Міністерство фінансів України
Щодо питань бухгалтерського обліку
Лист від 19.03.2014 р. № 31-08420-07-25/5714
Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України розглянув лист Видавничого будинку «Фактор» <...> та повідомляє.
Щодо нарахування зносу
Склад рахунків і субрахунків, які застосовуються бюджетними установами, визначено Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26 червня 2013 р. № 611 (далі — План рахунків).
Відповідно до Порядку його застосування, наведеного у додатку 1 до Плану рахунків (далі — Порядок застосування), матеріали, одержані зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів для науково-дослідних робіт, які використовуються неодноразово або тривалий час, а також матеріали, що є об’єктами наукових досліджень, обліковуються на субрахунку 118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей» рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи».
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво визначені Положенням з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ (далі — Положення), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26 червня 2013 р. № 611.
Пунктом 8.7 Положення визначено, що знос експонатів зоопарків, виставок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, інвентарної тари, сценічно-постановочних засобів (декорацій, меблів і реквізитів, бутафорії, театральних та національних костюмів, головних уборів, білизни, взуття, перук тощо), матеріалів довготривалого використання для наукових цілей нараховується у першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості — у місяці його ліквідації (списання з балансу).
Щодо обліку багаторічних насаджень
Відповідно до пункту 2.1 Положення багаторічні насадження включені до складу основних засобів.
Згідно з пунктом 1.2 Положення основні засоби — матеріальні активи, які утримуються установою для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг, для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи, або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.
Пунктом 3.1 Положення передбачено, що придбані (створені) об’єкти основних засобів зараховуються на баланс установи за первісною вартістю, яка визначається згідно з пунктом 3.2 цього Положення.
Пунктом 3.6 Положення передбачено, що капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться в склад необоротних активів щорічно у сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.
Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух багаторічних насаджень застосовується субрахунок 108 «Багаторічні насадження» рахунка 10 «Основні засоби» Плану рахунків. Згідно з Порядком застосування до багаторічних насаджень слід відносити штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку; плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева та кущі), озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків, живі огорожі, снігозахисні та полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків і берегів річок, яро-балочні насадження тощо; штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ та навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження.
Витрати за незакінченими і закінченими об’єктами капітального будівництва, реконструкції, модернізації основних засобів, не зданими в експлуатацію, обліковуються на субрахунку 141 «Капітальні видатки за невведеними в експлуатацію основними засобами» рахунка 14 «Незавершене капітальне будівництво».
Відповідно до пункту 1.10 Положення для організації обліку та забезпечення контролю об’єктам обліку присвоюється індивідуальний інвентарний номер (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначення).
Для ведення аналітичного обліку багаторічних насаджень бюджетними установами застосовується типова форма з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, № ОЗ-8 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)», затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02 грудня 1997 р. № 125/70.
Щодо обліку продукції підсобних господарств
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси визначені Положенням з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2013 р. № 947 (далі — Положення № 947).
Відповідно до пункту 7 Положення № 947 продукція підсобних (навчальних) сільських господарств обліковується протягом року за плановою собівартістю. На підставі річних калькуляцій планова собівартість продукції коригується в кінці року до фактичної (виробничої) собівартості.
Облік та узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції здійснюється із застосуванням субрахунку 251 «Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств» Плану рахунків згідно з вимогами Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, наведеної у додатку 2 до Плану рахунків.
Для ведення аналітичного обліку запасів установи застосовують типові форми обліку та списання запасів бюджетних установ, затверджені наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 р. № 130.
Поряд з цими формами бюджетні установи можуть застосовувати форми, встановлені наказом Міністерства статистики України від 21 червня 1996 р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».
Крім того, перелік форм, які використовуються винятково конкретною організацією, може бути затверджений додатком до наказу про облікову політику установи.
Одночасно зазначаємо, що відповідно до пункту 3 Плану рахунків міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у разі потреби мають право розробляти методичні рекомендації стосовно порядку застосування положень з бухгалтерського обліку в установах, які їм підпорядковані, з урахуванням специфіки їх діяльності.
Заступник директора Департаменту податкової,
митної політики та методології бухгалтерського обліку
С. Дусяк
Коментар редакції
Мінфін роз’яснює особливості обліку деяких об’єктів
1. Перше питання, яке розглядає Мінфін у листі, що коментується, стосується нарахування зносу на обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою.
Це питання виникло у зв’язку з тим, що раніше такі товарно-матеріальні цінності знаходились у переліку об’єктів, на які знос не нараховується. Тепер же у п. 8.3 Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (далі — Положення № 611) перелічених товарно-матеріальних цінностей серед переліку об’єктів, на які знос не нараховується, немає.
З цього приводу Мінфін пояснив, що експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою, належать до матеріалів довготривалого використання для наукових цілей і обліковуються на субрахунку 118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей».
Порядок зносу таких об’єктів регламентований п. 8.7 Положення № 611. Так, знос матеріалів довготривалого використання для наукових цілей нараховується у першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 % його первісної вартості та решта 50 % первісної вартості — у місяці його ліквідації (списання з балансу).
2. Друге питання стосується обліку багаторічних насаджень, які відносяться до складу основних засобів.
Зазначимо, що зелені насадження, придбані установою, можуть обліковуватися в складі основних засобів, МНМА або запасів. Порядок віднесення таких об’єктів обліку до однієї з цих груп активів залежить від їх вартості та строку корисного використання.
Отже, до складу основних засобів установи зараховують багаторічні насадження, строк корисного використання яких перевищує один рік, а вартість перевищує 2500 грн. (без урахування ПДВ).
З урахуванням цього установи обліковують багаторічні насадження у складі основних засобів у такому порядку:
— на баланс багаторічні насадження зараховують за первісною вартістю;
— для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух багаторічних насаджень застосовують субрахунок 108 «Багаторічні насадження»;
— витрати по невведеним в експлуатацію багаторічним насадженням установи обліковують на субрахунку 141 «Капітальні видатки за невведеними в експлуатацію основними засобами». Вважаємо, що до таких витрат можна віднести придбання садженців, закладання та вирощування зелених насаджень;
— для організації обліку та забезпечення контролю багаторічним насадженням присвоюється індивідуальний інвентарний номер;
— для аналітичного обліку багаторічних насаджень установи застосовують Інвентарну картку обліку основних засобів в бюджетних установах» (для тварин і багаторічних насаджень) типової форми № ОЗ-8 (бюджет).
Додамо, що питанню обліку багаторічних насаджень на сторінках нашої газети ми постійно приділяємо увагу. Радимо звернутися до таких матеріалів: «Облік зелених насаджень» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 36), «Особливості обліку зелених насаджень» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 23), «Інвентарні номери на деревах: дивина чи норма» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 7).
3. Деякі бюджетні установи мають на балансі підсобні господарства, які вирощують сільськогосподарську продукцію чи худобу.
Бухгалтерський облік продукції підсобних господарств має певні особливості, хоча і відображається на підставі вимог Положення бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2013 № 947, та Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.
У листі, що коментується, Мінфін нагадав, що протягом року продукцію підсобних (навчальних) сільських господарств обліковують на субрахунку 251 «Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств». Протягом року така продукція обліковується за плановою собівартістю. На підставі річних калькуляцій планова собівартість продукції коригується наприкінці року до фактичної (виробничої) собівартості.
Звісно, для того щоб правильно відобразити вартість такої продукції в обліку, перш за все установам необхідно скласти економічно обґрунтовану калькуляцію.
З цього приводу зазначимо: основним документом, що регламентує порядок планування, обліку та калькуляції собівартості продукції підсобних (навчальних) господарств, є Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. № 132. Отже, установам, які мають підсобні господарства, доцільно керуватись саме цим документом при складанні калькуляції.
Також Мінфін зазначив, що для аналітичного обліку продукції підсобних господарств установи можуть використовувати такі документи:
— типові форми обліку та списання запасів бюджетних установ, затверджені наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130;
— типові форми первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів, затверджені наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193.
До того ж установи можуть використовувати самостійно розроблені форми документів з урахуванням специфіки їх діяльності. Перелік таких форм доцільно затвердити у додатку до наказу про облікову політику установи. Установам також дозволено керуватися профільними положеннями (методичними рекомендаціями) стосовно порядку застосування положень з бухгалтерського обліку. Такі документи затверджують відповідні міністерства, інші центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфіки діяльності підпорядкованих установ.
Тим, кому цікаво більше дізнатися про діяльність підсобних господарств, які є структурними підрозділами бюджетних установ, радимо прочитати консультацію «Підсобне господарство бюджетної установи» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 25).
Дарина ДАВИДЕНКО, економіст-аналітик
