Щодо типових штатних нормативів та оплати праці експертів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЩОДО ТИПОВИХ ШТАТНИХ НОРМАТИВІВ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ ЕКСПЕРТІВ

Лист від 16.11.2012 р. № 1/11-17853

(витяг)

У Міністерстві розглянули Ваше звернення <…> щодо типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів та оплати праці експертів для проведення акредитаційної комісії вищих навчальних закладів та інформуємо про наступне.

Щодо типових штатних нормативів загальноосвітніх начальних закладів

З 1 вересня поточного року надбав чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 р. № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603.

Відповідно до цього наказу формування штатів шкіл передбачається з урахуванням їх контингенту учнів, кількості класів, режиму роботи, площ та санітарного стану приміщень, будівель та споруд.

Зазначеним наказом не визначено, на яку саме дату визначається контингент учнів. Проте основним нормативно-правовим актом, за яким здійснюється оплата праці працівників галузі, зокрема загальноосвітніх навчальних закладів, — Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ Міносвіти від 15.04.1993 р. № 102) визначено, що встановлення залежно від кількості учнів школи посадових окладів її керівнику, розподіл педагогічного навантаження між учителями, затвердження тарифікаційних списків здійснюється один раз на рік — на початку навчального року. Враховуючи те, що дані показники безпосередньо пов’язані з формуванням штатного розпису навчального закладу, вважаємо, що при його створенні також слід спиратися на контингент учнів, який склався на початок навчального року.

Визначення середньорічного показника кількості учнів у даному випадку не застосовується.

Стосовно посад прибиральників, сторожів, двірників у загальноосвітніх навчальних закладах повідомляємо, що введення до штатного розпису таких посад регламентується не лише раніше зазначеним наказом МОН від 06.12.2010 р. № 1205, а й наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 р. № 105, яким затверджені Міжгалузеві норми чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації).

Згідно з положеннями цих Міжгалузевих норм нормативи чисельності розроблено залежно від трудомісткості типового складу виконуваних робіт та розраховано залежно від факторів, що мають найбільший вплив на їх величину.

Наведені в збірнику межі числових значень факторів, в яких указано «до», слід розуміти «включно».

Для досягнення повного завантаження працівників у випадках, коли чисельність за розрахунком не дорівнює цілому числу, необхідно впроваджувати суміщення посад із виконанням відповідних функцій. Розподіл та закріплення робітників за дільницями обслуговування проводиться адміністрацією будівлі виходячи з виробничої необхідності, а також з метою раціонального завантаження робітників з урахуванням економічної доцільності і забезпечення відповідної якості виконуваних робіт.

За більш детальними роз’ясненнями щодо цього питання радимо звернутися до Міністерства соціальної політики України.

Щодо оплати праці експертів для проведення акредитаційної комісії вищих навчальних закладів

Умови оплати праці експертів, які залучені до роботи акредитаційної комісії вищого навчального закладу, визначені Положенням про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 978.

Відповідно до пункту 20 цього Положення оплата праці експертів здійснюється за рахунок навчального закладу, який заявив про свою акредитацію, з розрахунку шість годин на день, але не більш як 18 годин (голови експертної комісії — вісім годин на день, але не більш як 24 години), за період проведення акредитаційної експертизи з розрахунку ставки погодинної оплати праці професорів, які проводять заняття із студентами вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації.

При цьому у випадку залучення до проведення акредитаційної експертизи іногородніх експертів за рахунок навчального закладу, що заявив про свою акредитацію, здійснюється оплата відповідних витрат на відрядження у розмірах, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів», а також витрат на проїзд таких експертів до навчального закладу та у зворотному напрямку — у розмірі, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Зазначені кошти перераховуються навчальним закладом безпосередньо експертові, залученому до проведення експертизи, відповідно до фактичної кількості відпрацьованих годин та фактичного строку перебування у навчальному закладі.

Щодо укладання договорів слід зазначити, що відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Цивільно-правовий договір — це угода двох або більше осіб стосовно встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов’язків.

При цьому слід зазначити, що експерт акредитаційної комісії під час проведення акредитації вищого навчального закладу не стає працівником цього навчального закладу, на нього не розповсюджуються умови оплати праці, державні та соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю як для працівників цього закладу.

<…>

Заступник Міністра — керівник апарату
П. Куліков

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

ЩОДО ТИПОВИХ ШТАТІВ ШКІЛ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ ЕКСПЕРТІВ:
ВІДПОВІДАЄ МОНМС

У листі, що коментується, МОНмолодьспорту надало роз’яснення щодо формування штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів, а також оплати праці експертів при проведенні акредитаційної експертизи. Розглянемо їх детальніше.

ЩОДО ТИПОВИХ ШТАТІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Як відомо, 01.09.2012 р. набрали чинності Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міносвіти від 06.12.2010 р. № 1205 (далі — Типові штати).

Визначення контингенту учнів

Згідно з п. 1 Типових штатів формування штатів загальноосвітніх навчальних закладів передбачається з урахуванням їх контингенту учнів. Проте не зрозуміло, на яку саме дату слід визначати кількість дітей — на 1 вересня або на 1 січня. Крім того, виникає запитання: оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, чи правильно при визначенні кількості учнів обчислювати середньорічні показники, які дозволяють враховувати контингент учнів і його зміну?

Слід зазначити, що відповідь на це запитання було надано фахівцем Держфінінспекції у статті «Штатний розпис загальноосвітнього навчального закладу за новими вимогами» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 19, с. 14).

Так, у цьому випадку слід ураховувати вимоги п.п. «а» п. 19 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102). Відповідно до цієї норми при встановленні посадових окладів керівників загальноосвітніх закладів контингент учнів визначається за обліковим складом учнів на початок навчального року, тобто на 1 вересня. Крім того, тарифікаційні списки затверджуються не пізніше 5 вересня і подаються вищому за рівнем органу управління (п. 4 Інструкції № 102).

Таким чином, враховуючи, що ці показники безпосередньо пов’язані із формуванням штатного розпису, слід спиратися на контингент учнів, який складався на початок навчального року, тобто на 1 вересня. Як випливає з листа, що коментується, МОНмолодьспорту дотримується цієї ж думки. При цьому, як підкреслило МОНмолодьспорту, визначення середньорічного показника кількості учнів у такому випадку не застосовується.

Додамо, що згідно з п. 21 Інструкції № 102 посадові оклади керівників загальноосвітніх шкіл не змінюються у зв’язку із зміною кількості учнів (вихованців) протягом навчального року. Виходячи з вищезазначеного, загальна кількість штатних одиниць працівників загальноосвітніх навчальних закладів протягом навчального року, як правило, змінюватись не повинна.

Щодо округлення штатних одиниць

Відповідно до Типових штатів визначення чисельності штатних одиниць окремих працівників, таких як прибиральник службових приміщень, сторож, двірник, відбувається відповідно до вимог Міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі, затверджених наказом Мінпраці від 11.05.2004 р. № 105 (далі — Міжгалузеві норми).

Слід відмітити, що при визначенні чисельності штатних одиниць відповідно до Міжгалузевих норм розрахункове число, як правило, виходить не ціле. Але оскільки до штатного розпису вводяться цілі штатні одиниці (0,25; 0,5; 0,75; 1), слід проводити округлення нормативної величини. Проте ані Типовими штатами, ані Міжгалузевими нормами не визначено порядок такого округлення. У зв’язку з цим за роз’ясненнями звернулися до МОНмолодьспорту.

Як бачимо, конкретної відповіді МОНмолодьспорту у листі, що коментується, на це запитання не надало, а натомість порадило звернутися до Мінсоцполітики. Треба відзначити, що редакція нашої газети вже зверталась з аналогічним запитанням до цього Міністерства. Так, у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 10, с. 25, фахівець Мінсоцполітики зазначав, що правила округлення при розрахунку штатної чисельності працівників наведено в наказі Мінпраці «Про затвердження Норм часу та чисельності працівників центрів обліку та закладів соціального захисту для бездомних громадян (будинків нічного перебування, центрів реінтеграції, соціальних готелів)» від 07.05.2009 р. № 175. Нагадаємо, що ці правила було наведено у згаданій вище статті «Штатний розпис загальноосвітнього навчального закладу за новими вимогами».

При цьому слід пам’ятати: при визначенні кількості штатних одиниць педагогічних працівників вищезазначені округлення не провадяться.

ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ВІДНОСИН
МІЖ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ТА ЕКСПЕРТАМИ,
 ЗАЛУЧЕНИМИ ДО ПРОВЕДЕННЯ АКРЕДИТАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III акредитація — це процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Можуть акредитуватись спеціальність, напрям підготовки і весь навчальний заклад.

Акредитація здійснюється згідно з Положенням про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, затвердженим постановою КМУ від 09.08.2001 р. № 978 (далі — Положення № 978).

При акредитації проводиться акредитаційна експертиза, для здійснення якої формується експертна комісія, яка діє відповідно до Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи, затвердженого наказом Міносвіти від 14.01.2002 р. № 16 (далі — Положення № 16).

Згідно з цим Положенням експерти — це провідні фахівці навчальних закладів та наукових установ незалежно від форм власності та підпорядкування, спеціалісти підприємств, установ та організацій, які мають відповідну освіту та кваліфікацію, практичний досвід роботи, володіють необхідними знаннями і навичками та виявили бажання здійснювати акредитаційну експертизу навчальних закладів. Склад експертної комісії та її керівника для проведення акредитаційної експертизи конкретного навчального закладу визначає і затверджує МОНмолодьспорту.

Відповідно до Положення № 16 та Положення № 978 за рахунок навчального закладу, який заявив про свою акредитацію, відповідно до законодавства здійснюється:

— оплата праці експертів — з розрахунку 6 годин на день, але не більш як 18 годин (голови експертної комісії — 8 годин на день, але не більш як 24 години), за період проведення акредитаційної експертизи з розрахунку ставки погодинної оплати праці професорів, які проводять заняття зі студентами вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації;

— оплата витрат, пов’язаних з перебуванням у навчальному закладі для проведення акредитаційної експертизи іногородніх експертів, — у розмірах, визначених додатком 1 до постанови КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02. 2011 р. № 98, а також витрат на проїзд таких експертів до навчального закладу та у зворотному напрямку — у розмірі, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Ці кошти перераховуються навчальним закладом безпосередньо експертові, залученому до проведення експертизи, відповідно до фактичної кількості відпрацьованих годин та фактичного строку перебування у навчальному закладі.

Відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватись як на підставі трудового договору (за основним місцем роботи або за сумісництвом), так і на інших юридичних підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору. Тому виникає запитання щодо оформлення правовідносин між навчальним закладом та експертами, а саме який договір треба оформлювати: трудовий — відповідно до вимог КЗпП або цивільно-правовий — відповідно до вимог Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ), оскільки Положенням № 16 та Положенням № 978 це не визначено? Саме з цим запитанням звернулися до фахівців МОНмолодьспорту. Чому це важливо? Насамперед тому, що від виду договору залежить не тільки характер правовідносин, а й порядок оподаткування виплат за ним.

При виконанні робіт, наданні послуг на підставі трудового договору повинні бути дотримані вимоги трудового законодавства, а при укладенні цивільно-правового договору за виконання певної роботи або за надання певних послуг слід керуватися цивільним законодавством.

Особливості укладання трудового договору

Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Оформляється укладення трудового договору наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Прийом на роботу здійснюється відповідно до штатного розпису організації. Працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату установи, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Слід зазначити, що з одного боку проведення експертами акредитаційної експертизи має певні ознаки трудових відносин. Так, відповідно до п. 4 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43 (далі — Перелік № 43), технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з разовою оплатою праці не є сумісництвом. Виконання такої роботи допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати (п. 12 Переліку № 43).

Тобто зазначеним Переліком установлено, що проведення експертизи з разовою оплатою праці, крім своєї основної роботи, є іншою роботою, яка не належить ні до основної роботи, ні до роботи за сумісництвом, але належить до галузі трудового права.

При цьому Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, не передбачено внесення будь-яких записів до трудової книжки щодо осіб, які працюють на умовах погодинної оплати, якщо ця робота для них не є основною. Це правило, зокрема, визначено й у п. 10 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міносвіти від 20.12.93 р. № 455.

З іншого боку, правовідносини з експертами акредитаційної комісії, на наш погляд, більш схожі на цивільно-правові. Цієї ж думки, як випливає з листа, що коментується, дотримується й МОНмолодьспорту.

Укладання цивільно-правового договору

Відповідно до вимог ЦКУ цивільно-правовий договір — це будь-який вид договору, який укладається відповідно до вимог не трудового, а цивільного законодавства.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результат. Він визначається після закінчення роботи та оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його рамками, метою договору є отримання певного результату. Особа, яка виконує роботу на підставі цивільно-правового договору, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, вона сама організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється.

Згідно зі ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, оскільки експерти залучаються саме для надання послуги разового характеру, організовують свою роботу і виконують її на власний ризик, не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку, то правовідносини з експертами акредитаційної комісії не мають ознак трудових правовідносин, а отже, з ними слід укладати цивільно-правові договори про надання послуг.

Підставою для виникнення прав та обов’язків сторін цивільно-правових відносин є укладений між ними відповідний договір (у нашому випадку — про надання послуг).

Такий договір укладається у письмовій формі у двох примірниках.

По закінченні терміну, обумовленого в договорі, складається акт прийняття-передачі наданих послуг. Оскільки типової форми договору та типового акта не розроблено, ці документи складаються за домовленістю сторін. Наведемо далі приклад оформлення Акта прийняття-передачі наданих послуг.

Додаток
 до Договору про надання послуг
 під час проведення акредитаційної експертизи
 у 2012 році № 125 від 03.12.2012 р.

АКТ № 10

прийняття-передачі наданих послуг

Дніпропетровський вищий навчальний заклад, далі — ЗАМОВНИК, в особі його представника <…>, з одного боку, та громадянка України <…>, далі — ВИКОНАВЕЦЬ, з іншого боку, далі — СТОРОНИ, уклали Акт прийняття-передачі наданих послуг за Договором про надання послуг під час проведення акредитаційної експертизи у 2012 році № 125 від 03.12.2012 р. про таке.

Послуга, визначена пунктом 1.2 зазначеного Договору, надана якісно та у повному обсязі, ВИКОНАВЕЦЬ відпрацював 15 годин експертом під час акредитаційної експертизи вищого навчального закладу у 2012 році.

Акт є підставою для виплати ВИКОНАВЦЮ грошової винагороди у розмірі 974,24 грн. (дев’ятсот сімдесят чотири грн. 24 коп.), з урахуванням утриманих податку на доходи фізосіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розрахунок вартості наданих послуг додається.

За результатами надання послуг Сторони не мають претензій одна до одної.

Цей акт укладено у двох примірниках, по одному для кожної Сторони.

Розрахунок вартості наданих послуг

Вартість грошової винагороди за надану послугу становить: (839 грн. х 9,35 %) х 15 год. = 1176,75 грн., де 839 грн. — посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1-го тарифного розряду на дату підписання Договору*.

З цієї суми ЗАМОВНИК утримує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (2,6 %), сума якого становить 30,59 грн. (1176,75 грн. х 2,6 %)** та ПДФО (15 %), сума якого становить 171,92 грн. ((1176,75 грн. - 30,59 грн.)*** х 15 %).

Решту суми, а саме 974,24 грн. (дев’ятсот сімдесят чотири грн. 24 коп.) ЗАМОВНИК виплачує ВИКОНАВЦЮ.

* Оплата праці експертів здійснюється за погодинними ставками, розмір яких затверджено додатком 16 до наказу Міносвіти «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557. Згідно з ним ставка погодинної оплати праці професорів, які проводять заняття зі студентами вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, становить 9,35 % посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду. Згідно з постановою КМУ «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.01.2012 р. № 10 з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1-го тарифного розряду становив 839 грн.

** Нагадаємо, що на суму винагороди за договором слід нарахувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 34,7 %.

*** Відповідно до абз. 2 п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Ця норма діє з 06.08.2011 р.

Нагадаємо також, що відповідно до п. 4 п.п. 2.1.1.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, винагороди та інші виплати, нараховані працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов цивільно-правового договору (за винятком суб’єктів господарювання) здійснюються за КЕКВ 2111 «Заробітна плата».

Ольга ВІТКОВСЬКА,
економіст-аналітик