Теми статей
Обрати теми

Розраховуємо середню зарплату за час відпустки

Редакція ББ
Стаття

РОЗРАХОВУЄМО СЕРЕДНЮ ЗАРПЛАТУ ЗА ЧАС ВІДПУСТКИ

 

Кожен бухгалтер знає: за період відпусток працівникам виплачують середню зарплату. Розрахунок цього показника — справа, узагалі-то, нескладна, тим більше що правила розрахунку відпускних, установлені Порядком № 100, давно не змінювалися. Проте часом життя «підкидає» нестандартні ситуації, знайти рішення щодо яких допоможе ця стаття.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає нарахуванню за час відпустки, є середньоденна зарплата (п. 5 Порядку № 100). Вона розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових та неробочих днів, установлених законодавством).

Суму відпускних визначають шляхом множення отриманого результату на кількість календарних днів відпустки (п. 7 Порядку № 100).

Таким чином, формулу для розрахунку відпускних можна зобразити так:

В = Д х ЗП : (К - С - Ч),

де В — сума відпускних;

Д — кількість календарних днів відпустки;

ЗП — сума заробітку, що включається до розрахунку середньої зарплати, нарахованого в розрахунковому періоді;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за 12 місяців — це 365 (у високосному році — 366) календарних днів або за інший менший період);

С — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період (абз. 2 п. 7 Порядку № 100);

Ч — час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства чи з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Далі розглянемо порядок розрахунку відпускних детальніше.

 

ЯК ВИЗНАЧИТИ РОЗРАХУНКОВИЙ ПЕРІОД

Розрахунковий період — це період, що передує місяцю надання відпустки, за який обчислюють середню зарплату. Він залежить від того, скільки працівник пропрацював до надання відпустки. Так, якщо період роботи в установі становить:

1) більше одного року, то розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців (далі — к. міс.) роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).

Приклад 1. Працівника прийнято на роботу 05.02.2004 р. Він іде в щорічну основну відпустку з 10.06.2013 р. Розрахунковим періодом, за який обчислюють відпускні, є червень 2012 року — травень 2013 року.

При цьому не має значення, за який період працівнику надається відпустка. Так, якщо працівнику надається відпустка за попередній робочий рік, то розрахунковий період буде таким самим.

У такому ж порядку визначають розрахунковий період у разі надання відпустки працівнику, поновленому на роботі за рішенням суду. Річ у тім, що поновлення на роботі відбувається з дати звільнення працівника, яка відповідно до рішення суду визнається недійсною (див. лист Мінпраці від 07.08.2007 р. № 205/06/187-07). Тому в разі поновлення працівника судом (у тому числі й за вимушений прогул більше одного року) розрахунковий період становитиме 12 к. міс., до якого включаються місяці вимушеного прогулу.

Приклад 2. Працівника незаконно звільнено 08.06.2012 р. Суд прийняв рішення про поновлення його на роботі з 10.06.2013 р. Цього дня працівник приступив до роботи, а з 17.06.2013 р. він іде в щорічну відпустку*.

* Період вимушеного прогулу включається до стажу, який дає працівнику право на щорічну відпустку. При цьому робочий рік (період), за який працівнику надається щорічна відпустка, відлічується з дня поновлення працівника на роботі. Детальніше — у статті «Поновлення працівника на колишньому місці роботи за рішенням суду» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 37, с. 24).

Розрахунковим періодом, за який обчислюють відпускні, є червень 2012 року — травень 2013 року;

2) менше року, то розрахунковим буде фактичний період роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка (абз. 2 п. 2 Порядку № 100).

Для виконання цієї норми працівником має бути відпрацьовано повністю мінімум один к. міс. (з 1-го по 1-ше число). Отже, місяць:

— прийняття на роботу включають до розрахункового періоду, якщо його відпрацьовано повністю, тобто працівника прийнято на роботу з першого робочого дня місяця (див. приклад 4). Якщо ж працівник влаштувався на роботу в подальші робочі дні місяця, то такий місяць не враховують (див. приклад 3);

— надання відпустки не включають до розрахункового періоду незалежно від кількості відпрацьованих у ньому робочих днів (навіть у випадку, коли працівник іде у відпустку в останній день місяця).

Приклад 3. Працівника прийнято на роботу 04.02.2013 р. Йому надається частина щорічної основної відпустки з 10.06.2013 р. У цьому випадку розрахунковим періодом є березень — травень 2013 року.

Приклад 4. Працівника прийнято на роботу 02.01.2013 р. Йому надається частина щорічної основної відпустки з 10.06.2013 р. Оскільки 02.01.2013 р. — перший робочий день для всіх працівників установи, то січень 2013 року враховується як повністю відпрацьований місяць. Тобто розрахунковим періодом у цьому випадку є січень — травень 2013 року;

3) менше повного календарного місяця, то формально розрахунковий період відсутній. Однак виходячи з положень пп. 2 і 7 Порядку № 100 можна зробити висновок: розрахунковим періодом у цьому випадку слід прийняти умовні 12 к. міс., що передують місяцю надання відпустки (незважаючи на те, що працівником вони не відпрацьовані). При цьому розрахунок здійснюють виходячи з установленої працівнику у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу на момент проведення обчислення середньої зарплати (абз. 3 п. 4 Порядку № 100). З таким висновком згодне й Мінсоцполітики (див. лист від 27.03.2013 р. № 321/13/84-13 та консультацію фахівця цього Міністерства, наведені в цьому номері на с. 4 і 5 відповідно).

В аналогічному порядку визначають розрахунковий період та середню зарплату при виході працівниці в щорічну відпустку після закінчення відпустки для догляду за дитиною до трьох років.

 

Які дні слід виключити з розрахункового періоду

Слід мати на увазі, що із загальної кількості календарних днів (далі — к. дн.) у розрахунковому періоді необхідно виключити:

1) кількість святкових та неробочих днів (ст. 73 КЗпП), що припадають на розрахунковий період (абз. 1 п. 7 Порядку № 100);

2) час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин у розрахунковому періоді не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100), а саме:

а) календарні дні відпустки для догляду за дитиною до 3 років (та/або 6 років за медичним висновком);

б) календарні дні відпустки без збереження заробітної плати. При цьому виключатися повинні дні неоплачуваної відпустки, що надається як на підставі ст. 25 Закону про відпустки (відпустка без збереження зарплати, що надається в обов’язковому порядку), так і на підставі ст. 26 Закону про відпустки (відпустка без збереження зарплати за згодою сторін). Так само вважає й Мінсоцполітики (див. лист від 26.11.2012 р. № 1203/13/84-12 // «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 2).

Звернемо увагу на такий нюанс. Виключаючи з розрахункового періоду календарні дні відпустки для догляду за дитиною та відпустки без збереження зарплати, слід пам’ятати про святкові та неробочі дні, що припадають на період таких відпусток, із тим розрахунком, щоб не виключити один і той самий день двічі. Пояснимо на прикладі.

Приклад 5. Розрахунковим періодом для оплати відпустки є червень 2012 року — травень 2013 року. У цьому періоді працівник перебував у відпустці без збереження зарплати з 4 по 10 березня 2013 року (7 к. дн.), тобто на період цієї відпустки припадає один святковий день — 8 березня.

Отже, із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді (365 к. дн.) слід виключити кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період (10 к. дн.), а також 6 к. дн. відпустки за свій рахунок (8 березня як святковий день уже виключено);

в) календарні дні простою не з вини працівника, який оплачувався частково в порядку, установленому ст. 133 КЗпП.

Зауважимо: дні прогулу з вини працівника з розрахункового періоду не виключають, оскільки їх не можна вважати поважною причиною для відсутності на робочому місці;

г) робочі дні, протягом яких працівник не працював, при неповному робочому тижні з незалежних від нього причин (наказом по установі працівника було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити його роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня). Вихідні дні з розрахунку виключати не потрібно, оскільки відпустки надаються в календарних днях та оплачуються календарні дні відпустки (див. лист Мінпраці від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09). Якщо ж працівник працював на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (ст. 56 КЗпП), розрахунковий період не зменшують на кількість невідпрацьованих днів.

Що стосується роботи в режимі неповного робочого дня, то тут жодних особливостей при розрахунку відпускних немає. Тому, наприклад, жінці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років та працює на умовах неповного робочого дня, середньоденну зарплату розраховують виходячи з усіх календарних днів розрахункового періоду, незважаючи на те, що за цей час нею відпрацьовано неповну норму робочого часу.

Не виключають із розрахункового періоду час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (абз. 4 п. 3 Порядку № 100), а саме:

— періоди тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (підтверджує це і спільний лист Мінфіну та Мінпраці від 04.04.2006 р. № 2300/0/14-06/13-15, № 31-18040-02-5/6826);

— дні відпочинку, надані працівнику-донору. Нагадаємо: працівник, який є донором або висловив бажання ним стати, звільняється від роботи зі збереженням за ним середнього заробітку в день здавання крові та (або) її компонентів та пов’язаного з цим медичного обстеження (ч. 1 ст. 9 Закону № 239/95);

— періоди службового відрядження;

— періоди оплачуваних відпусток.

 

Щорічну відпустку перенесено на інший період у зв’язку із хворобою працівника: чи зміниться розрахунковий період

Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки щорічну відпустку має бути перенесено на інший період або продовжено в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку. Це правило поширюється також на додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, що надаються на підставі ст. 19 Закону про відпустки*.

* Детальніше про особливості продовження та перенесення відпустки в разі хвороби працівника див. у консультації фахівця Мінсоцполітики в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 42, с. 22.

У разі хвороби працівника в щорічній відпустці (додатковій відпустці «на дітей») можливі дві ситуації:

1. Відпустка продовжується на кількість календарних днів хвороби (тобто дні хвороби не вважаються днями відпустки).

При цьому, якщо день початку перенесеної (продовженої) відпустки збігся з місяцем її первісного надання, тобто не перейшов на наступний місяць, то період надання працівнику відпустки не змінюється. Отже, відпускні, виплачені до початку відпустки, не перераховуються, і розрахунковий період не змінюється. Працівнику необхідно донарахувати суму середнього заробітку за період тимчасової непрацездатності.

Приклад 6. Працівнику надається відпустка з 10.06.2013 р. тривалістю 14 к. дн. На роботу він мав вийти 25.06.2013 р. (святковий день 23 червня (Трійця) не враховується при визначенні тривалості відпустки). Перебуваючи у відпустці, він хворів з 17 по 23 червня, тобто 7 к. дн., на які припадає один святковий день (23 червня — Трійця). Проте оскільки цей день тепер не є днем відпустки, а належить до періоду хвороби, то первісно надана відпустка на такий день не продовжується.

У зв’язку із хворобою працівника первісно надана відпустка продовжується на дні хвороби (7 к. дн.) з 24 червня. Оскільки на ці дні припадає один святковий день (28 червня — День Конституції України), то відпустка продовжується на такий день, тобто працівник повинен вийти на роботу 02.07.2013 р.

Розрахунковий період, за який обчислюють відпуск-ні, у цій ситуації не зміниться (як і раніше, червень 2012 року — травень 2013 року), оскільки початок продовженої відпустки збігся з місяцем її первісного надання. Середня зарплата, розрахована за цей період, застосовується для оплати днів відпустки, використаної працівником до хвороби та після неї, у тому числі днів продовженої відпустки. Крім того, працівнику необхідно нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за дні хвороби.

Якщо ж початок перенесеної (продовженої) відпустки припадає на місяць, наступний за місяцем початку надання первісної щорічної відпустки, тобто фактично її перенесено на інший період, то середню зарплату за період продовженої відпустки необхідно перерахувати виходячи з нового розрахункового періоду.

Приклад 7. Працівнику надається відпустка з 17.06.2013 р. тривалістю 14 к. дн. На роботу він мав вийти 03.07.2013 р. (святкові дні 23 червня (Трійця) і 28 червня (День Конституції України) не враховуються при визначенні тривалості відпустки). Перебуваючи у відпустці, він хворів з 20 по 25 червня, тобто 6 к. дн., на які припадає один святковий день (23 червня — Трійця). Проте оскільки цей день тепер не є днем відпустки, а належить до періоду хвороби, то первісно надана відпустка на такий день не продовжується.

У зв’язку з хворобою працівника первісно надана відпустка продовжується на дні хвороби (6 к. дн.) з 2 липня. Оскільки початок продовженої відпустки припадає на наступний місяць, то необхідно провести новий розрахунок середнього заробітку для оплати продовженої відпустки. Розрахунковим періодом буде липень 2012 року — червень 2013 року. У результаті щодо цього працівника необхідно:

— утримати суму відпускних, що припадає на дні хвороби;

— нарахувати суму лікарняних;

— нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої відпустки виходячи з нової середньої зарплати.

2. Дні відпустки, які працівник не використав через хворобу, переносяться на інший період, тобто ці дні надаватимуться як інша відпустка.
У разі перенесення частини відпустки на інший період здійснюється новий розрахунок середньої зарплати виходячи з нового розрахункового періоду.

Приклад 8. Працівнику надається щорічна відпустка тривалістю 14 к. дн. з 03.06.2013 р. Перебуваючи у відпустці, він хворів з 06.06.2013 р. 5 к. дн. Працівник бажає перенести ці 5 днів невикористаної відпустки на інший період. Для дотримання вимог ст. 12 Закону про відпустки* при перенесенні відпустки на інший період працівнику згідно із заявою надаються 14 к. дн. відпустки з 08.08.2013 р., із них 5 к. дн. відпустки, перенесених унаслідок хвороби. При наданні відпустки з 08.08.2013 р. здійснюється новий розрахунок середньої зарплати для оплати часу відпустки. Розрахунковий період: серпень 2012 року — липень 2013 року.

* Нагадаємо: згідно зі ст. 12 Закону про відпустки щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 к. дн.

 

Покриття заборгованості за відпускними при звільненні: заново середню зарплату не обчислюють

Згідно зі ст. 127 КЗпП відрахування із зарплати працівника для покриття ним заборгованості перед установою можуть здійснюватися за наказом (розпорядженням) керівника в разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він уже отримав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Таке ж правило передбачено ч. 1 ст. 22 Закону про відпустки.

Зверніть увагу: при звільненні працівника слід утримати суму раніше нарахованої середньої зарплати за дні відпустки, які працівник уже використав та які у зв’язку зі звільненням залишилися невідпрацьованими. Тобто заново розраховувати середню зарплату не потрібно. На це також звертав увагу фахівець Мінсоцполітики в газеті «Праця і зарплата», 2013, № 17, с. 12.

Нагадаємо також причини звільнення, коли таке утримання із зарплати не здійснюється (ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки):

— призов або прийняття (вступ) на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову службу);

— переведення працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну посаду у випадках, передбачених законодавством;

— відмова від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці;

— зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація та перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;

— виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи;

— нез’явлення на роботу понад чотири місяці поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;

— поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

— направлення на навчання;

— вихід на пенсію.

Також не здійснюються утримання із зарплати за невідпрацьовані дні відпустки в разі смерті працівника.

 

ЯК ВИЗНАЧИТИ СУМАРНИЙ ЗАРОБІТОК ЗА РОЗРАХУНКОВИЙ ПЕРІОД

Згідно з вимогами Порядку № 100 при визначенні сумарного заробітку за розрахунковий період слід:

ураховувати виплати, наведені в п. 3 Порядку № 100. До них належать, зокрема, основна зарплата; доплати і надбавки; виробничі премії; виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (зокрема, за час попередньої відпустки, виконання державних та громадських обов’язків, службового відрядження тощо); допомога по тимчасовій непрацездатності;

не враховувати виплати, наведені в п. 4 Порядку № 100. До них належать, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам у зв’язку з виходом на пенсію, вихідна допомога тощо); компенсаційні виплати на відрядження та при переведенні на іншу роботу (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів та раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання та здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання та здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, уведення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності); виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за багаторічну та бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.

На окремих виплатах, що викликають найбільшу кількість запитань при розрахунку відпускних, зупинимося докладніше.

 

Чи враховується матеріальна допомога при розрахунку відпускних

Що стосується матеріальної допомоги, то тут потрібно взяти за правило: незалежно від виду матеріальної допомоги вона не повинна брати участь у розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпустки. Підстава для її невключення до розрахунку — така допомога має одноразовий характер незалежно від того, виплачується вона систематично чи ні.

На цій же підставі не беруть участі в розрахунку середньої зарплати:

— щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, яка виплачується педагогічним працівникам на підставі ст. 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII;

— грошова винагорода за сумлінну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків, яка виплачується державним службовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування на підставі постанови КМУ «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків» від 24.02.2003 р. № 212.

 

Чи враховуються суми індексації заробітної плати при розрахунку відпускних

Оскільки суми індексації зарплати не вказані в п. 4 Порядку № 100, то нарахована в розрахунковому періоді сума індексації зарплати бере участь у розрахунку середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження (див. також лист Мінсоцполітики від 10.09.2012 р. № 633/13/155-12 // «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 41).

 

Як правильно враховувати премії при розрахунку відпускних

До премій, що згідно з п. 3 Порядку № 100 включаються до розрахунку відпускних, належать виробничі премії, які мають постійний (систематичний) характер (щомісячні, квартальні, піврічні премії).

Якщо такі премії (місячна, квартальна, піврічна) виплачуються нерегулярно зважаючи на обмежені фінансові можливості та за рахунок економії фонду заробітної плати, це не є підставою вважати такі виплати одноразовими. До премій, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати та мають одноразовий характер, належать тільки ті, що вказані в п. 4 Порядку № 100. На це звертав увагу фахівець Мінсоцполітики в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 12, с. 29.

Згідно з п. 3 Порядку № 100 при обчисленні відпускних премії враховуються в повній сумі у складі заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю із зарплати, незалежно від того, за який місяць таку премію нараховано.

Що стосується річної премії, нарахованої в поточному році за попередній, то вона включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 такої винагороди (абз. 2 п. 3 Порядку № 100). Якщо ж річну премію нараховано в поточному році за поточний рік, то вона не бере участі в розрахунку (див. лист Мінпраці від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08).

 

Як уключаються до розрахунку суми донарахованої (утриманої) зарплати

Якщо виходити з положень Порядку № 100 тільки премії включаються до зарплати того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю. Інші виплати мають ураховуватися в доході того місяця, за який вони здійснені. Це підтверджується і листом Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11.

Таким чином, суми донарахованої (але утриманої) зарплати мають бути віднесені до того місяця, за який вони донараховані (утримані). Після цього здійснюється розрахунок середньої зарплати для виплати відпускних.

Приклад 9. Працівник іде у відпустку у травні 2013 року. Розрахунковим є період: травень 2012 року — квітень 2013 року. У травні 2013 року працівнику донараховано зарплату за січень — березень 2013 року згідно з постановою № 197.

Незважаючи на те що суму донарахованої зарплати нараховано та виплачено у травні 2013 року, тобто в місяці, який не входить до розрахункового періоду, до заробітку за січень, лютий і березень має бути включено суми донарахованої у травні 2013 року зарплати, що припадають на ці місяці.

Якщо в періоді до донарахування (утримання) зарплати працівникам виплачувався середній заробіток, то його має бути переобчислено з урахуванням донарахованої (утриманої) зарплати.

Такий самий порядок стосується відпускних, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах тощо, які для розрахунку відпускних має бути віднесено до заробітку того місяця, за який вони нараховані, тобто враховують тільки ту суму відпускних, лікарняних та декретних, що припадає на розрахунковий період.

Приклад 10. Працівнику надається відпустка в серпні 2013 року. Розрахунковим є період: серпень 2012 року — липень 2013 року. У розрахунковому періоді працівник перебував у відпустці з 23.07.2012 р. по 15.08.2012 р. Усю суму відпускних було нараховано та виплачено в липні 2012 року.

При розрахунку відпускних до заробітку за серпень 2012 року має бути включено зарплату за відпрацьовані дні серпня та суму відпускних, що нарахована в липні 2012 року, але припадає на 15 к. дн. серпня 2012 року. Відповідно ці дні включаються до розрахункового періоду.

Приклад 11. Працівник іде у відпустку в червні 2013 року. Розрахунковий період: червень 2012 року — травень 2013 року. З 27.05.2013 р. по 30.05.2013 р. він хворів. Суму лікарняних такому працівнику нараховано та виплачено в червні 2013 року.

При розрахунку відпускних суму лікарняних, нараховану та виплачену в червні, має бути включено до заробітку травня 2013 року. Відповідно і дні хвороби, що припадають на травень 2013 року, уключаються до розрахункового періоду.

Приклад 12. Працівниця перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами з 12.02.2013 р. по 17.06.2013 р. Допомогу по вагітності та пологах виплачено в лютому 2013 р. З 18.06.2013 р. їй надається щорічна відпустка. Розрахунковий період червень 2012 року — травень 2013 року.

При розрахунку відпускних з розрахункового періоду слід виключити дні декретної відпустки та суму допомоги по вагітності та пологах, що припадають на 17 к. дн. червня 2013 року.

 

Як визначити суму відпускних, якщо в розрахунковому періоді було підвищення заробітної плати

При розрахунку середньої зарплати необхідно враховувати вимогу п. 10 Порядку № 100. Полягає вона в такому: при підвищенні тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, уключаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Якщо ж підвищення відбулося в періоді, коли за працівником зберігався середній заробіток, цей середній заробіток коригують у частині, що стосується днів збереження заробітної плати із дня підвищення тарифних ставок (окладів) абз. 2 п. 10 Порядку № 100.

Коефіцієнт, на який необхідно коригувати виплати, що включаються до середнього заробітку, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), установленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення. Для кожного працівника необхідно розраховувати свої коефіцієнти коригування.

Зверніть увагу: для працівників, посадові оклади яких визначаються на основі ЄТС, уже розраховані коефіцієнти коригування середньої зарплати при обчисленні відпускних, що нараховуються за період з травня по червень 2013 року, наведено в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 17 — 18, с. 32, а за період з липня по листопад 2013 року — на с. 43 цього номера.

Згідно з абз. 3 п. 10 Порядку № 100 середня зарплата не коригується в разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівника у зв’язку з присвоєнням йому вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо. Це означає, що виплати за розрахунковий період не коригуються на коефіцієнт підвищення посадового окладу у зв’язку з підвищенням на посаді. Однак, якщо в розрахунковому періоді, крім підвищення окладу у зв’язку з підвищенням працівника на посаді, були підвищення окладів відповідно до актів законодавства, то на ці коефіцієнти коригування середньої зарплати здійснюватися повинне (див. консультацію фахівця Мінсоцполітики в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 14, с. 30).

Коригуванню підлягають виплати, що враховуються при обчисленні середнього заробітку згідно з Порядком № 100. Так, наприклад, сума індексації зарплати разом із зарплатою, що бере участь у розрахунку середнього заробітку, при проведенні коригування зарплати для оплати щорічної відпустки, періоду відрядження, визначення розміру матеріальної допомоги тощо згідно з вимогами п. 10 Порядку № 100 помножується на відповідні коефіцієнти коригування.

 

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ВІДПУСКНИХ

Приклад 13. Держслужбовець іде в щорічну відпустку з 10.06.2013 р. по 11.07.2013 р. на 30 к. дн. Розрахунковий період для визначення суми відпускних: червень 2012 року — травень 2013 року. Посадовий оклад держслужбовця встановлено на рівні мінзарплати. У розрахунковому періоді працівнику нараховано:

Місяць розрахункового періоду

Дохід за розрахунковий період

Сума,
грн.

Порядок уключення до розрахунку

Червень 2012 року

З 21.05.2012 р. по 03.06.2012 р. перебував у щорічній відпустці.
Відпускні виплачено у травні 2012 року в сумі 1400,00 грн., у тому числі за:
травень — 1100,00 грн.
червень — 300,00 грн.

1) зарплата за відпрацьовані дні (посадовий оклад, доплати і надбавки)

1200,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія за травень 2012 року

400,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

3) сума відпускних, що припадає на червень 2012 року

300,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

Липень 2012 року*

Місяць відпрацьовано повністю

1) зарплата за відпрацьовані дні (посадовий оклад, доплати і надбавки)

1250,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія за червень 2012 року

400,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

* У липні 2012 року підвищився посадовий оклад працівника. Коефіцієнт підвищення становив 1,0073 (1102 грн. : 1094 грн.).

Серпень — вересень 2012 року

Місяці відпрацьовано повністю

1) зарплата (посадовий оклад, доплати і надбавки)

2500,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія

810,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

Жовтень 2012 року*

Місяць відпрацьовано повністю

1) зарплата (посадовий оклад, доплати і надбавки)

1250,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія за вересень

415,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

* У жовтні 2012 року підвищився посадовий оклад працівника. Коефіцієнт підвищення становив 1,0145 (1118 грн. : 1102 грн.).

Листопад 2012 року

З 12.11.2012 р. по 26.11.2012 р. працівник перебував у відпустці без збереження зарплати 15 к. дн.

1) зарплата (посадовий оклад, доплати і надбавки)

609,78

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія за жовтень

415,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

3) премія до ювілею

500,00

Не включається
(п. 4 Порядку № 100)

Грудень 2012 року*

Місяць відпрацьовано повністю

1) зарплата (посадовий оклад, доплати і надбавки)

1300,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія за листопад

225,24

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

* У грудні 2012 року підвищився посадовий оклад працівника. Коефіцієнт підвищення становив 1,0143 (1134 грн. : 1118 грн.).

Січень 2013 року*

Місяць відпрацьовано повністю

1) зарплата (посадовий оклад, доплати і надбавки)

1350,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія за грудень

450,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

* У січні 2013 року підвищився посадовий оклад працівника. Коефіцієнт підвищення становив 1,0115 (1147 грн. : 1134 грн.).

Березень — квітень 2013 року

Місяці відпрацьовано повністю

1) зарплата (посадовий оклад, доплати і надбавки)

2700,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія

900,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

Травень 2013 року

З 27.05.2013 р. по 05.06.2013 р. працівник хворів. Лікарняні виплачено в червні 2013 року, у тому числі за:
травень — 500,00 грн.;
червень — 300,00 грн.

1) зарплата (посадовий оклад, доплати і надбавки)

2500,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

2) щомісячна премія

840,00

Уключається
(п. 3 Порядку № 100)

3) лікарняні, що припадають на травень 2013 року

500,00

Уключаються
(п. 3 Порядку № 100)

 

1. Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Оскільки в розрахунковому періоді працівник перебував у відпустці без збереження зарплати тривалістю 15 к. дн., то ці дні виключаються з розрахункового періоду. Крім того, на розрахунковий період припадає 10 святкових та неробочих днів, які також виключаються з розрахункового періоду.

Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді дорівнюватиме 340 к. дн. (365 к. дн. - 15 к. дн. - 10 к. дн.).

2. Посадовий оклад працівника в розрахунковому періоді підвищувався у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, тому зарплата за:

червень 2012 року коригується на коефіцієнти підвищення посадового окладу в липні, жовтні, грудні 2012 року та січні 2013 року. Відкоригований заробіток становитиме: 1992,03 грн. ((1200,00 + 400,00 + 300,00) х 1,0073 х 1,0145 х 1,0143 х 1,0115);

липень — вересень 2012 року коригується на коефіцієнти підвищення посадового окладу в жовтні, грудні 2012 року і січні 2013 року. Відкоригований заробіток становитиме: 5162,57 грн. ((1250,00 + 400,00 + 2500,00 + 810,00) х 1,0145 х 1,0143 х х 1,0115);

жовтень — листопад 2012 року коригується на коефіцієнти підвищення посадового окладу у грудні 2012 року та січні 2013 року. Відкоригований заробіток становитиме: 2759,62 грн. ((1250,00 + 415,00 + 609,78+ 415,00) х 1,0143 х 1,0115);

грудень 2012 року коригується на коефіцієнт підвищення посадового окладу в січні 2013 року. Відкоригований заробіток становитиме:

1542,78 грн. ((1300,00 + 225,24) х 1,0115).

Заробіток за січень — травень 2013 року не коригується.

Усього заробіток за розрахунковий період становитиме: 20697,00 грн. (1992,03 + 5162,57 + 2759,62 + 1542,78 + 1350,00 + 450,00 + 2700,00 + 900,00 + 2500,00 + 840,00 + 500,00).

3. Середньоденна зарплата складе: 60,87 грн. (20697,00 грн. : 340 к. дн.).

4. Сума відпускних за час щорічної відпустки дорівнює: 1826,10 грн. (30 к. дн. х 60,87 грн.), де 30 к. дн. — тривалість щорічної відпустки.

 

СТРОКИ ВИПЛАТИ ВІДПУСКНИХ

На завершення статті розглянемо таке важливе питання, як строки виплати суми відпускних.

Згідно з ч. 4 ст. 115 КЗпП і ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки зарплата за час відпустки виплачується працівникам не пізніше ніж за три дні до його початку. Причому в цьому випадку маються на увазі календарні дні (див. лист Мінпраці від 26.06.2009 р. № 155/13/116-09). Порушення вказаних вимог може спричинити накладення штрафу на посадових осіб установи, організації в розмірі від 510 до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 КпАП).

Дотриматись такого порядку виплати відпускних нескладно, адже черговість надання відпусток визначається графіками, а конкретний строк надання щорічної відпустки узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку (ч. 10, 11 ст. 10 Закону про відпустки).

Проте на практиці трапляються ситуації, коли працівнику терміново необхідно використати один або декілька днів відпустки поза графіком (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо) і роботодавець не проти цього. Зрозуміло, що в цьому випадку виплатити відпускні за три дні до початку відпустки неможливо. Як же бути? Відповідь на це запитання надало Мінсоцполітики в листі від 05.01.2012 р. № 7/13/133-12.

Так, положеннями ст. 7 Конвенції Міжнародної організації праці «Про оплачувані відпуски» № 132, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, передбачено, що відпускні виплачуються працівнику до відпустки, якщо інше не передбачено угодою між працівником і роботодавцем.

Таким чином, у заяві про надання відпустки працівнику слід указати бажаний строк виплати йому відпускних (наприклад, за день до початку відпустки). Такий самий порядок виплати відпускних доцільно вказати і в наказі про надання відпустки. У цьому випадку невиплата відпускних за три дні до відпустки не буде порушенням трудового законодавства. Підкреслимо: зазначений порядок виплати відпускних можна застосовувати виключно в тих випадках, коли відпустку необхідно надати у стислі строки.

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 239/95 — Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Постанова № 197 — постанова КМУ «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 27.03.2013 р. № 197.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі