Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо атестації соціальних працівників

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Червень, 2013/№ 23
Друк
Лист від 27.03.2013 р. № 132/13/116-13

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЩОДО АТЕСТАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Лист від 27.03.2013 р. № 132/13/116-13

 

У Департаменті заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики розглянуто лист <…> щодо наказу Мінcоцполітики від 01.10.2012 р. № 612 і повідомляється.

Законом України «Про професійний розвиток» визначено загальні засади діяльності роботодавців у сфері професійного розвитку працівників, зокрема визначення періодичності атестації працівників та організація її проведення.

Так, згідно зі статтею 11 зазначеного Закону України атестація працівників проводиться роботодавцем не частіше ніж один раз на три роки. Категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність їх проведення визначаються колективним договором.

На підприємствах, в установах та організаціях, у яких не укладаються колективні договори, категорії працівників, які підлягають атестації, строки та графік їх проведення визначаються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.

Атестація проводиться за рішенням роботодавця, яким затверджуються положення про проведення атестації, склад атестаційної комісії, графік проведення атестації. Інформація про проведення атестації доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до її проведення.

Ураховуючи вищезазначене, в Україні атестація працівників може проводитись на всіх підприємствах, в установах та організаціях незалежно від відомчої приналежності і форми власності.

Водночас рішення про проведення атестації може прийматися міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у відповідній сфері економічної діяльності, а також органами місцевого самоврядування (місцевими державними адміністраціями) тощо.

Так, наказом Мінсоцполітики від 01.10.2012 р. № 612 затверджено Порядок атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги (далі — Порядок), який зареєстрований у Мін’юсті 22.10.2012 р. за № 1771/22083.

Цей Порядок визначає процедуру та умови проведення атестації працівників, які працюють на посадах, що здійснюють надання соціальних та реабілітаційних послуг в установах і закладах, що надають такі послуги, та передбачає перелік відповідних категорій працівників, що підлягають атестації.

Атестація працівників проводиться відповідно до законів України «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» з метою визначення рівня їх професійної підготовки, ділових якостей та відповідності посаді, стимулювання підвищення їх кваліфікації шляхом оцінки знань, досвіту, навичок, результатів діяльності та здібностей щодо виконання конкретних функцій.

Атестацію працівників, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, проводить атестаційна комісія, що створюється при закладі (установі) соціальної сфери.

Атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваним роботам.

У разі прийняття рішення про відповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі атестаційна комісія може рекомендувати безпосередньому керівнику працівника, який пройшов атестацію, зарахувати його до кадрового резерву, встановити надбавку до заробітної плата або збільшити її розмір, організувати стажування на більш високій посаді або направити на підвищення кваліфікації.

З огляду на зазначене, атестація соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, здійснюється згідно з положеннями, які регламентують ці питання та приймаються у закладах (установах) соціальної сфери як додаток до колективного договору чи затверджуються роботодавцем, за погодженням з профспілковим органом.

Отже, у статті 11 Закону України «Про професійний розвиток працівників» та пункті 2.1 Порядку атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, передбачено періодичність проведення атестації працівників не частіше ніж один раз на три роки. Тому в положенні про атестацію працівників відповідного закладу (установи) соціальної сфери може бути встановлена інша періодичність, зокрема, один раз на чотири або п’ять років, але не частіше ніж один раз на три роки.

У зазначених Законі України та Порядку передбачено, що атестація працівника проводиться тільки в його присутності.

Водночас згідно зі статтею 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, що передбачені статтею, які не підлягають атестації.

Крім того, у положенні про атестацію працівників відповідного закладу (установи) соціальної сфери може бути передбачено, що у разі якщо працівник не може бути присутнім на атестації у зв’язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, то атестаційною комісією може бути прийнято рішення щодо перенесення строків його атестації.

Відповідно до Загальних положень Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (Розділ 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців») Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336, кваліфікаційні категорії підвищуються насамперед тим працівникам, які успішно виконують посадові інструкції та інструкції та обов’язки, творчо і сумлінно ставляться до службових доручень і вимог посадових інструкцій.

Для підвищення кваліфікаційної категорії працівнику (працівникам) керівник структурного підрозділу виходить з клопотанням до керівника установи. При позитивному вирішенні питання видається наказ про підвищення категорії.

<…>

Порядок присвоєння кваліфікаційної категорії може регламентуватися положенням, яке приймається в установі як додаток до колективного договору чи затверджується керівником, за погодженням з профспілковим органом, відповідно до якого можливе створення комісії для вирішення вищезазначених питань.

Кваліфікаційна категорія працівнику встановлюється роботодавцем у межах кваліфікаційних вимог кваліфікаційної характеристики на займану посаду.

 

Директор Департаменту О. Товстенко

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

АТЕСТАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ, ЩО НАДАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ
ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ: ВІДПОВІДАЄ МІНСОЦПОЛІТИКИ

Нагадаємо, що 19.11.2012 р. набрав чинності Порядок атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, затверджений наказом Мінсоцполітики від 01.10.2012 р. № 612 (далі — Порядок № 612, див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 46, с. 17). Із цієї ж дати втратили чинність:

Порядок атестації соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, затверджений наказом Мінпраці від 25.08.2005 р. № 263 (далі — Порядок № 263);

Порядок атестації працівників центрів соціально-психологічної допомоги, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, центрів ресоціалізації наркозалежної молоді, затверджений наказом Мінсім’ямолодьспорту від 22.04.2008 р. № 1695 (далі — Порядок № 1695).

У коментарі до Порядку № 612 ми акцентували увагу на тих істотних змінах, що відбулися в атестації соціальних працівників. Проте окремі питання потребували пояснень, за якими редакція нашої газети звернулася до Мінсоцполітики. Роз’яснення щодо цих питань наведено в листі, що коментується.

Далі розглянемо їх детальніше.

 

Строки проведення чергової атестації

Пункт 2.1 Порядку № 612 приписує проводити чергову атестацію не частіше одного разу на три роки. Нагадаємо: колишніми нормами Порядку № 263 і Порядку № 1695 передбачалося, що чергова атестація проводиться один раз на три роки.

Таким чином, тепер немає вимоги про проведення атестації точно один раз на три роки. У зв’язку з цим виникає запитання: чи може атестація проводитися один раз на чотири або п’ять років? Відповіді на це запитання в Порядку № 612 немає. Її слід шукати в Законі України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 р. № 4312-VI (далі — Закон № 4312), відповідно до якого і розроблено Порядок № 612.

Згідно зі ст. 4 цього Закону визначення періодичності атестації працівників належить до компетенції роботодавця. Крім того, у ст. 11 Закону № 4312 встановлено, що періодичність проведення атестації визначається колективним договором. Отже, у колективному договорі може бути зазначено, що чергова атестація проводиться один раз на чотири або п’ять років. Головне обмеження — атестація повинна проводитися не частіше одного разу на три роки. На це ми звертали увагу в коментарі до Порядку № 612. Тепер же нашу думку підтверджено листом, що коментується.

 

Атестація проводиться тільки у присутності працівника

Пунктом 4.1 Порядку № 612 передбачено, що атестація проводиться у присутності особи, щодо якої здійснюється атестація, її безпосереднього керівника або особи, яка заміщає керівника. При цьому жодних винятків із цього правила не встановлено. Нагадаємо: раніше п. 4.6 Порядку № 263 і п. 4.6 Порядку № 1695 передбачалося, що в разі відсутності працівника, який атестується, на засіданні атестаційної комісії з поважної причини (хвороба, відпустка за сімейними обставинами тощо) атестація може проводитися за його відсутності та за наявності його письмової згоди. У новому Порядку аналогічної норми немає. З одного боку, це узгоджується і з п. 7 ст. 11 Закону № 4312, де зазначено: атестація працівника проводиться тільки в його присутності. Проте залишається відкритим питання про проведення атестації працівника в разі його тривалої тимчасової непрацездатності та інших поважних причин, унаслідок яких він не може бути присутнім на атестації. Як бути в цьому випадку?

На думку Мінсоцполітики, цю проблему можна вирішити двома способами:

1) перший спосіб — віднести таких осіб до категорії працівників, які не підлягають атестації. Слід зауважити, що Порядком № 612 не визначені категорії працівників, які не підлягають атестації (на відміну від колишніх Порядку № 263 та Порядку № 1695). Тепер у цьому питанні слід керуватися ст. 12 Закону № 4312, згідно з якою атестації не підлягають:

— працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;

— вагітні жінки;

— особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства;

— одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років;

— неповнолітні;

— особи, які працюють за сумісництвом.

Законом або колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації.

Отже, керуючись ст. 12 Закону № 4312 у колективному договорі до категорії осіб, які не підлягають атестації, може бути віднесено осіб, відсутніх з поважної причини (наприклад, унаслідок тривалої тимчасової непрацездатності);

2) другий спосіб — передбачити в положенні про атестацію працівників відповідного закладу (установи) соціального захисту норму, згідно з якою в разі, якщо працівник не може бути присутнім на атестації у зв’язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю та з інших поважних причин, атестаційною комісією може бути прийнято рішення про перенесення строків його атестації.

 

Присвоєння кваліфікаційних категорій

Згідно з абз. 1 п. 5.1 Порядку № 612 атестаційна комісія за результатами атестації приймає рішення про відповідність чи невідповідність працівника обійманій посаді або виконуваній роботі.

При цьому Порядком № 612 не передбачено, що атестаційна комісія приймає також рішення про встановлення (підтвердження або непідтвердження) працівнику кваліфікаційної категорії, як це було визначено раніше порядками № 263 і № 1695. У зв’язку з цим зазначимо таке.

Абзацом 4 ст. 96 КЗпП установлено: віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів та присвоєння кваліфікаційних розрядів працівникам провадиться роботодавцем згідно з тарифно-кваліфікаційними довідниками за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Нагадаємо: кваліфікаційні характеристики посад соціальних працівників визначаються згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80. «Соціальні послуги», затвердженим наказом Мінпраці від 14.10.2005 р. № 324.

Довідником № 324 передбачено: порядок застосування кваліфікаційних характеристик, унесення змін та доповнень до них визначено розділом «Загальні положення» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336 (далі — Довідник № 336).

Як установлено п.п. «д» п. 4 розділу «Загальні положення» цього Довідника, він є основою для присвоєння та підвищення категорій за посадою відповідно до оволодіння особою повним обсягом знань та робіт за результатами кваліфікаційної атестації.

Крім того, згідно з п. 10 розділу «Загальні положення» Довідника № 336 кваліфікаційні категорії підвищуються насамперед працівникам, які успішно виконують установлені норми праці та сумлінно ставляться до своїх трудових обов’язків. Присвоєння та підвищення кваліфікаційних категорій працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації.

Додамо також, що абз. 4 ст. 96 КЗпП установлено: за результатами атестації роботодавець має право змінювати посадові оклади працівникам у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних та максимальних розмірів окладів за відповідною посадою.

Виходить, що без проведення кваліфікаційної атестації керівник не може прийняти рішення про підвищення категорії працівнику? Із таким запитанням ми звернулися до Мінсоцполітики. Як бачимо, фахівці цього Міністерства не дали конкретної відповіді на поставлене запитання.

Проте з роз’яснень Мінсоцполітики все ж можна зробити такий висновок: для підвищення кваліфікаційної категорії працівнику (працівникам) достатньо клопотання керівника структурного підрозділу на ім’я керівника установи, на підставі якого керівник приймає відповідне рішення шляхом видання наказу про підвищення кваліфікаційної категорії.

Водночас Мінсоцполітики зазначило: порядок присвоєння кваліфікаційної категорії може регламентуватися положенням, що приймається як додаток до колективного договору, відповідно до якого можливе створення кваліфікаційної комісії для вирішення таких питань. Зі свого боку зауважимо, що ми вважаємо правильним саме такий порядок підвищення кваліфікаційних категорій.

 

Дарина ДАВИДЕНКО,
економіст-аналітик

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць