ВИХІДНА ДОПОМОГА ПРИЗОВНИКАМ НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Чи виплачується вихідна допомога при розірванні трудового договору у зв’язку із призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу?
(м. Сімферополь)
Ні, наразі роботодавці не повинні виплачувати вихідну допомогу призовникам при звільненні. Пояснимо чому.
Можливість звільнення працівника у зв’язку з призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу передбачена п. 3 ст. 36 КЗпП.
До 20.06.2007 р. ст. 44 КЗпП, що регулює виплату вихідної допомоги при звільненні, містила норму про те, що при припиненні трудового договору на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП виплачується вихідна допомога в розмірі не менше двомісячного середнього заробітку.
З 20.06.2007 р. цю норму з КЗпП було вилучено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань військового обов’язку і військової служби» від 11.05.2007 р. № 1014-V (далі — Закон № 1014).
З 01.01.2008 р. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI виплату вихідної допомоги в разі звільнення на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП було знову запроваджено та змінено розмір допомоги — вона мала виплачуватися в розмірі двох мінімальних заробітних плат. У зв’язку з цим було внесено відповідні зміни до ст. 44 КЗпП.
Але з 22.05.2008 р. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 ці зміни було визнано неконституційними. Це означає, що чинними залишилися попередні зміни ст. 44 КЗпП, унесені Законом № 1014, що позбавив права на виплату вихідної допомоги працівників, які звільняються у зв’язку із призовом або вступом на військову службу, направленням на альтернативну службу. Це підтвердило і Мінпраці в листі від 07.09.2009 р. № 211/06/186-09 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 38).
Таким чином, на сьогодні ст. 44 КЗпП має такий вигляд: «При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку».
Як бачимо, чинна редакція ст. 44 КЗпП виплати вихідної допомоги при звільненні працівника згідно з п. 3 ст. 36 КЗпП не передбачає.
Варто звернути увагу на те, що є й інші норми чинного законодавства, які передбачають виплату грошової допомоги призовникам. Так, згідно з чинною редакцією ч. 1 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, виплачується грошова допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, установленому КМУ. Аналогічну норму передбачено ст. 4 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 р. № 1975-XII.
Зверніть увагу: тут ідеться про грошову допомогу, яка має виплачуватися за рахунок коштів держбюджету (а не роботодавця) та відповідно до спеціального порядку КМУ, який Кабміном досі не затверджено. А якщо немає порядку та не визначено орган, який повинен здійснювати таку виплату, законодавчих підстав для виплати грошової допомоги призовникам немає.
