Теми статей
Обрати теми

Щодо надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань держслужбовцю

Редакція ББ
Лист від 04.09.2013 р. № 963/13/84-13

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЩОДО НАДАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ ПИТАНЬ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЮ

Лист від 04.09.2013 р. № 963/13/84-13

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань державному службовцю та працівнику бюджетної сфери і в межах компетенції повідомляє.

1. Чинними умовами оплати праці державних службовців, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (зі змінами), передбачено, що працівникам протягом року можуть надаватися дві допомоги: допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Розмір кожної з них не повинен перевищувати середньомісячної заробітної плати працівника.

У випадку переведення, на нашу думку, державному службовцю після отримання відповідно до норм вищевказаної постанови та Закону України «Про державну службу» допомога для вирішення соціально-побутових питань вдруге в поточному році не виплачується.

2. Чинним законодавством не передбачено повернення коштів, виплачених як матеріальна допомога, у тому числі на оздоровлення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» працівникові, який звільнився, не відпрацювавши повний рік.

 

Заступник директора Департаменту —
начальник відділу А. Литвин

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯМ ТА ІНШИМ БЮДЖЕТНИКАМ:
НЮАНСИ ВИПЛАТИ ВІД МІНСОЦПОЛІТИКИ

Законодавством передбачено виплату матеріальної допомоги для працівників бюджетної сфери. При цьому для одних категорій працівників вона є обов’язковою (наприклад, для держслужбовців матеріальна допомога на оздоровлення при виході у щорічну відпустку), для інших же може виплачуватися тільки в межах фонду оплати праці. Проте об’єднує їх одне — відсутність чіткого порядку, який регулював би питання надання матеріальної допомоги. Тому у спірних моментах доводиться покладатися на письмові роз’яснення Мінсоцполітики — органу, до компетенції якого належить висвітлення питань оплати праці.

Перед вами одне з таких роз’яснень, де Мінсоцполітики висловило свою думку щодо двох питань. Розглянемо їх.

 

Надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань держслужбовцю на новому місці роботи

Запитання. Держслужбовця звільнено за переведенням до іншого держоргану. На колишньому місці роботи в цьому році йому виплатили матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Чи має він право на таку ж допомогу на новому місці роботи?

Умови матеріального та соціально-побутового забезпечення держслужбовців визначені насамперед Законом України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII (далі — Закон про держслужбу). У ньому зазначено, що держава надає держслужбовцям право на отримання двох видів матеріальної допомоги, а саме:

1) для вирішення соціально-побутових питань (ст. 33 Закону про держслужбу);

2) на оздоровлення при виході у щорічну відпустку в розмірі посадового окладу (ст. 35 Закону про держслужбу).

Детальніше обставини їх виплати висвітлено в постанові КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 (далі — постанова № 268).

Так, згідно з п.п. 3 п. 2 цієї постанови керівники відповідних держорганів мають право надавати працівникам у межах затвердженого фонду оплати праці матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. При цьому розмір кожної матеріальної допомоги не повинен перевищувати середньомісячної зарплати працівника.

Підкреслимо: постанова № 268 не встановлює нові види матеріальної допомоги, відмінні від зазначених у Законі про держслужбу, а тільки конкретизує умови їх надання.

Тому держслужбовцю протягом року може бути надано дві матеріальні допомоги: одна — для вирішення соціально-побутових питань і друга — на оздоровлення при виході у щорічну відпустку. Кожна із них виплачується в розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати працівника. Це підтверджує і лист, що коментується. Конкретний порядок надання матеріальної допомоги має бути обумовлено в колективному договорі.

При цьому якщо матеріальна допомога на оздоровлення гарантовано виплачується в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки (а за наявності коштів — у розмірі середньомісячної зарплати), то матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань мінімальними розмірами не обмежена.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є разовою виплатою, що надається працівнику в разі настання непередбачених обставин (наприклад, у разі складного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою, у зв’язку із сімейними обставинами, на поховання тощо). Рішення про її надання в кожному конкретному випадку приймає керівник відповідного органу, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, та наявності коштів для її виплати (див. лист Мінпраці від 16.10.2009 р. № 620/13/84-09).

Тому, наприклад, якщо така матеріальна допомога була виплачена в розмірі меншому, ніж посадовий оклад, у наступних місяцях доотримати її до розміру повного посадового окладу в поточному році не можна навіть за наявності коштів.

Так само вчиняють при вирішенні питання про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань держслужбовцю на новому місці роботи, якщо в попереднього роботодавця в поточному році він її вже отримав. Лист, що коментується, — тому підтвердження.

Таким чином, якщо держслужбовець отримав матеріальну допомогу на попередньому місці роботи, то новий роботодавець не може виплатити її в поточному році (незалежно від розміру виплаченої матеріальної допомоги). Тим більше що її вже могли раніше виплатити працівнику, який до цього обіймав посаду, на яку прийняли нового держслужбовця.

Тому при наданні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань «новачку» рекомендуємо запитувати в його колишнього роботодавця інформацію про її надання в поточному році. Утім, навіть за наявності негативної відповіді остаточне рішення про виплату матеріальної допомоги новому працівнику приймає керівник держоргану.

 

Працівник отримав матеріальну допомогу та невдовзі звільнився — підстав для її повернення немає

Запитання. Працівник установи, оплата праці якого здійснюється за ЄТС, на початку року отримав матеріальну допомогу в розмірі посадового окладу. Посеред року він звільняється. Чи потрібно утримати з нього частину матеріальної допомоги, оскільки він відпрацював неповний рік?

Відповідь однозначна — ні. Як справедливо зазначило Мінсоцполітики, чинним законодавством не передбачено повернення коштів, раніше виплачених як матеріальна допомога (у тому числі на оздоровлення) працівником, який не відпрацював повний рік.

Тим більше що утримання із зарплати можливі тільки у чітко обумовлених законодавством випадках (ст. 127 КЗпП), а той, що розглядається, до них не належить.

 

Ольга ВІТКОВСЬКА,
економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі