Теми статей
Обрати теми

Установлення норм витрат палива з урахуванням коригуючих коефіцієнтів

Редакція ББ
Стаття

УСТАНОВЛЕННЯ НОРМ ВИТРАТ ПАЛИВА З УРАХУВАННЯМ КОРИГУЮЧИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

 

Нагадаємо, що на початку 2012 року Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43, зазнали суттєвих змін. У зв’язку з цим у бюджетних установ, які мають на балансі автотранспортні засоби, й досі виникає багато запитань щодо встановлення норм витрат пально-мастильних матеріалів та застосування коригуючих коефіцієнтів.

Як правильно слід встановлювати норми витрат палива та застосовувати коригуючі коефіцієнти, розглянемо у цій статті на прикладах.

Костянтин НОВІКОВ, консультант

 

ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ НОРМ № 43

Перш за все звернемося до листа ГоловКРУ (на теперішній час — Держфінінспекція) від 11.08.2010 р. № 02-14/1232. У ньому йшлося про те, що наказ Мінтрансу «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.98 р. № 43 (далі — Норми № 43) не пройшов державної реєстрації в Мін’юсті, у зв’язку з чим можна вважати, що він є обов’язковим для виконання лише для підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу. Іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями повинні бути розроблені власні нормативні документи щодо нормування витрат палива та мастильних матеріалів відповідно до законодавства.

Поява цього листа у той час дещо збентежила бухгалтерську спільноту, викликавши запитання: то що, Норми № 43 застосовувати не обов’язково?

З цього приводу зазначимо таке.

По-перше, листи за своєю суттю не є нормативними документами, тобто їх виконання не є обов’язковим.

По-друге, при проведенні контрольних заходів фахівці органів Держфінінспекції керуються Методичними рекомендаціями щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України, затвердженими наказом Держфінінспекції від 14.12.2011 р. № 90 (далі — Методичні рекомендації), які розроблені з метою забезпечення єдиних підходів до підготовки до ревізії, її проведення, оформлення результатів та реалізації матеріалів.

Так, у п.п. 11.11.3 розд. ІV цих Методичних рекомендацій зазначено, що при перевірці списання пально-мастильних матеріалів необхідно перевірити дотримання встановленого порядку та норм списання. При цьому в примітці до цього підпункту зазначено «Списання пально-мастильних матеріалів здійснюється за Нормами № 43, на підставі даних про пробіг автомобіля».

З цього виходить, що органи Держфінінспекції не заперечують проти застосування підприємствами, установами і організаціями під час списання пально-мастильних матеріалів саме Норм № 43 .

Тобто при списанні пально-мастильних матеріалів можна використовувати Норми № 43, проте це необхідно зазначити насамперед в наказі про облікову політику установи та наказі про встановлення норм витрат палива на відповідні автотранспортні засоби, які обліковуються на її балансі.

Не можна не звернути увагу на той факт, що підставою для списання використаних легковим автотранспортом пально-мастильних матеріалів є первинні документи. Причому до 16.04.2013 р. таким первинним документом був подорожній лист, форма та порядок заповнення якого були затверджені наказом Держкомстату від 17.02.98 р. № 74 . Проте на сьогодні цей наказ вже не діє. Водночас з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV в установі мають бути наявні первинні документи на списання пально-мастильних матеріалів, складені з урахуванням вимог законодавства про реквізити первинних документів.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, форму первинного документа для обліку роботи транспортного засобу установа може розробити самостійно. При цьому ця форма повинна мати усі обов’язкові реквізити, зазначені в п. 2.4 цього Положення. Самостійно розроблену форму і порядок її використання необхідно затвердити наказом (розпорядженням) керівника установи.

Слід зазначити, що при розробці форми такого первинного документа можливе використання форми подорожнього листа, яка втратила чинність, при цьому варто врахувати вимоги постанови КМУ «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» від 04.06.2003 р. № 848 (далі — постанова № 848) в частині здійснення в первинному документі посадовою особою, в розпорядження якої надано автомобіль, після кожної поїздки підтверджуючого підпису про час закінчення обслуговування, для чого передбачити в первинному документі необхідні графи.

 

УСТАНОВЛЕННЯ БАЗОВИХ ЛІНІЙНИХ НОРМ

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, установ, організацій в пально-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.

Нормування витрат палива  — це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені для моделей (модифікацій) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Відповідно до п. 1.1 Норм № 43 для автомобілів встановлюються такі види норм витрат палива:

базова лінійна норма на пробіг автомобіля — на 100 км;

норма на виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем) — на 100 тонно-кілометрів (т·км);

норма на одну тонну спорядженої маси Hg (враховує додаткові витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа);

норма на їздку з вантажем (враховує збільшення витрат палива, пов’язане з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження) — на одну їздку;

норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи — на 100 км;

норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях, — на годину або на виконану операцію;

базова норма на роботу автономного (незалежного) обігрівача  на одну годину його роботи.

Зокрема, базова лінійна норма Hsвстановлюється:

— для вантажних автомобілів (за винятком самоскидів) — у спорядженому стані;

— для легкових автомобілів і автобусів (повна маса яких не перевищує 3,5 т) та самоскидів — з половиною навантаження;

— для автобусів (повна маса яких перевищує 3,5 т) — з повним навантаженням (повною масою);

— для вантажопасажирських автомобілів — у спорядженому стані з половиною маси пасажирів.

Базові лінійні норми витрат палива встановлені у таких одиницях вимірювання :

— для бензинових, дизельних автомобілів та автомобілів, що працюють на зрідженому (скрапленому) нафтовому газі, — у літрах на 100 км пробігу (л/100 км);

— для автомобілів, що працюють на стисненому природному газі, — в нормальних кубічних метрах на 100 км (м3/100 км);

— для газодизельних автомобілів норми витрат стисненого природного газу наведені в таблицях в м3/100 км, а дизельного палива — поруч в л/100 км.

Для встановлення базової лінійної норми витрат палива насамперед необхідно чітко визначитись з усіма технічними даними автомобілів (модель (модифікація) автомобіля, тип кузова, маса споряджена, модель двигуна, його робочий об’єм та максимальна потужність, тип коробки передач тощо).

Визначившись з технічними даними автомобілів, необхідно визначити їх базові лінійні норми витрат палива, які наведені в таблицях додатків А і Б до Норм № 43 в розрізі моделей (модифікацій) автомобілів в алфавітному порядку (за українським та латинським алфавітом).

При цьому слід звертати увагу на те, що більшість сучасних автомобілів мають багатоваріантне конструктивне виконання (комплектація однієї моделі автомобіля різними моделями двигуна, коробки передач, головної передачі тощо). Новорозроблені та переглянуті починаючи з 1997 року базові лінійні норми наведені в окремих таблицях із зазначенням технічних даних та особливостей конструктивного виконання моделей (модифікацій) транспортних засобів, які дозволяють їх ідентифікувати. Ці норми поширюються лише на моделі (модифікації) автомобілів із зазначеними технічними даними та особливостями конструктивного виконання.

Так, наприклад, базова лінійна норма витрат палива на автомобіль ЗАЗ-Daewoo моделі Т13110 (далі — ЗАЗ-Daewoo) (нотчбек 4-дверний зі спорядженою масою 1010 кг, модель двигуна МеМЗ — 307 з робочим об’ємом 1299 см3 та максимальною потужністю 51,5 кВт, КП 5-тиступінчата) становить 7,5 л/100 км (позиція 8 таблиці А2.2 Норм № 43).

Слід також зазначити, що з переліку моделей автомобілів виключені ті, виробництво яких припинено 25 і більше років тому. При необхідності розрахунку нормативних витрат палива на автомобілі цих моделей застосовуються коригуючі коефіцієнти та формули розрахунків згідно з цим нормативним документом, а базові лінійні норми — згідно з Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затвердженими наказом Мінтрансу від 03.05.95 р. № 179, незважаючи на те, що на сьогодні він вже втратив чинність.

Далі розглянемо коефіцієнти коригування норм витрат палива, передбачені Нормами № 43, та їх практичне застосування на прикладах.

При цьому варто нагадати, що коригуючі коефіцієнти поділяються на 2 типи: такі, що підвищують норми витрат палива, та такі, що їх знижують.

Також домовимось, що в прикладах застосування коефіцієнтів коригування норм витрат палива будемо використовувати базову лінійну норму витрат палива на наведений вище автомобіль ЗАЗ-Daewoo.

 

ЗАСТОСУВАННЯ КОРИГУЮЧИХ КОЕФІЦІЕНТІВ, ЯКІ ПІДВИЩУЮТЬ НОРМИ ВИТРАТ ПАЛИВА

Отже, норми витрат палива підвищуються у таких випадках:

Робота в холодну пору року

Відповідно до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 норми витрат палива підвищуються залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища:

— від 0 °C (включно) та до -5 °C включно — до 2 %;

— нижче ніж -5 °C та до -10 °C включно — до 4 %;

— нижче ніж -10 °C та до -15 °C включно — до 6 %;

— нижче ніж -15 °C та до -20 °C включно — до 8 %;

— нижче ніж -20 °C та до -25 °C включно — до 10 %;

— нижче ніж -25 °C — до 12 %.

На перший погляд, нібито все зрозуміло, проте слід звернути особливу увагу на примітки щодо застосування коригуючих коефіцієнтів.

Так, відповідно до примітки 1 до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 зазначена надбавка застосовується залежно від фактичної середньої (для звітного періоду експлуатації) температури повітря в межах певного діапазону за даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби, інших достовірних офіційних джерел або за результатами власних вимірювань, належним чином задокументованих.

Зокрема, температуру повітря в межах певного діапазону можна отримати з офіційного сайта Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби (meteo.gov.ua). При цьому слід мати на увазі, що користувачу доступна інформація тільки щодо температури поточної доби, зафіксованої в містах України та великих містах Європи.

Температура, що береться до розрахунків, визначається як середнє значення температури повітря навколишнього середовища для певного звітного періоду експлуатації.

Звітний період експлуатації обирається за рішенням керівництва установи.

Для всього автотранспортного парку установи може бути встановлений єдиний звітний період, а також, у разі потреби, індивідуальні звітні періоди для кожного транспортного засобу.

Для розрахунків можна брати значення середньодобової температури, або, в разі потреби, середньої температури за певну частину доби (ніч, ранок, день, вечір), або їх комбінації (наприклад, середня температура за ранок-день або за ранок-день-вечір тощо), що припадає на час експлуатації техніки.

Середнє значення може бути встановлено на підставі температур на час початку і кінця руху відповідно до записів у подорожніх листах та/або інших звітних документах тощо.

Можуть виділятися окремі періоди (час) експлуатації та пробіг, що йому відповідає, із встановленням на ці періоди (частину маршруту) індивідуальних значень надбавки (наприклад, рух у нічний час у холодну пору року при температурі, що є значно нижчою за середньодобову, тощо).

Для окремих автомобілів або всього автотранспортного парку установи може бути встановлено фіксоване значення надбавки на будь-який період, за умови, що різниця між фактичною середньою температурою повітря навколишнього середовища, яка припадає на час експлуатації техніки, за цей період та температурою, що відповідає початку дозволеного використання обраного значення надбавки, не перевищує 5 °C (наприклад, із застосуванням мінімально можливих значень надбавки).

Конкретний порядок врахування кліматичних умов під час розрахунків нормативних витрат палива визначається за рішенням керівництва установи та затверджується відповідним наказом (розпорядженням) по установі.

По-перше , для застосування зазначеної надбавки слід визначитись зі звітним періодом експлуатації автомобілів.

Припустимо, у нашому прикладі автомобіль ЗАЗ-Daewoo використовується для службових поїздок посадових осіб з 9:00 до 18:00, що саме і може бути звітним періодом його експлуатації.

Проте, як зазначено вище за текстом, звітний період експлуатації обирається за рішенням керівництва установи, отже, повинен бути визначений у наказі (розпорядженні) по установі.

Слід зазначити, що для всього автотранспортного парку установи може бути встановлений єдиний звітний період, а також, у разі потреби, індивідуальні звітні періоди для кожного транспортного засобу.

По-друге , необхідно визначитися з середньою (для звітного періоду експлуатації) температурою повітря в межах певного діапазону.

Так, найбільш прийнятним, на нашу думку, для роботи автомобіля, що використовується для службових поїздок посадових осіб установи, є комбінація середньої температури за певну частину доби, а саме середня температура за ранок-день-вечір, що припадає на час експлуатації автомобіля.

Приклад. Припустимо, що температура повітря на час експлуатації автомобіля становила:

— на ранок (9:00) — -18 °C;

— на день (13:00) — -12 °C;

— на вечір (18:00) — -15 °C.

Таким чином, середня температура повітря в межах визначеного діапазону складає -15 °C ((18 + 12 + 15) : 3).

Отже, норму витрат палива можна збільшити включно до 6 %, і вона в цьому випадку може складати 7,95 л/100 км (7,5 л + (7,5 л х 0,06)).

Також середнє значення температури може бути встановлено на підставі температур на час початку і кінця руху відповідно до записів у подорожніх листах та/або інших звітних документах тощо.

Припустимо, що температура повітря на час експлуатації автомобіля становила:

— на початок руху о 9:00 — -22 °C;

— на кінець руху о 18:00 — -15 °C.

Таким чином, середня температура повітря в межах визначеного діапазону складає -18,5 °C ((22 + 15) : 2).

Отже, норму витрат палива можна збільшити включно до 8 %, і вона може складати 8,1 л/100 км (7,5 л + (7,5 л х 0,08)).

Враховуючи вищезазначене, при загальному пробігу автомобіля ЗАЗ-Daewoo в день 120 км витрати пального будуть складати:

— при середній температурі повітря -15 °C — 9,54 л (7,95 л х 120 км : 100);

— при середній температурі повітря -18,5 °C — 9,72 л (8,1 л х 120 км : 100).

Проте слід мати на увазі, що відповідно до примітки 4 до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 рекомендується застосовувати надбавку на роботу в зимових умовах залежно від частини їздок на короткі відстані (менше 5 км) у загальному пробігу автомобіля (більші значення надбавки слід застосовувати в умовах значної частини їздок на короткі відстані).

Якщо середня довжина їздки у загальному пробігу автомобіля перевищує 10 км, рекомендується застосовувати мінімально можливі значення надбавки на роботу в зимових умовах.

Окремо слід зазначити, що конкретний порядок врахування кліматичних умов під час розрахунків нормативних витрат палива визначається за рішенням керівництва установи та затверджується відповідним наказом (розпорядженням) по установі.

Відповідно до примітки 2 до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 під час здійснення перевезень в інші кліматичні зони, у тому числі за межі України, коригуючий коефіцієнт встановлюється з урахуванням температурних умов початкового і кінцевого (а за потреби і проміжних) пунктів прямування.

За межами України значення температури повітря визначаються за результатами належним чином задокументованих власних вимірювань або за даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби, метеорологічних служб інших країн, інших достовірних офіційних джерел.

Також постає питання: яким чином визначати температуру повітря, необхідну для проведення розрахунків її середнього значення в межах певного діапазону?

Зокрема, у примітці 3 до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 зазначено, що у разі використання власних вимірювань температури керівництво установи призначає відповідальну особу та організовує ведення на постійній основі відповідного журналу.

При цьому рекомендовано використання термометрів з абсолютною похибкою вимірювання температури не більше ±1 °C.

Вимірювання температури здійснюється у місці, захищеному від впливу прямих сонячних променів, на висоті близько 2 м від поверхні землі.

Допускається використання штатного покажчика температури повітря навколишнього середовища (у випадку оснащення ним автомобіля) або переносних термометрів (що надаються водіям) за умови відсутності суттєвих розбіжностей у результатах вимірювання між різними автомобілями (а також відносно стаціонарно встановлених термометрів), що експлуатуються установою в однакових кліматичних умовах (у межах одного населеного пункту або району тощо).

Повинна бути забезпечена відсутність суттєвих розбіжностей між результатами вимірювання та даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби або метеорологічних служб інших країн (у разі здійснення перевезень за межі України).

Суттєвими вважаються розбіжності, які дорівнюють або перевищують 5 °C (відповідно до прийнятого кроку в 5 °C щодо зміни значень коригуючих коефіцієнтів, що враховують кліматичні умови) за значеннями середньої (для звітного періоду експлуатації, що обирається за рішенням керівництва установи) температури повітря та не можуть бути інструментально доведені й обґрунтовані локальними кліматичними умовами.

Якщо установою прийнято рішення щодо використання власних вимірювань температури, дамо лише одну пораду: за можливості порівнювати дані власних вимірювань температури з даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби (наприклад, за допомогою засобів телефонного зв’язку).

Також слід відмітити: п.п. 3.1.1.2 Норм № 43 передбачено, що за рішенням керівництва установи додатково до надбавки, зазначеної в п.п. 3.1.1.1, можуть застосовуватись, за потреби, такі значення надбавки на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань, довжина якої менше 2 км (після попередньої перерви із вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години), залежно від фактичної середньої температури повітря:

— від 0 °C (включно) та до -5 °C включно — до 2 %;

— нижче ніж -5 °C та до -10 °C включно — до 4 %;

— нижче ніж -10 °C та до -15 °C включно — до 6 %;

— нижче ніж -15 °C та до -20 °C включно — до 8 %;

— нижче ніж -20 °C та до -25 °C включно — до 10 %;

— нижче ніж -25 °C — до 12 %.

Враховуючи розраховані вище середні температури повітря в межах визначеного діапазону, зазначена надбавка може бути застосована так:

— якщо середня температура -15 °C включно, то її розмір — до 6 %;

— якщо середня температура -18,5 °C включно, то її розмір — до 8 %.

Таким чином, враховуючи умови наведеного вище прикладу, норму витрат палива можна збільшити максимально до 12 % у першому випадку та до 16 % — у другому випадку, і вона може складати 8,4 л/100 км (7,5 + (7,5 х 0,12)) та 8,7 л/100 км (7,5 + (7,5 х 0,16)) відповідно.

Проте слід мати на увазі примітки до п.п. 3.1.1.2 Норм № 43. Зокрема, у примітці 1 зазначено, що відповідні умови експлуатації, які передбачають перед початком руху перерву із вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години, повинні бути належним чином задокументовані (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах). Порядок застосування цього коефіцієнта повинен бути введений в дію відповідним наказом (розпорядженням) керівництва установи.

Слід відмітити, що для належного документування певних умов експлуатації автомобіля в первинному документі необхідно передбачити відповідні графи, а підтверджувати саме таку експлуатацію автомобіля може особа, яка буде користуватись автомобілем, як це передбачено постановою № 848.

Дуже важливий момент зазначено у примітці 2, в якій наголошується, що надбавка, передбачена п.п. 3.1.1.2, додається до надбавки, зазначеної в п.п. 3.1.1.1, під час розрахунків нормативних витрат палива на частину маршруту — на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань, що менше 2 км, — лише у визначених п.п. 3.1.1.2 умовах експлуатації.

У примітці 3 наголошується, що надбавку, зазначену в п.п. 3.1.1.2, рекомендується застосовувати у разі великої кількості поїздок на короткі відстані (після тривалої перерви із вимкненим двигуном) у загальному пробігу автомобіля.

У примітці 4 наголошується, що порядок застосування коефіцієнта, зазначеного в п.п. 3.1.1.2, залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища такий самий, як і викладений у примітках 1, 2 і 3 до п.п. 3.1.1.1.

Проаналізувавши усі наведені примітки, розглянемо приклад розрахунку норм витрат палива на автомобіль ЗАЗ-Daewoo з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, передбачених пп. 3.1.1.1 та 3.1.1.2 Норм № 43.

Приклад. Припустимо, що загальний пробіг автомобіля ЗАЗ-Daewoo за день становить 90 км, при цьому 5 разів автомобіль знаходився з вимкненим двигуном тривалістю понад 1 год, після чого здійснював рух на відстань більше 2 км, що документально зафіксовано в первинному документі. Для проведення розрахунку скористаємось вже розрахованими середніми температурами повітря в межах визначеного діапазону.

Нормативні витрати палива на роботу автомобіля ЗАЗ-Daewoo складатимуть:

1) при середній температурі повітря -15 °C:

— 10 км (5 х перші 2 км) за нормою 8,4 л/100 км, що становить 0,84 л (8,4 л х 10 км : 100);

— 80 км (90 км - (5 х перші 2 км)) за нормою 7,95 л/100 км, що становить 6,36 л (7,95 л х 80 км : 100).

Таким чином, загальні витрати пального за день роботи автомобіля складають 7,2 л (0,84 л + 6,36 л);

2) при середній температурі повітря -18,5 °C:

— 10 км (5 х перші 2 км) за нормою 8,7 л/100 км, що становить 0,87 л (8,7 л х 10 км : 100);

— 80 км (90 км - (5 х перші 2 км)) за нормою 8,1 л/100 км, що становить 6,48 л (8,1 л х 80 км :100).

Загальні витрати пального за день роботи автомобіля складають 7,35 л (0,87 л + 6,48 л).

Приклад. Припустимо, що загальний пробіг автомобіля ЗАЗ-Daewoo за день становить 90 км, при цьому 5 разів автомобіль знаходився з вимкненим двигуном тривалістю понад 1 год, після чого здійснював рух на відстань менш 2 км (загальний пробіг — 8 км), що документально зафіксовано в первинному документі. Для проведення розрахунку скористаємось вже розрахованими середніми температурами повітря в межах визначеного діапазону.

Нормативні витрати палива на роботу автомобіля ЗАЗ-Daewoo складатимуть:

1) при середній температурі повітря -15 °C:

— 8 км за нормою 8,4 л/100 км, що становить 0,67 л (8,4 л х 8 км : 100);

— 82 км (90 км - 8 км) за нормою 7,95 л/100 км, що становить 6,52 л (7,95 л х 82 км : 100).

Таким чином, загальні витрати пального за день роботи автомобіля складають 7,19 л (0,67 л + 6,52 л);

2) при середній температурі повітря -18,5 °C:

— 8 км за нормою 8,7 л/100 км, що становить 0,70 л (8,7 л х 8 км : 100);

— 82 км (90 км - 8 км) за нормою 8,1 л/100 км, що становить 6,64 л (8,1 л х 82 км : 100).

Загальні витрати пального за день роботи автомобіля складають 7,34 л (0,7 л + 6,64 л).

 

Робота в гірській місцевості

та/або на маршрутах з горбистим рельєфом

Підпунктом 3.1.2.1 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час роботи в гірській місцевості залежно від висоти над рівнем моря:

— від 300 до 800 м — до 5 %;

— від 801 до 2000 м — до 10 %;

— від 2001 до 3000 м — до 15 %;

— вище ніж 3001 м — до 20 %.

Жодних особливостей під час застосування цього коригуючого коефіцієнта немає, витрати пального на 150 км пробігу автомобіля ЗАЗ-Daewoo, враховуючи максимальні значення коефіцієнта, складатимуть при висоті над рівнем моря:

— від 300 до 800 м — 11,80 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,05)) х 150 км : 100);

— від 801 до 2000 м — 12,37 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,1)) х 150 км : 100);

— від 2001 до 3000 м — 12,93 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,15)) х 150 км : 100);

— вище ніж 3001 м — 13,5 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,2)) х 150 км : 100).

Підпунктом 3.1.2.2 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час експлуатації автотранспорту на маршрутах з горбистим рельєфом, який супроводжується підйомами і спусками, зокрема такими, що позначені знаками 1.6 «Крутий підйом» і 1.7 «Крутий спуск» згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (далі — Правила дорожнього руху) (при русі на підйом або чергуванні підйомів/спусків), величиною:

— від 4 % (включно) та до 8 % — до 5 %;

— від 8 % (включно) і більше — до 10 %.

Згідно з приміткою 1 до цього підпункту коефіцієнт за п.п. 3.1.2.2 застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах згідно з порядком, затвердженим наказом (розпорядженням) керівництва установи).

Виходячи з вимог цієї примітки зазначений коефіцієнт використовується на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано.

Приклад. Припустимо, що загальний пробіг автомобіля ЗАЗ-Daewoo за день становить 200 км, з яких пробіг на маршруті з горбистим рельєфом, що супроводжувався підйомами і спусками величиною від 4 % (включно) та до 8 %, склав 25 км та величиною від 8 % (включно) — 30 км, що документально зафіксовано в первинному документі.

Нормативні витрати палива на роботу автомобіля ЗАЗ-Daewoo при максимальних розмірах коефіцієнта складатимуть:

— 25 км за нормою 7,87 л/100 км (7,5 л + (7,5 л х 0,05)), що становить 1,97 л (7,87 л х 25 км : 100);

— 30 км за нормою 8,25 л/100 км (7,5 л + (7,5 л  х 0,1)), що становить 2,47 л (8,25 л х 30 км : 100);

— 145 км (200 км - (25 км + 30 км)) за нормою 7,5 л/100 км (базова лінійна норма), що становить 10,87 л (7,5 л х 145 км : 100).

Отже, за підрахунками загальні витрати пального за день роботи автомобіля — 15,31 л (1,97 л + 2,47 л + 10,87 л).

Слід відмітити: коефіцієнт за п.п. 3.1.2.2 не застосовується в розрахунках нормативних витрат палива у разі використання раніше встановлених норм витрат палива на експлуатацію техніки, що вже включають (враховують) наведені умови руху (наприклад, норми витрат палива на експлуатацію самоскидів у кар’єрах, диференційовані за висотою підйому породи та довжиною плеча їздки, тощо).

Підпунктом 3.1.2.3 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час роботи на дорогах зі складним планом (наявність в середньому на 1 км шляху більше п’яти заокруглень радіусом менше 40 м, тобто на 100 км шляху не менше 501 повороту) до 10 %.

Ніяких особливостей при застосуванні цього коригуючого коефіцієнта немає, крім того, що він не застосовується під час роботи в умовах міста.

Приклад . Витрати пального на 150 км пробігу автомобіля ЗАЗ-Daewoo, враховуючи максимальне значення коефіцієнта, складатимуть — 12,37 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,1)) х 150 км : 100).

 

Підпунктом 3.1.4 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час роботи в міських умовах:

— у межах міст, а також поселеннях міського типу та інших населених пунктах за наявності в них регульованих перехресть (світлофорів) — до 5 %;

— у межах міст Алчевськ, Біла Церква, Бровари, Вінниця, Горлівка, Дніпродзержинськ, Євпаторія, Єнакієве, Житомир, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Керч, Кіровоград, Краматорськ, Кременчук, Кривий Ріг, Лисичанськ, Луганськ, Луцьк, Макіївка, Маріуполь, Мелітополь, Миколаїв, Нікополь, Павлоград, Полтава, Рівне, Севастополь, Сєверодонецьк, Сімферополь, Слов’янськ, Суми, Тернопіль, Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Ялта — до 10 %;

— у межах міст Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Львів, Одеса, Харків — до 15 %.

Для гібридних автомобілів (автомобілів із системою рекуперації енергії) гранично допустиме значення надбавки за п.п. 3.1.4 зменшується на 5 % (або надбавка може взагалі не використовуватися залежно від фактичних потреб).

Приклад. Витрати пального на 150 км пробігу автомобіля ЗАЗ-Daewoo (не має системи рекуперації енергії), враховуючи максимальне значення коефіцієнта, складатимуть:

— для міст, визначених в абз. 1 п.п. 3.1.4, — 11,80 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,05)) х 150 км : 100);

— для міст, визначених в абз. 2 п.п. 3.1.4, — 12,37 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,1)) х 150 км : 100);

— для міст, визначених в абз. 1 п.п. 3.1.4, — 12,93 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,15)) х 150 км : 100).

 

Підпунктом 3.1.5 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час роботи, яка потребує частих зупинок (в середньому більше, ніж одна зупинка на один кілометр пробігу), у тому числі технологічних зупинок, пов’язаних із завантаженням і розвантаженням, посадкою і висадкою пасажирів (маршрутні автобуси, обслуговування поштових скриньок, інкасація грошей, обслуговування хворих, інвалідів, клієнтів тощо), а також роботи в напружених дорожніх умовах міст, пов’язаних із частими зупинками дорожнього руху (зокрема, у центральних частинах міст), та поїздки на короткі відстані (до 5 км) з тривалими перервами між поїздками (одна година і більше) — до 10 %.

Зазначимо, що необхідно, щоб автомобіль працював у відповідних умовах експлуатації.

Приклад. Витрати пального на 150 км пробігу автомобіля ЗАЗ-Daewoo, враховуючи максимальне значення коефіцієнта, складатимуть 12,37 л ((7,5 л +
+ (7,5 л
х 0,1)) х 150 км : 100).

Під час здійснення перевезень на короткі відстані з тривалими перервами між поїздками з вимкненим двигуном (перед кожною поїздкою перерва тривалістю одна година і більше) у разі потреби та за рішенням керівництва установи можуть бути застосовані диференційовані значення надбавки на роботу, яка потребує частих зупинок, залежно від фактичної середньої довжини їздки:

— до 5 км (включно), але більше 3 км — до 10 %;

— до 3 км (включно), але більше 2 км — до 15 %;

— до 2 км (включно), але більше 1 км — до 20 %;

— до 1 км (включно), але більше 0,5 км — до 30 %;

— до 0,5 км (включно) і менше — до 40 %.

Коригуючий коефіцієнт, зазначений у п.п. 3.1.5 Норм № 43, застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах згідно з порядком, затвердженим наказом (розпорядженням) керівництва установи) (примітка 1 до п.п. 3.1.5).

Порядок застосування цієї надбавки аналогічний прикладу, наведеному при розгляді п.п. 3.1.2.2 Норм № 43.

У разі потреби та за рішенням керівництва установи на пробіг перших 2 км після перерви з вимкненим двигуном тривалістю одна година і більше може бути застосована надбавка (незалежно від загальної довжини їздки) до 20 % (примітка 2 до п.п. 3.1.5).

Порядок застосування цієї надбавки аналогічний прикладу 1, наведеному при розгляді п.п. 3.1.1.2 Норм № 43, але при розрахунку слід застосовувати базову лінійну норму витрат палива.

Відповідні умови експлуатації, що передбачають перед початком руху перерву з вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години, повинні бути належним чином задокументовані (записами відповідальних осіб у подорожніх листах та/або інших звітних документах). Порядок застосування цього коефіцієнта повинен бути введений у дію відповідним наказом (розпорядженням) керівництва установи (примітка 3 до п.п. 3.1.5).

Слід звернути увагу на примітку 4 до п.п. 3.1.5 Норм № 43, якою передбачено, що під час встановлення диференційованих значень надбавок на роботу, яка потребує частих зупинок, або встановлення надбавки на пробіг перших 2 км після перерви з вимкненим двигуном тривалістю одна година і більше рекомендовано застосовувати (в регламентованих межах) відповідно до фактичних потреб більші значення для автомобілів з постійним приводом на понад одну вісь (наприклад, з повним приводом, що не може бути відключений) та відповідно менші значення для автомобілів з приводом на одну вісь (тобто для автомобілів з меншими механічними втратами у трансмісії).

 

Підпунктом 3.1.6 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час виконання робіт, що потребують понижених швидкостей (до 20 км/год) у задовільних дорожніх умовах (перевезення великогабаритних, вибухонебезпечних, скляних, крихких та інших подібних вантажів, під час виконання сільськогосподарських робіт, робота кінознімальних і аналогічних спеціальних автомобілів, рух у колонах тощо, а також рух у заторах, у тому числі у час пік (зокрема, у центральних частинах міст), а також у разі тимчасового ускладнення руху, обумовленого проведенням дорожніх ремонтних робіт тощо) — до 10 %.

Ніяких особливостей під час застосування цього коригуючого коефіцієнта немає, крім того що він застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у подорожніх листах та/або інших звітних документах, згідно з порядком, затвердженим наказом (розпорядженням) керівництва установи).

Порядок застосування цієї надбавки ідентичний прикладу, наведеному при розгляді п.п. 3.1.2.2 Норм № 43.

 

Підпунктом 3.1.7 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час роботи в кар’єрах, їзди по полях, на лісових чи степових ділянках, по пересіченій місцевості тощо (поза межами доріг загального користування) у важких шляхових умовах до 20 % та в надважких шляхових умовах в період сезонного бездоріжжя, снігових чи піщаних заметів, сильного снігопаду та ожеледиці, паводків та інших стихійних лих, що потребують понижених швидкостей (до 20 км/год), до 50 %.

Коригуючий коефіцієнт, зазначений у цьому підпункті, застосовується окремо на частину маршруту поза межами доріг загального користування з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у подорожніх листах та/або інших звітних документах) ( примітка 1 до п.п. 3.1.7).

Порядок застосування цієї надбавки ідентичний прикладу, наведеному при розгляді п.п. 3.1.2.2 Норм № 43.

Слід звернути увагу на примітку 2 до п.п. 3.1.7 Норм № 43, в якій зазначено, що підвищені значення коригуючого коефіцієнта, зазначеного у цьому підпункті , що відповідають надважким шляховим умовам, можуть установлюватися на період не більше 30 днів на рік (сумарно) за окремими наказами (розпорядженнями) керівництва установи із наведенням документального підтвердження експлуатації автомобілів у надважких шляхових умовах.

 

Підпунктом 3.1.8 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час роботи в надважких дорожніх умовах на дорогах загального користування в період сезонного бездоріжжя, снігових чи піщаних заметів, сильного снігопаду та ожеледиці, паводків та інших стихійних лих — до 35 %.

Коригуючий коефіцієнт, зазначений у цьому підпункті, застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах), та на період не більше 30 днів на рік (сумарно) (примітка 1 до п.п. 3.1.8).

Порядок застосування цієї надбавки ідентичний прикладу, наведеному при розгляді п.п. 3.1.2.2 Норм № 43.

Слід звернути увагу на примітку 2 до цього підпункту, в якій зазначено, що коригуючі коефіцієнти, зазначені в пп. 3.1.6, 3.1.7 і 3.1.8, застосовувати одночасно заборонено.

 

Підпунктом 3.1.9 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються у разі пробігу першої тисячі кілометрів новими автомобілями, напрацювання перших 60 мотогодин новим обладнанням (двигунами), а також тими, що вийшли з капітального ремонту, — до 10 %.

Жодних особливостей під час застосування цього коригуючого коефіцієнта немає.

Приклад. Витрати пального на 150 км пробігу автомобіля ЗАЗ-Daewoo з урахуванням максимального значення коефіцієнта, складатимуть 12,37 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,1)) х 150 км : 100).

Підпунктом 3.1.10 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються для автомобілів, що експлуатуються:

— більше 5 років із загальним пробігом понад 100 тис. км — до 3 %;

— більше 8 років або із загальним пробігом понад 150 тис. км — до 5 %;

— більше 11 років або із загальним пробігом понад 250 тис. км — до 7 %;

— більше 14 років або із загальним пробігом понад 400 тис. км — до 9 %.

Слід звернути увагу на те, що лише у першому випадку експлуатації автомобіля (більше 5 років із загальним пробігом понад 100 тис. км) необхідна наявність одночасно двох критеріїв — вік та загальний пробіг, в усіх інших випадках передбачається наявність хоча б одного з критеріїв — вік або загальний пробіг.

При цьому слід мати на увазі, що надбавку, зазначену у цьому підпункті, застосовують лише у разі документально підтвердженої необхідності та у мінімально можливому розмірі (таким чином, передбачається, що установа здійснює відповідні заходи щодо підтримання автомобіля у задовільному технічному стані відповідно до рекомендацій заводу-виробника).

Для автомобілів сучасних конструкцій та автомобілів після капітального ремонту (або заміни) двигуна надбавку не застосовують або застосовують мінімально можливі значення із наведенням документально підтвердженого обґрунтування такої необхідності.

Приклад. Припустимо, що автомобіль ЗАЗ-Daewoo використовується установою більше 5 років, а його загальний пробіг складає 250 тис. км.

Витрати пального на 150 км пробігу автомобіля з урахуванням максимального значення коефіцієнта, складатимуть 11,59 л ((7,5 л + (7,5 л х 0,03)) х х 150 км : 100).

 

Підпунктом 3.1.11 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час погодинної роботи вантажних (крім самоскидів) та вантажопасажирських автомобілів або їх постійної роботи як технологічного транспорту чи вантажних таксомоторів — до 10 %.

Приклад. Витрати пального на 150 км пробігу вантажного автомобіля ГАЗ-2705 (порядковий номер 2 таблиці А.6.3 Норм № 43), базова лінійна норма якого 11,6 л/100 км, з урахуванням максимального значення коефіцієнта, складатимуть 19,14 л ((11,6 л + (11,6 л х 0,1)) х 150 км : 100).

 

Підпунктом 3.1.12 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються під час навчальної їзди:

— на дорогах загального користування в межах міста — до 20 %;

— на дорогах загального користування поза межами міста — до 5 %;

— на спеціально відведених майданчиках, у разі маневрування із пониженими швидкостями, частих зупинок, руху заднім ходом — до 40 %.

Коригуючий коефіцієнт, зазначений у цьому підпункті, застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що повинно бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах згідно з порядком, затвердженим наказом (розпорядженням) керівництва установи) (примітка 1 до п.п. 3.1.12).

Слід відмітити, що коригуючий коефіцієнт, зазначений у цьому підпункті, заборонено застосовувати одночасно з коефіцієнтами, зазначеними в  пп. 3.1.5 і 3.1.6.

Розглянемо приклад розрахунку норм витрат палива.

Приклад. Припустимо, що загальний пробіг навчального автомобіля ЗАЗ-Daewoo за день становить 200 км, з яких пробіг на дорогах загального користування в межах міста — 80 км, на дорогах загального користування поза межами міста — 50 км та на спеціально відведених майданчиках, що супроводжувалось маневруванням із пониженими швидкостями, частими зупинками, рухом заднім ходом — 70 км. Зазначені умови руху було документально зафіксовано в первинному документі.

Нормативні витрати палива на роботу навчального автомобіля ЗАЗ-Daewoo при максимальних розмірах коефіцієнта складатимуть:

— 80 км за нормою 9,0 л/100 км (7,5 л + (7,5 л х 0,2)), що становить 7,2 л (9,0 л х 80 км : 100);

— 50 км за нормою 7,87 л/100 км (7,5 л + (7,5 л  х 0,05)), що становить 3,93 л (7,87 л х 50 км : 100).

— 70 км за нормою 10,5 л/100 км (7,5 л + (7,5 л  х 0,4)), що становить 7,35 л (10,5 л х 70 км : 100).

Таким чином, загальні витрати пального за день роботи автомобіля склали 18,48 л (7,2 л + 3,93 л + 7,35 л).

 

Підпунктом 3.1.13 Норм № 43 передбачено, що на підтримання прийнятних (комфортних) температурних умов у салоні автомобіля, а також забезпечення належної оглядовості тощо залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища використовують базові значення надбавки:

1) на обігрів салону, скла тощо залежно від фактичної температури повітря:

— нижче ніж +5 °C та до -5 °C включно — до 0,5 %;

— нижче ніж -5 °C та до -15 °C включно — до 1 %;

— нижче ніж -15 °C та до -25 °C включно — до 1,5 %;

— нижче ніж -25 °C — до 2 %.

У разі обґрунтованого використання автономних (незалежних) систем обігріву (за умови відсутності в додатку Г норм витрат палива на роботу зазначеного обладнання) залежно від фактичної температури повітря:

— нижче ніж +15 °C та до +5 °C включно — до 2 %;

— нижче ніж +5 °C та до -5 °C включно — до 4 %;

— нижче ніж -5 °C та до -15 °C включно — до 6 %;

— нижче ніж -15 °C та до -25 °C включно — до 8 %;

— нижче ніж -25 °C — до 10 %;

2) на охолодження салону автомобіля у разі використання кондиціонера або установки «клімат-контроль» залежно від фактичної температури повітря:

— від +20 °C включно та до +25 °C включно — до 5 %;

— вище ніж +25 °C та до +30 °C включно — до 7 %;

— вище ніж +30 °C — до 10 %;

3) у разі необхідності використання передбаченої конструкцією автомобіля функції осушення повітря у салоні (що забезпечується за рахунок охолодження повітря і відповідно конденсації вологи у холодильному устаткуванні кондиціонера або установки «клімат-контроль» перед наступним його підігріванням та подачею у салон) у межах фактичної температури повітря навколишнього середовища нижче ніж +20 °C та до 0 °C включно — до 4 %.

Для всіх автомобілів, крім автобусів, значення надбавки, зазначеної в цьому підпункті, коригується залежно від робочого об’єму двигуна шляхом множення її базового значення на умовний коефіцієнт використання потужності двигуна КВП, що дорівнює КВП = 2000 : Vр, де Vр робочий об’єм двигуна у кубічних сантиметрах (примітка 1 до п.п. 3.1.13).

Обґрунтованість використання надбавки на осушення повітря у салоні визначається безпосередньо керівництвом установи залежно від фактичних потреб, що визначаються умовами експлуатації та рекомендаціями заводу — виробника автомобіля, наприклад у разі необхідності швидкого і ефективного очищення скла від конденсату (запітніле скло) в умовах підвищеної вологості повітря навколишнього середовища тощо (примітка 2 до п.п. 3.1.13).

Надбавка не застосовується за температур навколишнього середовища, при яких використання холодильного устаткування кондиціонера або установки «клімат-контроль» не передбачено конструкцією автомобіля .

При температурі повітря навколишнього середовища нижче ніж +20 °C (особливо нижче ніж +15 °C) з метою економії палива рекомендовано по можливості вимикати холодильне устаткування кондиціонера або установки «клімат-контроль», таким чином не застосовуючи надбавку на постійній основі , але при цьому дотримуючись правил експлуатації устаткування відповідно до керівництва з експлуатації транспортного засобу (рекомендацій заводу-виробника).

Слід відмітити, що порядок застосування коефіцієнта, зазначеного в цьому підпункті, залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища такий самий, як і порядок, викладений у примітках 1, 2 і 3 до п.п. 3.1.1.1.

Порядок застосування цієї надбавки ідентичний прикладу, наведеному при розгляді п.п. 3.1.1.1 Норм № 43.

При цьому слід ураховувати, що для всіх автомобілів, крім автобусів, значення надбавки коригується залежно від робочого об’єму двигуна шляхом множення її базового значення на умовний КВП, що дорівнює:

КВП = 2000 : Vр ,

де Vр — робочий об’єм двигуна у кубічних сантиметрах.

Тобто для того щоб визначити норму витрат пального з урахуванням роботи кондиціонера, слід збільшити базову лінійну норму на базову надбавку на охолодження салону автомобіля, відкориговану на коефіцієнт використання потужності двигуна.

Розглянемо це на прикладі.

Приклад. На балансі установи обліковується автомобіль ЗАЗ-Daewoo. Відповідно до таблиці А.2.2 Норм № 43 базова лінійна норма витрат пального — 7,5 л/100 км. Робочий об’єм двигуна — 1299 куб. см.

Визначимо коефіцієнт використання потужності двигуна: КВП = 2000 : Vр = 2000 : 1299 = 1,54.

Тепер визначимо норму витрат пального влітку при різних температурах.

Якщо температура повітря від +20 °C включно до +25 °C : 7,5 + 7,5 х 1,54 х 0,05 = 7,5 + 0,58 = 8,08 л/100 км.

Якщо температура повітря від +25 °C включно до +30 °C : 7,5 + 7,5 х 1,54 х 0,07 = 7,5 + 0,8 = 8,31 л/100 км.

Якщо температура повітря вище ніж +30 °C : 7,5 + 7,5 х 1,54 х 0,10 = 7,5 + 1,15 = 8,65 л/100 км.

 

Підпунктом 3.1.14 Норм № 43 передбачено, що під час їзди на дорогах загального користування за межами міста, а також на дорогах, що проходять через населені пункти та позначені знаком 5.47 Правил дорожнього руху, на яких відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху дозволено рух зі швидкостями до 90 км/год
або вище, може бути встановлена надбавка на підвищений аеродинамічний опір до 5 %, що поширюється на:

— автомобілі-фургони;

— бортові автомобілі та автопоїзди, обладнані тентами;

— вантажні автомобілі під час перевезення великогабаритних вантажів;

— спеціальні та спеціалізовані автомобілі, на даху яких обґрунтовано встановлено технологічне обладнання, за умови, що загальна площа перерізу (що створює додатковий аеродинамічний опір) встановленого устаткування становить не менше 5 % від площі перерізу автомобіля;

— оперативні транспортні засоби, які обладнані відповідно до Правил дорожнього руху спеціальною світловою і звуковою сигналізацією.

Порядок застосування цієї надбавки ідентичний прикладу, наведеному при розгляді п.п. 3.1.11 Норм № 43.

У примітці 1 до п.п. 3.1.14 Норм № 43 зазначено, що надбавку рекомендовано використовувати при фактичній швидкості руху щонайменше 70 км/год, проте не визначено необхідність документального підтвердження відповідних умов руху .

Слід звернути особливу увагу на те, що заборонено використання коефіцієнта, зазначеного в цьому підпункті, одночасно із коефіцієнтами, зазначеними в пп. 3.1.3 — 3.1.8 Норм № 43.

 

Підпунктом 3.1.15 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива підвищуються для оперативних транспортних засобів, які обладнані спеціальною світловою і звуковою сигналізацією та виконують невідкладні службові завдання, пов’язані з підвищеними швидкостями руху з відступом від окремих правил дорожнього руху згідно з розд. 3 Правил дорожнього руху:

— в умовах міста — до 10 %;

— за межами міста — до 20 %.

Для наведеної категорії автомобілів, що здійснюють транспортне забезпечення охоронних заходів, за участю осіб, щодо яких здійснюється державна охорона в умовах міста із інтенсивним режимом руху, що потребує частого маневрування із виконанням розгону, обгону та гальмувань тощо, або виконують в умовах міста службові завдання, пов’язані зі швидкостями руху, що перевищують 100 км/год, норми витрат палива підвищуються до 25 %.

Ніяких особливостей при застосуванні цих коригуючих коефіцієнтів немає, крім того що ці коефіцієнти коригування можуть застосовуватися тільки для наведеної категорії автомобілів і тільки на пробіг у разі виконання невідкладних службових завдань із підвищеною швидкістю руху, що повинно бути відповідним чином задокументовано (розпорядженнями, записами відповідальних осіб у подорожніх листах тощо).

Порядок застосування цієї надбавки аналогічний прикладу, наведеному при розгляді п.п. 3.1.2.2 Норм № 43.

 

ЗАСТОСУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ, ЯКІ ЗМЕНШУЮТЬ НОРМИ ВИТРАТ ПАЛИВА

Нормами № 43 передбачена низка випадків, коли норми витрат палива можуть бути зменшені. Розглянемо їх.

 

Підпунктом 3.2.1 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива зменшуються під час роботи за межами населених пунктів на дорогах загального користування, у тому числі на дорогах, що проходять через населені пункти та позначені знаком 5.47 Правил дорожнього руху, із максимально дозволеною швидкістю відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху, що не перевищує 90 км/год залежно від швидкості та фактичних потреб:

— для легкових автомобілів — від -15 % до -30 %;

— для всіх інших автомобілів — від -5 % до -20 %.

 

Підпунктом 3.2.2 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива зменшуються під час роботи за межами міст на дорогах, позначених знаком 5.1 Правил дорожнього руху, із максимально дозволеною відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху швидкістю вище ніж 90 км/год у разі руху зі швидкістю, що не перевищує 90 км/год,
залежно від швидкості та фактичних потреб:

— для легкових автомобілів — від -15 % до -30 %;

— для всіх інших автомобілів — від -5 % до -20 %.

Ураховуючи умови руху, наведені в пп. 3.2.1 та 3.2.2 Норм № 43, розглянемо наочний приклад розрахунку норм витрат палива на використання автомобілів ЗАЗ-Daewoo та ГАЗ-2705 в цих умовах.

Приклад. Припустимо, що зазначені автомобілі здійснювали роботу за межами населених пунктів на дорогах загального користування, у тому числі на дорогах, що проходять через населені пункти та позначені знаком 5.47 Правил дорожнього руху та за межами міст на дорогах, позначених знаком 5.1 Правил дорожнього руху, при цьому їх швидкість не перевищувала 90 км/год. Загальний пробіг кожного з автомобілів у визначених умовах склав 250 км.

Нормативні витрати палива на роботу автомобілів при максимальних розмірах коефіцієнтів складатимуть:

— автомобіль ЗАЗ-Daewoo — за нормою 5,25 л/100 км (7,5 л - (7,5 л х 0,3)), що становить 13,12 л (5,25 л х 250 км : 100);

— автомобіль ГАЗ-2705 — за нормою 9,28 л/100 км (11,6 л - (11,6 л х 0,2)), що становить 23,20 л (9,28 л х 250 км : 100).

Крім того, як зазначено в п.п. 3.2.2 Норм № 43, норми витрат палива зменшуються:

— у разі необхідності пересування із дозволеними відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху швидкостями вище ніж 90 км/год та до 110 км/год включно — від -10 % до -20 % залежно від фактичних потреб;

— у разі обґрунтованої необхідності пересування із дозволеними відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху швидкостями вище ніж 110 км/год — від -5 % до -10 % залежно від фактичних потреб (наведені значення коефіцієнта не можуть установлюватися на постійній основі, а тільки в окремих випадках за рішенням керівництва установи).

Слід зазначити, що наведені вище критерії застосовуються як для легкових, так і для всіх інших автомобілів.

 

Підпунктом 3.2.3 Норм № 43 передбачено, що норми витрат палива зменшуються під час експлуатації міських автобусів (позначених у таблицях А.3, А.4 знаком *) у режимі «на замовлення» або з іншою метою, але не на постійних маршрутах — від  -5 % до -10 %.

Порядок застосування цієї норми аналогічний прикладу, наведеному при розгляді п.п. 3.2.2 Норм № 43.

 

Підпунктом 3.2.4 Норм № 43 передбачено, що за рішенням керівництва установи для всього автотранспортного парку установи або індивідуально для окремих транспортних засобів може бути встановлено додатковий коефіцієнт (або декілька значень коефіцієнта відповідно до різних умов експлуатації) коригування базової норми (будь-яке значення у відсотках), що зменшує її відповідно до фактичних потреб та встановленої внутрішньої політики установи щодо використання енергетичних ресурсів, застосування економних методів керування автомобілями, новітніх технологій, що дають змогу зменшити витрати моторних палив, тощо.

Вважаємо, що зазначений підпункт не потребує будь-яких роз’яснень, проте особливу увагу слід приділити приміткам до нього.

Зокрема, в примітці 1 зазначено, що використання понижуючих коефіцієнтів, зазначених у пп. 3.2.1 — 3.2.3 цього пункту, є обов’язковим (включаючи здійснення перевезень у приміській зоні), за винятком відповідної частини пробігу автомобілів, на які поширюється дія п.п. 3.1.15, а також у разі незадовільного стану дорожнього покриття, проведення дорожніх ремонтних робіт та інших обставин, що не дозволяють рух зі швидкостями більше 40 км/год.

У примітці 2 наголошується на тому, що використання понижуючих коефіцієнтів, зазначених у пп. 3.2.1, 3.2.2 цього підпункту, також рекомендується на певну частину пробігу в межах міст, з умовами руху, наближеними до умов руху по автомагістралі.

Особливу увагу слід приділити примітці 3, в якій зазначається, що у разі експлуатації автотранспорту поза межами міста коригуючий коефіцієнт, зазначений у п.п. 3.1.4, не застосовується.

 

Застосування сумарного коефіцієнта коригування (п.п. 3.3 Норм № 43)

У випадку застосування одночасно кількох коригуючих коефіцієнтів розраховується сумарний коефіцієнт коригування, який дорівнює сумі цих надбавок (зменшуючі коригуючі коефіцієнти є від’ємними):

K Ʃ = K1 + K2 + … + Кn.

Наведемо приклад застосування одночасно декількох коефіцієнтів, як таких, що підвищують норми витрат палива, так і таких, що їх знижують.

Приклад. Припустимо, що наказом керівника установи для роботи автомобіля ЗАЗ-Daewoo затверджені такі коефіцієнти коригування базової норми:

які збільшують базову лінійну норму:

за роботу в міських умовах (м. Харків) (підпункт 3.1.4)  12 %;

за експлуатацію автомобіля більше 5 років із загальним пробігом понад 100 тис. км (підпункт 3.1.10)  2 %;

на охолодження салону автомобіля при використанні кондиціонера залежно від фактичної температури повітря (підпункт 3.1.13):

від +20 °C включно та до +25 °C — 3 %;

вище ніж +25 °C та до +30 °C включно — 5 %;

вище ніж +30 °C — 8 %;

які зменшують базову лінійну норму:

за роботу за межами населених пунктів на дорогах загального користування, у тому числі на дорогах, що проходять через населені пункти та позначені знаком 5.47 Правил дорожнього руху, із максимально дозволеною швидкістю відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху, що не перевищує 90 км/год залежно від швидкості та фактичних потреб — 15 %.

Загальний пробіг автомобіля ЗАЗ-Daewoo за день становить 300 км, з яких пробіг у межах міста склав 120 км та за межами населених пунктів на дорогах загального користування — 180 км, що документально зафіксовано в первинному документі. Середня температура повітря в межах визначеного діапазону складала +25,3 °C ((20 + 32 + 24) : 3).

Отже, сумарний коефіцієнт коригування для роботи в умовах міста складає:

21,7 % = 12 % + 2 % + (5 % х 1,54)*,

де 12 % — коефіцієнт за роботу в міських умовах;

2 % — коефіцієнт за експлуатацію автомобіля;

5 %коефіцієнт на охолодження салону автомобіля при використанні кондиціонера;

1,54  — коефіцієнт використання потужності двигуна.

* Коригування проводиться згідно з п.п. 3.1.13 Норм № 43.

Таким чином, витрати палива при роботі в умовах міста складатимуть за нормою 9,13 л/100 км (7,5 л + (7,5 л х 0,217)), що становить 10,96 л (9,13 л х 120 км : 100).

Сумарний коефіцієнт коригування при роботі за межами населених пунктів на дорогах загального користування складає:

-5,3 % = 2 % + 7,7 % - 15 %,

де 15 % — знижуючий коефіцієнт при роботі за межами населених пунктів.

Коефіцієнт при роботі в міських умовах не застосовується відповідно до примітки 3 підпункту 3.2.4 Норм № 43.

Таким чином, витрати палива при роботі за межами населених пунктів складатимуть за нормою 7,1 л/100 км (7,5 л - (7,5 л х 0,053)), що становить 12,78 л (7,1 л х 180 км : 100).

Загальні витрати палива на роботу автомобіля ЗАЗ-Daewoo за день становлять 23,74 л (10,96 л + 12,78 л).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі