Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Державна казначейська служба відповідає на актуальні запитання: огляд листів

Матвєєва Вікторія
Бюджетна бухгалтерія Серпень, 2014/№ 30
Друк
Пропонуємо вашій увазі чергову добірку листів Державної казначейської служби України. У цьому матеріалі представлені роз’яснення щодо порядку застосування КЕКВ, а також реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Казначейства.

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Порядок № 228 — Порядок складання, розгляду, затвердження
та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Порядок № 44 — Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою КМУ від 15.01.2004 р. № 44.

Порядок № 845 — Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845.

Порядок № 175 — Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затверджений постановою
КМУ від 20.03.2013 р. № 175.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Порядок № 309 — Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.

Порядок № 1407 — Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.

Порядок № 1691 — Порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затверджений наказом Мінфіну від 22.12.2011 р. № 1691.

Порядок № 938 — Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.

Порядок № 758 — Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758.

 

№ з/п

Відповідь Держказначейської служби

Коментар редакції

1

2

3

1

Яким чином здійснюється казначейське обслуговування відокремлених структурних підрозділів розпорядників бюджетних коштів, які не є юридичними особами?

Лист від 27.02.2014 р. № 9-10/20-4687

У зв’язку із втратою чинності наказами Держказначейства «Про затвердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів» від 05.02.2008 р. № 40 та «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України» від 02.12.2002 р. № 221

Державна казначейська служба України повідомляє про втрату чинності свого листа від 26.12.2008 р. № 07-06/888-22297. У цьому листі було надано роз’яснення щодо включення відокремлених структурних підрозділів розпорядників бюджетних коштів до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і використання коду розпорядника (одержувача) бюджетних коштів з Єдиного реєстру при відкритті рахунків в органах Державного казначейства України.

При цьому Держказначейська служба повідомила, що казначейське обслуговування відокремлених структурних підрозділів розпорядників бюджетних коштів, які не є юридичними особами та яким в органах Держказначейської служби відкриваються лише спеціальні реєстраційні рахунки для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів за рахунок власних надходжень бюджетних установ, здійснюється у загальновстановленому порядку

Оскільки документи, зазначені в листі, втратили чинність, казначейське обслуговування відокремлених структурних підрозділів розпорядників бюджетних коштів, які не є юридичними особами, здійснюється на підставі таких документів:
реєстрація в Єдиному реєстрі розпорядників
та одержувачів бюджетних коштів
 — на підставі вимог Порядку № 1691.

Нагадаємо, що дія цього Порядку поширюється на розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, відокремлені структурні підрозділи розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів), до яких застосовуються вимоги бюджетного законодавства, визначені для розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів).

Так, відокремлені структурні підрозділи розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) подають до органів Казначейства реєстраційні картки, засвідчені розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів), до складу яких вони входять;
відкриття спеціальних реєстраційних рахунків — на підставі Порядку № 758.

Зокрема, порядок відкриття таких рахунків відокремленими структурними підрозділами визначено у п. 3.3 цього Порядку

 

1

2

3

2

За рахунок яких коштів органи місцевого самоврядування можуть здійснювати внески до статутного капіталу комунального підприємства?

Лист від 04.03.2014 р. № 17-09/217-5150

Частиною 2 ст. 71 БКУ передбачено, що внески органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб’єкта господарювання належать до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Як зазначено у ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; вирішення питань щодо створення, ліквідації, реорганізації та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою. Сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, установленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Статтею 7 БКУ визначено право органів місцевого самоврядування самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.

Отже, відповідно до Інструкції № 333 внески у статутні капітали суб’єктів господарювання відповідно до законодавства здійснюються за КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Кошти, отримані суб’єктом господарювання як внески у статутний капітал, використовуються ним відповідно до затвердженого фінансового плану

Як визначено ч. 2 ст. 71 БКУ, внески органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб’єктів підприємницької діяльності і капітальні вкладення належать до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів. Це означає, що такі витрати є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

При цьому платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду. Такі видатки здійснюються за КЕКВ 3210.

Отже, законодавчі підстави для здійснення внесків органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб’єктів підприємницької діяльності із загального фонду місцевих бюджетів відсутні

 

 

1

2

3

3

Яким чином здійснюється оплата громадських робіт? Які КЕКВ застосовувати?

Лист від 21.03.2014 р. № 17-09/275-6565

Відповідно до ст. 2 БКУ розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету.

Одержувач бюджетних коштів — це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Згідно з п. 4.5 Порядку № 938 юридична особа, що включається до мережі, не може одночасно мати статус розпорядника та одержувача бюджетних коштів.

Як визначено в абз. 9 п. 10 Порядку № 175, фінансування організації громадських робіт, до яких залучаються зареєстровані безробітні та (або) працівники, які витратили частину заробітної плати, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття рівними частинами пропорційно сумі витрат на їх організацію.

Згідно з Інструкцією № 333 оплата праці здійснюється розпорядником бюджетних коштів за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» (п.п. 2.1.1.1), нарахування на заробітну плату — за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» (п.п. 2.1.2).
За КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» (п.п. 2.2.1) здійснюється придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю тощо, інші видатки здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу

Зазначимо, що Законом про зайнятість, який набрав чинності 01.01.2013 р., змінено порядок фінансування організації громадських робіт. Так, порівняно з порядком, що діяв до 2013 року, установлено нове розмежування джерел фінансування організації таких робіт. Тепер фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття (далі — ФССБ) та місцевих бюджетів пропорційно рівними частинами (50/50), а також за рахунок коштів роботодавців та інших джерел
(абз. 2 п. 6 ст. 31 Закону про зайнятість). Раніше фінансування здійснювалося переважно за рахунок коштів ФССБ.

Ознайомитися з Порядком № 175 ви можете в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 14.

Згідно з п. 6 ст. 31 Закону про зайнятість фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.

Такі кошти спрямовуються на:

— виплату основної та додаткової зарплати, визначеної відповідно до ч. 1 і 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР;

— сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), зокрема за період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;

— оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;

— оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт і назад осіб, які беруть участь у громадських роботах;

— оплату медичного та наркологічного огляду (у разі потреби);

— придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, їх ремонт та обслуговування.

Відповідно до цих видатків слід обирати і КЕКВ. Так, видатки на оплату праці слід проводити за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», нарахування на заробітну плату — за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці», придбання матеріалів — за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» тощо

 

1

2

3

4

Яким чином розпорядники бюджетних коштів повинні заповнювати форму «Зведення показників спеціального фонду кошторису»?

Лист від 25.03.2014 р. № 17-10/297-6902

У розд. 5 Порядку № 938 визначено, зокрема, що розпорядники бюджетних коштів подають відповідним органам Казначейства на паперових та електронних носіях протягом 5 робочих днів після затвердження кошторису плани асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), плани спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), плани надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів, зведення показників спеціального фонду кошторису.

Довідка про зміни до кошторису та реєстр змін зведення показників спеціального фонду в розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів надаються відповідно до розд. 6 цього Порядку.

Відповідно до п. 5 наказу Мінфіну «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 р. № 57 Міністерству фінансів АР Крим, місцевим фінансовим органам необхідно розробити відповідно до Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженої цим наказом, порядок складання і виконання розпису відповідного бюджету.

Залишки коштів спеціального фонду, які відображені в кошторисі у рядку «фінансування», відносяться до загальної суми показника «Інші надходження». У формі «Зведення показників спеціального фонду кошторису» такі залишки відображаються за відповідним кодом класифікації фінансування бюджету у рядках «Надходження — усього», «Надходження коштів до спеціального фонду бюджету» графи «Інші надходження»

Тотожність між показниками, які зазначають в документах,
що застосовуються в процесі виконання бюджету, завжди турбує розпорядників бюджетних коштів. Переважно це пов’язано з відсутністю чітких роз’яснень з боку місцевих фінансових органів.

У цьому листі Держказначейська служба пояснила, яким чином необхідно перевірити та забезпечити
відповідність між показниками, що наведені в кошторисі та у формі «Зведення показників спеціального фонду кошторису». Зокрема, мова йде про залишки коштів спеціального фонду, які відображені в кошторисі у рядку «фінансування».

Як пояснюють автори листа, такі суми відносяться до загальної суми показника «Інші надходження» у формі «Зведення показників спеціального фонду кошторису». При цьому такі залишки відображаються за відповідним кодом класифікації фінансування бюджету у рядках «Надходження — усього», «Надходження коштів до спеціального фонду бюджету» графи «Інші надходження» (графи 13 та 14)

 

1

2

3

5

Які терміни реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань та опрацювання документів, що надані розпорядником бюджетних коштів до органу Казначейства?

Лист від 01.04.2014 р. № 17-08/330-7463

Реєстрація та облік бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів здійснюються Казначейством відповідно до вимог БКУ та Порядку № 309.

Для реєстрації бюджетних зобов’язань і бюджетних фінансових зобов’язань розпорядники бюджетних коштів подають документи за переліком та у строки, визначені пп. 2.2 та 2.4 гл. 2 та/або п. 4.1 гл. 4 Порядку № 309.

Згідно з п. 2.3 Порядку № 309 органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів / Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі — Реєстр / Реєстр фінансових зобов’язань) та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру / Реєстру фінансових зобов’язань.

Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органом Казначейства:

— за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель, — протягом 1 операційного дня;

— за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), — до 3 операційних днів;

— за іншими поточними видатками, крім захищених, — до 3 операційних днів;

— за капітальними видатками — до 5 операційних днів.

Відлік строку опрацювання підтвердних документів органом Казначейства починається з дати, вказаної в полі «Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)» Реєстру / Реєстру фінансових зобов’язань, враховуючи день подання Реєстру / Реєстру фінансових зобов’язань

Термін реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань визначено у п. 2.4 Порядку № 309. Так, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетних фінансових зобов’язань, якщо інше не передбачено бюджетним зобов’язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії (засвідчені в установленому порядку), що підтверджують факт узяття такого зобов’язання.

Як бачите, загальний термін реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів складає 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов’язання. При цьому такий термін не обмежено поточним місяцем, тобто він може закінчуватися і в наступному місяці.

Радимо уважно дотримуватися цього терміну, оскільки несвоєчасна реєстрація бюджетних зобов’язань є одним з поширених порушень бюджетного законодавства (п. 21 ч. 1 ст. 116 БКУ). Із цього питання також рекомендуємо вам ознайомитися з матеріалом фахівця Держказначейської служби «Щодо корегування фінансових зобов’язань із заробітної плати» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 24, с. 13).

Також у цьому листі наведено строки, протягом яких орган Казначейства повинен опрацювати підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів

 

1

2

3

6

Який КЕКВ застосовувати у разі сплати зборів за державну реєстрацію авторського права і за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності?

Лист від 22.05.2014 р. № 17-08/485-12338

До доходів загального фонду Державного бюджету України належать, зокрема, збори за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються прав автора на твір, та плата за одержання контрольних марок (п.п. 26 ч. 2 ст. 29 БКУ).

Згідно з Інструкцією № 333 сплата податків та зборів, обов’язкових платежів до бюджетів відповідно до законодавства здійснюються за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»

 

Для отримання права на об’єкти інтелектуальної власності бюджетні установи, як і всі інші суб’єкти господарювання, повинні пройти процедуру реєстрації авторських прав на такі об’єкти.

Законодавче підґрунтя про авторське право та суміжні права визначено Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII, а про охорону прав на винаходи (корисні моделі) — Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 р. № 3687-XII.

Однією з умов отримання права на об’єкти інтелектуальної власності є сплата зборів за державну реєстрацію авторського права і за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності. Механізм сплати таких зборів
та їх розмір визначено, зокрема, такими документами:

Порядком державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1756;

— Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою КМУ від 23.12.2004 р. № 1716.

Держказначейська служба роз’яснює, що видатки на сплату таких зборів установи здійснюються за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»

 

1

2

3

7

Яким чином здійснюється виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів?

Лист від 29.05.2014 р. № 17-09/519-12924

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

У Порядку № 845 визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі — рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Так, у п. 25 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів,
яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Боржник зобов’язаний протягом одного місяця
після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Зазначений строк може бути продовжений органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника до двох місяців.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

На період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними БКУ (п. 31 Порядку № 845).

Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов’язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов’язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник зобов’язаний привести у відповідність із такими бюджетними зобов’язаннями інші взяті ним бюджетні зобов’язання (п. 27 Порядку № 845)

 

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 р. № 4901-VI
виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснює Держказначейська служба. Таке стягнення здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень — за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВ 3504040).

Як визначено в Порядку № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Зазначимо, що у разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абз. 2 п. 28 Порядку № 845. Про це йдеться у пп. 29 та 34 цього Порядку.

При цьому орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом 3 робочих днів органу державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли, зокрема, відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету
(за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету), а також власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету); на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не обліковуються кошти за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету.

Відповідно до ст. 23 БКУ будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БКУ. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом (рішенням відповідної місцевої ради), яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом Згідно з п. 9 розд. 6 БКУ безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабміном, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету — у межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

До законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду, що передбачають списання коштів за видатками, бюджетні призначення щодо яких не визначені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), підлягають оскарженню органами державної влади (органами місцевого самоврядування) в апеляційному, касаційному порядку.

Списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) або у змінах до них

 

1

2

3

8

Який КЕКВ застосовувати при відшкодуванні податку на доходи фізичних осіб з підйомної допомоги?

Лист від 04.06.2014 р. № 17-08/545-13343

Згідно зі ст. 168.5 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Порядком № 44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв’язку з виконанням ними своїх обов’язків під час проходження служби (далі — грошове забезпечення), що пов’язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб.
Враховуючи зазначене вище, якщо законодавством передбачена грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді підйомної допомоги, то виплата грошової компенсації має здійснюватися за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким нараховується джерело цих доходів та сплачується зазначений податок

Грошова компенсація, про яку йде мова в листі, виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв’язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.

Як зазначено в Порядку № 44, виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

При цьому грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до Інструкції № 333 за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» здійснюється, зокрема, виплата:
— грошового утримання (забезпечення) військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, у тому числі основні та додаткові види виплат;
— відшкодування податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, згідно із законодавством.

Таким чином, виплата грошової компенсації здійснюється саме за цим КЕКВ

 

1

2

3

9

За рахунок яких коштів установа може погасити кредиторську заборгованість?

Лист від 05.06.2014 р. № 17-08/551-13505

Відповідно до п. 20 Порядку № 228 під час визначення обсягів видатків бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Згідно з п. 2.1 Порядку № 1407 головний розпорядник (розпорядник нижчого рівня) включає до мережі установи, які на кінець попереднього бюджетного періоду перебували у його мережі і мали бюджетну заборгованість, та здійснює заходи щодо впорядкування бюджетної заборгованості минулих років відповідно до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду (з дотриманням вимог ч. 2 ст. 57 БКУ).

У разі якщо до 1 березня поточного бюджетного періоду головним розпорядником (розпорядником нижчого рівня) не включені до мережі поточного бюджетного періоду установи, які на кінець попереднього бюджетного періоду перебували в його мережі і мали бюджетну заборгованість та для яких у кошторисах (планах використання бюджетних коштів) не передбачені бюджетні асигнування для погашення такої заборгованості, головний розпорядник (розпорядник нижчого рівня) несе відповідальність згідно із законом.

В абз. 2 п. 2.14 Порядку № 309 зазначено, що бюджетні фінансові зобов’язання за загальним фондом, які залишилися не погашеними на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетна кредиторська заборгованість) та обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства у поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, у межах бюджетних асигнувань якої будуть погашатися бюджетні фінансові зобов’язання, на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів.

Відповідно до бюджетного законодавства право бюджетних установ на витрачання бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисах поточного року, припиняється 31 грудня поточного року. У разі надходження коштів на реєстраційний рахунок за загальним фондом за КЕКВ 0000 по операціях, що були проведені у минулих бюджетних періодах, отримані кошти спрямовуються в дохід державного бюджету

Здійснюючи у межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, Держказначейська служба забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів.

З метою уникнення соціальної напруги при проведенні видатків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів органи Казначейства в першу чергу та у стислі терміни забезпечують виконання захищених статей видатків, перелік яких визначений ч. 2 ст. 55 БКУ.

Зареєстровані в органах Казначейства та непогашені бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників коштів в подальшому відображаються у звітності розпорядника бюджетних коштів як кредиторська заборгованість, що дає право розпоряднику бюджетних коштів погашати таку заборгованість протягом поточного бюджетного року за загальновстановленим порядком.

Про порядок обліку бюджетних фінансових зобов’язань за загальним фондом, які залишилися не погашеними на кінець року, йде мова у цьому листі Держказначейської служби.

У разі непогашення розпорядником бюджетних коштів кредиторської заборгованості запроваджений механізм списання коштів з рахунків державного органу, а в разі відсутності відповідних призначень — за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Зазначимо, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 р. № 4901-VI, згідно з вимогами якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, покладено на Державну казначейську службу України.

Механізм виконання судових рішень шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника
і за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів визначений Порядком № 845. Детальніше про порядок безспірного списання Держказначейська служба роз’яснювала в листі від 29.05.2014 р. № 17-09/519-12924 (див. с. 21 цього номера)

 

1

2

3

10

Яким чином зареєструвати одержувача бюджетних коштів, якщо він отримує кошти одночасно від декількох розпорядників бюджетних коштів?

Лист від 13.06.2014 р. № 17-09/581-13999

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 1691 розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів заповнюють Реєстраційну картку та подають до органу Держказначейської служби за місцезнаходженням.

У разі отримання коштів одержувачем бюджетних коштів одночасно від декількох розпорядників бюджетних коштів одержувачем бюджетних коштів за його місцезнаходженням подається одна Реєстраційна картка до органу Казначейства.

При цьому в п. 4.15 Порядку № 938 визначено, що одержувачі бюджетних коштів можуть бути включені одночасно до мережі розпорядників бюджетних коштів різних бюджетів.

Згідно з п. 4.20 Порядку № 938 органи Казначейства здійснюють перевірку відповідності поданої мережі переліку розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, що безпосередньо обслуговуються у відповідному органі Казначейства, даним Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (у тому числі код та найменування органу Казначейства), установленим вимогам до складання мережі

Отже, якщо одержувач бюджетних коштів отримує кошти одночасно від декількох розпорядників бюджетних коштів, то це не є підставою для того, щоб відмовити йому в реєстрації в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Саме така норма міститься у п. 2.1 Порядку № 1691.

Зазначимо, що основні положення про складання, затвердження та подання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів і основні вимоги до неї визначені Порядком № 938. Керуючись вимогами цього Порядку, органи Казначейства здійснюють ретельну перевірку поданої мережі. У разі недотримання установленого порядку складання, затвердження, подання та основних вимог до мережі (у тому числі в процесі унесення змін до неї), виявлення невідповідності даних мережі даним Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів документ протягом 2 робочих днів повертається органом Казначейства відповідному розпоряднику бюджетних коштів, що його подав, на доопрацювання з відповідною відміткою в нижній частині документа: зазначаються причини та дата повернення, ставиться підпис відповідальної особи

 

1

2

3

11

Який встановлено термін оплати органами Казначейства платіжних доручень, наданих розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів? Який діє механізм повернення платіжних доручень, термін дії яких минув? Чи встановлена відповідальність органів Казначейства за неналежне розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів?

Лист від 18.06.2014 р. № 17-09/576-14367

У листі зазначено, що ці питання врегульовано бюджетним законодавством.

Так, відповідно до ст. 46 БКУ органи Казначейства виконують платіжні доручення розпорядників бюджетних коштів після встановлення бюджетних асигнувань, затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, порядків використання бюджетних коштів, взяття бюджетних зобов’язань та отримання товарів, робіт і послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 48 БКУ та п. 46 Порядку № 228 розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

У разі скорочення бюджетних асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов’язань, які перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів.

Порядком № 1407 та Порядком № 938 визначені організаційні взаємовідносини між органами Казначейства, розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів, а також розподіл обов’язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування бюджетних коштів з урахуванням вимог БКУ та інших нормативно-правових актів, а також умови, за яких платіжні доручення не приймаються до виконання.

Так, відповідно до Порядку № 1407 відкриті асигнування — це право, надане головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням узятих на облік бюджетних зобов’язань. Відкриті асигнування забезпечуються ресурсами єдиного казначейського рахунка. Органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідних бюджетних (фінансових) зобов’язань у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

При розрахунково-касовому обслуговуванні бюджетних коштів платежі здійснюються з урахуванням положень постанови КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65.

Безпідставну відмову у проведенні платежу органами Казначейства визначено як порушення бюджетного законодавства (ст. 116 БКУ).

Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом (ст. 121 БКУ).

Крім того, органи Казначейства несуть відповідальність за недотримання порядку казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів. Керівники органів Казначейства несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів, установлених БКУ (ст. 123 БКУ).

Також відповідно до Порядку № 758 у разі укладання договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування сторони можуть змінювати умови, передбачені зразком договору, та встановлювати інші, які не повинні суперечити законодавству України

Дійсно, відповіді на зазначені запитання нині урегульовані Порядком № 1407 та Порядком № 938.

Зазначимо, що подані розпорядниками бюджетних коштів платіжні доручення органи Казначейства перевіряють щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. Зверніть увагу: за правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник бюджетних коштів.

У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі «Одержано банком» платіжного доручення на всіх примірниках обов’язково проставляються дата подання та підпис казначея.

Після проведення платежу на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея «Оплачено».

Підстави, коли платіжне доручення не приймається до виконання, визначено в п. 11.8 Порядку № 1407 та у п. 10.7 Порядку № 938.

Те платіжне доручення, яке не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня орган Казначейства повертає без виконання розпорядникам бюджетних коштів, від яких воно надійшло.

При цьому на зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв’язку з причинами, вказаними у пп. «а», «е» — «з» п. 11.8 Порядку № 1407 та пп. «а», «д» — «ж» Порядку № 938, зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця. У разі коли платіжне доручення не прийняте до виконання у зв’язку з порушенням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів), органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені БКУ.

Також відмова у проведенні платежу органами Казначейства може бути пов’язана з обмеженням здійснення видатків, передбачених, зокрема, постановою КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65. Детальніше про здійснення видатків в умовах дії цієї постанови ви можете дізнатися з консультації фахівця Держфінінспекції в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 27, с. 15 — 16

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць