Дезінфекційні заходи в загальноосвітніх навчальних закладах

ДЕЗІНФЕКЦІЙНІ ЗАХОДИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Для забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення і зменшення шкідливого впливу різних факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей у навчальних закладах провадяться різні заходи, у тому числі дезінфекція, дезінсекція та дератизація приміщень. У цій статті розглянемо, як саме проводяться такі заходи в закладах освіти.

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Олена МОРЕВА, консультант

Спочатку зазначимо, що суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, відповідні права й обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні регулює Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII (далі — Закон № 4004).

Відповідно до ст. 4 Закону № 4004 громадяни, зокрема, мають право на безпечні для здоров’я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище.

Як визначено у ст. 7 Закону № 4004, підприємства, установи і організації зобов’язані:

— за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи;

— у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для здоров’я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової продукції;

— на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується, для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

— виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

— усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги із соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов’язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

— негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров’ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю;

— відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, завдану їх здоров’ю внаслідок порушення санітарного законодавства.

Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, права, обов’язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб визначає Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (далі — Закон № 1645).

Згідно зі ст. 1 цього Закону дезінфекційні заходи (дезінфекція, дезінсекція, дератизація) — це заходи щодо знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дез­інфекція) та їх переносників — комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація).

Дезінфекція — це сукупність заходів, спрямованих на знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів у приміщеннях та навколишньому середовищі.

Дезінсекція — це заходи, спрямовані на знищення членистоногих, комах (на всіх стадіях їх розвитку), здатних викликати захворювання, які є переносниками збудників інфекційних хвороб, у тому числі зоонозів.

Дератизація — це комплекс заходів, спрямованих на боротьбу та знищення мишоподібних гризунів у приміщеннях та в навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 33 Закону № 1645 дезінфекційні заходи поділяються на профілактичні, поточні і заключні.

Профілактичні дезінфекційні заходи — це заходи, що проводяться у жилих, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, в інших можливих місцях розмноження переносників збудників інфекційних хвороб.

Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться не рідше двох разів на рік — навесні та восени.

Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться органами державної санітарно-епідеміологічної служби, а також суб’єктами підприємницької діяльності на підставі відповідних договорів з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Поточні дезінфекційні заходи — це заходи, що систематично проводяться у закладах охорони здоров’я, на об’єктах громадського харчування та на підприємствах харчової промисловості, у приміщеннях масового перебування людей (підприємства побутового обслуговування населення, навчальні та культурно-освітні заклади тощо), а також у жилих приміщеннях під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв.

Поточні дезінфекційні заходи проводяться по декілька разів на день залежно від епідемічної ситуації.

Поточні дезінфекційні заходи проводяться працівниками відповідних підприємств, установ організацій, а в жилих приміщеннях — хворими на інфекційні хвороби, бактеріоносіями, членами їх сімей тощо.

Заключні дезінфекційні заходи — це заходи, що проводяться в осередку інфекційної хвороби після видалення з нього джерела інфекції. Заключні дез­інфекційні заходи проводяться органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Порядок проведення профілактичних, поточних і заключних дезінфекційних заходів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції тощо.

Відповідно до ст. 20 Закону № 4004 органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники та адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов’язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Санітарні норми утримання загальноосвітніх навчальних закладів визначені у Державних санітарних правилах і нормах влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН № 63).

Ці санітарні правила і норми призначені для керівників, учителів, вихователів і медичного персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, працівників органів управління освітою і санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до п. 1 ДСанПіН № 63 відповідальність за виконання санітарних правил і норм покладається на засновника (власника) та керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника загальноосвітнього закладу.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за виконанням чинних санітарних правил та норм здійснюють посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Як визначено у п. 11.6 ДСанПіН № 63, у випадках виникнення в загальноосвітньому навчальному закладі інфекційних захворювань, а також отруєнь керівник закладу повинен негайно повідомити територіальну установу державної санепідслужби для визначення комплексу санітарно-протиепідемічних заходів. Керівники загальноосвітнього навчального закладу повинні укладати договори з відділами профілактичної дезінфекції щодо проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

Слід звернути особливу увагу на те, що персоналу забороняється використовувати дезінфекційні засоби для проведення дезінсекції і дератизації загальноосвітнього навчального закладу. Цим мають займатись фахівці в цій сфері.

Зазначимо, що окрім санепідслужби, проводити заходи з дезінфекції, дезінсекції та дератизації мають право і інші суб’єкти господарської діяльності.

Якщо сума таких послуг дорівнює або перевищує 100 тис. грн. на рік, то навчальний заклад має здійснити закупівлю послуг відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI та укласти договір з переможцем торгів.

Якщо ж сума зазначених послуг менша ніж 100 тисяч гривень, то навчальний заклад на свій розсуд може укласти договір або з територіальною установою санепідслужби, або з іншим суб’єктом господарської діяльності, який має право надавати такі послуги.

При цьому зазначимо, що установи санепідслужби користуються тарифами, визначеними постановою КМУ «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби» від 27.08.2003 р. № 1351 (далі — постанова № 1351), а інші суб’єкти господарської діяльності, які надають послуги з дез­інфекції, дератизації та дезінсекції, встановлюють ціни на послуги самостійно.

До відома наведемо тарифи, визначені постановою № 1351.

УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ НА ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ, ДЕРАТИЗАЦІЇ ЧИ ДЕЗІНСЕКЦІЇ

У договорі на проведення дезінфекції, дератизації чи дезінсекції зазначаються:

— обов’язки виконавця і замовника послуг;

— конкретний перелік послуг;

— строк дії договору;

— відповідальність сторін;

— фізичні обсяги робіт та їх вартість (з урахуванням площі будівлі, що обробляється) тощо.

Керівник навчального закладу призначає наказом або розпорядженням відповідальну особу, яка повинна бути присутньою під час виконання робіт, виконавця з правом підпису обліково-контрольної карти та акта виконаних робіт, а також має здійс­нювати перевірку правильності і обґрунтованості установлених розцінок.

Факт проведення передбачених договором робіт підтверджується актом виконаних робіт, підписаним сторонами договору. Один примірник акта виконаних робіт та рахунок для сплати їх вартості надається замовнику для здійснення щомісячного платежу.

До договору додається також розрахунок. Наведемо приклад такого розрахунку.

До відома зазначимо, що відповідно до листа Центральної санітарно-епідеміологічної станції від 21.03.2007 р. № 04.2/520 при розрахунку вартості дератизаційних робіт об’єкти площею до 100 м² приймаються за 100 м².

ОБКЛАДЕННЯ ПОСЛУГ ПДВ

Щодо обкладення ПДВ послуг з дезінфекції, дез­інсекції і дератизації зазначимо, що відповідно до п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розд. V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

При цьому зазначимо, що згідно з п. 2 Переліку закладів охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385, санітарно-профілактичні заклади відносяться до закладів охорони здоров’я.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III операції з поставки послуг з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт не входять до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Звернемо увагу на те, що до 16.11.2010 р. відповідно до вказаного вище Закону такі послуги відносилися до видів господарської діяльності, що підлягали ліцензуванню, й тому звільнялися від ПДВ. Однак після набуття чинності 16.11.2010 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» від 19.10.2010 р. № 2608-VI послуги з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт не підлягають ліцензуванню й тому обкладаються ПДВ, тобто оподатковуються у загально­встановленому порядку за основною ставкою.

ПЛАНУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ОПЛАТУ ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

Витрати, пов’язані із заходами щодо дезінфекції, дератизації та дезінсекції відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, мають здійснюватись за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Основні вимоги до планування видатків у кош­торисі визначені Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (далі — Порядок № 228).

Відповідно до п. 20 Порядку № 228 під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня голов­ні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Також згідно з п. 22 Порядку № 228 показники видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними роз­рахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджет і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Перед складанням кошторису розпорядник коштів має провести певну підготовчо-організаційну роботу: розглянути фактичні показники минулих років та запланувати видатки на ці послуги на майбутній рік. Підставою для включення у кошторис певної суми на проведення зазначених робіт буде сума, визначена договором. У нашому прикладі вона дорівнює 5060,00 грн.

Таким чином, до кошторису слід додати дані про фактичні видатки на зазначені послуги за попередні роки та визначити планові призначення на 2013 рік. Наведемо розрахунок у таблиці.

ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ

Виконані протягом місяця роботи за договором підтверджуються актом виконаних робіт та обліково-контрольною картою, які підписуються сторонами договору. Один примірник акта надається замовнику як документ, що підтверджує фінансові взаємо­відносини між сторонами договору. Наведемо приклад акта виконаних робіт.

У бухгалтерському обліку операції з оплати профілактичної дезінфекції за рахунок коштів загального фонду відображаються так:

Розрахунки за надані послуги за актом виконаних робіт (послуг) відображаються у меморіальному ордері № 6 «Накопичувальна відомість з розрахун­ків з іншими кредиторами». Цей ордер запов­нюється на підставі угод, актів виконаних робіт, а також виписок банків та інших документів щодо надання послуг тощо. За дебетом субрахунку 675 «Роз­рахунки з іншими кредиторами» відображаються операції з оплати постачальникам за отримані раніше матеріальні цінності і послуги або відвантаження установою матеріальних цінностей чи надання послуг, які вже оплачені. За кредитом суб­рахунку 675 «Розрахунки з іншими кредиторами» відображається вартість матеріальних цінностей і послуг, за які установа розрахується згодом, або зараховані грошові кошти за матеріальні цінності і послуги, які будуть відвантажені або надані установою в майбутньому.