Теми статей
Обрати теми

Казначейство відповідає на актуальні запитання (огляд листів Державної казначейської служби)

Редакція ББ
Стаття

КАЗНАЧЕЙСТВО ВІДПОВІДАЄ НА АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

(ОГЛЯД ЛИСТІВ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ)

 

Пропонуємо вашій увазі чергову добірку листів Державної казначейської служби. У цьому матеріалі наведено роз’яснення Державної казначейської служби, що стосуються порядку застосування КЕКВ щодо окремих проблемних питань, а також відображення в бухгалтерському обліку різних господарських операцій.

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.06.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 185 — Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V.

Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

Порядок № 803 — Порядок відчуження об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803.

Постанова № 943 — постанова КМУ «Про економію державних коштів» від 22.10.2008 р. № 943.

Порядок № 309 — Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.

Порядок № 228 — Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Наказ № 57 — наказ Мінфіну «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 р. № 57.

Положення № 1482 — Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482.

Норми № 917 — Норми витрат на проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів, затверджені наказом Держкомітету України з фізкультури і спорту від 06.05.98 р. № 917.

Інструкція № 90 — Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Держказначейства від 30.10.98 р. № 90.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Інструкція № 64 — Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64.

Інструкція № 125/70 — Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, затверджена спільним наказом Головного управління Держказначейства та Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70.

Інструкція № 61 — Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 10.07.2000 р. № 61.

Типова інструкція № 1242 — Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1242.

Інструкція № 242 — Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 26.12.2003 р. № 242.

 

№ з/п

Документ

Запитання

Відповідь Держказначейства

Коментар редакції

1

2

3

4

5

1

Лист від 11.09.2012 р. № 17-08/1934-12901

Як оформити списання необоротних активів, якщо виявлено нестачу або крадіжку?

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво бюджетних установ, у тому числі за операціями з відображення вибуття, ліквідації необоротних активів та їх аналітичного обліку визначено Інструкцією № 64.

Пунктом 6.7 Інструкції № 64, зокрема, визначено, що у випадках, передбачених чинним законодавством України (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється інвентаризація необоротних активів, які знаходяться на зберіганні, відповідно до Інструкції № 90

Перелік випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, наведено в п. 1.9 Інструкції № 90. Так, зокрема, до таких випадків належать: установлення фактів крадіжок або зловживань — на день установлення таких фактів; пожежа або стихійне лихо (повені, землетруси тощо) — терміново після ліквідації пожежі або стихійного лиха.

Про важливі моменти, на які варто звернути увагу бюджетним установам при встановленні фактичної наявності матеріальних цінностей та визначенні результатів інвентаризації, а також про порядок документального оформлення її результатів ми докладно розповідали в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 41

2

Лист від 04.05.2012 р. № 17-05/1123-6477

Чи вважається бюджетним правопорушенням придбання товарів, указаних у Заходах щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, підприємств, установ та організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою № 943?

Відповідно до ч. 3 ст. 48 БКУ розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги або здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів узято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БКУ та законом про Держбюджет (рішенням про місцевий бюджет),
є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов’язання, узяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БКУ та законом про Держбюджет (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями та не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Узяття таких зобов’язань — порушення бюджетного законодавства. Видатки бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

У зв’язку з цим Держказначейство нагадало про постанову № 943, якою затверджено Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, підприємств, установ та організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, які використовують кошти державного бюджету.

У листі звертається увага на те, що придбання товарів, передбачених п. 1 зазначених Заходів (придбання автотранспорту (крім транспортних засобів спецпризначення), меблів (крім випадків придбання меблів для новоутворених та збільшення чисельності працівників усіх бюджетних установ, а також придбання меблів для приміщень після проведення в них капремонту чи реконструкції та стелажів для зберігання переписної документації Всеукраїнського перепису населення
та сільськогосподарського перепису), мобільних телефонів, ноутбуків та проведення ремонтів кабінетів (крім ремонту приміщень, в яких розміщено Укргосрєєстр, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ та Держінформнауки, а також приміщень, що перебувають в аварійному стані)), починаючи з 16 березня 2012 року (тобто з дня набуття чинності постановою КМУ від 05.03.2012 р. № 194) суперечить чинному законодавству

У цьому листі Держказначейство звертає увагу на один із видів порушень бюджетного законодавства. Нагадаємо: відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 БКУ порушенням бюджетного законодавства вважається порушення учасником бюджетного процесу встановлених БКУ або іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, унесення змін, виконання бюджету та звітності про його виконання, зокрема взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням повноважень, установлених БКУ або законом про Держбюджет.

У зв’язку з цим звертаємо увагу на п. 4.2 Порядку № 309, в якому передбачено, що за взяття розпорядниками бюджетних коштів зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням повноважень, установлених БКУ або законом про Держбюджет, застосовуються такі заходи впливу: зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства.

Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає в призупиненні будь-яких операцій зі здійснення платежів із рахунків розпорядників бюджетних коштів — порушників бюджетного законодавства. Механізм зупинки операцій з бюджетними коштами визначено Порядком зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженим постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 21. Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на строк до 30 днів у межах поточного бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законом.

Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк від 1 до 3 місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом унесення змін до розпису бюджету (кошторису). Наразі діє Порядок призупинення бюджетних асигнувань, затверджений наказом Мінфіну від 15.05.2002 р. № 319.

Також нагадаємо, що за бюджетні правопорушення, зокрема, за взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням повноважень, установлених БКУ або законом про Держбюджет на відповідний рік, передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 3 ст. 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X

3

Листи від 11.05.2012 р. № 17-08/1187-6705; від 25.05.2012 р. № 17-08/1283-7390

Яким є порядок списання дебіторської заборгованості з балансу установи?

Відповідно до Інструкції № 242 безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності закінчився.

Визначення сум дебіторської заборгованості, які підлягають списанню, та їх списання здійснюються згідно з Інструкцією № 90.

Відповідно до вимог п. 11.3 Інструкції № 90 інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна, зокрема, встановити:
— правильність та обґрунтованість сум дебіторської, кредиторської і депонентської заборгованості, щодо якої строк позовної давності закінчився;
— чи вжито заходів щодо стягнення
дебіторської заборгованості в установленому порядку.

Для відображення результатів інвентаризації розрахунків за дебіторською та кредиторською заборгованістю, що перебуває на обліку установи на момент звітного періоду (інвентаризації), призначено Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами (додаток 9 до Інструкції № 90). До акта слід додати довідку (додаток 10
до Інструкції № 90), в якій наводяться найменування та адреси дебіторів і кредиторів, сума заборгованості, за що обліковується заборгованість, з якого часу та на підставі яких документів.

У п. 11.5 Інструкції № 90 визначено, що дебіторська заборгованість, щодо якої строк позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни результату виконання кошторису доходів та видатків за минулий рік.

Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Заборгованість слід відображати поза балансом не менше 5 років із часу списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни майнового стану боржника.

Особливу увагу Держказначейство звертає на те, що суми дебіторської заборгованості, списані з балансу внаслідок неплатоспроможності боржника та неможливості звернення стягнення на його майно, мають бути ретельно перевірені. Має бути вказано обґрунтування списання цієї заборгованості. Установа повинна забезпечити правильність обліку списаної заборгованості поза балансом, а також стежити за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржників

Виявлення простроченої дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, здійснюється під час проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами, котру бюджетні установи повинні проводити не менше двох разів на рік, а за плановими платежами — щомісячно згідно з вимогами Інструкції № 90.

Нагадаємо, що загальний строк позовної давності становить три роки. Протягом цього строку бюджетна установа, що має дебіторську заборгованість, повинна вживати всіх можливих заходів для її стягнення, тобто вести претензійно-позовну роботу. У цьому питанні доцільно керуватися рекомендаціями Мін’юсту «Про порядок ведення претензійної і позовної роботи на підприємстві, в установі, організації» від 15.01.96 р. № 2. Цей документ є практичними та методологічними рекомендаціями для керівників, працівників юридичної служби щодо ведення претензійної та позовної роботи з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91 р. № 1798-XII.

Дебіторська заборгованість, за якою строк позовної давності закінчився, списується за рішенням керівника установи на зміну результату виконання кошторису доходів та видатків за минулий рік записом: Дт 431, 432 — Кт 363, 364.

У цьому випадку дозвіл вищої за рівнем організації на списання дебіторської заборгованості не потрібний, проте повідомити вищу за рівнем організацію про те, що було списано дебіторську заборгованість, строк позовної давності якої минув, слід.

Списана дебіторська заборгованість обліковується поза балансом (на рахунку 07 «Списані активи і зобов’язання») не менше 5 років з моменту списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни майнового стану боржника.

Слід мати на увазі, що списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості.

При цьому, як зазначало Держказначейство в листі від 31.03.2010 р. № 15-04/713-5705, прострочена дебіторська заборгованість є безнадійною у випадках:
— коли у звітності розпорядників бюджетних коштів відображена прострочена дебіторська заборгованість щодо суб’єктів господарювання, які ліквідовані без правонаступників;
— коли установою вжито всіх заходів щодо проведення претензійно-позовної роботи, інших заходів стягнення заборгованості відповідно до чинного законодавства.

Детальніше про списання дебіторської заборгованості читайте в консультації фахівця Держфінінспекції «Списання дебіторської заборгованості з балансу установи» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 13)

4

Лист від 15.05.2012 р. № 17-08/1201-6840

За яким КЕКВ здійснювати видатки на харчування учасників спортивних заходів та навчально-тренувальних зборів?

Відповідно до Інструкції № 333 за КЕКВ 1133 «Продукти харчування» здійснюються видатки на придбання продуктів харчування та/або оплата послуг з харчування для лікувально-профілактичних закладів, будинків-інтернатів, загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих будинків, дитячих дошкільних закладів, профтехучилищ, вищих навчальних закладів та інших установ (організацій) згідно із законодавством.

За КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)» здійснюються видатки на оплату послуг з харчування на період проведення заходу; оплату проїзду, добових, проживання та інших витрат відповідно до законодавства тренерів, суддів, інших учасників навчально-тренувальних зборів, змагань, олімпіад, наукових конференцій тощо, які надають послуги відповідно до укладених угод.

Таким чином, видатки на забезпечення продуктами харчування або виплату компенсації за них на період проведення заходу необхідно здійснювати за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)»

Для визначення витрат на проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів установам необхідно керуватися Нормами № 917.

Такі витрати плануються виходячи з кількості учасників, тривалості заходів та місця їх проведення.

При цьому до складу учасників належать спортсмени, тренери, судді та інші учасники, які відповідно до Положення про проведення змагання або облікового складу учасників навчально-тренувального збору включені до списку осіб, що беруть участь у заході. Список таких осіб має бути затверджено відповідним наказом.

При плануванні витрат на харчування учасників змагань необхідно керуватися нормами витрат на харчування з розрахунку на одну особу на добу. Такі норми наведено в розд. II Норм № 917.

Що стосується порядку здійснення видатків на харчування учасників змагань, то дійсно Інструкцією № 333 передбачено, що за КЕКВ 1133 здійснюються видатки на оплату послуг з надання харчування.

З 2013 року такі видатки здійснюються за КЕКВ 2230. Додамо, що цей КЕКВ застосовують ті установи, в яких є постійні кошторисні призначення за вказаним кодом.

Якщо ж кошторисом не передбачено призначення
за КЕКВ 1133, то оплата послуг з надання харчування на підставі укладених договорів здійснюється за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».

З 2013 року такі видатки здійснюються за КЕКВ 2240. Цей КЕКВ застосовується, наприклад, у випадку, коли бюджетна установа укладає із закладом харчування договір на надання послуг з харчування учасників змагань

5

 

Лист від 11.06.2012 р. № 17-08/1397-8077

 

Якими документами оформляється надходження та передача в експлуатацію об’єктів необоротних активів?

Згідно з п. 6.4 Інструкції № 64 для оформлення приймання-передачі необоротних активів застосовується типова форма № ОЗ-1 (бюджет) «Акт прийняття-передачі основних засобів». Такий документ складається на кожний окремий об’єкт, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. Якщо об’єкт був в експлуатації, вказується сума зносу.

Для прийняття об’єктів в експлуатацію наказом керівника установи створюється комісія, яка складає вказаний Акт у двох примірниках: один — для установи, яка здає, другий — для установи, що приймає. Акт затверджується керівником установи.

Після оформлення у строк, установлений графіком документообігу, Акт разом з технічною документацією, що стосується цього активу, передається до бухгалтерії (централізованої бухгалтерії).

Видача необоротних активів зі складу здійснюється за накладними (вимогами), які підписуються керівником установи. При цьому накладна виписується в одному примірнику, якщо інший порядок не визначено галузевими нормативними актами, погодженими з Держказначейством (п. 6.28 Інструкції № 64).

На зворотному боці «Інвентарної картки обліку основних засобів в бюджетних установах» типової форми № ОЗ-6 (бюджет) робиться запис про переміщення необоротних активів в установі

У цьому листі Держказначейство роз’яснює, якими первинними документами оформляються операції з надходження до установи та переміщення (видачі зі складу) об’єктів необоротних активів.

Нагадаємо: типові форми первинних документів з обліку операцій з необоротними активами затверджено наказом Держказначейства від 02.12.97 р. № 125/70.

Зауважимо, що в окремих ситуаціях Інструкція № 64 дозволяє відступити від загального правила, коли на кожен окремий об’єкт необоротних активів складається окремий Акт прийняття-передачі. Так, у п. 6.4 цієї Інструкції допускається складання загального Акта на декілька об’єктів необоротних активів, що приймаються, відносно господарського інвентарю, інструменту, обладнання, білизни, постільних речей тощо, якщо ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість, приймаються одночасно та під відповідальність однієї матеріально відповідальної особи.

Також Держказначейство нагадало про те, що видача необоротних активів зі складу здійснюється за накладними (вимогами).

Оскільки наразі спеціальної форми для оформлення операцій з видачі зі складу необоротних активів не затверджено, вважаємо, що бюджетні установи можуть використовувати типову форму накладної (вимоги) № З-3, затверджену наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130. Ця форма є уніфікованою та застосовується для приймання матеріальних цінностей на склад та видачі зі складу, а також для внутрішнього переміщення матеріальних цінностей.

Додамо також, що для обліку об’єктів необоротних активів у бюджетних установах передбачено декілька форм інвентарних карток:
— Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах за формою № ОЗ-6 (бюджет);
— Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин та багаторічних насаджень) за формою № ОЗ-8 (бюджет);
— Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах за формою № ОЗ-9 (бюджет)

Як обліковувати витрати, пов’язані з реконструкцією приміщення?

Згідно з п. 1.6 Інструкції № 64 зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться в разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудові, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, що привела до додаткового укомплектування необоротних активів. Пунктом 5.2 Інструкції № 64 встановлено, що облік незавершеного капітального будівництва (виготовлення, створення), добудови, поліпшення (дообладнання, реконструкції) об’єктів необоротних активів з початку і до закінчення вказаних робіт та введення об’єктів в експлуатацію ведеться на рахунку 14 «Незавершене капітальне будівництво».

У цьому випадку на субрахунку 141 «Капітальні видатки за невведеними в експлуатацію основними засобами» обліковуються витрати за незакінченими та закінченими об’єктами капітального будівництва, реконструкції, модернізації основних засобів, але не зданими в експлуатацію

При здійсненні витрат на реконструкцію приміщення також слід звернути увагу на лист Держказначейства від 11.11.2010 р. № 17-04/2828-21196 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 17), в якому роз’яснювався порядок відображення в бухгалтерському обліку витрат на реконструкцію приміщення.

Як відомо, при проведенні робіт, пов’язаних з реконструкцією приміщення, установам необхідно складати проектно-кошторисну документацію. Про те, як списати витрати на виготовлення такої документації, ми докладно розповідали в матеріалі «Як списати витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 21).

Крім того, у цьому випадку установа складає Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів за типовою формою № ОЗ-2 (бюджет), на підставі якого в Інвентарній картці обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет) робиться відмітка про зміну характеристик будівлі у зв’язку з її реконструкцією

6

Лист від 20.07.2012 р. № 17-09/1671-10392

Яким є порядок передачі об’єктів державної і комунальної власності та оформлення таких операцій?

Питання, що стосуються передачі об’єктів права державної та комунальної власності, регулюються Положенням № 1482.

Відповідно до п. 4 цього Положення передача об’єктів права державної власності здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном
та Фондом держмайна.

Згідно з п. 1.24 Інструкції № 64 необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, подарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерії та представник установи вищого рівня.

Комісія складає акт, в якому вказується найменування, кількість та вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Оцінка необоротних активів здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III. При отриманні необоротних активів, що були в експлуатації, указується відсоток їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Одночасно проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.

Необоротні активи, отримані безоплатно від інших установ, зараховуються на баланс установи за первісною (відновлювальною) вартістю згідно з даними установи, яка їх передала, із зазначенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації

Передача об’єктів державної власності від однієї установи до іншої (якщо установи належать до сфери управління одного і того самого органу, уповноваженого управляти державним майном), здійснюється за рішенням відповідних органів залежно від виду об’єктів, що передаються, в порядку, визначеному в п. 4 Положення № 1482.

Передання оформляється Актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Положення № 1482, до якого додаються документи, перелічені в п. 10 цього Положення. Акт складається в 4 примірниках, підписується головою та членами комісії і затверджується органом, що створив комісію. Право власності на об’єкт передачі виникає з дати підписання Акта приймання-передачі.

У свою чергу, оприбуткування на баланс бюджетної установи — одержувача необоротних активів здійснюється на підставі Акта прийняття-передачі основних засобів за типовою формою № ОЗ-1 (бюджет).

Необхідно звернути увагу на те, що в разі здійснення операцій у натуральній формі зазначені операції підлягають відображенню в бухгалтерському обліку установи такими записами:

Дт 324 — Кт 364;

Дт 364 — Кт 324;

Дт 101 — 122 — Кт 364;

Дт 401 — Кт 131 — 133;

Дт 812 — Кт 401.

При цьому бюджетна установа — одержувач не пізніше останнього робочого дня місяця повинна скласти та подати до органів Держказначейства Довідку про надходження в натуральній формі

7

Лист від 26.07.2012 р. № 17-08/1701-10675

Яким є порядок списання об’єктів державної власності?

Відповідно до ст. 5 Закону № 185 порядок відчуження та списання об’єктів державної власності визначає Кабмін.

На виконання зазначеної норми Кабмін прийняв такі документи:
Порядок № 1314, котрим визначено механізм списання об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства є основними засобами;
Порядок № 803, котрим визначено механізм та способи відчуження об’єктів державної власності, якими є матеріальні активи, що відповідно
до законодавства є основними засобами.

Крім того, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво бюджетних установ, у тому числі операції з вибуття, ліквідації необоротних активів та їх аналітичного обліку, визначено Інструкцією № 64.

З метою своєчасного відображення операцій з вибуття та ліквідації необоротних активів бюджетні установи використовують типові форми первинних документів, затверджені Інструкцією № 125/70

Відповідно до п. 4 Порядку № 1314 майно підлягає списанню в разі, якщо воно:
— не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам або організаціям та щодо нього не може бути застосовано інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільним);
— морально або фізично зношене;
— непридатне для подальшого використання, зокрема у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією та технічним переобладнанням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха і відновленню не підлягає;
— виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

При цьому списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, за винятком випадків, коли здійснення такого відшкодування неможливе. Зверніть увагу: знос, нарахований у розмірі 100 % вартості на об’єкти, придатні до подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання внаслідок повного зносу.

Нагадаємо: списання та відчуження майна здійснюється установою, на балансі якої воно значиться, на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про надання згоди на його списання. Перелік документів, які повинна надати бюджетна організація для отримання такої згоди, наведено в п. 6 Порядку № 1314 та п. 7 Порядку № 803.

Детальніше про те, як діяти бюджетній організації, на балансі якої значиться майно, непридатне до подальшої експлуатації, ми розглядали у статті «Списання автомобіля: від А до Я» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 25).

Для документального оформлення вибуття об’єктів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації застосовується Акт списання основних засобів (типової форми № ОЗ-3 (бюджет)), Акт списання автотранспортних засобів (типової форми № ОЗ-4 (бюджет)). Акти складаються у 2 примірниках постійно діючою комісією, призначеною керівником установи, та затверджуються керівником у встановленому порядку. Перший примірник акта передається до бухгалтерії, а другий залишається у матеріально відповідальної особи та є підставою для здавання на склад матеріальних цінностей, що утворилися в результаті списання об’єкта основних засобів

8

Лист від 14.09.2012 р. № 17-09/1975-13188

За яким КЕКВ здійснюється оплата витрат, пов’язаних зі збиранням, перевезенням, зберіганням та подальшою утилізацією ламп, що містять ртуть?

Відповідно до Інструкції № 333 оплата послуг з утилізації, у тому числі біовідходів, твердих побутових відходів, відходів із вмістом дорогоцінних металів або шкідливих речовин, та/або їх захоронення тощо здійснюється за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)»

Бюджетним установам потрібно пам’ятати про те, що відпрацьовані люмінесцентні лампи відповідають визначенню небезпечних відходів, що наведене у ст. 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР. Так, небезпечні відходи відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Відходи, що містять ртуть та сполуки ртуті, згідно з п. 17 розд. «А» Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120, вважаються небезпечними.

Рекомендації щодо того, як саме установам організувати облік відпрацьованих люмінесцентних ламп, було викладено в матеріалі «Що робити з відпрацьованими люмінесцентними лампами» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 46).

У зв’язку з тим, що відпрацьовані люмінесцентні лампи належать до небезпечних відходів, суб’єкти господарювання, у тому числі бюджетні установи, при зберіганні, розміщенні та утилізації небезпечних відходів повинні дотримуватись вимог, передбачених чинним законодавством у сфері поводження з відходами.

Щоб позбутися відпрацьованих люмінесцентних ламп, установі необхідно укласти договір на утилізацію небезпечних відходів з підприємством, яке спеціалізується на знищенні відходів, люмінесцентних та ртутних ламп. Уклавши такий договір, установа має своєчасно позбутися відпрацьованих люмінесцентних ламп.

З 2013 року витрати, пов’язані з оплатою послуг з утилізації, повинні здійснюватися за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»

9

Лист від 28.09.2012 р. № 17-09/2047-13979

Чи підлягають обов’язковому погодженню кошториси та довідки про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) перед їх затвердженням?

Статтею 112 БКУ передбачено, що до повноважень Держказначейства з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету.

Згідно з п. 33 Порядку № 228 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду та штатні розписи окремих установ затверджуються:
— обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій — головами відповідних держадміністрацій за погодженням з Мінфіном;
— міністерств та відомств АР Крим, управлінь, відділів, інших підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій — Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями після погодження з Мінфіном АР Крим, головними обласними, головним Київським міським та Севастопольським міським фінансовими управліннями.

Разом із цим Держказначейство звертає увагу на вимоги, які стосуються внутрішнього та зовнішнього погодження проектів документів, що встановлені Типовою інструкцією № 1242 (у частині «Візи та гриф погодження»).

У зв’язку з цим у листі нагадується про те, що відповідно до ст. 116 БКУ порушення порядку або строків подання, розгляду й затвердження кошторисів та інших документів, які застосовуються у процесі виконання бюджету, затвердження в кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями, є порушенням бюджетного законодавства.

Заходи впливу, що застосовуються за порушення бюджетного законодавства, установлено ст. 117 БКУ

Основні вимоги до порядку затвердження кошторисів бюджетних установ визначено Порядком № 228, а форму кошторису — наказом № 57.

Як відомо, формою кошторису не передбачено реквізит «Погоджено», проте це не означає, що проект такого документа не повинен пройти процедуру погодження. У цьому питанні Держказначейство рекомендує звернути увагу на вимоги, що стосуються внутрішнього та зовнішнього погодження проектів документів, установлені Типовою інструкцією № 1242. Так, зовнішнє погодження проектів документів оформляється шляхом проставляння на них грифа погодження, який уключає слово «ПОГОДЖЕНО», найменування посади особи та установи, з якою погоджується проект документа, особистий підпис, ініціали (ініціали імені), прізвище та дату або назву документа, що підтверджує погодження, його дату та номер (індекс).

Таким чином, подання для затвердження проектів кошторисів необхідно здійснювати після попереднього погодження з уповноваженими особами, що має бути підтверджено відповідними підписами. На нашу думку, питання, що стосується порядку складання, розгляду та затвердження кошторисів, у тому числі проходження процедури погодження, має бути визначено відповідними розпорядчими документами головного розпорядника бюджетних коштів.

У разі недотримання вимог у частині подання, розгляду й затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються у процесі виконання бюджету, затвердження в кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями, такі дії розпорядників бюджетних коштів вважатимуться порушенням бюджетного законодавства.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами

10

Лист від 28.09.2012 р. № 17-08/2048-13965

Як унести зміни до кошторису на суму залишку бюджетних коштів, який утворився на початок року?

Відповідно до п. 16 Порядку № 228 у процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом кошторису не плануються.

Держказначейство нагадує про те, що установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік.

Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться в разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року перевищуватиме відповідні надходження, ураховані в кошторисі на відповідний рік. При цьому у спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету або надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів та залишків бюджетних коштів на початок року.

У разі внесення змін до кошторису складається відповідна довідка, що затверджується та виконується в тому самому порядку, що і кошториси.

При внесенні змін до кошторису на суму залишку бюджетних коштів, який утворився на початок року, у довідці про зміни до кошторису така сума вказується:
— за показником «Надходження» у рядку «фінансування» із зазначенням коду класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання згідно з наказом Мінфіну «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.2011 р. № 11;
— за показником «Видатки на надання кредитів» у розрізі кодів економічної класифікації видатків та класифікації кредитування

Розпорядникам бюджетних коштів, які мають на початок бюджетного періоду залишки коштів на рахунках спеціального фонду, необхідно нагадати про положення ч. 2 ст. 57 БКУ, а саме: залишки коштів на рахунках спеціального фонду, не використані в попередньому бюджетному періоді, зберігаються для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. При цьому особливу увагу слід звернути на те, що за відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду мають бути перераховані до загального фонду бюджету. На цей момент звертав увагу Мінфін у листі від 25.02.2011 р. № 31-06030-15-24/5448.

При внесенні змін до кошторису розпорядники бюджетних коштів складають довідку про внесення змін до кошторису, що затверджується керівником установи. Форму такої довідки затверджено наказом № 57.

Таким чином, установи мають право використовувати протягом поточного року залишки торішніх коштів на рахунках спеціального фонду з урахуванням вимог, передбачених п. 49 Порядку № 228 та ч. 2 ст. 57 БКУ

11

Лист від 16.10.2012 р. № 17-08/2146-15012

Чи обов’язково установа повинна мати гербову печатку?

Згідно з п. 73 Типової інструкції № 1242 на документах, що засвідчують права громадян та юридичних осіб, на яких фіксується факт витрачання коштів та здійснення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється гербовою печаткою установи.

Зразки та опис печатки міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади затверджено постановою КМУ «Про затвердження зразків та описів печатки і таблички (вивіски) міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади» від 03.08.2011 р. № 857.

Перелік інших документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою, визначається установою на підставі нормативно-правових актів та примірного переліку документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою (додаток 7 до Типової інструкції № 1242), і має бути наведений в інструкції з діловодства установи.

Що стосується одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів Держказначейства, то слід зазначити, що згідно зі ст. 62 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Таким чином, якщо законодавством не передбачено зазначення Державного Герба України на печатці установи, то до органів Держказначейства надається картка із зразками підписів та відбитка печатки, на якій указано найменування та ідентифікаційний код установи

Згідно з вимогами п. 6.5 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758, у картках та тимчасових картках із зразками підписів та відбитка печатки, а також в інших документах, що подаються для відкриття рахунків, має бути проставлено відбиток гербової печатки.

Звертаємо увагу: згідно з постановою Верховної Ради України «Про Державний герб України» від 19.02.92 р. № 2137-XII зображення Державного Герба України розміщується тільки на печатках органів державної влади та державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Отже, усі інші установи та організації на своїх печатках не розміщують зображення Державного Герба України

 

Матеріал підготувала Вікторія МАТВЄЄВА,
економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі