УСТАНОВЛЕННЯ ДОПЛАТИ ЗА НЕСПРИЯТЛИВІ УМОВИ ПРАЦІ
Олександр ЛЕВІЧЕВ, завідувач сектору інспектування установ та організацій, які фінансуються з бюджету, Харківської об’єднаної державної фінансової інспекції
У штатному розписі дошкільного навчального закладу затверджені посади кухаря, машиніста з прання та ремонту спецодягу, прибиральника службових приміщень. Відповідно до Інструкції № 102 таким працівникам може бути встановлена доплата за несприятливі умови праці за атестацією робочих місць, проведеною експертною комісією.
Чи має право атестувати робочі місця цих працівників для встановлення їм доплати експертна комісія у складі:
— представників управління освіти (інженера з охорони праці та інженера з технічного нагляду);
— представників дошкільного навчального закладу (вихователя-методиста, відповідального за охорону праці та заступника директора)?
(м. Харків)
Ні, не має. Пояснимо чому.
Статтею 100 КЗпП передбачено встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я. Установлено також, що перелік цих робіт визначається Кабміном. Проте на сьогодні цей перелік ще не затверджено.
Відповідно до листа Мінпраці від 24.12.2007 р. № 939/13/84-07 доплати за умови праці встановлюються згідно з Типовим положенням про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітником за умови праці, затвердженим постановою Державного комітету праці та соціальних питань СРСР і Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради професійних союзів від 03.10.86 р. № 387/22-78 (далі — Типове положення № 387), чинність якого триває відповідно до постанови ВРУ від 12.09.91 р. № 1545-XII, і проводяться на робочих місцях, на яких виконуються роботи, передбачені галузевими переліками робіт з важкими і шкідливими (особливо важкими та особливо шкідливими) умовами праці у відсотках до тарифної ставки (окладу) лише за неможливості усунення шкідливих виробничих чинників організаційними або інженерно-технічними заходами.
У галузі освіти керуються Переліком робіт з несприятливими умовами праці, на яких встановлюються доплати робітникам, спеціалістам і службовцям з важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці (далі — Перелік), наведеним у додатку 9 до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102).
Відповідно до п. 33 цієї Інструкції керівники закладів освіти за погодженням із профспілковими комітетами можуть установлювати доплати робітникам, спеціалістам та службовцям у порядку і на підставі переліку робіт, передбачених у додатку 9. На роботах із важкими і шкідливими умовами праці доплати встановлюються у розмірі до 12 % посадового окладу (ставки), а на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці — до 24 % посадового окладу (ставки).
Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою наказом МОЗ від 27.12.2001 р. № 528, визначено, що шкідливі умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Хто має право на доплати за несприятливі умови праці
Підкреслимо: право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, які в додатку 9 до Інструкції № 102 визнано важкими та шкідливими умовами праці або особливо важкими та шкідливими умовами праці.
Спочатку розберемося, чи мають право перелічені в запитанні працівники на доплату за несприятливі умови праці.
Кухар. Відповідно до п. 1.152 розд. І Переліку роботи біля гарячих плит, електрожарових шаф, кондитерських і паро-масляних печей та інших апаратів для смаження і випікання віднесено до робіт із важкими і шкідливими умовами праці, на яких установлюються доплати в розмірі до 12 % посадового окладу. Отже, кухарю дошкільного навчального закладу може бути встановлено відповідну доплату. Конкретні розміри доплат працівникам, які виконують такі види робіт, установлюються наказом по установі.
Машиніст із прання та ремонту спецодягу (білизни). Розділом І Переліку до важких та шкідливих умов праці віднесено:
— прання, сушіння і прасування спецодягу (п. 1.151);
— роботи з прання білизни вручну з використанням мийних і дезінфікуючих засобів (п. 1.156).
Отже, тільки за умови, що машиніст із прання та ремонту спецодягу виконує такі види робіт, йому може бути встановлена доплата за несприятливі умови праці.
Прибиральник службових приміщень. Розділом І Переліку до важких та шкідливих умов праці віднесено тільки прибирання приміщень, де виконуються роботи, передбачені у розд. I цього Переліку (п. 1.181). Оскільки прибиральник службових приміщень дошкільного навчального закладу такі приміщення навряд чи прибирає, то правомірність установлення йому доплати можна поставити під сумнів.
Додатково зазначимо, що відповідно до примітки до п. 15 Інструкції № 102 місячні посадові оклади машиністів з прання і ремонту спецодягу, білизни підвищуються на 12 %, а прибиральників приміщень, які використовують дезінфікуючі засоби, а також тих, які зайняті прибиранням туалетів, — на 10 %.
Установлення доплати — тільки за результатами атестації робочих місць
Слід зазначити, що наявність у Переліку відповідних робіт не передбачає автоматичного нарахування доплати за шкідливі умови праці працівникам навчальних закладів. Зазначена доплата встановлюється за результатами атестації робочих місць .
Дійсно, у додатку 9 до Інструкції № 102 зазначено, що атестація робочих місць або оцінка умов праці в установах і організаціях здійснюється експертною комісією, яка створюється спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з числа найбільш кваліфікованих працівників, представників профспілкового комітету, служби охорони праці установи, організації.
Проте на сьогодні віднесення робіт до категорії із шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджений постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442 (далі — Порядок № 442). На це звертало увагу й Мінпраці у листі від 11.04.2006 р. № 85/13/87-06.
Згідно з п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Мінпраці і МОЗ.
Відповідно до п. 2.1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.92 р. № 41 (далі — Методичні рекомендації № 41), для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому, зокрема:
— визначає основу і завдання атестації;
— затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, у разі потреби — склад цехових (структурних) атестаційних комісій;
— установлює терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;
— визначає взаємодію із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою);
— визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробленні заходів з усунення шкідливих виробничих факторів.
Пункт 2.3 Методичних рекомендацій № 41 визначає повноваження атестаційної комісії.
Відповідно до п. 7 Порядку № 442 санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованих органами Держстандарту і МОЗ за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).
Відповідно до п. 1.2 Типового положення № 387 оцінка фактичного стану умов праці здійснюється на підставі даних атестації робочих місць чи спеціальних інструментальних замірів рівнів факторів виробничого середовища, які відображаються в карті умов праці на робочому місці.
Доплати встановлюються на конкретне робоче місце та нараховуються працівникам тільки за час фактичної зайнятості на цьому місці (п. 1.7 Типового положення № 387).
Згідно з п. 6.9 Методичних рекомендацій № 41 матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються в установі протягом часу, обумовленого п. 6.8 (50 років).
При подальшій раціоналізації робочих місць і вдосконаленні умов праці доплати зменшуються або відміняються повністю.
Крім того, у разі усунення на робочих місцях шкідливих чинників або покращання умов праці трудові колективи установ, організацій можуть приймати рішення про віднесення відповідних видів робіт до робіт з нормальними умовами праці, незалежно від того, що вони передбачені галузевим переліком робіт із важкими і шкідливими умовами праці. Про це йшла мова в листі Мінпраці від 24.12.2007 р. № 939/13/84-07.
