ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПОРЯДКУ ЗАСТОСУВАННЯ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЗАХОДІВ ВПЛИВУ ЗА ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Наказ від 29.12.2012 р. № 394
(витяг)
Відповідно до статей 116 — 118 Бюджетного кодексу України та з метою визначення порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України в процесі виявлення та фіксування порушень бюджетного законодавства наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо порядку застосування органами Державної казначейської служби України заходів впливу за порушення бюджетного законодавства (далі — Методичні рекомендації), що додаються.
2. Начальнику Управління розвитку, міжнародного співробітництва та зовнішніх зв’язків Дорошу І. П. розмістити на веб-порталі Державної казначейської служби України затверджені Методичні рекомендації.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Голови Державної казначейської служби України відповідно до розподілу обов’язків, начальників головних управлінь Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та начальників управлінь (відділень) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення.
Голова С. Харченко
Затверджено наказом Державної казначейської служби України від 29.12.2012 р. № 394
Методичні рекомендації щодо порядку застосування органами Державної казначейської служби України заходів впливу за порушення бюджетного законодавства
1. Загальні положення
1.1. Ці Методичні рекомендації розроблені на виконання статей 116 — 118 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 р. № 21 «Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами» (далі — Порядок № 21), постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2003 р. № 386 «Про Порядок безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів, витрачених на здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які мають проводитися з іншого бюджету» (із змінами та доповненнями) (далі — Порядок № 386), постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1163 «Про затвердження Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання» (далі — Порядок № 1163), наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2010 р. № 1370 «Про затвердження Порядку складання Протоколу про порушення бюджетного законодавства та форми Протоколу про порушення бюджетного законодавства» (далі — Порядок № 1370), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.11.2010 р. за № 1201/18496, наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2002 р. № 319 «Про затвердження Порядку призупинення бюджетних асигнувань», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.05.2002 р. за № 467/6755 (із змінами та доповненнями) (далі — Порядок № 319), наказу Міністерства фінансів України від 05.08.2011 р. № 996 «Про затвердження форм вимог до розпорядника та одержувача бюджетних коштів та форми Інформації про встановлені факти нецільового використання субвенції», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.08.2011 р. за № 994/19732 (далі — Наказ № 996), та визначають організацію роботи органів Державної казначейської служби України (далі — органи Казначейства) щодо застосування заходів впливу до розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) за встановлені факти порушень бюджетного законодавства.
1.2. У цих Методичних рекомендаціях нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:
посадова особа органу Казначейства — працівник органу Казначейства, до посадових обов’язків якого належить здійснення контролю за дотриманням учасником бюджетного процесу норм бюджетного законодавства.
1.3. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі — Кодекс).
2. Порядок застосування органами Казначейства заходів впливу за порушення бюджетного законодавства
2.1. Рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства приймає керівник (заступник керівника) органу Казначейства.
2.2. Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (далі — попередження) може застосовуватись у випадках виявлення таких порушень бюджетного законодавства:
1) порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів термінів реєстрації бюджетних зобов’язань, встановлених законодавством;
2) порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів порядку здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення вимог законодавства при здійсненні такої оплати, крім випадків, зазначених у підпункті 4 пункту 2.3;
3) порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів встановлених вимог щодо застосування економічної класифікації видатків та кредитування бюджету;
4) недотримання вимог статті 51 Кодексу в частині наявності простроченої кредиторської заборгованості (частина 4 статті 51 Кодексу);
5) інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу, крім випадків, зазначених у пункті 2.3.
Після виявлення факту такого порушення бюджетного законодавства посадова особа органу Казначейства складає у довільній письмовій формі попередження, у якому обов’язково зазначаються: суть порушення бюджетного законодавства; посилання на норми нормативно-правових актів, які порушено, та є підставою для складання попередження; термін усунення порушення бюджетного законодавства; назва, номер, дата та сума документа, який повертається без виконання; у разі наявності у документах, наданих з порушенням бюджетного законодавства, код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (код тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), номер реєстраційного/спеціального реєстраційного рахунку.
Попередження візується посадовою особою органу Казначейства та підписується керівником (заступником керівника) органу Казначейства.
Попередження реєструються в Журналі реєстрації попереджень про неналежне виконання бюджетного законодавства (далі — Журнал реєстрації попереджень) (додаток 1*).
* Додатки не публікуються. — Прим. ред.
2.3. Рішення щодо застосування заходу впливу у вигляді зупинення операцій з бюджетними коштами приймається керівником (заступником керівника) органу Казначейства у випадках:
1) порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів порядку відкриття (закриття) рахунків в органах Казначейства;
2) неподання до органів Казначейства розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів у встановлені терміни фінансової і бюджетної звітності, а також подання такої звітності у неповному обсязі;
3) невідповідність даних, наведених у фінансовій та бюджетній звітності розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, відповідним даним бухгалтерського обліку органів Казначейства;
4) неподання до органів Казначейства розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів у встановлені терміни підтвердних документів про отримання товарів, робіт і послуг при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги;
5) неподання до органів Казначейства розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів у встановлені терміни індивідуальних кошторисів (змін до них) та інших документів, що застосовуються в процесі виконання державного та місцевих бюджетів;
6) інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу, за які, відповідно до статті 117 Кодексу, застосовується зупинення операцій з бюджетними коштами.
Згідно з Порядком № 1370 посадовою особою органу Казначейства складається у двох примірниках Протокол про порушення бюджетного законодавства (далі — Протокол).
Протокол реєструється в Журналі реєстрації протоколів про порушення бюджетного законодавства (далі — Журнал реєстрації протоколів) (додаток 2).
2.4. На підставі Протоколу орган Казначейства протягом одного робочого дня складає розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами відповідно до Порядку № 21.
Розпорядження про зупинення операцій реєструється у день його складання в Журналі реєстрації складених в органах Державної казначейської служби розпоряджень про зупинення (відновлення) операцій з бюджетними коштами (далі — Журнал реєстрації складених розпоряджень) (додаток 3).
2.5. Розпорядження про відновлення операцій, які складаються посадовими особами органів Казначейства, реєструються у Журналі реєстрації складених розпоряджень.
2.6. Органи Казначейства ведуть облік отриманих від інших центральних органів виконавчої влади розпоряджень про зупинення та відновлення операцій у Журналі реєстрації отриманих від інших центральних органів виконавчої влади розпоряджень про зупинення (відновлення) операцій з бюджетними коштами (далі — Журнал реєстрації отриманих розпоряджень) (додаток 4).
2.7. У разі застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства — призупинення бюджетних асигнувань, дії органів Казначейства регламентуються Порядком № 319.
Органи Казначейства реєструють розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань у Журналі реєстрації розпоряджень про призупинення (відновлення) дії бюджетних асигнувань (далі — Журнал реєстрації розпоряджень про призупинення (відновлення) (додаток 5). До помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету вносяться зміни на підставі довідки про внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету.
Розпорядження про відновлення дії бюджетних асигнувань реєструється у Журналі реєстрації розпоряджень про призупинення (відновлення). На підставі цього розпорядження та довідки про внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету вносяться зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету.
2.8. Дії органів Казначейства при застосуванні заходу впливу за порушення бюджетного законодавства — повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету у разі їх нецільового використання регламентуються Порядком № 1163 та Наказом № 996.
Вимога до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимога до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням (далі — вимога), реєструється органами Казначейства у Журналі реєстрації вимог про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання (далі — Журнал реєстрації вимог) (додаток 6).
Після виконання розпорядником бюджетних коштів або одержувачем бюджетних коштів вимоги у Журналі реєстрації вимог ставиться відмітка про виконання (проставляється дата та номер платіжного доручення).
2.9. Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів органами Казначейства здійснюється відповідно до Порядку № 386.
Рішення щодо застосування безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів (далі — рішення) реєструється органами Казначейства у Журналі реєстрації рішень Міністерства фінансів України щодо застосування безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів (далі — Журнал реєстрації рішень) (додаток 7).
Після стягнення коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету у Журналі реєстрації рішень робиться відмітка про виконання (проставляється дата та номер платіжного документа).
2.10. У відповідному структурному підрозділі органу Казначейства визначається відповідальний працівник за ведення та зберігання Журналу реєстрації попереджень, Журналу реєстрації протоколів, Журналу реєстрації складених розпоряджень, Журналу реєстрації отриманих розпоряджень, Журналу реєстрації розпоряджень про призупинення (відновлення), Журналу реєстрації вимог та Журналу реєстрації рішень.
3. Інформація про застосування органами Казначейства заходів впливу за порушення бюджетного законодавства
3.1. Органи Казначейства складають та подають до Державної казначейської служби України інформацію щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Порядок, періодичність та терміни подання інформації щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства встановлюються наказом Державної казначейської служби України.
Начальник Управління методології
з обслуговування бюджетів,
бухгалтерського обліку
та звітності Н. Сушко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ОРГАНАМИ
ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ ЗАХОДІВ ВПЛИВУ
ЗА ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Статтею 112 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
1) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової та бюджетної звітності;
2) бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;
3) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;
4) відповідністю взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
5) відповідністю платежів взятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.
З метою визначення порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України (далі — Держказначейська служба) в процесі виявлення та фіксування порушень бюджетного законодавства розроблені Методичні рекомендації щодо порядку застосування органами Державної казначейської служби України заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, затверджені наказом Держказначейської служби від 29.12.2012 р. № 394 (далі — Методичні рекомендації), що коментуються.
Зазначимо, що відповідно до ст. 117 БКУ за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:
1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства — застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;
2) зупинення операцій з бюджетними коштами — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пп. 1 — 3, 10, 11, 14 — 29, 32 — 36, 38 і 40 ч. 1 ст. 116 БКУ, у порядку, встановленому ст. 120 БКУ;
3) призупинення бюджетних асигнувань — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пп. 20, 22 — 29, 38 і 40 ч. 1 ст. 116 БКУ;
4) зменшення бюджетних асигнувань — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені п. 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), п. 29 та п. 38 ч. 1 ст. 116 БКУ;
5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене п. 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) ч. 1 ст. 116 БКУ, у порядку, встановленому Кабміном;
6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене п. 7 ч. 1 ст. 116 БКУ, у порядку, встановленому ст. 122 БКУ;
7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене п. 28 ч. 1 ст. 116 БКУ;
8) інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, — застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом.
Слід зазначити, що виходячи з напрямів контролю, повноваження на здійснення яких надано Держказначейській службі відповідно до ст. 112 БКУ, не всі порушення бюджетного законодавства може встановити саме Держказначейська служба. Деякі з них можуть бути встановлені Державною фінансовою інспекцією, Рахунковою палатою та іншими контролюючими органами.
У Методичних рекомендаціях, що коментуються, передбачено застосовування лише п’яти видів заходів впливу при порушенні бюджетного законодавства з перерахованих вище, а саме: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань; повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету у разі їх нецільового використання; безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів.
Майже кожен з цих видів заходів впливу має свій порядок застосування. Так:
— зупинення операцій з бюджетними коштами здійснюється відповідно до Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 21;
— призупинення бюджетних асигнувань здійснюється відповідно до Порядку призупинення бюджетних асигнувань, затвердженого наказом Мінфіну від 15.05.2002 р. № 319;
— повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання здійснюється відповідно до Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1163;
— безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Порядку безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів, витрачених на здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які мають проводитися з іншого бюджету, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2003 р. № 386.
Розглянемо основні моменти щодо кожного виду заходу впливу.
До видів порушень, у разі виявлення яких органи Держказначейської служби можуть застосовувати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства, відносяться:
1) порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів термінів реєстрації бюджетних зобов’язань, встановлених законодавством;
2) порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів порядку здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення вимог законодавства при здійсненні такої оплати, крім випадків, зазначених у п.п. 4 п. 2.3 Методичних рекомендацій;
3) порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів встановлених вимог щодо застосування економічної класифікації видатків та кредитування бюджету;
4) недотримання вимог ст. 51 БКУ в частині наявності простроченої кредиторської заборгованості (ч. 4 ст. 51 БКУ);
5) інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу, крім випадків, зазначених у п. 2.3 Методичних рекомендацій.
Звернемо увагу, що у випадку попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства протокол про порушення бюджетного законодавства працівниками Держказначейської служби не складається.
Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунків розпорядників та/або одержувачів.
Розглянемо порушення, які призводять до зупинення операцій з бюджетними коштами:
1) порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів порядку відкриття (закриття) рахунків в органах Держказначейської служби;
2) неподання до органів Держказначейської служби розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів у встановлені терміни фінансової та бюджетної звітності, а також подання такої звітності у неповному обсязі;
3) невідповідність даних, наведених у фінансовій та бюджетній звітності розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, відповідним даним бухгалтерського обліку органів Держказначейської служби;
4) неподання до органів Держказначейської служби розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів у встановлені терміни підтвердних документів про отримання товарів, робіт і послуг при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги;
5) неподання до органів Держказначейської служби розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів у встановлені терміни індивідуальних кошторисів (змін до них) та інших документів, що застосовуються в процесі виконання державного та місцевих бюджетів;
6) інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу, за які, відповідно до ст. 117 БКУ, застосовується зупинення операцій з бюджетними коштами.
У цьому випадку фахівцями органів Держказначейської служби складаються протоколи про бюджетне правопорушення. Вимоги до складання протоколів визначені Порядком складання протоколу про порушення бюджетного законодавства, затвердженим наказом Мінфіну від 15.11.2010 р. № 1370. Протокол реєструється в Журналі реєстрації протоколів про порушення бюджетного законодавства.
На підставі протоколу орган Держказначейської служби протягом одного робочого дня складає розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, яке реєструється в Журналі реєстрації складених в органах Державної казначейської служби розпоряджень про зупинення (відновлення) операцій з бюджетними коштами.
Зазначимо, що підставою для відновлення операцій на рахунках розпорядників та/або одержувачів є:
— прийняття уповноваженим органом розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами;
— закінчення строку, зазначеного в розпорядженні про зупинення операцій або встановленого ч. 2 ст. 120 БКУ.
Розпорядження про відновлення операцій також реєструється у вищезазначеному Журналі.
Далі розглянемо такий захід впливу, як призупинення бюджетних асигнувань.
Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом унесення змін до розпису бюджету (кошторису). Призупинення бюджетних асигнувань застосовується у разі наявності таких порушень:
1) взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БКУ чи законом про держбюджет;
2) порушення вимог БКУ при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати;
3) здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов’язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставної відмови у проведенні платежу органами Держказначейської служби;
4) нецільового використання бюджетних
коштів;
5) порушення вимог БКУ при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про держбюджет (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет);
6) надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог БКУ та/або встановлених умов кредитування бюджету;
7) здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч БКУ;
8) здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до БКУ мають проводитися з іншого бюджету;
9) здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням усупереч БКУ чи закону про держбюджет;
10) здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів усупереч БКУ чи закону про держбюджет;
11) інших випадків порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.
Зазначимо, що у цьому випадку протокол про бюджетне правопорушення фахівцями органів Держказначейської служби не складається.
Розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань та розпорядження про відновлення дій бюджетних асигнувань реєструються в Журналі реєстрації розпоряджень про призупинення (відновлення) дії бюджетних асигнувань.
Також зупинимось на поверненні бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання.
У цьому випадку йдеться про повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів.
Підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства, у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.
Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації акта ревізії, а у разі наявності заперечень (зауважень) до акта — з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень), контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимогу до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням.
Звернемо увагу, що в цьому випадку також працівниками органів Держказначейства протокол про бюджетне правопорушення не складається.
Роль Держказначейської служби в цьому випадку полягає у реєстрації вищезазначених вимог та проставленні відміток про їх виконання в спеціальному Журналі реєстрації вимог про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання.
Розпорядник бюджетних коштів, який допустив нецільове використання субвенції, самостійно виконує вимогу протягом 10 робочих днів після її надходження.
У разі невиконання розпорядником бюджетних коштів вимоги у зазначений строк контролюючий орган у межах своєї компетенції приймає або ініціює прийняття в установленому порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами або призупинення бюджетних асигнувань такому розпоряднику бюджетних коштів на суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням, на період до виконання вимоги чи до її скасування.
Що стосується одержувача бюджетних коштів, то протягом 10 робочих днів після надходження вимоги одержувач бюджетних коштів:
— перераховує зазначену у вимозі суму за
рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід загального фонду відповідного бюджету;
— інформує про виконання вимоги контролюючий орган, який надіслав йому вимогу, та розпорядника бюджетних коштів, до мережі якого включений (або включався у попередньому бюджетному періоді) одержувач бюджетних коштів, протягом одного робочого дня з дати перерахування коштів з поданням їм засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують таке перерахування.
У разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.
Тепер розглянемо особливості безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів.
Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів застосовується, коли кошти витрачаються на здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до БКУ мають проводитися з іншого бюджету, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату.
У разі виявлення посадовими особами органів, уповноважених на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, факту здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які мають проводитися з іншого бюджету, складається акт ревізії або протокол про порушення бюджетного законодавства відповідно до ст. 118 БКУ.
Слід звернути увагу на те, що рішення щодо застосування безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів приймається Мінфіном.
Стягнення коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету здійснюється органами Держказначейської служби з відповідних рахунків для обліку коштів загального фонду місцевих бюджетів.
Кошти, стягнуті органами Держказначейської служби з місцевих бюджетів, спрямовуються в дохід загального фонду державного бюджету і відображаються як надходження до нього.
Рішення щодо застосування безспірного вилучення коштів реєструється органами Держказначейської служби в Журналі реєстрації рішень Мінфіну щодо застосування безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів. Після стягнення коштів у цьому Журналі робиться відмітка про виконання рішення.
Також зазначимо, що безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів, витрачених на здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які мають проводитися з іншого бюджету, здійснюється протягом 10 днів з дня отримання рішення про їх безспірне вилучення незалежно від того, у якому звітному періоді допущено та/або виявлено це порушення.
Територіальні органи Держказначейської служби, що безпосередньо здійснили стягнення коштів, повідомляють про проведені операції Мінфіну та Державну казначейську службу.
Володимир ШПАЧЕНКО, юрист
