Теми статей
Обрати теми

Збільшено поріг ПДВ-реєстрації — перспективи для бюджетників

Афанасьєва Марина

Закон № 1621, серед іншого, уніс зміни до ст. 181 ПКУ, в якій визначено вимоги до реєстрації платників ПДВ.

Так, згідно з п. 181.1 ПКУ особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ). Таким чином, Закон № 1621 збільшив поріг обов’язкової реєстрації з 300 тис. грн. до
1 млн грн., тобто більш ніж у три рази.

Нагадаємо: податківці трактують поріг обов’язкової реєстрації як суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що є об’єктом оподаткування. Для цього підсумовують операції, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою (рядок 1 декларації з ПДВ), та операції, звільнені від оподаткування за ст. 197 ПКУ (рядок 5 декларації з ПДВ). Саме отриману суму (рядок 6.1 декларації з ПДВ) податківці порівнюють з граничною сумою. Починаючи з 01.01.2015 р. ця величина — 1 млн грн. без урахування ПДВ.

Зауважимо, що для великих бюджетних установ обчислена в такий спосіб загальна сума операцій, які є об’єктом оподаткування, часто перевищувала 300 тис. грн. Отже, як тільки обсяг таких доходів перевищував граничну величину, така установа повинна була зареєструватися платником ПДВ. Хоча насправді у бюджетників обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %, становить незначну частину в загальній сумі операцій, що є об’єктом оподаткування. І зрештою, сума ПДВ до сплати у бюджетників незначна.

У результаті, завдяки збільшенню порога для реєстрації платником ПДВ при тому ж обсязі операцій, які є об’єктом оподаткування, у бюджетників з’явився шанс не потрапити до лав платників ПДВ. Ця зміна дуже важлива для бюджетних установ, оскільки дозволяє їм анулювати реєстрацію платника ПДВ. Для цього потрібно пройти процедуру виключення з Реєстру платників ПДВ (далі — Реєстр) відповідно до ст. 184 ПКУ.

Згідно з п.п. «а» п. 184.1 ПКУ анулювання реєстрації відбувається на підставі заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ за умови сплати всіх нарахованих сум податку. Нагадаємо, що заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ, так само, як і заяву про реєстрацію, подає безпосередньо керівник або представник юридичної особи — платника податків (в обох випадках із документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням такої особи. Форму заяви про анулювання реєстрації, а також порядок здійснення цієї процедури описано в п. 5.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 16.01.2014 р. № 26. На практиці податківці продовжують вимагати додавати до заяви оригінал свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (для тих, кому воно було видане).

Зауважимо, що додатковою турботою про платників податків, які уклали договір про визнання електронних документів, було б надання їм можливості подавати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі. Проте поки така можливість передбачена тільки при поданні заяви про реєстрацію платником ПДВ.

Анулювання реєстрації здійснюють шляхом виключення платника ПДВ із Реєстру на дату подання заяви. При цьому податківці обов’язково перевіряють дотримання підстав для зняття з обліку. У цьому випадку останнім звітним періодом є період, який починається із дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації.

Про анулювання реєстрації платника ПДВ податковий орган зобов’язаний письмово повідомити бюджетну установу протягом 3 робочих днів після дня анулювання такої реєстрації. Інформацію про анулювання реєстрації платників ПДВ, їх індивідуальні податкові номери, дату і причину зняття з обліку щодня розміщують (оприлюднюють) на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних та фізичних осіб (www.irc.gov.ua), а також на офіційному веб-сайті центрального податкового органу (minrd.gov.ua). Так, інформацію про зареєстрованих платників ПДВ (чинні свідоцтва) можна отримати, зокрема, скориставшись базою «Реєстр платників ПДВ» на сайті Міндоходів.

Увага! Подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ бюджетні установи зможуть тільки після 01.01.2015 р.

Безумовно, можливість для бюджетників знятися з обліку з ПДВ має низку позитивних моментів.

По-перше, необхідність адміністрування ПДВ відповідно до вимог ПКУ істотно ускладнює і збільшує обсяг роботи працівників бухгалтерії бюджетної установи. Проте штат і фонд заробітної плати фінансової служби бюджетної установи нечисленні й зарплата працівників далека від ідеальної.
А оскільки бухгалтери-бюджетники керуються насамперед спеціальними нормативно-правовими актами (БКУ, наказами Мінфіну і Держказначейства, наказами галузевих міністерств), то на вивчення особливостей ведення податкового обліку з ПДВ доводиться витрачати значну частину робочого часу.

До речі, до обов’язків головбуха бюджетної установи, як одного з найбільш компетентних фінансових працівників, належить тільки підписання і контроль за складанням податкових декларацій. Це випливає з пп. 8 і 10 ч. 13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59. Відповідно, тільки ця частина податкового обліку оплачується головбуху у вигляді заробітної плати. Тому пошук джерел фінансування і способів оплати за ведення податкового обліку з ПДВ та обчислення податку, що підлягає сплаті до бюджету, лежить безпосередньо на плечах самої бюджетної установи.

По-друге, Закон № 1621 запроваджує чимало новацій щодо розрахунку і сплати податку, а також видачі та реєстрації податкових накладних.

Зокрема, з 01.01.2015 р. працюватиме система електронного адміністрування ПДВ. Цьому питанню присвячено нову ст. 2001 ПКУ «Електронне адміністрування податку на додану вартість». Так, платник ПДВ повинен буде відкрити спеціальний рахунок у банку для розрахунків з ПДВ і постійно здійснювати розрахунок необхідного залишку на ньому, а також поповнювати його на відповідну суму. Звісно, важко уявити, як із цією системою електронного адміністрування працюватимуть бюджетні установи.

По-третє, зняття з реєстрації платника ПДВ звільнить установу від перевірок податківців і накладення на них можливих штрафів.

От, мабуть, і всі основні перспективи для бюджетних установ, які стосуються реєстрації та зняття з обліку платників ПДВ, що внесені Законом № 1621.

 

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі