ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
ЩОДО ВРАХУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ ЛІКАРНЯНИХ
Лист від 13.03.2013 р. № 04-29-666
Виконавча дирекція Фонду розглянула звернення щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та повідомляє таке.
Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок), середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що у разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.
Разом з тим Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція), визначається приналежність цих одноразових виплат до фонду оплати праці.
Так, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 Інструкції визначено, що матеріальна допомога, яка має систематичний характер, надана усім або більшості працівників у розмірах, передбачених нормативно-правовими актами, або визначена в колективному договорі підприємства як така, що надається працівникам як за умови подання заяви, так і без неї (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, окрім сум, вказаних в підпункті 3.31 Інструкції), входить до складу фонду оплати праці і є відповідно базою для нарахування єдиного внеску.
Відповідно до пункту 3.31 Інструкції матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, а саме допомога, яка була надана в непередбачених (екстрених) випадках, коли необхідність її отримання виникла несподівано, за умови подання заяви, а її розмір визначався адміністрацією підприємства, не належить до фонду оплати праці і не є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
Отже, згідно з пунктами 7 та 9 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати повинні враховуватися пропорційно відпрацьованому часу одноразові виплати, що мають систематичний характер.
Відповідно до абзацу третього пункту 4 Порядку місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду. Це означає, що під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат не враховуються всі виплати, в тому числі і виплати, передбачені пунктом 2.3 Інструкції, проведені в місяці, який виключається з розрахункового періоду.
Заступник директора
Т. Нагорна
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА:
НЮАНСИ ВКЛЮЧЕННЯ ДО РОЗРАХУНКУ ЛІКАРНЯНИХ
У листі, що коментується, ФССТВП роз’яснив порядок уключення матеріальної допомоги до розрахунку лікарняних відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266). Ми ж розставимо деякі акценти.
Нагадаємо, що відповідно до п. 7 Порядку № 1266 до розрахунку середньоденної (середньогодинної) зарплати для визначення суми лікарняних уключаються виплати, які:
— по-перше, уключаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
При цьому виплати за невідпрацьований час, наприклад відпускні, участі в розрахунку не беруть. А от оплата днів відрядження працівника за середнім заробітком ураховується, оскільки в цей період працівник виконував свою роботу;
— по-друге, обкладаються податком на доходи фізичних осіб та єдиним соцвнеском.
Під цю категорію підпадає і матеріальна допомога (як на оздоровлення, так і для вирішення соціально-побутових питань), що виплачується працівникам бюджетної сфери. Отже, її сміливо можна включати до розрахунку лікарняних. Але з одним застереженням — не завжди в повній сумі.
Так, абз. 2 п. 9 Порядку № 1266 передбачено таке: якщо застрахована особа не працювала частину місяця в розрахунковому періоді з поважної причини, заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер (зокрема, матеріальна допомога), ураховуються пропорційно відпрацьованому в цьому місяці часу.
Перелік поважних причин наведено в абз. 3 п. 4 Порядку № 1266. Зокрема такими є:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка для догляду за дитиною до 3-х і до 6-ти років (за медичним висновком).
Цей перелік є вичерпним. Отже, якщо в розрахунковому періоді працівник був відсутній з інших причин, наприклад, перебував у відпустці (щорічній, без збереження зарплати і в інших відпустках), то матеріальна допомога враховується повністю. Це стосується й того випадку, коли застрахована особа перебувала у відпустці весь місяць. При цьому дні відпустки не беруть участі в розрахунку, оскільки вони не є відпрацьованими (див. лист Мінпраці від 14.09.2006 р. № 600/2020/99-06).
Якщо ж у розрахунковому періоді працівник увесь місяць (з 1-го до 1-го числа) не працював з поважної причини, то такий місяць виключається з розрахункового періоду. Відповідно виплати (у тому числі за відпрацьований період), нараховані в цьому місяці, участь у розрахунку не братимуть.
Приклад. Працівник хворів у вересні 2013 року. У розрахунковому періоді (березень — серпень 2013 року) він був на лікарняному з 1 по 5 серпня. У цьому місяці йому виплатили матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 800,00 грн. (з 6 по 20 серпня працівник був у щорічній відпустці). Усього у серпні він відпрацював 7 днів.
Розмір матеріальної допомоги, що включається до розрахунку лікарняних, становитиме: 800,00 грн. : 21 роб. дн. х 7 роб. дн. = 266,67 грн., де 21 роб. дн. — кількість робочих днів у серпні 2013 року.
Детальніше про порядок обліку одноразових виплат при розрахунку лікарняних ішлося в консультації фахівця Мінсоцполітики, опублікованій у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 37, с. 28.
Ольга ВІТКОВСЬКА,
економіст-аналітик
