Набрав чинності Закон, яким скасовано пільги з ПДВ та податку на прибуток, запроваджено військовий збір
3 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.
Цим Законом, зокрема:
— запроваджено електронне адміністрування ПДВ (з 01.01.2015 р.);
— введено обов’язкову реєстрацію всіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (з 01.01.2015 р.);
— збільшено «поріг» обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 300 тис. грн. до 1 млн грн. (з 01.01.2015 р.);
— збільшено ставки плати за користування надрами для природного газу, який реалізується не для потреб населення.
Також до 1 січня 2015 року справляється новий загальнодержавний збір — військовий збір. Розмір збору — 1,5 % від доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну й недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.
Крім того, Уряду надано право встановлювати пропорції розподілу ЄСВ між фондами соціального страхування та закріпити законодавчо норму щодо затвердження бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Текст цього Закону і коментар до найважливіших для бюджетників його положень буде опубліковано в наступному номері нашої газети.
Зустрічаємо новий Закон про вищу освіту
Подія, про яку так довго говорили та яку очікували, відбулася! Прийнято новий Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII, який регулюватиме відносини у сфері вищої освіти.
Головними новелами нового Закону порівняно з його попередником є таке:
1) установлення нових рівнів і ступенів освіти. Зокрема, ліквідовано освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста;
2) заснування Національного агентства з якості вищої освіти й незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;
3) визначення основних умов та порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ст. 45 Закону);
4) установлення нового порядку набуття вищим навчальним закладом статусу національного;
5) до підстав для відрахування студента з вищого навчального закладу додано такі: завершення навчання за відповідною освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою, переведення до іншого навчального закладу (ст. 46 Закону);
6) визначення розміру мінімальної академічної та соціальної стипендій. Для здобувачів освітніх ступенів вищої освіти він не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну людину на місяць. Для здобувачів ступеня молодшого бакалавра розмір мінімальної стипендії не може бути меншим, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну людину на місяць (п. 6 ст. 62 Закону);
7) установлено, що робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу), а максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік (ст. 56 Закону);
8) визначено, що науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам вищих навчальних закладів установлюють доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 і 20 % посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника — 25 % посадового окладу, професора — 33 % посадового окладу. Вищий навчальний заклад може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень (ст. 59 Закону). Підкреслимо, що це максимальні розміри доплат, які буде встановлено тільки у 2018 році.
Зверніть увагу, що до приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці та стипендіального забезпечення у відповідність до вимог цього Закону умови оплати праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються (п.п. 12 п. 2 розд. XV Закону):
— для університетів, академій, інститутів — на рівні вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації;
9) встановлено, що вищий навчальний заклад має право змінювати плату за навчання в порядку, передбаченому договором, не частіше ніж один раз на рік і не більше ніж на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
— для коледжів (уключаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) — на рівні вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації;
