Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо списання бюджетними установами комп’ютерної техніки

Державна фінансова інспекція України
Бюджетна бухгалтерія Серпень, 2014/№ 30
Друк
Лист від 10.06.2014 р. № 25-14/677 (витяг)

<…>

На виконання доручення Міністра фінансів України за дорученням Секретаріату Кабінету Міністрів України <…> Державна фінансова інспекція України розглянула звернення <…> щодо списання бюджетними установами комп’ютерної техніки й висловлює свою позицію з порушених питань.

1. Питання списання бюджетними установами зношеної техніки регулюється, серед іншого, такими нормативно-правовими актами: законами України «Про управління об’єктами державної власності», «Про відходи», «Про металобрухт», Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі — Порядок № 1314), наказом Головного управління Державного казначейства України і Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. № 125/70 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання» <…>; про відходи, що містять дорогоцінні метали, — також постановою Уряду від 15.03.99 р. № 383 «Питання переробки брухту та відходів, що містять дорогоцінні метали», Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженою наказом Мінфіну від 06.04.98 р. № 84 (у редакції наказу Мінфіну від 28.11.2012 р. № 1230) <…> (далі — Інструкція № 1230).

Відповідно до абз. 1 п. 4 Порядку № 1314 списанню підлягає майно, яке не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам або організаціям і щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільно), якщо таке майно моральне або фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб’єктом господарювання, зокрема у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням, або пошкоджене в результаті аварії чи стихійного лиха і відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача. Згідно з абз. 3 п. 4 Порядку № 1314 морально застаріла комп’ютерна техніка, придатна для подальшого використання, може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим її закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями.

Пунктом 9 Порядку № 1314 визначено, що для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновлювального ремонту чи неможливості його використання в інший спосіб, а також для оформлення документів на списання майна створюється комісія зі списання майна, до компетенції якої згідно з п. 13 Порядку № 1314 віднесено в тому числі встановлення конкретних причин списання майна, можливостей використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об’єкта, що підлягає списанню; здійснення контролю за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначення їх кількості, ваги та контроль за здаванням на склад і оприбутковуванням на відповідних балансових рахунках. При цьому відповідно до абз. 2 п. 7.10 Інструкції № 1230 вміст дорогоцінних металів у брухті та відходах може визначатися за паспортами, формулярами, етикетками чи іншими документами.

Згідно з п. 14 Порядку № 1314 за результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються: акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, акти технічного стану майна, що пропонується до списання, акти на списання майна, інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності)). Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником суб’єкта господарювання.

2. Щодо можливості ліквідувати комп’ютери власними силами. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відходи» відходи є об’єктом права власності. Пунктами «д» і «е» ст. 17 3акону України «Про відходи» встановлено обов’язок забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки, здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передання їх іншим споживачам або підприємствам, установам і організаціям, які займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів.

Згідно з п. 7.5 Інструкції № 1230 забороняється знищувати, викидати, здавати у брухт кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали, без попереднього вилучення з них електрорадіоелементів, деталей, вузлів, блоків тощо із вмістом дорогоцінних металів з одночасним їх оприбуткуванням відповідно до законодавства України. Згідно з п. 7.7 Інструкції № 1230 підприємствам, установам та організаціям, що утримуються за рахунок державного бюджету, забороняються безоплатне передавання техніки, апаратури, приладів та інших виробів, які містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння і підлягають списанню, а також реалізація їх за цінами нижче вартості дорогоцінних металів (з урахуванням вартості переробки), що містяться в них. Відповідно до п. 7.9 Інструкції № 1230 за наявності централізованих пунктів збирання і демонтажу техніки, апаратури, приладів та інших виробів вони передаються до цих пунктів без демонтажу цілим комплектом.

3. Щодо підприємств, які займаються утиліза­цією комп’ютерної техніки. Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про металобрухт» металобрухт — непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність унаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів та їх сплавів. Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону операції з металобрухтом (заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів) здійснюються тільки спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» збирання, облік і здавання відходів та брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які утворюються в процесі виробництва, здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форм власності в порядку, визначеному законодавством України. Збирання і первинна обробка відходів та брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння здійснюються суб’єктами господарювання на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, власник металобрухту самостійно обирає підприємство для передання йому на утилізацію списаної комп’ютерної техніки з числа тих, що мають відповідні ліцензії на провадження таких видів діяльності.

Водночас інформуємо, що згідно зі ст. 22 Закону України «Про відходи», абз. 2 п. 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 452/2011, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері поводження з відходами є Мін­природи.

4. Щодо документів, які підтверджують факт утилізації. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами повинні здійснюватися у письмовій формі. Згідно з п. 7.12 Інструкції № 12З0 брухт і відходи із вмістом дорогоцінних металів передаються на переробні підприємства на підставі договорів купівлі-продажу (реалізації) або на умовах давальницької сировини для виконання послуги переробки, укладених у письмовій формі.

Отже, передання комп’ютерної техніки на утилізацію підтверджується договором, укладеним із суб’єктом господарської діяльності, який має відповідну ліцензію, і документами, що свідчать про виконання договору.

 

Голова Н. Гордієнко

Коментар редакції

Як списати комп’ютерну техніку: думка Держфінінспекції

На перший погляд, списання застарілої комп’ютерної техніки — не така вже й складна справа. Але якщо трохи глибше зануритись у це питання, то виявиться, що при списанні таких необоротних активів випливають деякі нюанси, про які пересічний бухгалтер бюджетної установи не завжди знає.

З цією метою у листі, що коментується, Держфінінспекція роз’яснила основні моменти, що стосуються порядку списання бюджетними установами комп’ютерної техніки. Розглянемо їх детальніше.

1. Механізм списання об’єктів державної власності, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, визначений Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі — Порядок № 1314).

Як правило, повноваження з визначення непридатності матеріальних цінностей та встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації надаються щорічній інвентаризаційній комісії. Склад та повноваження комісії зі списання визначені пп. 9 — 13 Порядку № 1314.

Також у листі, що коментується, перелічено документи, які повинна оформити комісія при списанні. Так, за результатами роботи комісія складає протокол, де зазначає необхідність списання застарілої комп’ютерної техніки, обґрунтовує недоцільність здійснення видатків на модернізацію та доукомплектування (дообладнання) такої техніки, а також процедуру її ліквідації. Протокол засідання комісії підписують всі її члени та додають до нього такі документи:

1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;

2) акт технічного стану майна, що пропонується до списання.

В акті технічного стану майна вказують рік виготовлення (будівництва), дату введення в експлуатацію, обсяг проведених робіт з модернізації, модифікації, дообладнання та реконструкції, стан основних частин, деталей та вузлів, конструктивних елементів. Така детальна інформація про стан комп’ютерної техніки міститься в інвентарній картці обліку основних засобів в бюджетних установах за типовою формою № ОЗ-6 (бюджет);

3) акт на списання основних засобів типової форми № ОЗ-3 (бюджет);

4) інші документи.

Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти технічного стану та на списання майна затверджує керівник суб’єкта господарювання (п. 14 Порядку № 1314).

Що стосується комунального майна, то акти про списання майна з балансів таких бюджетних установ можуть бути затверджені залежно від вартості такого майна:

— безпосередньо керівником бюджетної установи;

— посадовою особою, уповноваженою прий­мати рішення щодо управління об’єктами державної (комунальної) власності.

2. Чи може бюджетна установа самостійно ліквідувати комп’ютерну техніку? Відповідь саме на це запитання Держфінінспекція навела у п. 2 листа, що коментується.

Звісно, комп’ютер — не голка, тому у стозі сіна загубити його досить складно. З огляду на це, просто викинути таку застарілу техніку на смітник бюджетна установа не може.

Тому якщо комп’ютерну техніку визнано непридатною для подальшого використання, ремонту або відновлення, комісії необхідно вилучити з неї всі придатні вузли, деталі, матеріали та агрегати, а також ті, що містять дорогоцінні метали і каміння. При цьому під контролем комісії зі списання слід визначити кількість та вагу таких матеріальних цінностей, здати їх на склад і оприбуткувати на відповідні балансові рахунки. Ця вимога зафіксована в п.п. 6 п. 13 Порядку № 1314.

Увага! Знищення, здавання в брухт техніки з кольорових і чорних металів, що містить дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та оприбуткування придатних для подальшого використання деталей, забороняються (п. 26 Порядку № 1314).

Про те, як поводитися з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, виробами з них та матеріалами, які їх містять, визначено Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затвердженою наказом Мінфіну від 06.04.98 р. № 84 (далі — Інструкція № 84). Зокрема, особливостям обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у складі основних засобів (у тому числі у складі побутових приладів та комп’ютерної техніки) присвячено розд. ХІ цієї Інструкції.

Дані про вміст дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в основних засобах наводяться у технічній документації (паспортах, формулярах, керівництві з експлуатації, довідниках тощо).
У разі ж відсутності такої інформації (засоби іноземного виробництва, застаріле обладнання вітчизняного виробництва тощо) вміст дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визначають за інформацією розробників, виробників або комісією установи на підставі аналогів та розрахунків (п. 11.3 Інструкції № 84).

В окремих випадках, коли комісія визначити вміст дорогоцінних металів не має змоги через відсутність даних про наявність дорогоцінних металів або аналогів, вміст таких матеріалів у основ­них засобах слід визначати після списання та переробки (п. 11.4 Інструкції № 84).

У цьому разі таку техніку установи можуть передавати до централізованих пунктів збирання і демонтажу без демонтажу цілим комплектом. Саме на цей важливий момент Держфінінспекція звернула увагу у листі, що коментується.

При цьому установи, котрі не мають власної виробничої бази для демонтажу техніки, повинні передавати списану техніку суб’єктам господарювання, які отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності зі збирання, первинної обробки брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів, з обов’язковим оформленням документа про вміст дорогоцінних металів у переданій техніці. Результати демонтажу обладнання та устаткування і вміст дорогоцінних металів у брухті та відходах повинні бути оформлені відповідними актами комісії установи, якій належать такі відходи. На це вказує п. 7.10 Інструкції № 84.

3. Варто зазначити, що кошти за здані дорогоцінні метали та металобрухт спеціалізовані підприємства перераховують на спеціальний реєстраційний рахунок бюджетної установи.
У разі якщо надходження від здавання дорогоцінних металів та металобрухту не заплановані у кошторисі бюджетної установи, то обов’язково вносяться зміни до кошторису за спеціальним фондом.

Нагадаємо, що відповідно до п. 54 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 07.08.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) до доходів загального фонду Державного бюджету України належать:

80 % коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного бюджету, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння;

50 % коштів, отриманих за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Таким чином, частина коштів, отриманих від здавання брухту і відходів золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінного каміння та срібла, підлягають перерахуванню до державного бюджету в зазначеному вище розмірі, а решта коштів залишається у розпорядженні установи та спрямовується на цілі, передбачені БКУ.

Що стосується коштів, які установи отримують від реалізації металобрухту чорних, кольорових металів або їх сплавів, то вони залишаються в їх розпорядженні в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 13 БКУ надходження за здані у вигляді лому та відходів чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, які відповідно до чинного законодавства залишаються у розпорядженні бюджетних установ, належать до підгрупи 4 першої групи власних надходжень бюджетних установ (надходження бюджетних установ від реалізації майна) та зараховуються до доходів спеціального фонду.

Такі кошти можуть використовуватися на:

— ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на прий­мальні пункти;

— господарські потреби бюджетних установ, вклю­чаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв.

Розглянемо на умовному прикладі порядок відображення процедури списання комп’ютерної техніки в бухгалтерському обліку.

 

Приклад. Комісією бюджетної установи було прийнято рішення про списання з балансу комп’ютера у зв’язку з його непридатністю для подальшого використання. Первісна вартість комп’ютера становить 5200 грн., сума нарахованого зносу — 5200 грн. (100 % первісної вартості). За даними технічного паспорта в комп’ютері містяться дорогоцінні метали — срібло в кількості 3 г, яке було вилучене, оприбутковане і в подальшому реалізоване спеціалізованому підприємству за ціною 8 грн./г.

Відповідно до п. 54 ч. 2 ст. 29 БКУ 50 % коштів, отриманих установою за здане срібло, перераховано до державного бюджету.

Крім того, з комп’ютера було вилучено деталі, які не містять у своєму складі дорогоцінних металів та можуть бути використані для ремонту комп’ютерної техніки. За оцінкою комісії вартість цих деталей складає 120 грн.

 

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Списано комп’ютер на підставі акта про списання:

— на суму первісної вартості

401

104

5200

— на суму зносу

131

401

5200

2

Оприбутковано деталі та запасні частини, які містять срібло та підлягають здаванню спеціалізованому підприємству

239

364*

24

3

Передано на підставі накладної деталі та запасні частини, які містять срібло, спеціалізованому підприємству

364

239

24

4

Кошти від здавання срібла надійшли на спеціальний рахунок установи:

— у частині, яка належить до власних надходжень

323

711

12

— у частині, що належить перерахуванню до бюджету

323

642

12

5

Перераховано в дохід бюджету частину коштів, отриманих від здавання срібла

642

323

12

6

Оприбутковано запасні частини та деталі, придатні для подальшого використання (на підставі Довідки
про надходження в натуральній формі)

323

711

120

364

323

120

238

364

120

7

Використано запасні частини на ремонт комп’ютерної техніки (згідно з Актом про списання)

811

238

120

* Вважаємо використання субрахунку 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» при оприбуткуванні запасних частин та деталей для подальшої реалізації недоцільним, оскільки в установи в такому разі виникають не доходи, а зобов’язання щодо передачі таких деталей та запчастин спеціалізованому підприємству. Виникнення доходів відбувається під час надходження грошових коштів на спеціальний реєстраційний рахунок установи.

 

Важливо! При оприбуткуванні запасних частини та деталей списаного комп’ютера, придатних для подальшого використання, бюджетна установа повинна не пізніше останнього робочого дня місяця скласти та подати до органів Держказначейства Довідку про надходження у натуральній формі.

Приклад заповнення такої Довідки наведено в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 24, с. 36.

Натомість при надходженні запасних частин та деталей, які містять дорогоцінні метали та підлягають здаванню спеціалізованому підприємству, на нашу думку, подавати Довідку про надходження у натуральній формі до органів Держказначейства не потрібно, оскільки в подальшому передбачається реалізація цих матеріальних цінностей.

Отже, за результатами здійснення процедури списання комп’ютера бюджетній установі необхідно подати до органів Держказначейства Довідку про надходження у натуральній формі лише на суму оприбуткованих запасних частин та деталей, придатних для подальшого використання установою.

4. Для утилізації комп’ютерної техніки установа повинна звернутися до спеціалізованого підприємства. Як зазначено у листі, що коментується, вибір такого підприємства установа здійснює самостійно. Головне — таке підприємство повинно мати ліцензію на здійснення операцій з металобрухтом.

Факт передачі комп’ютерної техніки на утилізацію повинен бути підтверджений відповідним договором. Звісно, за надані послуги з утилізації такої техніки бюджетній установі необхідно оплатити певну суму коштів за надані послуги. Оплата таких послуг здійснюється за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Оскільки дотримання порядку списання необоротних активів постійно перебуває під пильною увагою контролюючих органів, пропонуємо уважно ознайомитися з думкою Держфінінспекції.

 

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць