РЕМОНТ ДВЕРЕЙ — КАПІТАЛЬНИЙ ЧИ ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ БУДІВЛІ?
Марина ЄРМОЛЕНКО, головний бухгалтер Державної фінансової інспекції в Харківській області
У приміщенні дитячої лікарні планується проведення ремонту всіх дверей. Зокрема, зняття старого шару лаку, зароблення тріщин, покриття новим спеціальним лаком, заміна деяких комплектуючих, скла. Усі ремонтні матеріали закуповуватиме виконавець з подальшим включенням їх вартості до загальної вартості ремонту, яка згідно з наданою документацією складає 5995 грн.
До якого виду ремонту належать такі роботи: поточного чи капітального? За яким КЕКВ здійснюються видатки на оплату ремонту дверей? Які документи потрібно подати до Держказначейської служби для проведення оплати за виконані роботи?
(Львівська обл.)
До якого саме виду ремонту (поточного чи капітального) належать певні ремонтні роботи, є основоположним питанням при плануванні заходів, спрямованих на підтримання необоротних активів у робочому стані. Тому перш за все варто з’ясувати, які роботи належать до капітального, а які до поточного ремонту. Для цього звернемося до листа Держкомбудархітектури від 30.04.2003 р. № 7/7-401, відповідно до якого під капітальним ремонтом слід розуміти комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на період виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Натомість поточний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, що передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).
При цьому згідно з п.п. 2.8.4 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. № 150, такі ремонтно-будівельні роботи, як ремонт дверей з перев’язуванням та заміною окремих частин у них в обсязі більше 3 % загальної кількості розглядаються як ремонт прорізів будівлі та належать до капітального ремонту.
Отже, зважаючи на те, що установою планується ремонт більше, ніж 3 % від загальної кількості дверей у приміщенні (у нашому випадку — усіх дверей), такі ремонтні роботи слід класифікувати як капітальний ремонт відповідної будівлі.
Наступним важливим кроком є визначення КЕКВ, за яким буде здійснюватися планування і безпосередньо проведення видатків на оплату робіт з ремонту дверей у приміщенні установи. Так, згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, видатки на капітальний ремонт об’єктів, які не належать до житлового фонду, здійснюються за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Таким чином, ремонт дверей у приміщенні установи може проводитися лише у разі, якщо видатки на такі цілі заплановано за КЕКВ 3132.
Також нагадаємо, що витрачання бюджетних коштів на цілі, не передбачені бюджетними асигнуваннями (розписом бюджету, кошторисом, планом використання бюджетних коштів), відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ), кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів. За таке порушення бюджетного законодавства застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 117 БКУ, а також ст. 16412Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.
Що ж стосується документів, які потрібно подати до органів Держказначейської служби для здійснення оплати ремонтних робіт, то їх перелік наведено у Методичних рекомендаціях щодо переліку підтвердних документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов’язань та оплати рахунків, затверджених наказом Держказначейства від 14.09.2010 р. № 330 (далі — Методичні рекомендації № 330). Зокрема, цим нормативним документом передбачено, що на стадії реєстрації зобов’язань, пов’язаних з капітальним ремонтом, розпорядники бюджетних коштів подають такі документи:
1) кошторис на капітальний ремонт;
2) протокол договірної ціни;
3) договір;
4) дефектний акт;
5) проектно-кошторисну документацію. Звертаємо увагу: згідно з п. 6.1 Методичних рекомендацій з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39 (далі — Методичні рекомендації № 39), всі види ремонтно-будівельних робіт, крім поточного ремонту, потребують наявності проектно-кошторисної документації. Проектно-кошторисна документація для будівництва приймається замовником на підставі Акта про приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, який є підставою для оплати виконаної роботи.
Зауважимо, що відповідно до вимог Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ 11.05.2011 р. № 560 (далі — Порядок № 560), проектно-кошторисна документація має бути затверджена (загальною кошторисною вартістю до 30 млн грн. керівником установи-замовника, від 30 млн грн. до 100 млн грн. облдержадміністраціями чи міністерствами; 100 млн грн. і більше — КМУ);
6) позитивний висновок комплексної державної експертизи. При цьому згідно з п. 10 Порядку № 560 обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (щодо кошторисної частини проекту будівництва);
7) акти приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. № КБ-3), примірні форми яких затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 р. № 554. Слід мати на увазі, що відповідно до п. 9.2 Методичних рекомендацій № 39 підприємства, які примірну форму № КБ-2в не використовують, записи в бухгалтерському обліку здійснюють на підставі іншого первинного документа з визначення ступеня завершеності робіт і обчислення прибутків за методом виміру та оцінки виконаної роботи, який повинен містити необхідні реквізити, наявність яких забезпечує отримання інформації про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт. Таким чином, установа-замовник має вимагати від підрядної організації надання документів, які містять обґрунтування вартості виконаного обсягу ремонтних робіт (вартість використаних матеріалів, заробітна плата працівників, вартість експлуатації обладнання тощо);
8) накладні/товарно-транспортні накладні при придбанні будівельних матеріалів, які використовуються в процесі ремонтних робіт.
На стадії оплати рахунків згідно з Методичними рекомендаціями № 330 розпорядники бюджетних коштів подають до органів Держказначейської служби платіжні доручення, платіжні вимоги, а також документи, що підтверджують фактичне отримання послуг, за умови попереднього авансування.
Варто пам’ятати, що відповідно до вимог постанови КМУ «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 09.10.2006 р. № 1404 замовники можуть здійснювати попередню оплату робіт з капітального будівництва, капітального ремонту, реконструкції та реставрації на строк не більше трьох місяців.
