Спочатку нагадаємо, що під аліментами розуміють утримання, яке у визначених законом або договором випадках надається одним членом сім’ї іншому, якщо останній не має власних коштів для існування.
Аліменти є, з одного боку, правом, а з іншого — обов’язком.
Розмір аліментів визначається за рішенням суду.
Відповідно до ст. 80 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III одному із подружжя аліменти присуджуються судом у частці від доходу другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Свої особливості має визначення розміру аліментів одного з батьків на неповнолітню дитину. Суд може визначити такий розмір у частці від заробітку (доходу) одного з батьків або у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
У твердій грошовій сумі аліменти призначаються у випадку, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід або дохід в натуральній формі, або за інших істотних обставин, тобто коли визначення аліментів у частці заробітку не є можливим.
Розмір аліментів може бути згодом змінено в більшу чи меншу сторону за позовом платника або одержувача аліментів. Це може статися у зв’язку зі зміною матеріального становища, сімейного стану, погіршення чи поліпшення стану здоров’я когось із них, або з інших істотних причин.
Доходи, з яких утримуються аліменти, визначені Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженим постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146 (далі — Перелік № 146).
Наведемо перелік доходів, з яких утримуються аліменти, і перелік доходів, з яких аліменти не утримуються.
Так, відповідно до п. 1 Переліку № 146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, у тому числі з:
1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;
2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;
3) грошових і натуральних премій;
4) оплати за надурочну роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;
6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;
7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;
8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;
9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;
10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також із допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;
11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;
12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв’язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров’я, за винятком сум для відшкодування збитків на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування;
13) допомоги по безробіттю;
14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними;
15) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16.11.2000 р. № 2109-III (далі — Закон № 2109);
16) стипендій, виплачуваних студентам у період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
17) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об’єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;
18) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;
19) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю);
20) інших видів заробітку.
Утримання аліментів не провадиться з:
1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;
3) допомоги на лікування;
4) допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;
6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;
7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу;
8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю;
9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;
10) одноразової допомоги при народженні дитини;
11) державної допомоги на поховання;
12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;
14) допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми;
15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
16) державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів, а також надбавки на догляд за інвалідом з дитинства та дитиною-інвалідом, що передбачені Законом № 2109;
17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років;
18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину;
19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
20) щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;
21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації;
22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.
Отже, у осіб, які отримують заробітну плату, аліменти утримуються з усіх видів заробітку і додаткової винагороди.
При цьому згідно з п.п. 2.41 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, матеріальна допомога є одним із видів заробітку.
Як бачимо, аліменти не утримуються з матеріальної допомоги, яка не оподатковується.
Відповідно до роз’яснення, наданого ДПС у листі від 26.03.2011 р. № 6005/6/17-0715, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівників, наприклад допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, з урахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.
Таким чином, робимо висновок — з допомоги на оздоровлення аліменти утримуються.
