Основні моменти, пов’язані з наданням працівнику, який навчається у вечірній школі, вільних від роботи днів, розглянуті фахівцем Мінсоцполітики на с. 24 цього номера.
Таких осіб звільняють від роботи протягом навчального року не більше ніж на 36 робочих днів (далі — роб. дн.) при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин.
Таким чином, при п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів (годин) установа повинна визначити самостійно. Кількість таких днів залежить від тривалості робочої зміни (дня), але при цьому загальна кількість вільних від роботи годин (як при шестиденному робочому тижні, так і при п’ятиденному) має бути однаковою.
Зауважимо, що рекомендації щодо обчислення кількості вільних від роботи днів при п’ятиденному робочому тижні були надані Мінсоцполітики в листі від 01.12.2011 р. № 1084/13/84-11 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 7). Він хоч і стосується надання вільних від роботи днів працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих навчальних закладів, однак підхід є єдиним, незалежно від місця навчання.
Так, щоб визначити кількість вільних від роботи днів при п’ятиденному робочому тижні, потрібно загальну кількість вільних днів протягом навчального року за графіком шестиденного робочого тижня поділити на тривалість зміни або щоденної роботи (норма кількості годин у зміні або в робочому дні) при інших режимах роботи.
Важливо! Скорочення робочого часу та надання вільних від роботи днів здійснюється лише протягом навчального року, в період канікул правом на скорочення робочого часу працівники (а значить, і на його оплату) не користуються.
Приклад 1. В установі запроваджений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота та неділя) і 8-годинний робочий день. Згідно з довідкою, наданою працівником з навчального закладу, навчальний рік триває 9 навчальних місяців (з 01.09.2014 р. по 30.05.2015 р.), на який припадають канікули загальною тривалістю 30 календарних днів.
Для розрахунку вільних від роботи днів при 5-денному робочому тижні необхідно здійснити такі арифметичні дії:
1. Визначити кількість календарних місяців у навчальному році (з 01.09.2014 р. по 30.052014 р.). Оскільки в період канікул правом на скорочення робочого часу працівники не користуються, вважаємо, що тривалість канікул потрібно виключити при підрахунку таких днів*.
Отже, на період з 01.09.2014 р. по 30.05.2014 р. (без урахування канікул) припадає 242 календарні дні.
2. Визначити кількість вільних від роботи годин за графіком шестиденного робочого тижня:
40 год. на тиждень : 6 роб. дн. тижня х 34,6 тижня = 230,7 год.,
де 34,6 тижня — результат ділення 242 к. дн. на кількість днів у тижні (7 дн.).
3. Отриману суму поділити на тривалість робочого дня при 5-денному 40-годинному робочому тижні:
230,7 год. : 8 год. = 28 дн.,
де 8 год. — тривалість щоденної роботи при п’ятиденному робочому тижні.
Таким чином, протягом навчального року (9 навчальних місяців) установа може надати працівнику:
а) 28 дн. вільного від роботи часу (перший спосіб скорочення робочого часу);
б) 230,7 год. вільного від роботи часу (другий спосіб скорочення робочого часу).
З урахуванням цього має бути складений графік надання вільних від роботи днів (годин).
* Щодо цього питання редакція газети надіслала запит до Мінсоцполітики.
Як правило, вільні від роботи дні надають щонеділі (на вільні від роботи години скорочують тривалість кожного робочого дня тижня). Підсумування вільних днів (годин) і надання їх одночасно (поспіль) у визначеному одному або декількох періодах ст. 209 КЗпП не передбачено. Однак це питання може бути вирішене роботодавцем за домовленістю з працівником.
Також ст. 209 КЗпП не регламентований порядок вибору варіанта скорочення робочого часу (вільних і скорочених днів), конкретних днів тижня, в які працівник звільняється від роботи або працює скорочений робочий час. У таких випадках питання також має вирішуватися роботодавцем за погодженням із працівником.
У табелі обліку використання робочого часу вільні від роботи дні позначають літерним кодом «I» (інші причини нез’явлень).
Тепер залишилося розібратися з оплатою вільних від роботи днів (годин).
Оплата вільних від роботи днів (годин)
Статтею 209 КЗпП передбачено, що вільні від роботи дні (години) оплачують у розмірі 50 % середньої зарплати, але не нижче за мінімальний розмір зарплати.
Середню зарплату розраховують згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), за два календарні місяці, що передують тому місяцю, в якому надаються частково оплачувані вільні від роботи дні або години.
Важливо! Згідно зі ст. 209 КЗпП вільні від роботи дні оплачують лише за основним місцем роботи.
Згідно з п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються виходячи із середньої зарплати за останні два місяці роботи, здійснюють шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин).
У свою чергу, середньоденну (середньогодинну) зарплату визначають діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні (інший фактично відпрацьований період, який враховується) на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Відповідно до вимог Порядку № 100 при визначенні сумарного заробітку за розрахунковий період слід враховувати виплати, наведені п. 3 Порядку № 100 і не враховувати виплати, наведені в п. 4 Порядку № 100.
Увага! Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали та за ними не зберігався або частково зберігався заробіток, виключають з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).
Тому при розрахунку середньої зарплати для оплати вільних від роботи днів слід пам’ятати, що виплати за ці дні, а також самі дні не враховують.
Приклад 2. У грудні 2014 року працівнику, який навчається у вечірній школі, надано 4 вільні від роботи дні. Розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати є жовтень — листопад 2014 року. У цьому періоді працівнику надавали 8 вільних від роботи днів (по 4 дні за жовтень і листопад). У розрахунковому періоді йому нараховано:
| Дані | Розрахунковий період | Усього включається до розрахунку середньої зарплати | Участь в розрахунку середньої зарплати (п. 3 Порядку № 100) | |
| жовтень | листопад | |||
| Основна зарплата (посадовий оклад, надбавки та доплати, індексація зарплати), грн. | 2500,00 | 2500,00 | 5000,00 | Враховується |
| Премія щомісячна, грн. | 200,00 | 200,00 | 325,58 | Враховується пропорційно відпрацьованому часу |
| Фактично відпрацьовано робочих днів у розрахунковому періоді, роб. дн. | 19 | 16 | 35 | — |
| Норма робочого часу за графіком роботи установи, роб. дн. | 23 | 20 | 43 | — |
Розрахуємо середню зарплату згідно з умовою, наведеною вище.
1. Визначимо розмір премії, який слід врахувати при розрахунку середньої зарплати. Оскільки працівником у розрахунковому періоді робочі дні відпрацьовані не повністю, то премії включають до розрахунку пропорційно відпрацьованому часу, тобто у розмірі 325,58 грн. ((200 грн. + 200 грн.) : 43 роб. дн. х 35 роб. дн.).
2. Сума доходу, що бере участь у розрахунку середньої зарплати, становитиме 5325,58 грн. (5000,00 грн. + 325,58,00 грн.).
3. Середньоденний заробіток складатиме 152,16 грн. (5325,58 грн. : 35 роб. дн.).
4. Визначимо розмір оплати вільних від роботи днів з розрахунку 50 % середньої зарплати. Він складе 304,32 грн. (152,16 грн. х 4 дн. х 50 %).
5. Визначимо розмір оплати вільних від роботи днів у грудні 2014 року з розрахунку мінімальної зарплати:
1218 грн. : 23 р. дн. х 4 дн. = 211,83 грн.
Оскільки розмір оплати вільних від роботи днів з розрахунку мінімальної зарплати (211,83 грн.) менший, ніж розмір оплати вільних від роботи днів з розрахунку 50 % отримуваної працівником зарплати (304,32 грн.), то вільні від роботи дні оплачують у розмірі 304,32 грн.
На закінчення зауважимо: крім вільних від роботи днів (годин), які підлягають оплаті, роботодавець може надавати працівникам, за їх бажанням, додатково один-два вільні від роботи дні на тиждень, але вже без збереження зарплати (ст. 210 КЗпП). Роботодавець з урахуванням інтересів роботи установи сам оцінює можливість надання працівнику додаткових вільних від роботи днів без збереження зарплати.
