Організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі — підприємства), їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII (далі — Закон № 2269).
Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України (п. 2 ст. 19 Закону № 2269).
Пунктом 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786, встановлено, зокрема, що у разі, коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується:
за цілісні майнові комплекси державних підприємств — до державного бюджету;
за нерухоме майно державних підприємств, організацій — 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно;
за майно, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), — до державного бюджету. Якщо господарське товариство, створене у процесі приватизації (корпоратизації), утримує об’єкти житлового фонду, що не ввійшли до його статутного фонду, — 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків — господарському товариству.
Взаємовідносини щодо оренди державного майна, в тому числі і порядок перерахування орендної плати до бюджету, терміни внесення орендної плати регулюються договорами оренди.
Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
Виключені з числа об’єктів оподаткування операції з оплати орендної плати або концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями або концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ державне підприємство — орендодавець (незалежно від того, розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) виписує податкову накладну на суму орендної плати, передбачену договором оренди, без урахування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв. Якщо на операцію з оренди державного майна поширюються норми п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ, податкова накладна не виписується.
