«Антикризовий» Закон: що потрібно знати бюджетним установам
У зв’язку зі скрутною фінансовою ситуацією в Україні Верховною Радою прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII (див. на с. 4 цього номера газети).
Переважна більшість положень цього Закону спрямована на скорочення видатків на утримання працівників бюджетних установ та організацій, скорочення пільг та соціальних виплат.
Крім того, норми згаданого Закону змінили ставки деяких податків та зборів. Тож розглянемо найголовніше.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Знайдено нові джерела поповнення загального фонду держбюджету
Заходи щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів, запроваджені постановою № 65, переважно спрямовані на скорочення бюджетних видатків. Разом з тим у цьому документі закладено підґрунтя для отримання додаткових надходжень до держбюджету. Згодом такі пропозиції Кабміну знайшли своє відображення в Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 27.03.2014 р. № 1165-VII.
Зокрема, завдяки цьому Закону розширено джерела надходжень до загального фонду держбюджету. Так, до переліку доходів, раніше визначених у ст. 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII, також віднесено:
1) надходження від реалізації рухомого майна, а саме: автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Зазначимо, що підставою для реалізації такого майна, що знаходиться на балансі органів державної влади та бюджетних установ, є вимоги постанови № 65. Саме цим документом затверджені Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (далі — Заходи).
Зокрема, у п. 5 цих Заходів йдеться про недопущення використання для обслуговування органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, більше одного легкового автомобіля (якщо інше не передбачено законом або актом Кабміну). Це означає, що бюджетні установи, які утримуються за рахунок державного бюджету, не можуть мати на балансі та використовувати більше одного легкового автомобіля. Однак з цього правила є виняток — використання більшої кількості автомобілів може бути передбачено законом чи спеціальними документами Кабміну.
Практично відразу після прийняття постанови № 65 Кабмін зайнявся скороченням кількості автомобілів центральних та місцевих органів виконавчої влади. Про це свідчать зміни, унесені постановою КМУ від 01.03.2014 р. № 79 до постанови КМУ «Про встановлення ліміту легкових автомобілів, що обслуговують органи виконавчої влади» від 26.12.2011 р. № 1399.
Крім того, Кабмін доручив Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ скоротити на 50 % кількість легкових автомобілів автопідприємства, що належить до сфери його управління. У свою чергу, дано доручення Міністрові Кабміну затвердити порядок використання легкових автомобілів для транспортного забезпечення діяльності КМУ та Секретаріату КМУ. Саме про це сказано у розпорядженні «Про скорочення кількості легкових автомобілів, що обслуговують окремі державні органи» від 25.03.2014 р. № 276-р.
Звичайно, реалізація «зайвих» легкових автомобілів, що використовуються для обслуговування бюджетних установ та органів влади, не така вже й проста справа. Але ми потурбувалися про те, щоб ви впоралися з нею з легкістю та підготували спеціальний матеріал «Продаж автомобіля: від «А» до «Я». Цю статтю ви можете прочитати в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 12;
2) надходження від реалізації нерухомого майна, а саме: державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебуває на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Після скорочення видатків на утримання Апарату Верховної Ради, Адміністрації Президента, Апарату Ради національної безпеки і оборони, Державного управління справами, інших органів, утворених Президентом, Секретаріату КМУ, центральних органів виконавчої влади та інших державних органів цілком логічним є розпродаж зазначеного державного майна.
Звісно, щоб кошти від реалізації такого нерухомого майна потрапили до кишені бюджету, необхідно вжити певних заходів.
Перш за все Фонд держмайна разом з органами, уповноваженими управляти об’єктами державної власності, повинен провести інвентаризацію державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій. Таке доручення йому дав Кабмін у п. 5 постанови № 65.
Також Кабмін та Фонд держмайна повинні забезпечити реалізацію відповідно до наданих повноважень на прозорих і конкурентних засадах державного майна, яке підлягає відчуженню. А для того щоб інформація про такі заходи була публічною, зазначені органи повинні висвітлювати таку інформацію на своїх офіційних веб-сайтах. Такі заходи передбачені в Указі Президента України «Питання державного майна, що забезпечує діяльність Президента України» від 24.03.2014 р. № 334/2014.
Однак часу на роздуми залишилось обмаль, а додаткові надходження до бюджету потрібні вже сьогодні. Тому Кабмін протягом місяця зобов’язаний вжити вичерпних заходів щодо реалізації на аукціоні автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що перебуває на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Кошти, отримані від продажу такого майна, підлягають зараховуванню до загального фонду держбюджету;
3) збір до Пенсійного фонду з валютних операцій. Цей збір сплачують юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готівковій формі. Його розмір — 0,5 % з операції по купівлі іноземної валюти. Отже, починаючи з 01.04.2014 р. при купівлі валюти будьте готові заплатити додаткові кошти, які потім потраплять до загального фонду держбюджету.
Податок на прибуток
Ставка податку на прибуток визначена на рівні 18 %. Це прямо передбачено п. 151.1 ПКУ.
Звісно, протягом 2014 року у бюджетних установ відсутня необхідність у розрахунку податку на прибуток. Адже Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затверджений наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. № 85, слід подати за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
А взагалі-то, з урахуванням того, що бюджетні установи є неприбутковими та їх доходи звільнені від оподаткування податком на прибуток, ця ставка мало кого з них цікавить. Єдина ситуація, коли бюджетні установи застосовують ставку податку на прибуток, — це при заповненні Звіту про суми податкових пільг.
ПДВ
Установам — платникам ПДВ варто звернути увагу на те, що ставка ПДВ залишена на рівні 20 %. А це означає, що зниження ставки ПДВ до 17 % з 2015 року вже не відбудеться. Саме про це свідчать положення п. 193.1 та п.п. 194.1.1 ПКУ.
Зверніть увагу! З’явилась окрема ставка ПДВ по операціях з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення. Ця ставка встановлена в розмірі 7 % та застосовується з 01.04.2014 р.
Зазначимо, що Міндоходів у листах від 04.04.2014 р. № 7822/7/99-99-19-05-01-17 та від 04.04.2014 р. № 7860/7/99-99-19-04-02-17 вже пояснило, як застосовувати нову ставку ПДВ при постачанні лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Так, запроваджена ставка ПДВ у розмірі 7 % застосовується по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим постановою № 867.
При цьому Міндоходів зазначило, що тимчасово до затвердження нового переліку виробів медичного призначення або до внесення відповідних змін до переліку, який було затверджено КМУ для цілей застосування режиму звільнення від оподаткування, ставка 7 % застосовується до операцій з постачання виробів медичного призначення, які включені до переліку, затвердженого постановою № 867.
При застосуванні ставки ПДВ 7 % зберігається вимога, визначена постановою № 867 для застосування пільги з оподаткування: ставка 7 % застосовується при постачанні виробів медичного призначення для медичного використання та якщо вони мають відповідне маркування (позначка «*» в переліку).
Отже, тим бюджетним установам, які закуповують лікарські засоби та вироби медичного призначення, починаючи з 01.04.2014 р. доведеться витрачати більше коштів, аніж було заплановано кошторисом на ці потреби.
Далі перейдемо до розгляду інших податкових змін. І хоча вони є не такими глобальними, але про них теж необхідно знати бюджетним установам.
Екологічний податок
Збільшено ставки екологічного податку у середньому на 8 %. У зв’язку з такими змінами скореговані статті 243 — 248 ПКУ. Оновлені ставки екологічного податку застосовуються з 01.04.2014 р.
Звісно, ці зміни стосуються тільки тих бюджетних установ, які є платниками цього податку. Зокрема, це ті установи, які мають на балансі стаціонарні джерела забруднення атмосфери, та установи, які розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів. Детальніше про це ви можете дізнатися у матеріалі, опублікованому у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 17, с. 24 — 25.
Приємно зазначити, що у 2014 році, на відміну від попередніх років, платникам екоподатку не потрібно ламати голову над питанням про те, як заповнити в Податковій декларації екологічного податку суму екоподатку двома рядками. Це пов’язано з тим, що нові ставки екоподатку застосовуються з 01.04.2014 р., тобто з II кварталу 2014 року. Таким чином, у 2014 році Податкову декларацію екологічного податку за I квартал вам слід заповнювати на старими ставками, а за II квартал — вже за новими.
Ті установи, які з початку 2014 року не планують здійснювати викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщувати відходи, утворювати радіоактивні відходи протягом звітного року, повинні повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації екологічного податку відповідно до вимог ПКУ. Саме таку думку Міндоходів висловило у листі від 28.01.2014 р. № 2028/7/99-99-15-04-01-17.
Є ще одна новина для платників екологічного податку. Цього разу зміни стосуються екологічного податку за утилізацію транспортних засобів особами, які ввозять транспортні засоби та кузови до них на митну територію України. Цей збір був уведений з 01.09.2013 р. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» від 04.07.2013 р. № 422-VII. З огляду на те, що впровадження цього утилізаційного збору призвело переважно до негативних наслідків у різних сферах, Верховна Рада скасувала деякі положення зазначеного Закону щодо сплати податку за утилізацію.
Збір за використання води
За аналогією з екоподатком, ставки збору за спеціальне використання води збільшено приблизно на 8 %. Проіндексовані ставки спецводозбору наведені у ст. 325 ПКУ та застосовуються з 01.04.2014 р. Це означає, що за воду, використану у I кварталі, слід платити на старими ставками, а за ту, що будете споживати починаючи з II кварталу, — вже за новими.
Нагадаємо, що за загальним правилом бюджетні установи не є платниками збору за спеціальне використання води, якщо обсяги такої води були використані ними для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб (п. 323.2 ПКУ). Водночас водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів і використовують обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, сплачують збір на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання. Про це сказано у п. 326.13 ПКУ.
З огляду на це, звільнення від сплати спецводозбору для бюджетних установ зберігається тільки в разі, якщо вони використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб установи, без отримання доходу у грошовій, матеріальній формі. Такої думки дотримуються податкові органи, про що свідчать лист ДПАУ від 11.04.2011 р. № 10193/7/15-0817 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 16), лист ДПСУ від 01.08.2012 р. № 20819/7/15-2117. Крім того, позиція податківців з цього питання наведена в Узагальнюючій податковій консультації про застосування положень Податкового кодексу України в частині використання води юридичними особами, фізичними особами — підприємцями та платниками єдиного податку для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, затвердженій наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1180, а також у консультаціях фахівців ДПСУ (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 5, с. 15 — 19; № 16, с. 20, 21; № 28, с. 13). Із нюансами сплати спецводозбору можна ознайомитися в консультаціях: «Сплата збору за спеціальне використання води за наявності на балансі артезіанської свердловини» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 26), «Особливості розрахунку та сплати спецводозбору бюджетними установами» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 28), а також «Бюджетна установа здає приміщення в оренду: чи потрібно сплачувати спецводозбір» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 16).
Збір за користування радіочастотним ресурсом
Деякі бюджетні установи є платниками збору за користування радіочастотним ресурсом. Тому прийміть до уваги, що ставки цього збору збільшено у 2 рази. Такі ставки визначені у ст. 320 ПКУ та застосовуються з 01.04.2014 р.
Плата за користування надрами
На балансі деяких бюджетних установ знаходяться артезіанські свердловини. Для таких платників податків Закон № 1166 теж підготував певні зміни.
Так, з 01.04.2014 р. ставки плати за користування надрами змінено. При цьому для усіх груп надр ставки встановлено у п. 263.9 ПКУ у відсотках (до 01.04.2014 р. для підземних та поверхневих вод, грязей лікувальних — такі ставки були встановлені в абсолютних одиницях, а саме в гривнях за одиницю видобутих корисних копалин).
Кардинальні зміни у виплаті допомоги при народженні дитини і по догляду за дитиною до 3 років
Допомога при народженні дитини — тепер в єдиному розмірі. З 01.07.2014 р. допомога при народженні дитини призначатиметься та виплачуватиметься по-новому.
По-перше, із цієї дати розмір допомоги не буде, як зараз, прив’язано до прожиткового мінімуму. Допомога виплачуватиметься у фіксованому розмірі — у сумі 41280,00 грн. незалежно від того, яка числом дитина народилася в сім’ї. Отже, для батьків, у яких народиться перша дитина, розмір допомоги при народженні дитини збільшено з 30960 грн. до 41280 грн. А батьки, які очікують третього малюка, отримають вже значно меншу суму, ніж було раніше.
По-друге, змінено порядок виплати допомоги. Тепер при народженні дитини одноразово виплачуватиметься 10320,00 грн., а решта суми — протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860,00 грн.).
Допомоги по догляду за дитиною до 3 років не буде. Уніфікація підходів щодо виплати допомоги при народженні дитини передбачає об’єднання такої допомоги з допомогою по догляду за дитиною до 3 років шляхом скасування останньої. Так, законодавці повністю вилучили розд. IV «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» із Закону № 2811. Отже, з 01.07.2014 р. органи соцзахисту допомогу по догляду за дитиною до 3 років не призначатимуть.
Поки залишається відкритим питання: чи матимуть право на допомогу по догляду за дитиною особи, яким таку виплату було призначено до 30.06.2014 р.? За логікою — так, адже закони та інші законодавчі акти не мають зворотної дії у часі. Але як це буде на практиці — покаже час.
Отримувачі допомоги при народженні дитини — платники ЄСВ. З 01.07.2014 р. особи, які доглядають дитину до 3 років та отримують допомогу по догляду за нею та/або при народженні дитини, є платниками єдиного соцвнеску (оновлено п. 13 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). Отже, такі особи, як і раніше, будуть застрахованими. Відповідно період отримання зазначеної допомоги зараховується їм до страхового стажу.
Пільги на безоплатне користування житлом: умови надання переглянуто
З 01.04.2014 р. переглянуто порядок надання пільг на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, працівникам установ культури, бібліотек, музеїв, фахівцям із захисту рослин, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонерам із числа таких працівників.
Тепер пільги таким категоріям працівників і пенсіонерів надаватимуться за умови, якщо розмір їх середньомісячного сукупного доходу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (у 2014 році — 1710 грн.), у порядку, визначеному Кабміном. Відповідні зміни внесено до абз. 1 ч. 4 ст. 57 Закону про освіту, п. «і» ч. 1 ст. 77 Основ законодавства про охорону здоров’я, ч. 5 ст. 29 Закону про культуру, ч. 2 ст. 30 Закону про бібліотеки, ч. 2 ст. 28 Закону про музеї, ч. 4 ст. 20 Закону про захист рослин.
Нагадаємо: раніше такі пільги надавалися, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Зауважимо: зміни, внесені до Закону про музеї, не передбачають права на отримання зазначеної вище пільги пенсіонерами, які раніше працювали в музеях у цих населених пунктах і проживають у них. Але сподіваємося, що тут має місце банальна описка, і законодавці відновлять пільги на безоплатне користування житлом для пенсіонерів — колишніх працівників музеїв.
Обмеження в наданні пільг іншим особам
Окремим категоріям осіб соціальні пільги збережені. Але тепер обов’язкова умова для їх надання — розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на людину за попередні шість місяців не повинен перевищувати величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (у 2014 році — 1710 грн.). Ці зміни набрали чинності з 01.04.2014 р.
Далі в таблиці наведено інформацію щодо того, про яких осіб та пільги, що їм надаються, йдеться.
| Категорії осіб | Вид пільги | Підстава |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Слідчі прокуратури | — 50 % знижка при оплаті за житло, яке займає особа та члени її сім’ї, а також при оплаті комунальних послуг; | ч. 5 ст. 49 Закону про прокуратуру |
| 2. Прокурори та слідчі | Безоплатний проїзд усіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі) | абз. 1 ч. 3 ст. 49 Закону про прокуратуру |
| 3. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та члени їх сімей | Санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міноборони, інших військових формувань та правоохоронних органів | абз. 2 п. 3 ст. 11 Закону № 2011 |
| Примітка. Одночасно вилучена ч. 3 ст. 12 Закону № 2011, яка передбачала, що нормативно-правові акти органів держвлади та місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними. | ||
| 4. Військовослужбовці, а також звільнені з військової служби особи, які стали інвалідами під час проходження військової служби; члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні; батьки та члени сімей військовослужбовців, які загинули або пропали безвісти під час проходження військової служби | 50 % знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) у жилих будинках усіх форм власності | абз. 2 п. 5 ст. 12 Закону № 2011 |
| 5. Військовослужбовці | Безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом до місця проведення відпустки | абз. 6 п.п. 1 п. 1 ст.14 Закону № 2011 |
| 6. Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) | Безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом до місця проведення відпустки військовослужбовцем у межах України | абз. 6 п. 3 ст.14 Закону № 2011 |
| 7. Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (далі — Держслужба спецзв’язку) та члени їх сімей | Безоплатний проїзд у відпустку, а також безоплатний проїзд і перевезення багажу при переїзді на нове місце служби | абз. 2 ч. 5 ст. 21 Закону № 3475 |
| 8. Особи рядового і начальницького складу Держслужби спецзв’язку та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні; батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу Держслужби спецзв’язку, які загинули, пропали безвісти або стали інвалідами при проходженні служби | 50 % знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) в жилих будинках незалежно від форм власності | абз. 2 ч. 11 ст. 21 Закону № 3475 |
| 9. Особи рядового і начальницького складу Держслужби спецзв’язку та члени їх сімей | Санаторно-курортне лікування та організований відпочинок у закладах Держслужби спецзв’язку, а також у санаторно-курортних закладах СБУ, Міноборони, МВС та МОЗ за рахунок бюджетних коштів | абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону № 3475 |
| 10. Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту | Санаторно-курортне лікування | абз. 2 ч. 4 ст. 117 Кодексу цивільного захисту |
| 11. Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні | 50 % знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності | ч. 2 ст. 120 Кодексу цивільного захисту |
| 12. Працівники міліції та члени їх сімей (у тому числі працівники міліції, звільнені зі служби за віком, хворобою або вислугою років) | 50 % знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, паливо | ч. 7 ст. 22 Закону про міліцію |
Про 10 окладів при виході на пенсію доведеться забути
Раніше за наявності певного стажу роботи вихід на пенсію (у відставку) окремих категорій працівників (держслужбовці, посадові особи органу місцевого самоврядування тощо) супроводжувався приємним «презентом» — виплатою їм одноразової допомоги в розмірі 10 посадових окладів.
Але з 01.04.2014 р. таку виплату скасовано (саме скасовано, а не припинено її виплату) щодо таких категорій осіб:
— державні службовці (вилучена ч. 13 ст. 37 Закону про держслужбу);
— посадові особи органу місцевого самоврядування (вилучена ч. 11 ст. 21 Закону № 2493);
— працівники дипломатичної служби (вилучена ч. 5 ст. 40 Закону № 2728).
Крім того, з 01.04.2014 р. не виплачуватиметься:
— вихідна допомога в розмірі 10 місячних зарплат за останньою посадою суддям, які пішли у відставку (вилучена ч. 1 ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453);
— грошова допомога в розмірі місячного заробітку, виходячи з якого розрахована пенсія, за кожен повний рік роботи прокурорам та слідчим у разі їх виходу на пенсію за вислугою років або по інвалідності (вилучена ч. 16 ст. 501 Закону про прокуратуру).
У зв’язку з цим виникає запитання: що робити, якщо кошти на виплату допомоги були заплановані в кошторисі установи? Вважаємо, що в такому разі її керівництву потрібно звернутися до вищої за рівнем організації з проханням переглянути потребу установи на виплату заробітної плати з урахуванням нових вимог.
Що стосується виплати органами ПФУ працівникам освіти, культури, охорони здоров’я при виході на пенсію за вислугу років 10 призначених місячних пенсій (п. 71 Прикінцевих положень Закону № 1058), то в цьому питанні поки без змін.
Прощавай, винагородо за сумлінну працю!
Нагадаємо: з 01.03.2014 р. на підставі постанови № 65 було припинено виплату держслужбовцям винагороди за сумлінну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків (далі — винагорода).
Але законодавцям цього здалося замало. Так, Законом, що коментується, норму ч.1 ст. 34 Закону про держслужбу про можливість виплати винагороди вилучено взагалі. Це означає, що з 01.04.2014 р. для держслужбовців така виплата канула в Лету.
А що стосовно посадових осіб органів місцевого самоврядування? Чи мають вони право на винагороду, адже для них таку виплату ніхто не скасовував, і на сьогодні залишається чинною постанова № 212, яка регламентує порядок виплати винагороди? На нашу думку, посадові особи органу місцевого самоврядування також не мають права на винагороду. Обґрунтуємо.
По-перше, умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для держслужбовців відповідних категорій та посад (ст. 21 Закону № 2493).
По-друге, дія Закону про держслужбу поширюється на органи та посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону № 280/97, Закону № 2493 та іншим законам України, які регулюють діяльність місцевого самоврядування (п. 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2493).
По-третє, п. 4 розд. ІV «Прикінцеві положення» Закону, що коментується, Кабміну доручено протягом 3 місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону. Отже, не виключено, що незабаром постанова № 212 втратить чинність.
Усе це дає підставу стверджувати: посадові особи органів місцевого самоврядування також не мають права на грошову винагороду.
Зміни у виплаті пенсій
З 01.04.2014 р. пенсії не перераховують. До стабілізації економічної ситуації припинено дію ч. 2 ст. 42 Закону № 1058. Цією нормою було передбачено щорічний перерахунок пенсій, якщо за минулий рік збільшилася середня зарплата, з якої сплачено страхові внески.
Розмір окремих пенсій зменшили. З 01.05.2014 р. пенсію призначатимуть у розмірі 70 % суми місячної зарплати (грошового забезпечення, грошового утримання), з якої сплачено єдиний соцвнесок (раніше виплата становила 80 % місячного заробітку), таким категоріям працівників, як:
— прокурори та слідчі прокуратури;
— військовослужбовці;
— держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування;
— народні депутати;
— судді.
Про перерахунок призначених раніше пенсійних виплат не йдеться.
ПДФО з великих пенсій. З 01.07.2014 р. суми пенсій (разом з їх індексацією) або щомісячного довічного грошового утримання, розмір яких перевищує 10000 грн., у сумі такого перевищення обкладатиметься ПДФО. Відповідні зміни внесено до п. 164.2 ПКУ.
Відповідно ПФУ включено до переліку податкових агентів (оновлено п. 168.3 ПКУ).
Соцвиплати для жителів Криму
Громадяни, які проживають на території АР Крим та м. Севастополя, отримуватимуть виплати та послуги з усіх видів загальнообов’язкового державного соцстрахування за рахунок сум єдиного соцвнеску, сплачених платниками на цих територіях. Якщо зібраних коштів буде недостатньо, різницю повинні покрити бюджети АР Крим та м. Севастополя.
Що стосується громадян України, які проживають на зазначених територіях та не отримали громадянства Російської Федерації і не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, то вони матимуть право на отримання пенсійних виплат у порядку, визначеному Кабміном.
Розрахуватися зі звільненими працівниками потрібно до 31.12.2014 р.
Законом, що коментується, приписано скоротити чисельність працівників силових відомств — прокуратури, СБУ, МВС та Управління держохорони. Зверніть увагу: скорочення чисельності та розрахунки із звільненими працівниками слід провести до 31.12.2014 р. (ч. 3 розд. ІV «Прикінцеві положення» Закону, що коментується).
Нормативні документи
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 1166 — Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII.
Кодекс цивільного захисту — Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI.
Закон № 2811 — Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Закон № 1058 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Закон про освіту — Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.
Основи законодавства про охорону здоров’я — Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 р. № 2801-XII.
Закон про культуру — Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI.
Закон про бібліотеки — Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР.
Закон про музеї — Закон України «Про музеї і музейну справу» від 29.06.95 р. № 249/95-ВР.
Закон про захист рослин — Закон України «Про захист рослин» від 14.10.98 р. № 180-XIV.
Закон про прокуратуру — Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII.
Закон № 2011 — Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII.
Закон № 3475 — Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» від 23.02.2006 р. № 3475-IV.
Закон про міліцію — Закон України «Про міліцію» від 20.12.90 р. № 565-XII.
Закон про держслужбу — Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Закон № 2493 — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-ІІІ.
Закон № 2728 — Закон України «Про дипломатичну службу» від 20.09.2001 р. № 2728-III.
Закон № 1058 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Закон № 280/97 — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
Постанова № 65 — постанова КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65.
Постанова № 212 — постанова КМУ «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків» від 24.02.2003 р. № 212.
Постанова № 65 — постанова КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65.
Постанова № 867 — постанова КМУ «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість» від 08.08.2011 р. № 867.
