ЧИ НАРАХОВУВАТИ МАТЕРІАЛЬНУ ДОПОМОГУ СУДДЯМ, ЯКЩО НЕ достатньо ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Олександр ЛЕВІЧЕВ, виконувач обов’язків завідувача сектору інспектування установ і організацій, які фінансуються з бюджету, Харківської об’єднаної державної фінансової інспекції
Відповідно до вимог чинного законодавства суддям під час надання щорічної відпустки повинна бути виплачена допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу.
У 2013 році фінансування суду за КЕКВ 2111 «Оплата праці» обмежено, затверджених у кошторисі коштів не вистачає на покриття навіть таких обов’язкових виплат із заробітної плати, як оклад, надбавка за вислугу років та надбавка за ранг. Коштів на виплату допомоги на оздоровлення в кошторисі суду взагалі не передбачено.
Чи має право керівництво нашої установи відмовити у наданні матеріальної допомоги до відпустки суддям через нестачу фонду оплати праці?
(м. Кіровоград)
Згідно з п. 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, фонд оплати праці складається з:
— фонду основної заробітної плати;
— фонду додаткової заробітної плати;
— інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків).
Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.
Матеріальна допомога , що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом тощо), належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відповідно до ст. 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI (далі — Закон № 2453), суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Крім того, як визначено у п. 5 ст. 149 Закону № 2453, правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Так, відповідно до ст. 35 цього Закону державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Отже, виплата допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки є обов’язковою виплатою і має плануватись у складі фонду оплати праці.
Згідно з п. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) керівники бюджетних установ мають утримувати чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснювати фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Пунктом 4 ст. 77 БКУ передбачено, що Верховна Рада АР Крим, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами.
Також відповідно до п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ.
Згідно з п. 28 цього ж Порядку розпорядники бюджетних коштів повинні привести свої витрати у відповідність із бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність із визначеним фондом оплати праці, а інші витрати — у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.
Враховуючи зазначене вище, відсутність коштів на оплату праці свідчить або про неправильне планування фонду оплати праці, або про неприведення чисельності працівників у відповідність із фондом оплати праці, або ж про порушення в частині першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці.
Отже, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення під час надання щорічної відпустки є обов’язковою виплатою і має плануватись у кошторисі.
Ненарахування і невиплата матеріальної допомоги на оздоровлення суддям є порушенням чинного законодавства.
