МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЩОДО НАДАННЯ ПЛАТНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Лист від 26.07.2013 р. № 8238/0/14-13/014
(витяг)
<…>
Статтею 7 Закону України «Про соціальні послуги» (далі — Закон) визначено, що соціальні послуги можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.
Відповідно до цього Закону прийнято постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку», від 09.04.2005 р. № 268 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги», від 29.12.2009 р. № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» та наказ Мінпраці від 24.02.2010 р. № 32, яким затверджено Методичні рекомендації щодо розрахунку тарифів на платні соціальні послуги, що надаються територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — Методичні рекомендації).
Відповідно до цих законодавчих актів інформуємо щодо поставлених запитань:
1. Які фактичні видатки слід ураховувати територіальному центру при розрахунку вартості платних послуг — видатки поточного року чи видатки минулого року?
Тариф на платну соціальну послугу обчислюється з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Для розрахунку тарифів на платні соціальні послуги проводиться аналіз фактичних витрат (прямих та непрямих) територіального центру за минулий рік.
Тому при розрахунку фактичних видатків необхідно враховувати видатки минулого року.
2. Як терцентру визначити коефіцієнт загальновиробничих та адміністративних витрат при визначенні вартості платних соціальних послуг?
Відповідно до прикладів розрахунку тарифів на платні соціальні послуги, наведених у Методичних рекомендаціях, загальновиробничі витрати на 1 грн. заробітної плати вираховуються за формулою:
ЗВВ = (ФВ - ФОП) : ФОП,
де ЗВВ — загальновиробничі витрати на 1 грн. заробітної плати; ФВ — фактичні витрати по кошторису за базовий рік;
ФОП — складова фактичних витрат на заробітну плату та нарахування на заробітну плату.
3. Територіальний центр орендує 5 кімнат у приміщенні. В одній із кімнат знаходиться відділення соціальної допомоги вдома.
Чи правильно для визначення загальновиробничих видатків уключати заробітну плату минулого року завідувача відділення соціальної допомоги вдома, заступника завідувача, соціального працівника без урахування заробітної плати соціальних робітників, у зв’язку з тим, що їх заробітна плата входить до прямих витрат?
Витрати на утримання апарату управління, в тому числі витрати на оплату праці, включаються до загальновиробничих витрат.
4. Заробітну плату якого персоналу слід уключати до адміністративних витрат?
Відповідно до Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 р. № 268, адміністративні витрати включаються до тарифу на платну соціальну послугу в розмірі не більш як 15 відсотків витрат на оплату праці, визначених за нормами обслуговування для надання цієї послуги працівником (працівниками).
При проведенні розрахунку тарифу на платні соціальні послуги проводиться аналіз адміністративних витрат. У випадку, коли розмір адміністративних витрат більший, ніж 15 % витрат на заробітну плату, в розрахунок тарифу включаються витрати у розмірі 15 % витрат на заробітну плату, у разі якщо менший, — фактична величина адміністративних витрат.
До адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості соціальної послуги, зокрема витрати на утримання апарату управління територіального центру (що не увійшли до загальновиробничих витрат) та іншого загальногосподарського персоналу.
5. До якого виду затрат уключати видатки на комунальні послуги?
Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень уключаються до загальновиробничих витрат.
Водночас у рамках реформування системи надання соціальних послуг Мінсоцполітики розроблено проект Методики розрахунку вартості соціальних послуг.
Заступник Міністра
Л. Дроздова
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ПИТАННЯ НАДАННЯ ПЛАТНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТЕРЦЕНТРАМИ:
РОЗ’ЯСНЮЄ МІНСОЦПОЛІТИКИ
Цей лист є відповіддю на запит нашої редакції, який містив такі запитання:
1. Які фактичні видатки слід ураховувати при розрахунку вартості платних послуг — видатки поточного року чи минулого?
2. Як визначити коефіцієнт загальновиробничих та адміністративних витрат?
3. Терцентр орендує 5 кімнат у приміщенні. В одній з них знаходиться відділення соціальної допомоги на дому. Чи правильно для визначення загальновиробничих витрат уключати заробітну плату минулого року завідувачки відділення соціальної допомоги на дому, заступника завідувачки, соціального працівника без урахування заробітної плати соціальних робітників, у зв’язку з тим, що їх заробітна плата входить до прямих витрат?
4. Заробітну плату якого персоналу слід уключити до адміністративних витрат? До якого виду витрат уключати видатки на комунальні послуги?
Розглянемо та прокоментуємо відповіді Мінсоцполітики на ці запитання.
Так, згідно з п. 7 Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1417 (далі — Перелік № 1417), територіальний центр може надавати платні соціальні послуги (у межах наявних можливостей), визначені постановою КМУ «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» від 14.01.2004 р. № 12 (далі — постанова № 12) та Переліком № 1417:
— громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;
— громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей вищий, ніж прожитковий мінімум для сім’ї.
Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються територіальним центром відповідно до Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги, затвердженого постановою КМУ від 09.04.2005 р. № 268 (далі — Порядок № 268), і затверджуються його директором.
Крім того, при визначенні вартості платних соціальних послуг терцентри можуть користуватись Методичними рекомендаціями щодо розрахунку тарифів на платні соціальні послуги, що надаються територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженими наказом Мінпраці від 24.02.2010 р. № 32 (далі — Методичні рекомендації № 32).
Нагадаємо, що бюджетні установи можуть надавати тільки ті платні послуги, які передбачені переліками дозволених платних послуг, визначеними нормативними документами для відповідних галузей. При наданні платних послуг терцентрами таким документом є Перелік платних соціальних послуг, затверджений постановою № 12.
Плата за послуги розраховується на кожний окремий вид послуг відповідно до калькуляції витрат.
Згідно з п. 3 Порядку № 268 тариф на платну соціальну послугу обчислюється з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість.
До собівартості платної соціальної послуги включаються:
— прямі матеріальні витрати;
— загальновиробничі витрати;
— прямі витрати на оплату праці;
— інші прямі витрати.
Перелік статей калькулювання собівартості платної соціальної послуги визначається державними та комунальними підприємствами, установами і закладами соціального обслуговування, юридичними особами, фізичними особами, які надають платні соціальні послуги.
Які саме види витрат відносяться до прямих матеріальних, загальновиробничих та інших, визначено у Методичних рекомендаціях № 32.
Під фактичними витратами слід розуміти суму будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості послуг (робіт), які придбаваються (виготовляються) суб’єктом господарської діяльності для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Під базовим роком розуміється рік діяльності установи, що береться за основу при обчисленні його фактичних витрат. Тобто у Методичних рекомендаціях № 32 не передбачено обрання виключно попереднього року для розрахунку.
У той же час в листі, який коментується, Мінсоцполітики зазначає, що для розрахунку фактичних видатків необхідно враховувати видатки минулого року. Ми зі свого боку не можемо цілком з цим погодитися, адже часто є можливість чітко визначити планові витрати на надання послуг на поточний рік, тобто на рік, в якому планується надавати платні послуги.
Зазначимо: якщо при розрахунку враховуються витрати минулого року, то їх слід скоригувати на індекс інфляції.
Також нагадаємо, що відповідно до п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
Що стосується другого запитання, то у листі, який коментується, Мінсоцполітики навело лише формулу розрахунку загальновиробничих витрат, яка міститься в Методичних рекомендаціях № 32.
Для того щоб краще зрозуміти, як саме слід розраховувати загальновиробничі та адміністративні витрати, наведемо приклад.
Приклад. Припустимо, що фактичні витрати установи за 2012 рік склали 3587243 грн., а фонд заробітної плати з нарахуваннями — 2356789 грн.
Загальновиробничі витрати на 1 грн. заробітної плати розрахуємо за формулою :
ЗВВ = (ФВ - ФОП) : ФОП,
де ЗВВ — загальновиробничі витрати на 1 грн. заробітної плати;
ФВ — фактичні витрати по кошторису за базовий рік (рік, в якому надаватимуться послуги);
ФОП — складова фактичних витрат на заробітну плату та нарахування на заробітну плату.
Отже, ЗВВ = (ФВ - ФОП) : ФОП = (3587243 грн. - - 2356789 грн.) : 2356789 грн. = 0,522 грн.
Припустимо, що витрати на зарплату соцпрацівника складають 12,05 грн. (цей показник розраховується шляхом множення витрат на заробітну плату соціального робітника за 1 годину на норму часу на надання конкретного виду платної соціальної послуги).
У розрахунок тарифу на платну послугу включаємо 6,29 грн. (0,522 грн. х 12,05 грн.).
Що стосується адміністративних витрат, які включаються до вартості соціальної послуги, то зазначимо таке.
Якщо після проведення підрахунку суми адміністративних витрат ця сума більша, ніж 15 % витрат на заробітну плату основного персоналу, в розрахунок тарифу включаються адміністративні витрати в розмірі 15 % витрат на заробітну плату основного персоналу, а коли сума менша — в розрахунок тарифу включається фактична сума адміністративних витрат.
Припустимо, що сума адміністративних витрат більша, ніж 15 % витрат на заробітну плату основного персоналу. У зв’язку з цим у розрахунок потрібно включити адміністративні витрати в розмірі 15 % витрат на заробітну плату основного персоналу.
Сума адміністративних витрат, які необхідно включити до розрахунку, становить 1,81 грн. (12,05 грн. х 15 %).
На запитання щодо включення витрат на оплату праці до загальновиробничих витрат Мінсоцполітики у листі, що коментується, відповіло досить стисло і лише зазначило, що витрати на оплату праці апарату управління включаються до загальновиробничих витрат. Але запитання було більш широким і в ньому фігурували не лише працівники апарату управління.
Зі свого боку зазначимо з цього приводу наступне.
На підставі додатка 3 до Методичних рекомендацій № 32, в якому наведено примірний опис послуг, що надаються територіальним центром соціального обслуговування, як соціальний працівник, так і соціальний робітник займаються безпосереднім наданням соціальних послуг.
У зв’язку з цим вважаємо, що заробітна плата соціального робітника та соціального працівника входить до складу прямих витрат. А заробітна плата завідувачки відділення соціальної допомоги вдома та заступника завідувачки зазначеного відділення входить до складу загальновиробничих витрат.
Крім того, Мінсоцполітики у листі, який коментується, зазначило, що витрати на утримання апарату управління, які не увійшли до загальновиробничих витрат, та іншого загальногосподарського персоналу, слід уключити до адміністративних витрат.
Також Мінсоцполітики надало роз’яснення щодо виду витрат, в які слід уключити витрати на комунальні послуги. Так, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень включаються до загальновиробничих витрат.
Але ми зі свого боку звертаємо увагу на те, що відповідно до Методичних рекомендацій № 32 витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення виробничих приміщень (тобто приміщень відділення, яке безпосередньо надає платні послуги) включаються до складу загальновиробничих витрат. Витрати ж на опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення приміщень загальногосподарського використання входять до складу адміністративних витрат.
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик
