Списання запасних частин при ремонті автотранспорту

СПИСАННЯ ЗАПАСНИХ ЧАСТИН ПРИ РЕМОНТІ АВТОТРАНСПОРТУ

Марина ЄРМОЛЕНКО, головний бухгалтер Державної фінансової інспекції в Харківській області

Як правильно списати запасні частини, які були складовою транспортного засобу, що обліковується на субрахунку 105, якщо заміна цих запасних частин проводилась на СТО? Факт виконання ремонтних робіт підтверджено актом виконаних робіт, перелік та вартість запасних частин, замінених у ході ремонту автомобіля, наведено окремо в накладній.

(Рівненська обл.)

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ (далі — Закон № 2344). Зокрема, згідно зі ст. 22 цього Закону з метою підтримання транспортних засобів та їх складових у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації здійснюється їх технічне обслуговування та ремонт.

Під час ремонту транспортних засобів для заміни несправних та спрацьованих вузлів і деталей використовуються запасні частини. При цьому залежно від мети та шляхів надходження до установи запасні частини обліковуються або у складі основних засобів, або у складі запасів. Так, вартість запасних частин, які надійшли у складі транспортного засобу і становлять з ним єдиний об’єкт, є складовою частиною первісної вартості відповідного об’єкта основних засобів, що обліковується на субрахунку 105 «Транспортні засоби».

Зазначимо, що в Акті прийняття-передачі основ­них засобів типової форми № ОЗ-1 (бюджет), яким оформляється прийняття транспортних засобів, характеристики їх окремих деталей не вказуються. Дані щодо технічних характеристик та комплектації автомобіля, як правило, наводяться в технічній документації.

У свою чергу запасні частини, які придбаваються установою окремо для заміни непридатних для подальшої експлуатації деталей автомобіля, обліковуються у складі запасів відповідно до вимог Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125 (далі — Інструкція № 125).

Згідно з Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114, запасні частини, призначені для ремонту та заміни спрацьованих частин машин (медичних, електронно-обчислювальних та ін.), обладнання, тракторів, комбайнів, транспортних засобів (мотори, автомобільні шини, включаючи покришки, камери й обідні стрічки тощо), незалежно від їх вартості, обліковуються на субрахунку 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання».

Слід зазначити, що порядок документального оформлення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з ремонтом автомобіля, залежить насамперед від способу виконання ремонтних робіт. Зокрема, можливі такі способи проведення ремонту транспортного засобу:

1) ремонт виконується власними силами установи (установа придбає запасні частини і самостійно встановлює їх замість спрацьованих);

2) ремонт проводиться із залученням підрядної організації (установа придбає необхідні для ремонту запасні та комплектуючі частини, а безпосередньо ремонтні роботи з їх використанням виконує спеціалізоване підприємство);

3) ремонт здійснюється підрядною організацією (підрядна організація закуповує запасні частини і встановлює їх на транспортний засіб).

Далі розглянемо кожен з вищезгаданих варіантів проведення ремонту транспортного засобу більш детально.

Перший спосіб здійснення ремонту є прийнятним у випадку, коли для його виконання не потрібні спеціальні знання та навички автомеханіка, а роботи можуть бути проведені власними силами установи. Зауважимо, що з метою підготовки дорожньо-транспортного засобу (далі — ДТЗ) до подальшої експлуатації п. 3.5 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102 (далі — Положення № 102) передбачено проводити щоденне обслуговування після роботи, яке передбачає:

— перевірку технічного стану;

— виконання робіт щодо підтримування належного зовнішнього вигляду;

— заправлення експлуатаційними рідинами;

— усунення виявлених несправностей;

— санітарну обробку ДТЗ.

Причому таке обслуговування, зазвичай, проводиться безпосередньо водієм транспортного засобу. У такому разі всі необхідні для ремонту запасні та комплектуючі частини, придбані окремо від транспортного засобу, оприбутковуються в бухгалтерському обліку установи на підставі видаткової накладної, виписаної продавцем. Приймання таких матеріальних цінностей підтверджується підписом матеріально відповідальної особи в накладній постачальника. У бухгалтерії установи облік запасних частин ведеться у розрізі найменувань та матеріально відповідальних осіб в кількісно-сумовому виразі.

Слід мати на увазі, що з 1 січня 2013 року відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (далі — Інструкція № 333), видатки на придбання запчастин до транспортних засобів, придбання чохлів для автомобілів, державних номерних знаків, вогнегасників, автомагнітол для всіх видів транспортних засобів та інших комплектуючих; придбання охоронної сигналізації, засобів голосового та світлового оповіщення для транспортних засобів здійснюється за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

При заміні непридатних для подальшого використання деталей та вузлів транспортного засобу на нові запасні частини списуються з обліку в момент їх встановлення на автомобіль на підставі Акта списання за типовою формою № З-2, яку затверджено Інструкцією про складання типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130. В акті зазначається інформація про те, які саме запасні частини і на який автомобіль установлено.

Разом з тим ч. 7 ст. 22 Закону № 2344 визначено, що правила експлуатації колісних транспортних засобів, їх складових частин (пневматичних шин, акумуляторних батарей, систем живлення двигунів газовим паливом, установлених під час технічної експлуатації, тощо) затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. Відтак списати такі запасні частини установа має право лише за наявності підстав, передбачених спеціальними нормативними документами:

— для автошин — Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затвердженими наказом Мінтрансу від 20.05.2006 р. № 488;

— для акумуляторних батарей — Експлуатаційними нормами середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затвердженими наказом Мінтрансу від 20.05.2006 р. № 489.

Докладніше про порядок обліку та списання авто­шин та акумуляторних батарей можна дізнатися з попередніх номерів газети (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 15; 2009, № 43; 2010, № 44, 46).

Розглянемо порядок відображення операцій, пов’язаних з ремонтом автомобіля власними силами установи, на такому умовному прикладі.

Приклад 1. За рахунок коштів загального фонду бюджетною установою придбано запасні частини для проведення ремонту легкового автомобіля ВАЗ-2109: кришку трамблера вартістю 24 грн. (у тому числі ПДВ — 4 грн.), свічки запалювання — 72 грн. (у тому числі ПДВ — 12 грн.). Роботи по заміні несправних деталей на нові були проведені водієм установи. Запасні частини, які використано для ремонту, списано з бухгалтерського обліку установи на підставі акта списання.

У бухгалтерському обліку зазначені операції відоб­ражаються так:

Ремонт автомобіля більш високого ступеня складності потребує звернення установи до сторонньої організації — спеціалізованого підприємства. При цьому установа може обрати один із варіантів проведення такого ремонту: або установа придбає необхідні для ремонту запасні та комплектуючі частини, а ремонтні роботи виконуються спеціалізованим підприємством або ж підрядна організація сама закуповує запасні частини і встановлює їх на транспортний засіб. Спільною вимогою до проведення ремонту обома цими способами є обов’язкове оформлення договору з виконавцем робіт, в якому чітко визначаються права та обов’язки кожної зі сторін, строки виконання та порядок оплати послуг.

Правові норми взаємовідносин між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових, а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг встановлені Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженими наказом Мінтрансу від 11.11.2002 р. № 792 (далі — Правила № 792). Ці Правила поширюються на суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових.

Згідно з п. 55 Правил № 792 замовник має право надавати виконавцю власні складові частини ДТЗ чи матеріали для виконання замовлених послуг. Таким чином, установа має усі законні підстави для обрання такого способу проведення ремонту, коли безпосередньо установа придбає необхідні для ремонту запасні та комплектуючі частини, передає їх виконавцю ремонтних робіт, а він використовує їх під час проведення ремонту автомобіля. У цьому разі придбані запасні часини спочатку оприбутковуються в бухгалтерському обліку установи та передаються на відповідальне зберігання матеріально відповідальній особі. У момент передачі підрядній організації цих запасних частин разом з транспортним засобом оформляється акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту (додаток 2 до Правил № 972), який складається у двох примірниках. У свою чергу акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (додаток 3 до Правил № 792), який засвідчує надання послуг, одночасно є підставою для списання з бухгалтерського обліку установи запасних частин, використаних під час ремонту автомобіля.

Якщо установа все ж таки обрала інший спосіб проведення ремонту автомобіля (коли виконавець ремонту використовує для ремонту автомобіля власні запасні частини), то вартість використаних запасних та комплектуючих частин буде включена до загальної вартості ремонтних робіт. При цьому передача автомобіля підрядній організації та приймання після виконання ремонту буде здійснюватися на підставі актів передання-прийняття ДТЗ (додатки 2, 3 до Правил № 792).

Більш детально порядок документального оформлення ремонту автомобіля підрядною організацією описано у консультації «Ремонт двигуна легкового автомобіля» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 21, с. 12).

Разом з тим незалежно від способу виконання ремонтних робіт, проведення ремонту транспортного засобу має бути оформлено Актом прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів типової форми № ОЗ-2 (бюджет). Записи про здійснення ремонту такого об’єкта також заносяться до відповідної Інвентарної картки обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет).

Застосування КЕКВ при ремонті транспортних засобів установи залежить від того, до якого виду ремонту належать конкретні роботи (капітального чи поточного). Тому слід ураховувати, що відповідно до п. 3.16 Положення № 102 до капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів*. Тоді, як ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин, відповідно до п. 1.3 Положення № 102 є поточним.

* Відповідно до Положення № 102 базовими агрегатами є: двигун з картером зчеплення у зборі; коробка передач, роздавальна коробка; гідромеханічна передача; задній міст (вісь); середній міст (вісь); передня вісь (міст); рульове керування; кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля; кузов автобуса; рама; підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида.

Отже, згідно з Інструкцією № 333 оплату послуг з поточного ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів слід проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», а видатки на капітальний ремонт автомобілів та обладнання, а також оплату запчастин до них, якщо вони включені до кошторису на проведення капітального ремонту інших об’єктів, який є невід’ємною частиною угоди, укладеної з надавачем послуг, — за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Звертаємо увагу: відпрацьовані запасні частини, які до ремонту обліковувалися у складі транспортного засобу на субрахунку 105, списувати окремо не потрібно . Однак несправні, спрацьовані вузли та деталі після їх заміни не можна просто викинути на смітник, оскільки чимало запасних частин містять у своєму складі кольорові метали і підлягають здаванню спеціалізованим підприємствам, а окремі частини відпрацьованих деталей можуть бути використані для ремонту іншого транспортного засобу. Таким чином, постійно діюча комісія установи має визначити можливість подальшого використання таких матеріальних цінностей та провести їх оцінку.

Приклад 2 . На підставі договору між бюджетною установою та підрядною організацією виконано роботи з ремонту легкового автомобіля ВАЗ-2109 (проведено заміну радіатора охолодження).

Варіант А . Відповідно до умов договору необхідні для ремонту запасні частини були придбані установою самостійно. Вартість запасних частин склала 486 грн. (у тому числі ПДВ — 81 грн.). Згідно з актом виконаних робіт вартість робіт з ремонту автомобіля, виконаних підрядною організацією, становить 192 грн. (у тому числі ПДВ — 32 грн.)

Варіант Б . Умовами договору передбачено, що підрядна організація використовує для ремонту авто­мобіля власні матеріали, тому вартість запасних частин включено до загальної вартості ремонтних робіт, яка згідно з актом виконаних робіт складає 678 грн. (у тому числі ПДВ — 113 грн.).

Оплату видатків на ремонт автомобіля проведено за рахунок коштів загального фонду.

Відпрацьований радіатор охолодження після його вилучення та заміни на новий було оприбутковано як брухт кольорових металів (сплав міді і латуні у кількості 3 кг). Кошти від здавання брухту спеціалізованому підприємству у сумі 84 грн. зараховано на спеціальний рахунок установи.

У бухгалтерському обліку зазначені операції відоб­ражаються так:

Нагадаємо, що згідно з п. 1.16 Інструкції № 64 витрати на поточний та капітальний ремонти не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.