Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Облік кредиторської заборгованості

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Листопад, 2013/№ 42
Друк
Стаття

ОБЛІК КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

 

У бюджетних установ постійно виникають якісь зобов’язання перед іншими суб’єктами господарської діяльності або фізичними особами. І це цілком нормально, адже без кредиторської заборгованості важко уявити собі діяльність будь-яких підприємств, установ чи організацій. Тому у цій статті ми вирішили розглянути питання виникнення кредиторської заборгованості, її обліку та списання.

Марина ЄРМОЛЕНКО, головний бухгалтер Державної фінансової інспекції в Харківській області

 

ПОНЯТТЯ ТА ВИНИКНЕННЯ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

За своєю суттю кредиторська заборгованість являє собою заборгованість суб’єкта (підприємства, організації, фізичної особи) перед іншими особами, яку цей суб’єкт повинен погасити.

Найчастіше причиною виникнення кредиторської заборгованості в бюджетних установах та організаціях є недостатнє фінансування видатків установи, проведених у межах затверджених показників кошторису.

Як передбачено п. 1 ст. 48 БКУ, розпорядники бюджетних коштів повинні брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації — після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Нагадаємо, що під бюджетним зобов’язанням слід розуміти будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (ст. 2 БКУ).

Звернемо увагу на те, що всі інші зобов’язання, тобто ті, які взяті понад кошторисні призначення, не визнаються бюджетними зобов’язаннями. По суті вони є небюджетними зобов’язаннями, хоча у чинних нормативних документах словосполучення «небюджетні зобов’язання» вже не фігурує. Натомість, будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених БКУ, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет, класифікується просто як зобов’язання (п. 1.4 Порядку № 309).

Відповідно до ст. 48 БКУ зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БКУ та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Статтею 117 БКУ за зазначене порушення передбачені такі заходи впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань.

Крім того, відповідно до ст. 16412 КУпАП взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БКУ чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 грн.). Якщо ж порушення вчинила особа, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, то це каратиметься накладанням штрафу від 70 до 85 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1190 до 1445 грн.).

Відповідно до п. 46 Порядку № 228 обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом бюджетного періоду, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями у поточному році.

Також звернемо увагу на п. 3 ст. 51 БКУ, в якому зазначено, що розпорядники бюджетних коштів повинні забезпечити у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, та укласти договори за кожним видом енергоносіїв у межах установлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання.

За наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не повинні брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі за іншими заходами, пов’язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків бюджету), до погашення такої заборгованості (п. 4 ст. 51 БКУ).

Нагадаємо, що відповідно до ст. 55 БКУ до захищених статей видатків належать видатки на:

— оплату праці працівників бюджетних установ;

— нарахування на заробітну плату;

— придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;

— забезпечення продуктами харчування;

— оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

— обслуговування державного боргу;

— поточні трансферти населенню;

— поточні трансферти місцевим бюджетам;

— підготовку кадрів вищими навчальними закладами I — IV рівнів акредитації;

— забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;

— фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки;

— роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар’єрних функцій зони відчуження;

— компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.

Також зазначимо, що відповідно до п. 4 ст. 77 БКУ Верховна Рада АР Крим, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів повинні враховувати у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами. Ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи повинні встановлюватися виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.

Звернемо особливу увагу на здійснення заходів щодо уникнення кредиторської заборгованості по заробітній платі. У цьому питанні стане у пригоді лист Держказначейства від 18.04.2007 р. № 3.4-10/1005-4724. Так, у ньому фахівці Держказначейства пропонували для уникнення розбіжності між зареєстрованими фінансовими зобов’язаннями та кредиторською заборгованістю станом на 1 число звітного періоду:

— розробити графік документообороту*;

— якщо термін виплати заробітної плати встановлено з 1 по 5 число місяця, то Табель обліку використання робочого часу складати до 25 числа звітного місяця, а нарахування заробітної плати та реєстрацію фінансових зобов’язань здійснювати до кінця місяця, за який нараховується заробітна плата.

* Див. статтю фахівця Держфінінспекції «Графік документообігу: його значення, порядок складання і контроль за дотриманням» на с. 14 цього номера.

Крім цього, Держказначейство у згаданому листі зазначило, що організація оплати праці повинна здійснюватися на підставі колективних договорів. А з метою недопущення виникнення кредиторської заборгованості по заробітній платі розпорядникам бюджетних коштів необхідно переглянути умови колективних договорів щодо встановлення термінів отримання заробітної плати за другу половину місяця до 1 числа наступного місяця.

Також відмітимо, що розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходи щодо своєчасного отримання первинних документів, обумовлюючи в договорах, угодах терміни надання надавачами товарів, робіт або послуг первинних документів, що підтверджують виникнення фінансового зобов’язання (платіжні вимоги, накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки до них, рахунки-фактури тощо). Це надасть можливість своєчасно забезпечувати розпорядників бюджетних коштів асигнуваннями на проведення видатків та дозволить зменшити кредиторську заборгованість.

Ще хотілося б звернути увагу на лист Мінфіну від 15.06.2009 р. № 31-09030-07-24/15992 щодо визнання бюджетним правопорушенням наявності у розпорядників, одержувачів бюджетних коштів дебіторської чи кредиторської заборгованості.

У цьому листі Мінфін зазначив, що дії розпорядників, одержувачів бюджетних коштів з порушенням установлених БКУ та іншими нормативно-правовими актами вимог, зокрема, щодо виконання бюджету, в тому числі такі, що призвели до виникнення дебіторської чи кредиторської заборгованості, є бюджетними правопорушеннями, за які відповідні уповноважені органи можуть застосовувати санкції, передбачені нормами БКУ.

Для скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості, недопущення утворення простроченої та небюджетної заборгованості в установах доцільно розробляти план певних заходів.

До речі, для установ охорони здоров’я на сьогодні існує дуже корисний нормативний документ — План заходів щодо дотримання фінансової дисципліни, економії бюджетних коштів, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості, недопущення утворення простроченої та небюджетної заборгованості підпорядкованими Міністерству охорони здоров’я України закладами, установами, затверджений наказом № 153.

Аналогічний план заходів існує і для установ сфери культури, який затверджений наказом Мінкультури від 17.06.2011 р. № 459/0/16-11.

І хоча ці плани заходів розроблені для окремих бюджетних сфер — установ охорони здоров’я та установ культури, радимо установам, що належать до інших бюджетних сфер, також з ними ознайомитись і взяти собі на «озброєння».

 

ОБЛІК В ОРГАНАХ ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ

Облік зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється органами Держказначейської служби відповідно до Порядкy № 309.

У процесі казначейського обслуговування бюджетів усі учасники бюджетного процесу повинні неухильно дотримуватись вимог БКУ та інших законодавчо-нормативних актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні, у тому числі стосовно взяття зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів.

Звернемо увагу на те, що органи Держказначейської служби реєструють виключно бюджетні фінансові зобов’язання.

Бюджетне фінансове зобов’язання — це зобов’язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.

Тобто зобов’язання, взяті понад кошторисні призначення або з порушенням діючого бюджетного законодавства, до реєстрації в органах Держказначейської служби не приймаються.

Так, відповідно до п. 2.9 Порядку № 309 органи Держказначейської служби не реєструють зобов’язання у разі:

— відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, установлених кошторисом;

— відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;

— відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);

— невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;

— неподання або подання неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

— недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;

— недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.

Також органи Держказначейської служби не реєструють фінансові зобов’язання у разі:

— відсутності відповідного бюджетного зобов’язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

— відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду;

— відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання;

— недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;

— невідповідності фінансового зобов’язання відповідному бюджетному зобов’язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

— недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Більше того, органи Держказначейської служби не лише не приймають до реєстрації такі зобов’язання, а й застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені БКУ.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 309 бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Держказначейської служби в бухгалтерському обліку виконання бюджетів та відображаються у звітності про виконання бюджетів.

Звернемо увагу на те, що бюджетні фінансові зобов’язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Держказначейської служби незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Також хотілося б відмітити правила обліку непогашених бюджетних зобов’язань.

Так, відповідно до п. 2.13 Порядку № 309 непогашені наприкінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які не є кредиторською заборгованістю, бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджетних коштів знімаються з обліку органами Держказначейської служби. Про зняті з обліку бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання органи казначейства повинні повідомити розпорядників бюджетних коштів. При цьому органи Держказначейської служби здійснюють коригування даних бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів у частині обліку бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань.

У міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про погашення бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань, які були зареєстровані в органах Держказначейської служби та залишились не погашеними на кінець минулого бюджетного періоду, органами Держказначейської служби такі зобов’язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів.

 

ОБЛІК В УСТАНОВІ

Як показує практика проведення ревізій фахівцями Держфінінспекції, одним з найпоширеніших порушень є невідображення кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку, тобто виявлення так званої прихованої кредиторської заборгованості.

Так, нерідко у зв’язку з недостатнім фінансуванням бюджетні установи не мають необхідних коштів для оплати, наприклад, за фактично спожиті комунальні послуги. В обліку ж такі установи показують кредиторську заборгованість лише на суму фінансування чи не відображають заборгованість узагалі.

Також бувають випадки, коли установи отримують товарно-матеріальні цінності, а коштів на їх оплату на час отримання цих цінностей не мають. Тоді вони відкладають накладну «до кращих часів» та не відображають кредиторську заборгованість за отриманими цінностями в обліку. Саме в таких випадках і виникає прихована кредиторська заборгованість.

Виявити приховану кредиторську заборгованість фахівцям Держфінінспекції зовсім не складно. Для цього необхідно лише провести зустрічні звірки у організацій-постачальників.

Майте на увазі: наявність у бюджетної установи прихованої кредиторської заборгованості фахівці Держфінінспекції класифікують як порушення ведення бухгалтерського обліку. А це відповідно до ст. 1642 КУпАП має наслідком накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 грн.).

Чому такі випадки класифікуються саме як порушення ведення бухгалтерського обліку? Справа в тому, що п. 5 ст. 9 Закону № 996 передбачено: всі господарські операції повинні бути відображені в обліку в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені на підставі первинних документів. При цьому первинні документи повинні бути оформлені у встановленому порядку і в подальшому мають знай­ти своє відображення у регістрах бухгалтерського обліку установи, останній день реєстрації в яких припадає на останній день місяця. Отже, якщо установою господарські операції не відображено в обліку в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, то ось вам і порушення.

Запам’ятайте: в обліку установи має бути відображена вся кредиторська заборгованість!

Наведемо приклад порушення в частині наявності прихованої кредиторської заборгованості.

Приклад. У стоматологічній поліклініці під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності фахівцями Держфінінспекції встановлений великий обсяг стоматологічних матеріалів. У ході ревізії була проведена зустрічна звірка у організації-постачальника стоматологічних матеріалів ТОВ «Елітстом», за результатами якої встановлено, що оплата за стоматматеріали за накладною від 10.09.2013 р. № 547 на суму 4700 грн. не проводилась.

При цьому за результатами інвентаризації лишки стоматологічних матеріалів не встановлені, тобто за обліком стоматологічні матеріали були оприбутковані своєчасно. Але в бухгалтерському обліку стоматологічної поліклініки кредиторська заборгованість перед ТОВ «Елітстом» не відображена. Таким чином, фахівцями Держфінінспекції було встановлено заниження в обліку кредиторської заборгованості на суму 4700 грн.

Щодо безпосередньо бухгалтерського обліку зазначимо таке. Відповідно до наказу № 611 для обліку розрахунків з постачальниками за отримані товари, роботи та послуги, оплата за які буде перерахована пізніше, використовується субрахунок 675 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 675 «Розрахунки з іншими кредиторами» ведеться в Меморіальному ордері № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» (форма № 409 (бюджет)). Нагадаємо, що усі форми меморіальних ордерів, які складають бюджетні установи, та порядок їх складання затверджені наказом Держказначейства від 27.07.2000 р. № 68.

Записи в цьому Меморіальному ордері здійснюються окремо за кожним кредитором і в розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому у графі «Залишок на кінець місяця за субрахунком 675 «Розрахунки з іншими кредиторами» розраховується загальний залишок та окремо за кожним кредитором у розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Що стосується відображення кредиторської заборгованості у звітності, то відповідно до Порядку № 44 розпорядники та одержувачі бюджетних коштів повинні щомісячно відображати її у формі № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами».

Цей звіт складається розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла при виконанні кошторису (плану використання бюджетних коштів) за поточний та минулі звітні роки. Звіт складається в розрізі кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і кодів економічної класифікації видатків бюджету та містить інформацію про заборгованість розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за видатками та розпорядників за нарахованими доходами.

Також зазначимо, що звіт за формою № 7д, № 7м потрібно складати окремо про заборгованість за коштами загального та спеціального фондів.

 

СПИСАННЯ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Згідно з п. 1.5 Інструкції № 90 установи зобов’язані проводити не менше двох разів на рік інвентаризацію розрахунків із дебіторами та кредиторами. Це дає можливість своєчасно контролювати строки виникнення заборгованості, її стан, перебіг строку позовної давності та виявляти заборгованості зі строком позовної давності, що минув.

Нагадаємо, що простроченою кредиторською заборгованістю вважається заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

Для визначення заборгованості, строк позовної давності якої минув, слід звернутися до положень ЦКУ. Так, відповідно до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Отже, протягом трьох років кредитор може і повинен здійснювати дії для стягнення заборгованості — вести претензійно-позовну роботу.

Головний бухгалтер або його заступник та працівник бухгалтерії, на якого покладені обов’язки з обліку розрахунків, мають контролювати строки виникнення та перебіг заборгованості.

Обчислення строку позовної давності відповідно до ст. 261 ЦКУ починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, наприклад, якщо за договором датою оплати за отримані товарно-матеріальні цінності (надані послуги, виконані роботи) є 15.10.2013 р., то у разі невиконання зобов’язання на цю дату, з 16.10.2013 р. починається обчислення строку позовної давності.

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Як визначено у ст. 530 ЦКУ, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, припустимо, що за договором із постачальником товарно-матеріальних цінностей (надання послуг, виконання робіт) строк виконання зобов’язань не визначено. При цьому бюджетна установа отримала товарно-матеріальні цінності (послуги, роботи), але не розрахувалась за них. Вимогу про виконання зобов’язань пред’явлено 15.10.2013 р. Обчислення строку позовної давності у цьому випадку починається з 23.10.2013 р.

Відмітимо, що згідно із ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Крім того, позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

При цьому після переривання перебіг позовної давності починається заново, і час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, здійснюється відповідно до вимог Порядку № 73.

Як уже було зазначено вище, відповідно до п. 1.5 Інструкції № 90 інвентаризацію розрахунків слід проводити не менше двох разів на рік. У той же час відповідно до вимог п. 1 Порядку № 73 списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, необхідно здійснювати щоквартально.

Таким чином і інвентаризацію розрахунків доцільно проводити щокварталу.

До інвентаризаційної комісії, створеної за наказом керівника, мають обов’язково входити головний бухгалтер або його заступник і працівник бухгалтерії, який веде облік розрахунків.

За результатами проведення інвентаризації складається акт за формою, наведеною у додатку 9 до Інструкції № 90. До цього акта обов’язково додається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до Інструкції № 90. У такій довідці розшифровується інформація щодо виявленої заборгованості: найменування і адреса кредитора, за що і з якого часу виникла заборгованість, сума заборгованості.

Після підписання акт і довідка надаються до бухгалтерії для списання заборгованості, строк позовної давності якої минув.

Кредиторська заборгованість за спеціальним фондом кошторису списується за рішенням керівника бюджетної установи на підставі висновків інвентаризаційної комісії.

При цьому інформація про списання з обліку кредиторської заборгованості за власними надходженнями, строк позовної давності якої минув, бюджетною установою доводиться до відома установи вищого рівня.

А ось списання кредиторської заборгованості за загальним фондом кошторису проводиться дещо складніше, адже для її списання слід отримати дозвіл вищої за рівнем організації.

Для отримання такого дозволу акт інвентаризаційної комісії, затверджений керівником бюджетної установи, передається за відомчою підпорядкованістю установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання.

Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кошторис доходів та видатків.

Установа вищого рівня розглядає подані акти інвентаризації і, в разі прийняття відповідного рішення, видає наказ про списання з обліку підвідомчої бюджетної установи кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, за загальним та спеціальним фондами Державного бюджету України (крім власних надходжень).

У бухгалтерському обліку списання сум кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відображається так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Списано суми кредиторської заборгованості

1.1

щодо коштів загального фонду бюджету

675

431

1.2

щодо коштів спеціального фонду бюджету

675

432

 

Списана кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, відображається у формі № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» та в пояснювальній записці до річного та квартального фінансових звітів.

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 996 — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Порядок № 228 — Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Порядок № 309 — Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.

Порядок № 73 — Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, затверджений наказом Держказначейства від 08.05.2001 р. № 73.

Наказ № 153 — наказ МОЗ «Про План заходів щодо дотримання фінансової дисципліни, економії бюджетних коштів, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості, недопущення утворення простроченої та небюджетної заборгованості підпорядкованими Міністерству охорони здоров’я України закладами, установами» від 21.02.2013 р. № 153.

Наказ № 611 — наказ Мінфіну «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 26.06.2013 р. № 611.

Порядок № 44 — Порядок складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затверджений наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44.

Інструкція № 90 — Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Держказначейства від 30.10.98 р. № 90.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі