(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 30
  • № 29
  • № 28/1
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/18
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Серпень , 2014/№ 31

У Податковому і Бюджетному кодексах знову зміни: спокій нам тільки сниться…

Нещодавно Верховною Радою прийнято два доленосні документи: Закон № 1621 та Закон № 1622. З аналізом положень цих законів щодо питань оплати праці працівників бюджетних установ та організацій ви можете ознайомитися в матеріалах на с. 18 та 20 цього номера. Усі інші нововведення, які також зацікавлять бюджетників, ми висвітлимо у цій публікації.

За традицією розгляд новин почнемо з головного документа для бюджетних установ — закону про Держбюджет. Адже саме при прийнятті Закону № 1622 Парламент спробував урегулювати показники доходів та видатків, закріплені в Законі про Держбюджет-2014. Оскільки переважну кількість звільнених бюджетних коштів планується направити перш за все на зміцнення обороноздатності держави, то далі зупинимося на пов’язаних із цим бюджетних обмеженнях.

 

Чого очікувати у разі введення військового стану

Законом № 1622 установлено певні обмеження у разі введення військового стану. Розглянемо їх.

1. Кабмін може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків та кредитування Державного бюджету України та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету. Такі кошті будуть використані на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави (ст. 28).

2. Дія Закону № 1197 не поширюється на випадки закупівель товарів, робіт і послуг, які здійснюються для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.

Нагадаємо, що нині такі закупівлі замовники здійснюють за переговорною процедурою, умови застосування якої визначені у ст. 39 Закону № 1197. Зокрема, така процедура застосовується в разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, з особливим періодом, якщо замовником виступає Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Застосування переговорної процедури закупівлі у таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури.

3. Норми ст. 7 — 9 Закону про Держбюджет-2014, а також норми і положення актів законодавства, які стосуються інших державних соціальних стандартів та гарантій, застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабміном, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

4. Також визначено, що у такий період не будуть застосовуватись окремі положення БКУ, а саме:

1) визначення виключно законом про Державний бюджет України витрат державного бюджету (абз. 3 ч. 2 ст. 4);

2) обов’язковість погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету рішення Кабінету Міністрів України про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету (ч. 8 ст. 23);

3) установлення розміру резервного фонду бюджету, який не може перевищувати 1 % обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету (ч. 3 ст. 24);

4) визначення переліку підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України
(ч. 1 ст. 52).

Зазначимо, що згідно з цією статтею БКУ внесення змін і доповнень до закону про Державний бюджет України здійснюється у таких випадках:

— відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України;

— відхилення надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період;

— зміни структури витрат Державного бюджету, уточнення пріоритетів бюджетної політики та в інших випадках, передбачених БКУ;

5) скорочення видатків і кредитування загального фонду Державного бюджету України (ст. 54).

Слід нагадати, що нині бюджетне законодавство не надає Кабміну повноважень самостійно скорочувати обсяги видатків, затверджених законом про Державний бюджет України. Отже, секвестр видатків може здійснюватися виключно за рішенням Верховної Ради України. Але до прийняття Верховною Радою відповідного рішення видатки провадяться з урахуванням скорочення бюджетних асигнувань, установлених Мінфіном.

Порядок скорочення видатків і кредитування загального фонду державного бюджету урегульовано наказом Мінфіну «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 р. № 57, зокрема розд. 4 цього наказу.

Так, якщо за результатами місячного звіту про виконання загального фонду державного бюджету виявляється, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного обсягу дефіциту (профіциту), затвердженого законом про Державний бюджет України, Міністр фінансів України вносить зміни до розпису Державного бюджету України за загальним фондом державного бюджету;

6) стосовно переліку захищених видатків бюджету загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. Вичерпний перелік захищених видатків бюджету загального фонду наведено в ч. 2 ст. 55 БКУ.

Дуже сподіваємося, що запровадження саме таких обмежень так і залишиться на папері. А до наших будинків та сердець якомога швидше прий­дуть мир та спокій.

 

Канікули для перевірок

Законом № 1622 запроваджено мораторій на перевірки. Так, перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців контро­люючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня — грудня 2014 року виключно з дозволу Кабміну або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки. Про це сказано у ст. 31 Закону № 1622.

 

ПДВ-зміни

Відразу зазначимо, що Законом № 1621 унесено суттєві зміни стосовно ПДВ. І хоча цей Закон набув чинності 03.08.2014 р., у частині ПДВ більшість змін відбудеться лише з 1 січня 2015 року. Тому у вас є час для того, щоб розібратися з усіма новинами. А ми, у свою чергу, спробуємо допомогти у цьому.

 

Електронне адміністрування ПДВ

З нового 2015 року почне діяти система електрон­ного адміністрування ПДВ (далі — СЕА). Про те, як саме буде працювати ця система, визначено
у ст. 2001 ПКУ.

По-перше, у цій системі збиратимуться відомості про суми ПДВ, які проходять через установу, а також про те, на яку суму ПДВ така установа має право видавати податкові накладні (далі — ПН). При цьому в ній будуть не просто вести облік сум податкових зобов’язань та податкового кредиту платника, а за даними цієї системи платник визначатиме, на яку суму він може виписати ПН.

По-друге, значно змінюється підхід до порядку розрахунків з бюджетом платниками ПДВ.

Діюча нині система адміністрування ПДВ дозволяє установі-платнику податків протягом місяця виписувати та отримувати ПН. Потім така установа подає декларацію, на підставі якої сплачує ПДВ до бюджету.

За новими правилами, перш ніж виписати ПН, платник повинен фінансово забезпечити суму ПДВ, яка буде вказана в такій ПН. Для цього необхідно мати спеціальний рахунок в банку. Банк, у якому відкриваються рахунки платників у СЕА, визначає Кабмін. Цікаво, яким чином бюджетні установи — платники ПДВ зможуть працювати з такими рахунками? Сподіваємося, з відповіддю на це запитання компетентні органи не зволікатимуть.

Звісно, може виникнути ситуація, коли таких
коштів на спецрахунку не вистачатиме. У цьому разі платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунка на свій спецрахунок.

Таким чином, установа не зможе видавати ПН на свій розсуд на будь-яку суму. З 1 січня видати та зареєструвати ПН ви зможете лише на обмежену суму. Як обчислити таку суму? Формула розрахунку наведена у ст. 2001.3 ПКУ. Ось як вона виглядає:

Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ,

де Накл — це сума ПДВ, на яку ви зможете видавати ПН;

НаклОтр — загальна сума ПДВ за отриманими ПН, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН);

Митн — загальна сума ПДВ, сплаченого при ввезенні товару на митну територію України;

ПопРах — сума поповнення рахунка в СЕА з власного поточного рахунка платника. Тобто, якщо у вас буде недостатньо ∑Накл для видачі ПН, ви зможете виправити стан справ, попов­нивши рахунок у СЕА;

НаклВид — загальна сума податку за виданими платником ПН, зареєстрованими в ЄРПН;

Відшкод — загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування;

Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях над сумою податку, що міститься у складених таким платником ПН, зареєстрованих в ЄРПН.

У результаті установа — платник ПДВ має право видати ПН, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену за допомогою вищенаведеної формули. Тобто якщо є кошти на спецрахунку, то установа видає ПН, закінчилися — перш ніж скласти ПН, необхідно поповнити рахунок.

Розглянемо, як застосовувати такий порядок на прикладі.

 

Приклад. Установа — платник ПДВ отримала аванс від замовника за платні послуги в сумі 3600 грн., у тому числі ПДВ — 600 грн. Потім ця установа придбала матеріальні цінності для надання платних послуг на загальну суму 2400 грн., у тому числі ПДВ — 400 грн.

 

Для того щоб виписати ПН на суму 600 грн., установі необхідно спочатку перерахувати на свій рахунок у СЕА 600 грн. Інакше вона не зможе зареєструвати ПН на цю операцію в ЄРПН.

При цьому зменшити цю суму за рахунок ПН, яка буде отримана пізніше (коли будуть придбані матеріальні цінності), платник не зможе. Це пов’язано з тим, що «вхідна» ПН повинна бути зареєстрована в ЄРПН на момент визначення дозволеної суми податкових зобов’язань.

Таким чином, платник перераховує суму ПДВ авансом, але не відразу до бюджету, а на спецрахунок у СЕА.

Звісно, що у такій ситуації при заповненні податкової декларації ці кошти будуть враховані при розрахунку податкового зобов’язання з ПДВ. Детальніше про те, яким чином буде працювати СЕА, ми дізнаємося після того, як Кабмін розробить Порядок електронного адміністрування ПДВ.

Крім цих змін, бюджетним установам варто звернути увагу ще на низку моментів, які стосуються платників ПДВ.

 

Обов’язкова реєстрація ПН

Також з 01.01.2015 р. суттєві зміни відбудуться у порядку видачі ПН.

1. ПН будуть складати лише в електронній формі (п. 201.1 ПКУ).

2. Усі ПН необхідно буде реєструвати в ЄРПН.

Отже, в ЄРПН потрібно буде реєструвати:

усі розрахунки коригування до ПН;

усі ПН незалежно від суми ПДВ у такій ПН. Це означає, що обов’язкова реєстрація також стосується тих ПН, які покупцям не видаються.

Увага! В ЄРПН установа може зареєструвати ПН за умови, якщо є достатня сума ПДВ на спецрахунку в СЕА.

Також варто зазначити: право на податковий кредит установа має за ПН, зареєстрованими у ЄРПН. Це прямо зазначено у п. 198.6 ПКУ.

Імовірно, безпосередньо в ЄРПН буде проводитися нумерування ПН та розрахунків коригування до них. Тому, якщо ПН чи розрахунок коригування в ЄРПН не зареєстровані, установа не матиме номера для такого документа. Відповідно покупець не отримає права на податковий кредит.

Щодо цього питання є також і одна приємна новина: звичного Реєстру виданих та отриманих ПН після 01.01.2015 р. не буде. Тобто ні продавець, ні покупець не будуть реєструвати в себе видані та отримані ПН.

Але залишено Реєстр документів, які надають право на податковий кредит без ПН. Це документи, вказані в п. 201.11 ПКУ (транспортні квитки, готельні рахунки, касові чеки тощо).

 

База оподаткування

Зміни торкнулися п. 188.1 ПКУ, який встановлює порядок визначення бази обкладення ПДВ.

Так, з 01.01.2015 р. база обкладення ПДВ не може бути нижче:

— для товарів та послуг — ціни придбання таких товарів/послуг;

— для необоротних активів — балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. У разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни.

Винятки із цього правила установлено для:

— товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

— газу, який постачається для потреб населення.

 

Інші зміни у ПДВ

Розрахунки з бюджетом. Сплата ПДВ до бюджету буде здійснюватися автоматично. Контролери подаватимуть реєстр боржників до банку, в якому будуть відкриті спецрахунки для обслуговування СЕА (п. 200.2 ПКУ). Від платника ПДВ вимагатиметься лише завчасно забезпечити наявність відповідної суми (фінансового забезпечення) на своєму рахунку в СЕА.

Електронна звітність. З 01.01.2015 р. уся звітність з ПДВ буде електронною (п. 49.4 ПКУ). Усі платники ПДВ повинні будуть подавати декларації з ПДВ в електронній формі. Тому ті установи, які ще не придбали електрону цифрову підпис та ключ, мають достатньо часу, щоб їх придбати.

Скарга поза Законом. Скарга на постачальника (Д8) не буде підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Про це свідчить нова редакція абз. 11 п. 201.10 ПКУ. Звичайно, поскаржитися на постачальника установа може, проте право на податковий кредит у неї не виникне.

Збільшено поріг для реєстрації. Законом № 1621 унесено зміни до ст. 181 ПКУ, в якій визначено вимоги до реєстрації платниками ПДВ. Детальніше про ці зміни читайте в окремому матеріалі на с. 17 цього номера.

Отже, для того, щоб осмислити та детально вивчити зміни, унесені Законом № 1621, у вас ще є трохи часу. Кабмін же має затвердити відповідні підзаконні акти. Сподіваємося, до кінця року будуть затверджені всі необхідні документи та надані відповідні роз’яснення.

 

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про Держбюджет-2014 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII.

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

Закон № 1622 — Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII.

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.

ПКУ, Бюджетний кодекс, зміни додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті