ЗА ЯКИМ КЕКВ ПРОВОДИТИ ВИДАТКИ НА ВИКОНАННЯ ПРОГРАМ
Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Видатки закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, в рамках пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я повинні проводитись за КЕКВ 1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку». Видатки на утримання центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги проводяться саме за цим КЕКВ.
Центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, видатки на утримання якого проводяться за КТКВК 080800 «Центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги», передбачені видатки на фінансування програм за: КТКВК 081002 «Інші заходи по охороні здоров’я» (придбання пільгових медикаментів та слухових апаратів), КТКВК 081006 «Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики», КТКВК 081007 «Програми і централізовані заходи боротьби з туберкульозом» (придбання медикаментів для проведення туберкулінодіагностики), КТКВК 081008 «Програми і централізовані заходи профілактики СНІДу» (придбання сумішей для дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, оплата послуг за обстеження у населення крові), КТКВК 081009 «Забезпечення централізованих заходів з лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет» (придбання інсулінів).
За яким КЕКВ слід проводити видатки по вищезазначених заходах — КЕКВ 1172 чи відповідно до кодів економічної класифікації за предметними ознаками?
(Донецька обл.)
Реформування системи охорони здоров’я проводиться в пілотних регіонах, а саме у Донецькій, Дніпропетровській, Вінницькій областях та м. Києві відповідно до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 07.07.2011 р. № 3612-VI (далі — Закон № 3612).
Метою реалізації у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві пілотного проекту щодо реформування системи охорони здоров’я є впровадження та відпрацювання нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, що спрямовані на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення і є необхідними для розвитку системи охорони здоров’я України.
Пілотний проект щодо реформування системи охорони здоров’я передбачає проведення протягом 2011 — 2014 років структурно-організаційної та функціональної перебудови системи медичного обслуговування у пілотних регіонах.
Реалізація пілотного проекту передбачає :
— створення на базі існуючої в пілотних регіонах мережі закладів охорони здоров’я структурованої за видами медичної допомоги системи медичного обслуговування шляхом відокремлення (або об’єднання) закладів охорони здоров’я, які задовольняють потреби населення у первинній, вторинній, третинній та екстреній медичній допомозі;
— організацію та забезпечення функціонування у пілотних регіонах центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги для задоволення потреб населення у такій медичній допомозі;
— перепрофілювання закладів охорони здоров’я пілотних регіонів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, з урахуванням інтенсивності її надання;
— організацію діяльності у пілотних регіонах госпітальних округів, які повинні забезпечити умови для надання населенню вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
— створення у пілотних регіонах центрів екстреної медичної допомоги для задоволення потреб населення в такій медичній допомозі;
— перерозподіл ресурсів між закладами охорони здоров’я пілотних регіонів, що надають первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу на території зазначених регіонів;
— розмежування видатків між місцевими бюджетами на охорону здоров’я за видами медичної допомоги;
— здійснення починаючи з 2012 року фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я в пілотних регіонах за видами медичної допомоги відповідно до договорів про медичне обслуговування населення згідно з вимогами Закону № 3612;
— запровадження починаючи з 2012 року системи індикаторів якості первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги, які враховуються під час оцінювання якості медичної допомоги відповідного виду;
— застосування елементів програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів у частині видатків на охорону здоров’я за відповідними видами медичної допомоги.
Учасниками пілотного проекту є заклади охорони здоров’я незалежно від виду і типу, які здійснюють медичне обслуговування на території пілотних регіонів згідно з вимогами Закону № 3612, а також центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування пілотних регіонів.
Згідно з п. 1 ст. 7 Закону № 3612 організація фінансового забезпечення реалізації пілотного проекту передбачає:
— формування показників проектів бюджетів на 2012 — 2014 роки з урахуванням концентрації бюджетних коштів для надання первинної медичної допомоги на рівні районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення, коштів на надання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги — на рівні обласних бюджетів пілотних регіонів (крім міста Києва) та бюджетних коштів для надання первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги на рівні бюджету міста Києва;
— визначення у пілотних регіонах обсягу видатків за рівнями місцевих бюджетів на охорону здоров’я: на первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу для формування показників проектів бюджетів на 2012 — 2014 роки;
— впровадження механізму фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах за видами медичної допомоги на підставі договорів про медичне обслуговування населення, які укладаються згідно з вимогами Закону № 3612.
Щодо КЕКВ, за яким слід здійснювати видатки на програмні заходи, передбачені проектом з реформування системи охорони здоров’я, зазначимо таке.
Згідно з п.п. 2.2.8 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (далі — Інструкція № 333), якщо розпорядник бюджетних коштів є безпосереднім виконавцем програм та заходів, то видатки здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від виду витрат та суті платежу.
У випадку, якщо відповідні заходи, що не належать до заходів розвитку, виконують підприємства (організації) відповідно до укладених між ними та розпорядником бюджетних коштів договорів, то такі видатки здійснюються за КЕКВ 1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку».
Таким чином, якщо безпосереднім виконавцем програм є Центр первинної медичної допомоги (розпорядник бюджетних коштів), то видатки на виконання заходів за програмами мають здійснюватись за кодами економічної класифікації видатків виходячи з суті платежів.
У випадку коли до виконання заходів залучаються підприємства (організації) згідно з укладеними договорами або одержувачі бюджетних коштів, то видатки здійснюються за КЕКВ 1172.
Такий підхід викладений також у листі Держказначейства від 09.03.2010 р. № 15-10/489-4099. Цей лист належить до періоду дії Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Держказначейства від 25.11.2008 р. № 495, яка втратила чинність із затвердженням Інструкції № 333, але вимоги до застосування КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» (раніше — КЕКВ 1172) у Інструкції № 333 залишились незмінними.
