ВИПЛАЧУЄМО КОМПЕНСАЦІЮ ЗА НЕВИКОРИСТАНУ ВІДПУСТКУ
Як відомо, компенсація за невикористану відпустку — це грошова винагорода працівника за не використаний ним час відпочинку, передбачений законодавством. Випадків, коли може мати місце така виплата, небагато, проте в кожному з них потрібно враховувати певні особливості. Про нюанси розрахунку та виплати компенсації за невикористану відпустку йтиметься в цій статті.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Згідно зі ст. 2 Закону про відпустки особи, які працюють за трудовим договором, мають право на відпустку. Таке право забезпечується, зокрема, забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону про відпустки. Інакше кажучи, заміна днів відпустки грошовою компенсацією можлива тільки в чітко встановлених законодавством випадках. Розглянемо їх.
КОЛИ ЗАМІСТЬ ДНІВ ВІДПОЧИНКУ МОЖНА ВИПЛАТИТИ КОМПЕНСАЦІЮ
Порядок виплати компенсації за невикористану відпустку регулюється ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки, згідно з якими виплата грошової компенсації за невикористану відпустку можлива в таких випадках:
Зазначений перелік є вичерпним. Це означає, що в усіх інших випадках заміна відпустки грошовою компенсацією заборонена. Крім того, не допускається заміна грошовою компенсацією всіх видів відпусток особам віком до 18 років (крім випадків звільнення).
ЯКІ ВІДПУСТКИ КОМПЕНСУЮТЬ
Статтею 24 Закону про відпустки встановлено: у всіх випадках виплати грошової компенсації за невикористану відпустку така компенсація виплачується за невикористані дні щорічної відпустки.
А якщо причинами виплати компенсації є звільнення або смерть працівника, то компенсуються також додаткові відпустки «на дітей» (якщо такі особи мають на них право).
Нагадаємо, що до щорічних відпусток належать (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки):
1) основна відпустка, що надається в обов’язковому порядку всім працівникам;
2) додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, на яку мають право працівники, зазначені у Списку № 1290-1;
3) додаткова відпустка за особливий характер праці, що надається окремим категоріям працівників, указаним у Списку № 1290-2, а також працівникам з ненормованим робочим днем згідно зі списками посад і професій, визначених колективним договором відповідно до Рекомендацій № 7;
4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. До них, зокрема, належать додаткові щорічні відпустки, що надаються держслужбовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування, працівникам дипломатичної служби на підставі ст. 21 Закону про держслужбу, ст. 36 Закону № 2493, ст. 36 Закону № 2728 відповідно.
Зверніть увагу: додаткова відпустка тривалістю 16 календарних днів (далі — к. дн.) особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 та 2 категорій, передбачена Законом № 796, не належить до щорічних (див. лист Мінсоцполітики від 24.10.2011 р. № 310/13/133-11), тому невикористані дні такої відпустки не підлягають компенсації, у тому числі і при звільненні працівника.
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, належать до соціальних відпусток. Вони надаються (ст. 19 Закону про відпустки):
— жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;
— жінці, яка має дитину-інваліда;
— жінці, яка всиновила дитину;
— одинокій матері, батьку, який виховує дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— особі, яка взяла дитину під опіку, або одному із прийомних батьків.
Інші види невикористаних працівником оплачуваних відпусток, які не належать до перелічених вище (навчальні, творчі тощо), компенсації не підлягають.
Далі розглянемо особливості надання компенсації за невикористану відпустку в кожному із зазначених вище випадків.
ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА
Згідно зі ст. 3 Закону про відпустки за бажанням працівника перед звільненням (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку. Якщо ж працівник відмовляється використати належну йому відпустку, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткових відпусток працівникам, які мають дітей.
Як випливає зі ст. 116 КЗпП, компенсацію за невикористану відпустку в цьому випадку має бути виплачено в день звільнення, а якщо працівник у цей день не працював — не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
При виплаті компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника слід мати на увазі таке:
1. Компенсація за невикористану відпустку надається незалежно від причин звільнення.
Законодавством у деяких випадках обмежено тільки право працівника на отримання невикористаної відпустки перед звільненням. Так, згідно зі ст. 3 Закону про відпустки, якщо причиною звільнення є порушення трудової дисципліни (наприклад, поява на роботі в нетверезому стані, прогули), то в цьому випадку працівник не має права на отримання невикористаної відпустки перед звільненням. Проте це не означає, що він не має права на отримання компенсації за невикористану відпустку (див. лист Держкомпідприємництва від 23.07.2003 р. № 4382).
Крім того, не може бути надано невикористану відпустку держслужбовцю, який звільняється у зв’язку з досягненням граничного віку проходження держслужби. У цьому випадку трудові відносини з ним припиняються не на загальних підставах, а за додатковою підставою, установленою п. 3 ст. 30 Закону про держслужбу, у день досягнення держслужбовцем граничного віку перебування на держслужбі. У зв’язку з цим держслужбовцю не може бути надано невикористану відпустку з подальшим звільненням, оскільки датою звільнення в цьому випадку буде день закінчення відпустки. У день звільнення держслужбовцю має бути виплачено грошову компенсацію за не використані ним дні відпочинку (див. лист Мінпраці від 05.02.2008 р. № 18/13/116-08).
2. Компенсації підлягають усі дні не використаних працівником щорічних та додаткових відпусток «на дітей», незалежно від кількості років, за які вони не надавалися.
Право працівника на використання щорічної (основної і додаткової) відпустки, а також додаткової відпустки «на дітей» не обмежено строком давності. Отже, якщо працівник не скористався правом на щорічну відпустку або додаткову відпустку «на дітей» за декілька попередніх років, то при звільненні за всі невикористані дні цих відпусток йому має бути нараховано компенсацію. При цьому слід пам’ятати: тривалість невикористаних відпусток «на дітей» за минулі роки повинна визначатися згідно з нормами законодавства, які діяли в той рік, за який надається компенсація (див. лист Мінпраці від 21.07.2010 р. № 215/13/116-10).
Крім того, слід мати на увазі: відпустка «на дітей» є соціальною відпусткою та не належить до виду щорічних відпусток, тому вона має бути повної тривалості та надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та дати народження дитини — до чи після. Тому незалежно від часу звільнення працівниці в поточному році компенсацію виплачують за відпустку повної тривалості.
Приклад 1. Працівниця, яка має право на додаткову відпустку «на дітей» тривалістю 10 к. дн., звільняється 04.02.2013 р. У зв’язку з тим що така відпустка надається в календарному році, а не за відпрацьований робочий рік, то при звільненні їй виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку «на дітей» повної тривалості (10 к. дн.) за 2013 рік. При цьому в разі її працевлаштування на новому місці вона не матиме права на використання цієї відпустки до кінця 2013 року.
У зворотній ситуації, коли працівник звільняється, використавши належні йому дні додаткової відпустки «на дітей», утримувати з нього виплачену суму відпускних не потрібно.
Що стосується компенсації за невикористані додаткові щорічні відпустки при звільненні, то тут слід ураховувати особливості, пов’язані з порядком їх надання. Наприклад, тривалість додаткової відпустки, що надається держслужбовцям, залежить від стажу держслужби, а не від відпрацьованого часу у відповідному році. У зв’язку з цим при звільненні держслужбовцю компенсується додаткова відпустка повної тривалості, а не пропорційно відпрацьованому часу.
Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, які дають право на цю відпустку (п. 8 Рекомендацій № 7). Тому при звільненні кількість днів, що підлягають компенсації, розраховується пропорційно відпрацьованому часу на роботі, посаді, які дають право на цю відпустку.
3. При виплаті компенсації за невикористану щорічну основну відпустку матеріальна допомога на оздоровлення, що надається до такої відпустки, не компенсується та не виплачується.
4. Сумісники мають право на отримання компенсації за невикористану відпустку на загальних підставах, незважаючи на те, що вони працюють у режимі неповного робочого часу.
ЗАМІНА ДНІВ ЩОРІЧНОЇ ВІДПУСТКИ ГРОШОВОЮ КОМПЕНСАЦІЄЮ
Працівник може отримати грошову компенсацію, не припиняючи трудових відносин із роботодавцем. Так, згідно зі ст. 24 Закону про відпустки за бажанням працівника частину щорічної відпустки можна замінити грошовою компенсацією. У цьому випадку роботодавцю слід мати на увазі, що:
1. Отримання грошової компенсації — право працівника. На відміну від випадку звільнення працівника, роботодавець не зобов’язаний виплачувати компенсацію за частину невикористаної відпустки. Тому для її отримання працівник повинен звернутися до роботодавця із заявою, складеною в довільній формі. На підставі такої заяви роботодавець видає відповідний наказ. При цьому роботодавець не може відмовити працівнику у виплаті грошової компенсації, якщо працівник дійсно має на неї право.
2. Тривалість щорічних основної і додаткової відпусток, що надаються працівнику, має бути не менше ніж 24 к. дн. (ст. 24 Закону про відпустки).
Інакше кажучи, основною умовою для отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки є використання працівником в обов’язковому порядку 24 к. дн. відпустки.
Тому за бажанням працівника (за його письмовою заявою) у разі використання ним у робочому році, за який надається відпустка, 24 к. дн. щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік має бути виплачено грошову компенсацію. На це звернуло увагу Мінсоцполітики в листі від 21.06.2012 р. № 207/13/116-12, наведеному на с. 6 цього номера.
Приклад 2. Загальна тривалість щорічної відпустки працівника 28 к. дн. (24 к. дн. — щорічна основна відпустка і 4 к. дн. — щорічна додаткова відпустка). У разі використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 к. дн., за 4 к. дн. він може отримати компенсацію.
До обов’язкових 24 к. дн., які повинен використати працівник, входять дні щорічної (основної і додаткової) відпустки та додаткової відпустки «на дітей». Проте замінити грошовою компенсацією можна виключно дні щорічної відпустки.
Приклад 3. Працівниця має право на щорічну відпустку тривалістю 24 к. дн., а також на додаткову відпустку «на дітей» тривалістю 10 к. дн. Оскільки додаткова відпустка «на дітей» не підлягає компенсації, то ця працівниця може взяти 10 к. дн. додаткової відпустки «на дітей» і 14 к. дн. щорічної (у підсумку 24 к. дн.), а за решту 10 к. дн. щорічної відпустки отримати компенсацію.
3. Невикористані дні торішніх відпусток не можна замінити грошовою компенсацією.
Тут ідеться про ситуацію, коли протягом декількох років працівником повністю (або частково) не були використані дні щорічної відпустки. У зв’язку з тим, що право працівника на використання днів щорічної відпустки не обмежено строком давності, у цьому випадку він матиме право на відпустку, загальна тривалість якої більше 24 к. дн. У зв’язку з цим виникає запитання: чи може працівник у поточному році взяти 24 к. дн. відпустки, а за решту невикористаних відпусток отримати компенсацію, адже умова про обов’язкове використання 24 к. дн.
виконується? Підкреслимо: виплатити компенсацію в цьому випадку не можна. За кожен рік працівнику має бути надана відпустка не менше 24 к. дн. Якщо він з будь-якої причини не скористався правом на відпустку або взяв її меншої тривалості, то невикористані дні відпустки він повинен використати в обов’язковому порядку. Виплата компенсації в цьому випадку можлива тільки при звільненні або у разі смерті.
Приклад 4. Працівник має право на щорічну відпустку тривалістю 24 к. дн. Він не брав щорічну відпустку останні 4 роки. Усього невикористаних днів відпустки — 96 к. дн. При наданні у 2013 році щорічної відпустки взяти компенсацію за не використані в попередніх роках відпустки він не може.
ПЕРЕВЕДЕННЯ ПРАЦІВНИКА ДО ІНШОЇ УСТАНОВИ
Закон про відпустки надає працівнику право відмовитися від отримання на руки суми компенсації за місцем звільнення та переказати належну йому суму на розрахунковий рахунок нового роботодавця. Перерахування суми компенсації роботодавець здійснює на підставі письмової заяви працівника, складеної в довільній формі.
Компенсація може бути перерахована виключно за невикористані дні щорічних (основної та додаткових) відпусток. Що стосується компенсації за невикористані дні відпустки «на дітей», то її має бути виплачено безпосередньо працівнику (якщо він має на неї право).
Відмова від отримання компенсації на руки за місцем звільнення дає працівнику право на отримання відпустки повної тривалості на новому місці роботи до закінчення шестимісячного строку роботи на ньому (ст. 10 Закону про відпустки).
При цьому розрахунок та нарахування суми компенсації здійснює роботодавець за попереднім місцем роботи та перераховує новому роботодавцю «чисту» суму компенсації, що належить до виплати працівнику. Він же і сплачує єдиний внесок та податок на доходи фізосіб із суми компенсації у строки, установлені для виплати зарплати.
Так, згідно з консультацією, розміщеною на сайті Міністерства доходів і зборів України в розділі 160.1 Єдиної бази податкових знань, обов’язок зі сплати податку на доходи фізосіб покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації. Причому моментом виплати такого доходу вважатиметься дата перерахування грошових коштів установі, що є новим місцем роботи фізособи, а отже, відповідно до п.п. 168.1.2 ст. 168 ПКУ податок має бути перераховано до бюджету того ж дня. При цьому установа відображає суму грошової компенсації за невикористану відпустку в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у звичайному порядку — у складі заробітної плати з кодом ознаки доходу «101».
Щодо нарахування (утримання) сум єдиного внеску в такій ситуації жодних офіційних роз’яснень немає. Нагадаємо: раніше ПФУ в листах від 21.06.2006 р. № 7902/03-20 і від 21.07.2010 р. № 12575/03-30 зазначав, що страхувальником, який зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати внесок до Пенсійного фонду, є установа, що нараховує та перераховує грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку. Вважаємо, що із запровадженням єдиного внеску підхід до його нарахування та сплати в разі перерахування суми компенсації за невикористану відпустку на рахунок нового роботодавця не змінився.
СМЕРТЬ ПРАЦІВНИКА
Останній випадок виплати компенсації за невикористану відпустку — смерть працівника. Зауважимо: порядок розрахунку компенсації за невикористану відпустку в цьому випадку такий самий, як і при звільненні працівника — компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткових відпусток працівникам, які мають дітей. Далі розглянемо, як і кому здійснюється така виплата.
Як випливає зі ст. 24 Закону про відпустки, у разі смерті працівника компенсація за невикористану відпустку виплачується спадкоємцям працівника, який помер (ст. 24 Закону про відпустки).
Згідно зі ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, що належать працівнику, який помер, але не отримані ним за життя, у першу чергу має бути передано членам його сім’ї. Якщо таких немає, то ці суми включаються до складу спадщини.
Якщо зарплата та компенсація за невикористану відпустку, не отримана працівником, який помер, передаються чоловіку (дружині), дітям, то їм необхідно надати паспорт та документ, що свідчить про споріднення із працівником, яким може бути свідоц-тво про шлюб, свідоцтво про народження.
Якщо за зарплатою працівника звернеться інша особа, яка не є членом його сім’ї, але проживає разом із працівником, то їй потрібно, крім паспорта, надати документ, що підтверджує факт спільного проживання з померлим (довідка з ЖЕКу про спільне проживання).
Крім того, як у першому, так і в другому випадку одержувач коштів повинен надати копію свідоцтва про смерть такого працівника.
ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ СУМИ КОМПЕНСАЦІЇ
Сума компенсації за невикористану відпустку визначається в тому ж порядку, що і сума відпуск-них — згідно з вимогами Порядку № 100. Правила обчислення середньої зарплати для розрахунку суми відпускних розглянуто у статті, наведеній на с. 20 цього номера.
Однак при розрахунку компенсації за невикористану відпустку слід ураховувати певні особливості, пов’язані з дотриманням вимог п. 10 Порядку № 100.
Згідно з абз. 1 п. 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, зарплата, уключаючи премії та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Виходячи з відкоригованої в такий спосіб заробітної плати в розрахунковому періоді визначається середньоденний (середньогодинний) заробіток. Якщо підвищення тарифних ставок та окладів відбулося в періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати із дня підвищення тарифних ставок (окладів) (абз. 2 п. 10 Порядку № 100).
Оскільки сума компенсації за невикористану відпустку є виплатою за невідпрацьований час, а не за період, коли за працівником зберігається середній заробіток, то при проведенні її коригування положення абз. 2 п. 10 Порядку № 100 не застосовуються. Детальніше щодо цього питання див. консультацію фахівця Мінсоцполітики в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 24, с. 29.
Найчастіше при розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку виникають запитання, пов’язані з визначенням кількості днів, що підлягають компенсації. Причина — відсутність будь-яких рекомендацій із цього приводу в Законі про відпустки та Порядку № 100. Тому розповімо про це докладніше.
Визначення кількості днів, що підлягають компенсації
Кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівнику, повинна розраховуватися виходячи з фактично належної йому тривалості щорічної відпустки, що визначається пропорційно відпрацьованому ним часу.
Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. На це вкотре звернуло увагу Мінсоцполітики в листі від 27.03.2013 р. № 321/13/84-13, який наведено на с. 4 цього номера.
Ураховуючи те, що тривалість відпустки незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки), при підрахунку днів щорічної відпустки (за які необхідно виплатити компенсацію працівнику) пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку № 100, тобто прив’язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.
Інакше кажучи, розрахунок необхідно зробити так:
1) визначити кількість днів відпустки, що припадають на один календарний день на рік (без урахування святкових та неробочих днів за весь рік);
2) отриманий результат помножити на кількість календарних днів за відпрацьований період (без урахування святкових та неробочих днів, що припадають на поточний робочий рік).
Приклад 5. Працівника прийнято на роботу 15.02.2012 р., а звільняється він 26.07.2013 р. Тривалість його відпустки становить 24 к. дн. За період роботи з 15.02.2012 р. по 14.02.2013 р. відпустку було використано в повному обсязі.
За період роботи з 15.02.2013 р. по 26.06.2013 р. (126 к. дн. без урахування святкових та неробочих днів) працівнику необхідно виплатити компенсацію за невикористану відпустку пропорційно відпрацьованому часу.
1. Кількість днів відпустки, що припадають на один календарний день (без урахування святкових та неробочих днів за весь рік) на рік:
24 к. дн. : (365 к. дн. - 10 к. дн.) = 0,0676,
де 24 к. дн. — кількість календарних днів відпустки;
365 к. дн. — кількість календарних днів у році;
10 — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП.
Розрахунковим періодом для нарахування суми компенсації за невикористану відпустку є липень 2012 року — червень 2013 року, на який припадають 10 святкових та неробочих днів.
2. Кількість календарних днів відпустки, що підлягають компенсації за фактично відпрацьований час, дорівнює:
126 к. дн. х 0,0676 = 8,5176 к. дн. ≈ 9 к. дн.
При визначенні днів відпустки, що підлягають компенсації, можна отримати дробову кількість днів. Зазначимо, що у трудовому законодавстві порядок їх округлення не передбачено, але й не заборонено. При цьому тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях (ст. 5 Закону про відпустки).
Тому отримане під час розрахунку неціле число календарних днів округлюється згідно із загальновстановленими правилами математики. На це звернуло увагу Мінсоцполітики в листі від 27.03.2013 р. № 321/13/84-13, наведеному на с. 4 цього номера. Така округлена кількість календарних днів підлягає оплаті.
Як зазначило Мінпраці в листі від 24.06.2011 р. № 208/13/116-11, розрахунок днів компенсації на підприємствах, в установах, організаціях, як правило, здійснюється працівниками кадрової служби (відділу). За кожним видом відпусток, які підлягають компенсації при звільненні, розрахунок невикористаних днів здійснюється окремо.
Визначення кількості днів, що підлягають компенсації при звільненні педагогічних працівників
Стаття 24 Закону про відпустки містить таку умову: керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, які звільняються, фахівцям навчальних закладів (далі — працівники навчальних закладів), які до звільнення пропрацювали не менше 10 місяців, компенсація за невикористані відпустки надається з розрахунку їх повної тривалості.
Інакше кажучи, якщо працівники навчальних закладів відпрацювали більше 10 місяців, то при звільненні їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки.
Якщо ж працівником навчального закладу відпрацьовано менше 10 місяців, то при виплаті компенсації за невикористану відпустку при звільненні потрібно керуватися роз’ясненнями, наведеними в п. 6 Порядку № 346. Так, грошова компенсація повинна виплачуватися пропорційно відпрацьованому ними часу (із розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожен відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 к. дн. при тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 к. дн.).
Приклад 6. Педагога прийнято на роботу 08.10.2012 р., а звільняється він 28.05.2013 р., відпрацювавши 7 місяців і 20 к. дн. Тривалість його відпустки становить 42 к. дн.
Згідно з п. 6 Порядку № 346 за кожен відпрацьований місяць йому виплачується компенсація з розрахунку 4,2 к. дн. Отже, за відпрацьовані повні 7 місяців (з 08.10.2012 р. по 08.05.2013 р.) кількість днів, що підлягають компенсації, дорівнює 29,4 к. дн. (7 к. міс. х 4,2 к. дн.). Крім того, за 20 днів, відпрацьованих у травні 2013 року, йому виплачується компенсація з розрахунку: 2,7 к. дн. (4,2 к. дн. : 31 к. дн. х 20 к. дн.). У сумі кількість днів, що підлягають компенсації, після округлення дорівнює: 32 к. дн. (29,4 к. дн. + 2,7 к. дн.).
ОПОДАТКУВАННЯ
ЄСВ. Згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки входить до фонду додаткової заробітної плати, тому вона обкладається єдиним внеском.
Компенсація за невикористану відпустку — разова виплата, і розподіляти її за роками, за які її нараховано, не потрібно. У зв’язку з цим при розрахунку ЄСВ слід мати на увазі, що загальна сума нарахованого доходу (зарплати разом із компенсацією) не повинна перевищувати граничного розміру доходу, з якого утримують та на який нараховують страхові внески.
Сума компенсації за невикористану відпустку, нарахована працівнику (у тому числі при проведенні остаточного розрахунку), підлягає відображенню у Звіті за формою № Д4, яку наведено у додатку 4 до Порядку формування і подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2. Приклад відображення компенсації за невикористану відпустку в цьому звіті див. у консультації фахівця ПФУ в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 14, с. 27.
Крім того, нагадаємо: у разі нарахування компенсації за невикористану відпустку після звільнення працівника вона не повинна обкладатися ЄСВ як виплата за невідпрацьований час (див. листи ПФУ від 07.09.2011 р. № 18794/03-30, від 30.08.2011 р. № 18177/03-20, від 22.10.2012 р. № 21362/н-11). Відповідно у Звіті за формою № Д4 така виплата не відображається.
ПДФО. Сума компенсації за невикористану відпустку обкладається податком на доходи фізосіб за загальними правилами. Зокрема, сума компенсації повинна враховуватися при визначенні права на податкову соціальну пільгу. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ компенсація за невикористану відпустку разом із заробітною платою відображається з ознакою доходу «101».
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 796 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
Закон про держслужбу — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Закон № 2493 — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.
Закон № 2728 — Закон України «Про дипломатичну службу» від 20.09.2001 р. № 2728-III.
Порядок № 346 — Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затверджений постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Рекомендації № 7 — Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Список 1290-1 — Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.
Список 1290-2 — Список виробництв, цехів, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.
