Списання обладнання: прибуткуємо та здаємо металобрухт

СПИСАННЯ ОБЛАДНАННЯ: ПРИБУТКУЄМО ТА ЗДАЄМО МЕТАЛОБРУХТ

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

При розбиранні списаного обладнання утворюється металобрухт чорних і кольорових металів, який оприбутковується на баланс бюджетної установи. Ціна можливої реалізації таких матеріальних цінностей установлюється на підставі інформації, наведеної в прайс-листах спеціалізованих підприємств, що займаються збиранням металобрухту.

При прийманні металобрухту спеціалізоване підприємство встановлює відсоток засміченості на підставі вимог ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009 і ДСТУ 4121-2002. У результаті це підприємство приймає металобрухт за масою нетто, що визначається як маса брутто за вирахуванням фактичного відсотка засміченості, та відповідно оплата перераховується за так звану чисту вагу металобрухту. Тому якщо бюджетна установа здає 100 кг металобрухту, то при засміченості у розмірі 2 % грошові кошти нею буде отримано тільки за 98 кг металобрухту.

Роз’ясніть, будь ласка, чи правильно це? Як урегулювати таку розбіжність? Якими бухгалтерськими документами має супроводжуватися така операція?

(м. Харків)

Як відомо, після списання необоротних активів у розпорядженні бюджетної установи можуть залишатися різні матеріальні цінності (запасні частини, комплектуючі, відходи тощо). Відповідно до вимог п. 23 Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314, усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання або для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, підлягають оприбуткуванню з відображенням у бухгалтерському обліку на рахунках обліку запасів. Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати має бути оприбутковано як вторинну сировину (металобрухт тощо).

У ситуації, що розглядається, головне питання полягає в такому: як правильно визначити кількість (вагу) металобрухту, отриманого в результаті списання обладнання, а також за якою вартістю такий металобрухт установа повинна оприбутковувати? При цьому варто звернути увагу на таке: порядок оприбуткування металобрухту від списання необоротних активів бюджетними установами та спеціалізованими підприємствами, що займаються збором металобрухту чорних і кольорових металів, регулюється різними нормативно-правовими актами. Далі розповімо про ці особливості та наведемо рекомендації щодо врегулювання розбіжностей, що виникають.

У бюджетних установах контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також за здаванням на склад та оприбуткуванням на відповідних балансових рахунках здійснює комісія зі списання майна установи. Зауважимо, що до повноважень цієї комісії належать визначення можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об’єкта, а також їх оцінка.

Якщо після списання необоротних активів у розпорядженні установи залишаються різні матеріальні цінності (запасні частини, комплектуючі тощо), які непридатні до подальшого використання, то вони також мають бути оцінені та зараховані на баланс.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують факт її здійснення (акти виконаних робіт, накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки тощо).

Первинний документ повинен містити такі обов’язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву установи, від імені якої складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції. Усі первинні документи потрібно складати під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Господарські операції має бути відображено в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені.

Отже, операції з оприбуткування (зарахування на баланс) вторинної сировини (металобрухту), отриманої в результаті списання необоротних активів, має бути оформлено відповідними первинними документами.

Так, оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих у результаті списання необоротних активів, зокрема обладнання, провадиться на підставі накладної або акта приймання матеріальних цінностей. Зазначені документи оформляються відповідно до типових форм, затверджених наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130.

Крім того, у цій ситуації комісія додатково складає акт оцінки вартості металобрухту, отриманого в результаті списання об’єктів необоротних активів (далі — акт оцінки). При цьому вартість таких матеріальних цінностей установлюється виходячи з ціни їх можливої реалізації, під якою розуміється вартість, за якою матеріальні цінності (металобрухт) буде реалізовано спеціалізованому підприємству.

У цьому випадку при визначенні вартості оприбуткованого металобрухту рекомендуємо орієнтуватися на ціни, установлені пунктами прийому вторинної сировини в регіоні. Для більш точного визначення вартості можна використовувати інформацію з прайс-листів (прейскурантів). Результати такої оцінки, а також кількість (вагу в кг) оприбуткованого металобрухту кольорових і чорних металів комісія зі списання відображає в акті оцінки.

У ситуації, що розглядається, обліковою вартістю металобрухту буде ціна можливої реалізації, під якою розуміється вартість, за якою матеріальні цінності може бути продано спеціалізованим підприємствам.

Виходячи з установленої вартості вторинну сировину (брухт чорних і кольорових металів), що підлягає передачі спеціалізованому підприємству, установа прибуткує в бухгалтерському обліку на субрахунок 239 «Інші матеріали». На цей момент Держказначейство звертало увагу в листі від 01.09.2010 р. № 17-04-2161-16395. На цьому субрахунку вона обліковується до моменту її передачі спеціалізованому підприємству, що займається збором такої сировини.

Крім того, дані про матеріальні цінності, що надійшли від ліквідації необоротних активів, зокрема обладнання, також наводяться в розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта» Акта про списання основних засобів за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет).

Згідно із Законом України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV операції з металобрухтом здійснюють тільки спеціалізовані підприємства або спеціалізовані металургійні переробні підприємства, а також їх приймальні пункти, що провадять свою діяльність на підставі ліцензії, виданої в установленому порядку. Як правило, такі підприємства (пункти прийому) є в кожному населеному пункті. Їх адреси можна дізнатися з довідкової літератури, рекламних оголошень тощо.

Тепер розповімо про особливості приймання (оприбуткування) металобрухту спеціалізованими підприємствами.

Суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність із заготівлі, переробки металобрухту чорних і кольорових металів, керуються насамперед вимогами таких документів: ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009 «Брухт і відходи кольорових металів та сплавів. Загальні технічні умови», затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.11.2009 р. № 357, ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови», затвердженого наказом Держстандарту від 30.09.2002 р. № 516, Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженими наказом Мінекономрозвитку від 31.10.2011 р. № 183 (далі — Ліцензійні умови).

Виходячи з вимог зазначених вище ДСТУ приймання брухту та відходів кольорових і чорних металів спеціалізовані підприємства здійснюють за масою нетто металу. При цьому маса нетто металу (сплаву) у брухті та відходах кольорових і чорних металів є різницею між масою брутто та масою транспортного засобу, тари та відсотка засмічення брухту.

Тому якщо бюджетна установа здає 100 кг металобрухту, на які ДСТУ встановлено відсоток засмічення 2 %, то дійсно, маса нетто цієї вторсировини становить 98 кг. Причому саме такий порядок оприбуткування металобрухту визначено вимогами згаданих вище ДСТУ. З урахуванням цього головним для бюджетної установи є правильне оформлення документів, що підтверджують факт передачі металобрухту спеціалізованому підприємству (таким документом є накладна або акт передачі матеріальних цінностей), в яких указується вага металобрухту, фактично оприбуткованого та переданого (реалізованого) бюджетною установою спеціалізованому підприємству, зафіксована в акті оцінки (у ситуації, що розглядається, — 100 кг).

У свою чергу, спеціалізовані підприємства на підтвердження факту приймання металобрухту від суб’єктів господарювання, у тому числі від бюджетної установи, оформляють Акт приймання металів чорних (вторинних) і Акт приймання брухту та відходів кольорових металів (далі — Акт приймання). Форми актів наведено в додатках 2 і 3 до Ліцензійних умов. Зауважимо: у цих документах спеціалізовані підприємства зазначають детальну інформацію про прийнятий брухт та відходи чорних і кольорових металів (найменування, масу нетто, масу брутто, відсоток засмічення, джерело походження тощо).

Тому те, що установа оприбутковувала металобрухт масою 100 кг і таку ж кількість передала спеціалізованому підприємству, проте гроші отримала тільки за 98 кг (тобто за так звану чисту вагу), не має викликати подиву з боку установи. Адже на підтвердження того, яку кількість металобрухту спеціалізоване підприємство фактично прийняло від такої установи, воно складає Акт приймання, де вказує масу брутто та іншу детальну інформацію про прийнятий металобрухт (масу нетто, відсоток засмічення тощо). Саме цей документ підтверджує та пояснює такі розбіжності між вагою металобрухту, оприбуткованого та переданого спеціалізованому підприємству, та вагою металобрухту, за який бюджетна установа отримала кошти від реалізації.

Розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування та здавання металобрухту.

Приклад. Комісією зі списання прийнято рішення про списання з балансу установи обладнання, непридатного до подальшої експлуатації. У результаті розбирання оприбутковано брухт та відходи чорних і кольорових металів, які підлягають здаванню спеціалізованому підприємству в кількості: 100 кг брухту, що містить алюміній та мідь; 900 кг брухту чорних металів.

Для визначення вартості оприбуткованого металобрухту комісія орієнтувалася на закупівельні ціни спеціалізованих підприємств у своєму регіоні. Припустимо, згідно з даними прайс-листів закупівельна ціна брухту чорних металів становить 2 грн. за 1 кг, деталей із вмістом алюмінію та міді — 10 грн. за 1 кг.

На підтвердження факту приймання брухту та відходів чорних і кольорових металів бюджетна установа отримала Акт приймання, в якому вказані відомості про прийнятий металобрухт: маса нетто — 980 кг, маса брутто — 1000 кг, відсоток засмічення — 2 %.

На спеціальний реєстраційний рахунок бюджетна організація отримала кошти від реалізації брухту та відходів чорних і кольорових металів у загальній сумі 2744 грн.

На завершення варто звернути увагу на те, на які цілі установи можуть витратити кошти, отримані від реалізації металобрухту.

Так, кошти, отримані від реалізації металобрухту, належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ (п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI) і зараховуються до доходу спеціального фонду кошторису в повному обсязі.

Використовуються такі надходження на:

— ремонт, модернізацію або придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей;

— покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання та транспортування відходів та брухту на приймальні пункти;

— господарські потреби бюджетних установ, уключаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Кошти, отримані установою від здавання металобрухту, зараховуються на її спеціальний реєстраційний рахунок. Підтвердженням надходження таких коштів є виписка зі спеціального реєстраційного рахунка, надана органом Держказначейської служби. Тому при отриманні незапланованих надходжень до спеціального фонду бюджетній установі необхідно внести зміни до кошторису згідно з вимогами пп. 47 — 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Такі зміни вносяться в разі, якщо загальний обсяг фактичних надходжень до спеціального фонду разом з обсягом залишків коштів на його рахунках на початок року буде більше, ніж відповідні надходження, ураховані в кошторисі на відповідний рік. Отже, якщо на рахунок установи надходять кошти, не заплановані у спеціальному фонді кошторису, але при цьому загальна сума надходжень (з урахуванням залишків на початок року) не перевищує обсягів власних надходжень, урахованих при затвердженні її кошторису, то розпорядники бюджетних коштів не вносять зміни до кошторису в частині надходжень спецфонду (див. лист Держказначейства від 26.03.2010 р. № 15-06/662-5434).