.2003 р. № 07-06/872-3814.

У питанні документального оформлення робіт з капітального ремонту слід керуватися Методичними рекомендаціями щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та проведення платежів, затвердженими наказом Держказначейської служби від 29.04.2013 р. № 68. Зокрема, розпорядники бюджетних коштів на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань, пов’язаних зі здійсненням капітального ремонту, повинні подати такі документи:

1) договір;

2) договір підряду (контракт). Очевидно, що такий договір подається до органів Держказначейської служби у разі залучення до проведення ремонтних робіт сторонніх організацій, тому за умови виконання ремонту власними силами установи подавати цей документ не потрібно;

3) зведення витрат — кошторисний документ, що об’єднує зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва. Цей документ складають у випадках, коли разом з будівництвом виробничих об’єктів передбачається будівництво об’єктів житлового та громадського призначення. Ця вимога зафіксована в п.п. 2.2.7 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174 (далі — ДБН Д.1.1-1-2000);

4) зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (капітального ремонту). Зауважимо, що зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва складають на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат. У свою чергу, об’єктні кошториси об’єднують у своєму складі дані з локальних кошторисів у цілому на об’єкт (п.п. 2.2.6 ДБН Д.1.1-1-2000);

5) локальний кошторис — первинний кошторисний документ. Складається на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах на підставі обсягів, визначених у робочій документації (п.п. 2.2.1 ДБН Д.1.1-1-2000);

6) дозвіл на виконання будівельних робіт. Важливо: замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до територіального органу Держархбудінспекції або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Держархбудінспекцією. Вказівку на це містить ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі — Закон № 3038). Причому дозвіл отримувати обов’язково у разі виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах будівництва IV і V категорій складності, а також у разі підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд (ч. 1 ст. 37 Закону № 3038). З урахуванням цього отримувати дозвіл на виконання робіт з установлення перегородки з гіпсокартону установі не потрібно;

7) дефектний акт;

8) проектно-кошторисну документацію. Слід мати на увазі, що всі види ремонтно-будівельних робіт, крім поточного ремонту, потребують наявності проектно-кошторисної документації. Це визначено у п. 6.1 Методичних рекомендацій з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39 (далі — Методичні рекомендації № 39). Проектно-кошторисна документація для будівництва приймається замовником на підставі Акта про приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, який є підставою для оплати виконаної роботи.

Зазначимо також, що проектно-кошторисна документація на суму до 30 млн грн. має бути затверджена керівником підприємства-замовника, до 100 млн грн. — облдержадміністраціями чи міністерствами; 100 млн грн. і більше — КМУ;

9) позитивний висновок комплексної державної експертизи. Так, проекти будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, кош­тів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, підлягають обов’язковій експертизі (п. 10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560). Проте встановлення перегородки у приміщенні бюджетної установи не передбачає спорудження окремого об’єкта, тому, на нашу думку, проведення експертизи проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт в такому разі не є обов’язковим;

10) акт приймання-виконання підрядних робіт (ф. № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. № КБ-3), примірні форми яких затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 р. № 554. Суттєво, що записи в бухгалтерському обліку також дозволяється здійснювати на підставі іншого первинного документа, який містить необхідні реквізити. Інакше кажучи, такий документ має забезпечувати отримання інформації про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт (п. 9.2 Методичних рекомендацій № 39);

11) рахунок (у разі здійснення попередньої оплати);

12) накладну / товарно-транспортну накладну (якщо умови договору передбачають оплату після отримання товару) при придбанні будівельних матеріалів, обладнання, конструкцій тощо;

13) документи, що підтверджують здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до законодавства у сфері державних закупівель;

14) інші документи, передбачені нормативно-правовими актами.

Таким чином, якщо ви плануєте провести капітальний ремонт будівлі установи власними силами, доведеться подати до органів Держказначейсь­кої служби договір на постачання будівельних матеріалів, локальний кошторис, дефектний акт, проектно-кошторисну документацію, затверджену керівником установи, документи, що підтверджують обсяги виконаних робіт у розрізі їх видів, рахунки та накладні на придбання будівельних матеріалів.

Окрім того, необхідно оформити Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів за типовою формою № ОЗ-2 (бюджет), затвердженою спільним наказом Головного управління Держказначейства та Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70. В цьому акті слід зазначити кошторисну вартість ремонту згідно із затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактичну вартість закінчених робіт. Акт здають до бухгалтерії установи, де проводять відповідні записи в інвентарних картках обліку основних засобів типової форми № ОЗ-6 (бюджет). Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з проведенням його ремонту, вносять до відповідного розділу акта та технічний паспорт об’єкта.

Нагадаємо також, що витрати на капітальний ремонт не збільшують вартість необоротних активів, а відносяться на фактичні видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету (п. 1.8 Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі