Працівника призвано на навчальні військові збори: як діяти роботодавцю
Військовий обов’язок включає, зокрема, проходження навчальних (перевірочних, спеціальних) військових зборів. У світлі останніх подій в Україні випадки викликів військовозобов’язаних працівників на такі збори почастішали. Про те, як діяти роботодавцю в такій ситуації, йтиметься в цій статті.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Якщо працівника призвано на навчальні військові збори, головне завдання роботодавця — правильно оформити його відсутність, а також визначитися, як оплачувати період зборів. Тому ми склали для вас покроковий алгоритм дій у такій ситуації.
Крок 1. Звільняємо від роботи
Чи обов’язково звільняти працівника, призваного на військові збори, від роботи?
Тож працівник має на руках повістку районного (міського) військкомату (органу СБУ) про прибуття на збори військовозобов’язаних. Цей документ обов’язково повинен містити інформацію про вид зборів, строк прибуття до пункту призначення та тривалість зборів.
Важливо! Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов’язаних до пунктів збору (абз. 2 п. 9 ст. 29 Закону № 2232).
Отже, відпустити працівника на такі збори керівництво установи зобов’язане за будь-яких обставин. За порушення такої вимоги посадовим особам загрожує адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 17 до 51 грн. (ст. 2114 КпАП). Справи про правопорушення розглядають військові комісаріати. Від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення й накладати адміністративні стягнення мають право районні, районні в місті, міські або міські районні військові комісари (ст. 235 КпАП).
Якщо ж працівник не прибуде на збори, йому загрожуватиме не тільки адміністративна (ст. 210 КпАП), а й кримінальна відповідальність (ст. 337 ККУ).
Тому звільняйте військовозобов’язаного від роботи, не гаючи часу! Навіть якщо він перебуває в щорічній або додатковій відпустці. У такому разі дні відпустки слід продовжити на «невідгуляні» дні після закінчення зборів або перенести на інший період (п. 10 Інструкції № 80 і ст. 11 Закону про відпустки).
А як діяти, якщо на момент призову на збори працівник хворіє? У такій ситуації знайте: хвороба (чи необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми або дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов’язаним, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем) є поважною причиною для неприбуття на збори (абз. 3 Переліку, затвердженого постановою № 673).
Складніше, коли на момент призову на збори працівник перебуває на курсах підвищення кваліфікації, адже серед поважних причин, які дозволяють не з’явитися на збори, такої причини немає. Але вихід із ситуації все ж є. Так, в окремих випадках за наявності інших поважних причин та надання військовозобов’язаними відповідних документів рішення про звільнення від проходження зборів приймає районний (міський) військовий комісаріат, де працівник перебуває на військовому обліку (ч. 2 ст. 30 Закону № 2232). Тому в цій ситуації працівнику слід звернутися до відповідного військового комісаріату.
На який строк звільняти від роботи?
Згідно з ч. 11 ст. 29 Закону № 2232 за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів, уключаючи час переїзду до місця їх проведення і назад, зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток.
Тому працівника звільняють від роботи на час зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад. Період зборів зазначено в повістці, а час переїзду підтвердять проїзні документи.
Увага! Звільняти призваного на збори військовозобов’язаного працівника не можна (виняток — ліквідація організації, де він працював).
Як оформити?
Звільнення від роботи потрібно оформити відповідним наказом. Уніфікованої форми такого наказу немає, тому його складають у довільній формі. А формулювання наказу може бути таким: «Відповідно до ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-ХII звільнити Коваленка Олександра Вікторовича, завідувача господарства, від роботи з 11 березня 2014 року по 21 березня 2014 року на час проходження навчальних військових зборів, зі збереженням посади та середньої заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету. Підстава: повістка Комінтернівського РВК м. Харкова від 03.03.2014 р. № 111».
Якщо працівник на момент зборів перебував у відпустці, у наказі обов’язково зазначте про перенесення (або продовження) відпустки після закінчення зборів.
Такий наказ буде підтвердженням того, що ви надали працівнику можливість брати участь у військових зборах. І якщо він з якихось причин не з’явиться до військкомату — це вже буде не ваша провина. Наявність наказу буде доказом того, що ви свій обов’язок виконали.
Оскільки відмовитися від проходження військових зборів працівник не може (за винятком поважних причин, перелік яких затверджено постановою № 673), вважаємо, що писати заяву працівнику про звільнення його від роботи не потрібно. Але не забудьте ознайомити працівника з наказом про звільнення від роботи у зв’язку із призовом на військові збори під підпис.
За час відсутності працівника в табелі обліку використання робочого часу потрібно проставити відмітки «IН».
Після проходження зборів працівник зобов’язаний надати кадровій службі військовий квиток. Для чого це потрібно? Річ у тім, що запис командира військової частини в цьому квитку про тривалість та вид зборів (11 — 14 сторінки військового квитка) буде підтвердженням того, що працівник дійсно був на зборах. Такий запис обов’язково має бути посвідчений підписом командира військової частини та скріплений печаткою (п.п. «г» ч. 2 п. 4.5 Інструкції № 560).
Вносити запис про проходження зборів до трудової книжки працівника не потрібно, оскільки в Інструкції № 58 жодних спецвказівок із цього приводу немає.
Крок 2. Оплачуємо період зборів
Що оплачувати?
Вище ми зазначили: за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається місце роботи, а також обіймана посада та середня зарплата (ч. 11 ст. 29 Закону № 2232). Останню обчислюють роботодавці відповідно до Порядку № 100. Розрахунковий період — 2 календарні місяці до місяця направлення на збори.
Згідно з п. 8 Порядку № 100 розрахунок середнього заробітку здійснюється шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Оскільки в Законі № 2232 про оплату календарних днів ані слова, то за період зборів виплачують середній заробіток за всі робочі дні, пропущені працівником.
Майте на увазі: надалі оплата перебування на військових зборах братиме участь при розрахунку відпускних. Проте при розрахунку виплат виходячи із середнього заробітку за 2 місяці, а також при розрахунку лікарняних таку оплату не враховують.
Важливо! Місце роботи, посада і середній заробіток призваному на збори військовозобов’язаному зберігають як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом (п. 7 Інструкції № 80).
Чиї це витрати?
Виплата середньої зарплати військовозобов’язаним за весь період зборів і резервістам здійснюється за рахунок коштів Держбюджету в порядку, установленому Кабміном (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232). Таким документом є постанова № 1644.
Порядок такий: установа виплачує середній заробіток з подальшим відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у Держбюджеті на утримання Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Важливо! Установа виплачує середню зарплату в установлені строки, а потім звертається до військового комісаріату за відшкодуванням витрат.
Як попросити гроші?
Цей процес описано в Інструкції № 80. Так, установа подає до військового комісаріату, в якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки, які акцептуються першими відділами (відділеннями) військкоматів та передаються до фінансово-господарських відділень для оплати (п. 12 Інструкції № 80).
Увага! У п. 12 Інструкції № 80 йдеться про відшкодування витрат із виплати середньої зарплати. Тому запитати потрібно не лише кошти для відшкодування виплаченого середнього заробітку, а й суму нарахованого на нього єдиного соцвнеску. Це підтверджують також представники Міноборони в усних роз’ясненнях.
До рахунків додають відомості на виплату середньої зарплати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за формою, наведеною в п. 12 Інструкції № 80 (див. додаток до статті на с. 22).
Якщо працівник захворів на зборах.
Якщо військовозобов’язаний під час зборів захворів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи та посада, а із дня закінчення зборів у разі тимчасової непрацездатності замість зарплати виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно із Законом № 2240 (п. 14 ст. 29 Закону № 2232). Оскільки при цьому не зазначено, що такі витрати несуть військові комісаріати, листок непрацездатності оплачують у загальному порядку: перші п’ять днів хвороби — за рахунок роботодавця, решту — за рахунок ФССТВП.
Крок 3. Розбираємося з обліком
ЄСВ і ПДФО
Ураховуючи, що виплата середнього заробітку за час перебування на зборах (уключаючи час проїзду на збори і назад) — це зарплатна виплата (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5), то:
— на неї нараховують (36,3 %) і з неї утримують (3,6 % або 6,1 %) ЄСВ у загальному порядку;
— з неї утримують податок на доходи фізосіб у загальному порядку.
КЕКВ
Витрачання коштів на виплату середнього заробітку здійснюють за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», а сплату ЄСВ — за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату».
Кошти, отримані від військового комісаріату в рахунок відшкодування витрат установи на виплату середнього заробітку працівнику, призваному на збори (за КЕКВ 0000), слід спрямувати на відновлення касових видатків за цими кодами.
Розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з нарахування і виплати військовозобов’язаному середнього заробітку за час перебування на зборах.
Приклад. У березні 2014 року працівник 10 днів був на військових зборах. За цей час установою розрахована й нарахована йому середня зарплата в розмірі 1000 грн. На цю суму нараховано ЄСВ у розмірі 363 грн. Середній заробіток виплачено працівнику в цьому ж місяці. До військового комісаріату подана відповідна відомість.
У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Нараховано середній заробіток за час перебування працівника на військових зборах | 801 | 661 | 1000,00 |
| 2 | Нараховано ЄСВ (36,3 %) | 801 | 651 | 363,00 |
| 3 | Утримано ЄСВ (3,6 %) | 661 | 651 | 36,00 |
| 4 | Утримано ПДФО (15 %) | 661 | 641 | 144,60 |
| 5 | Перераховано ЄСВ | 651 | 321 (323) | 399,00 |
| 6 | Перераховано ПДФО | 641 | 321 (323) | 144,60 |
| 7 | Отримано до каси грошові кошти для виплати середнього заробітку працівнику | 301 | 321 (323) | 819,40 |
| 8 | Працівнику виплачено середній заробіток | 661 | 301 | 819,40 |
| 9 | Отримано кошти від військового комісаріату в рахунок відшкодування витрат установи на оплату періоду перебування працівника на зборах (відновлено касові видатки) | 321 (323) | 674 | 1363,00 |
| 10 | Відображено заборгованість військового комісаріату за розрахунками за оплату періоду перебування працівника на зборах (відновлено фактичні видатки) | 674 | 801 | 1363,00 |
На завершення зауважимо, що час проходження зборів військовозобов’язаних уключається до:
— стажу для надання щорічної основної відпустки (ст. 9 Закону про відпустки);
— страхового стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (ч. 1 ст. 7 Закону № 2240);
— стажу для виплати їм надбавки за вислугу років, оскільки в цей час працівники перебувають у трудових відносинах з установою і за ними зберігається посада.
Додаток до статті
Форма відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори
| № з/п | Прізвище, імя та по батькові | Середня зарплата за місяць | Період перебування на зборах | Нарахована сума |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| М. П. | Керівник підприємства | ____________________ |
| Головний бухгалтер | ____________________ |
Нормативні документи
ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 2232 — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.
Постанова № 673 — постанова КМУ «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного до військового комісаріату для призову на збори» від 28.07.2010 р. № 673.
Постанова № 1644 — постанова КМУ «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів» від 23.11.2006 р. № 1644.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Інструкція № 80 — Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затверджена наказом Міноборони від 12.03.2007 р. № 80.
Інструкція № 560 — Інструкція з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена наказом Міноборони від 11.11.2009 р. № 560.
Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці від 29.07.93 р. № 58.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
