ЧИ МАЄ ПРАВО ТЕРЦЕНТР СТЯГНУТИ ПЛАТУ ЗА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ ОДИНОКОЇ ОСОБИ
Олена ЧЕРНОВА, юрисконсульт Видавничого будинку «Фактор»
У територіальному центрі безоплатно обслуговувалась одинока людина. Після її смерті виявилось, що у неї були працездатні діти і вона мала обслуговуватись у територіальному центрі за плату.
Чи має право територіальний центр вимагати від дітей плату за обслуговування померлої матері? Як законно вчинити в даному випадку?
(Харківська обл.)
Згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 р. № 966-IV соціальні послуги — це комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем.
Складні життєві обставини — це обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті.
Основним нормативним документом, яким керуються територіальні центри обслуговування одиноких і непрацездатних громадян (далі — терцентр), є постанова КМУ «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 29.12.2009 р. № 1417 (далі — постанова № 1417).
Відповідно до п. 6 Переліку соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою № 1417 (далі — Перелік № 1417) територіальний центр забезпечує безоплатне в обсягах, визначених державними стандартами, соціальне обслуговування (надання соціальних послуг):
— громадян похилого віку, інвалідів, хворих (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані інвалідами в установленому порядку;
— громадян, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї.
Платні соціальні послуги згідно з п. 7 Переліку № 1417 територіальний центр може надавати (в межах наявних можливостей):
— громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;
— громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей вищий ніж прожитковий мінімум для сім’ї.
Слід зазначити, що у виняткових випадках громадяни, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, можуть звільнятися від плати за соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) в структурних підрозділах територіального центру в разі, коли такі рідні належать до малозабезпечених і отримують державну соціальну допомогу в установленому законодавством порядку, залежні від психоактивних речовин, алкоголю, перебувають у місцях позбавлення волі тощо. Для цього місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що утворив територіальний центр, самостійно або через утворену ним комісію приймає рішення (розпорядження) про звільнення громадян, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, від зазначеної плати (п. 71 Переліку № 1417).
Для соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадяни подають письмову заяву управлінню праці та соціального захисту населення за місцем проживання, яке в триденний строк після її надходження надсилає запит до закладу охорони здоров’я за місцем проживання громадянина для одержання медичного висновку про його здатність до самообслуговування та потребу в постійній сторонній допомозі, до відповідного підприємства, установи, організації, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, або виконавчого органу сільської (селищної) ради за місцем реєстрації громадянина для отримання довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб і до нотаріуса (у разі потреби) з метою отримання витягу з Державного реєстру правочинів про відсутність (наявність) укладеного громадянином договору довічного утримання (догляду).
У десятиденний строк після надходження запиту заклад охорони здоров’я надає медичний висновок управлінню праці та соціального захисту населення, яке у триденний строк приймає рішення про необхідність або відмову в соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг). У разі отримання висновку про те, що громадянин не здатний до самообслуговування та потребує постійної сторонньої допомоги, управління праці та соціального захисту населення надсилає територіальному центру заяву громадянина разом з медичним висновком.
Після надходження зазначених документів територіальний центр складає карту індивідуальних потреб громадянина у соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг), визначає їх зміст, уточнює обсяг, складає план його здійснення (їх надання), укладає договір про соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням соціальної допомоги вдома одинокого (проживаючого самотньо) непрацездатного громадянина та приймає рішення про необхідність соціального обслуговування (надання соціальних послуг), про що видається наказ.
Згідно з п. 11 Переліку № 1417 обслуговування громадян структурними підрозділами територіального центру припиняється за письмовим повідомленням громадян, зокрема, у разі виявлення у громадянина, якого безоплатно обслуговує територіальний центр, працездатних рідних (батьків, дітей, чоловіка, дружини) або осіб, які відповідно до законодавства повинні забезпечити йому догляд і допомогу, або осіб, з якими укладено договір довічного утримання (догляду).
Обслуговування також припиняється у разі смерті громадянина.
Виходячи з вищенаведеного терцентр, який обслуговував одиноку громадянку, провів всі необхідні заходи та зібрав усі належні документи для надання соціальної допомоги одинокій громадянці безоплатно, згідно з діючим законодавством України.
У цьому випадку самою громадянкою, яка знаходилась на обслуговуванні, не було подано дані щодо наявності працездатних дітей ні перед початком обслуговування, ні під час обслуговування. Якщо при цьому ні довідка про склад сім’ї, ні проведена терцентром робота щодо встановлення зв’язків з родичами одинокої особи не свідчила про наявність працездатних дітей, то підстав для відмови одинокій громадянці в обслуговуванні і підстав для припинення обслуговування у терцентра не було.
Вважаємо, що виявлення працездатних родичів (дітей) після смерті одинокої людини, яка обслуговувалась територіальним центром, не надає законного права терцентру (виконавчому комітету) стягувати з виявлених родичів вартість наданих одинокій громадянці соціальних послуг.
У цьому випадку припинення надання соціальних послуг одинокій громадянці сталося на підставі її смерті. Через територіальний центр був виконаний соціальний обов’язок Держави згідно з Конституцією України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР та іншими законами та підзаконними актами.
Працівникам терцентру, які обслуговують одиноких людей, необхідно при прийнятті рішення про надання соціальних послуг ретельніше з’ясовувати наявність у одиноких людей родичів (дітей, онуків тощо), адже терцентр може також надати юридичну допомогу одинокій людині в складанні та поданні позову про стягнення аліментів з дітей, які не допомагають своїм батькам, або коштів на їх утримання державними установами.
Нагадаємо що одним з основних завдань терцентру відповідно до п. 8 Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою № 1417, є установлення зв’язків з підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, фізичними особами, родичами громадян, яких обслуговують терцентри, з метою сприяння в здійсненні соціального обслуговування (наданні соціальних послуг).
Також вважаємо, що органи місцевого самоврядування з ініціативи соціальних служб можуть прийняти рішення (регуляторний акт) про затвердження порядку (положення), в якому буде передбачено порядок виявлення у одиноких людей, які потребують соціальної допомоги, родичів (дітей, онуків тощо) для запобігання випадків обслуговування осіб, які фактично мають працездатних родичів, які мають дохід та повинні їх утримувати згідно з діючим законодавством або компенсувати такі витрати відповідно до ст. 202-206 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III.
