ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ КЕКВ ПІД ЧАС ОПЛАТИ ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ
Лист від 18.09.2013 р. № 17-09/74-22000
Державна казначейська служба України розглянула лист <…> щодо застосування кодів економічної класифікації при сплаті нарахованої суми перевищення ліміту споживання електричної енергії та в межах компетенції повідомляє.
Відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику» (далі — Закон) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. У свою чергу, споживач енергії зобов’язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Частиною 6 статті 26 Закону визначено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Санкції за порушення, передбачені частиною 6 статті 26 Закону, накладаються відповідно до Положення про порядок накладення на суб’єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1312. У таких випадках обов’язковою умовою накладання штрафу є видання уповноваженим органом відповідної постанови за встановленою формою.
Форма Типового договору про постачання електричної енергії (далі — Договір), визначена Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 р. за № 417/1442.
Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу») (пункт 5.1 Договору).
Додатки до Договору, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід’ємними частинами Договору (пункт 9.1 Договору).
Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 р. № 333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 р. за № 456/20769, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 р. № 754), плата за електроенергію (у тому числі за освітлення вулиць), включаючи оплату послуг з її транспортування, здійснюється за КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» (п.п. 2.2.7.3).
Враховуючи вищевикладене, оплата електроенергії за двократною вартістю має здійснюватись за вищевказаним кодом.
Заступник Голови
Г. Лега
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
БЮДЖЕТНИМ УСТАНОВАМ КРАЩЕ НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ
ЛІМІТИ СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
У листі, що коментується, фахівці Держказначейської служби надали роз’яснення щодо застосування КЕКВ при оплаті електроенергії за двократною вартістю.
Із усіх КЕКВ, які на сьогодні застосовуються, фахівці Держказначейської служби обрали відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії», який за суттю більш за все підходить для такої оплати.
Але ми маємо звернути вашу увагу на те, що фахівці Держказначейської служби у цьому питанні не докопалися до істини. Пояснимо, у чому тут заковика.
Взаємовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами електричної енергії, регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (далі — Правила № 28).
Постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та організацією-постачальником. У договорі повинні бути визначені всі умови постачання електроенергії та розрахунків за неї. Типова форма такого договору наведена в додатку 3 до Правил № 28.
Відповідно до п. 5.5 Правил № 28 договір про постачання електричної енергії має містити, зокрема, умови, що є істотними та обов’язковими для цього виду домовленостей, а саме:
— договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно);
— порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин;
— зобов’язання сторін у разі порушення договірних величин.
Слід зазначити, що пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії є пріоритетними при оформленні договірних величин споживання.
Відповідно до п. 4 ст. 77 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи встановлюються виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.
При затвердженні кошторисів повинні додаватись детальні розрахунки за КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» на підставі затверджених в установленому порядку лімітів, відповідно до п. 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.
Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Так, договірна величина споживання електричної енергії — це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Згідно з п. 6.14 Правил № 28 перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Визначена відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії відповідно до п. 6.16 Правил № 28 зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.
Як визначає п. 8.1 Правил № 28 постачальник електроенергії має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.
Виходячи з цього така оплата не належить до штрафів та інших фінансових санкцій, а є підвищеною в порівнянні зі звичайним тарифом.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.97 р. № 575/97-ВР споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Але сплата бюджетними організаціями двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини є неправомірною. Це твердження базується на наступному.
Згідно з п. 4.4 Правил № 28 споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Постачальник електричної енергії протягом 5 робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву, приймає рішення та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви.
Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов’язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
За результатами розгляду заяви споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід’ємною частиною договору.
Отже, як бачимо, споживання електричної енергії понад договірну величину можна уникнути при своєчасному коригуванні договірних величин. Цим повинен займатись працівник бюджетної установи, на якого згідно з посадовими обов’язками покладені функції щодо контролю за використанням електричної енергії, подання звітів до організації — постачальника електричної енергії тощо.
Враховуючи вищезазначене, можна зробити остаточний висновок: сплата подвійного розміру за використання електричної енергії понад установлені договірні величини є нічим іншим як сплатою бюджетних коштів за фактично не отримані послуги з електропостачання. Такі витрати бюджетних коштів є необґрунтованими і підлягають стягненню до відповідного бюджету.
Звернемо вашу увагу на те, що фахівці Держфінінспекції саме так і трактують випадки подвійної оплати за електроенергію бюджетними організаціями.
Крім того, відмітимо, що кошти на сплату електроенергії, як і інші бюджетні кошти, які є в розпорядженні бюджетних організацій, чітко обмежені кошторисом. При розрахунку потреби в електроенергії кошти на сплату перевищення договірних величин звичайно ж не передбачаються. Тому така сплата може в подальшому призвести і до випадку, коли бюджетних коштів на сплату послуг з електропостачання буде недостатньо навіть при повному фінансуванні потреби.
Докладніше щодо питання оплати за електроенергію понад установлені ліміти ви можете дізнатися з консультації спеціалістів Державної фінансової інспекції «Бюджетні установи мають сплачувати тільки за фактично спожиту електроенергію» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 24, с. 16; 2011, № 28, с. 15).
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик
