Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель
Роз’яснення від 27.12.2013 р. № 3302-05/46114-06
(витяг)
<…>
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери державних закупівель щодо застосування законодавства про державні закупівлі повідомляє.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» (зі змінами) (далі — Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів
Згідно з частиною першою статті 2 Закону, зокрема, цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві — 300 тисяч гривень), а робіт — 1 мільйон гривень.
Визначення поняття «державні кошти» наведено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг повністю або частково за рахунок державних коштів здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
При цьому замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування вимог цього Закону відповідно до частини другої статті 4 Закону.
Виходячи зі змісту частин першої і четвертої статті 11 Закону, для організації та проведення процедур закупівель замовником (генеральним замовником) утворюється комітет з конкурсних торгів, який, зокрема, планує проведення процедур закупівель і складає та затверджує річний план державних закупівель.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану державних закупівель, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, терміну початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, але у будь-якому випадку до здійснення відповідної закупівлі.
До того ж слід зауважити, що виділення, розподіл та перерозподіл коштів не є предметом регулювання цього Закону.
З огляду на викладене та ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг повністю або частково за рахунок державних коштів, здійснення закупівель замовником у разі виділення додаткових коштів, перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель коштів, зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині п’ятій статті 40 Закону, розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, інших випадках, що передбачають витрачання державних коштів, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, зокрема внесення змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 24 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
При цьому здійснення таких закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Щодо документального підтвердження відповідності учасників установленим вимогам відповідно до частини першої статті 17 Закону
Пунктом 2 частини другої статті 22 Закону встановлено, що документація конкурсних торгів повинна містити, зокрема, кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації), у разі якщо наявні підстави, передбачені у цій частині цієї статті Закону.
Разом з тим форма документального підтвердження відповідності учасників вимогам, встановленим частиною першою статті 17 Закону, не визначена Законом.
Таким чином, перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх встановленим вимогам, замовник визначає самостійно з дотриманням законодавства.
Водночас рекомендуємо замовникам у документації конкурсних торгів зазначати інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників згідно з законодавством, зокрема, вимогам, встановленим частиною першою статті 17 Закону. Тобто, у разі якщо законодавством визначено конкретну форму документів, які можуть містити відповідну інформацію, передбачену статтею 17 Закону, та встановлено уповноважений орган на їх видачу, пропонуємо замовнику при підготовці документації конкурсних торгів встановлювати вимогу щодо надання учасниками саме таких документів.
Додатково інформуємо, що наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 р. № 39/5 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі — Реєстр).
Реєстр — це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Відомості з Реєстру безоплатно надаються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у вигляді витягу з Реєстру та інформаційної довідки.
У свою чергу, Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення МВС та управліннями (відділами) інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі безоплатно надаються відомості про відсутність або наявність судимості громадянам на їх запит відповідно до статті 19 Закону України «Про захист персональних даних». При цьому, виходячи зі змісту статті 16 зазначеного Закону, запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 395/2011, зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 15.04.2013 р. № 211/2013, Мін’юст є державним органом з питань банкрутства. Згідно з підпунктом 35 пункту 4 зазначеного Положення Міністерство формує і веде єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Наказом Мін’юсту «Про затвердження Положення про Єдину базу даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство» від 15.09.2011 р. № 3018/5, зареєстрованим 19.09.2011 р. за № 1106/19844 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.01.2013 р. № 131/5), встановлено, що держатель Єдиного реєстру підприємств — Мін’юст, Адміністратор Єдиного реєстру підприємств — державне підприємство «Інформаційний центр» Мін’юсту. Адміністратор надає витяги з Єдиного реєстру підприємств.
Згідно з пунктом 1.8 розділу I «Загальні положення» Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженого наказом Мін’юсту від 15.09.2011 р. № 3018/5 (зі змінами), визначено, що реєстраторами Єдиного реєстру підприємств є Держатель через Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу та структурні підрозділи Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень у сфері банкрутства, які надають інформаційні довідки з Єдиного реєстру підприємств у порядку, встановленому цим Положенням.
Ураховуючи викладене, якщо замовником у документації конкурсних торгів визначено спосіб документального підтвердження відповідності учасника вимогам, передбаченим частиною першою статті 17 Закону, та визначено уповноважений орган на видачу відповідного документа, учасник при підготовці пропозиції конкурсних торгів керується вимогами, встановленими у документації конкурсних торгів, оскільки пропозиція конкурсних торгів подається замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону.
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
Відповідно до частини п’ятої статті 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених цією частиною статті 40 Закону.
Згідно з пунктом 1 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. При цьому підстава для зменшення обсягів закупівлі не є вичерпною. Разом з тим у разі зменшення обсягів закупівлі ціна договору про закупівлю зменшується в залежності від зміни таких обсягів.
У свою чергу, згідно з пунктами 7 та 8 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у разі, зокрема, зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін.
При цьому частина п’ята статті 40 Закону не передбачає випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.
Разом з тим форма документального підтвердження об’єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
При цьому внесення відповідних змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Директор Департаменту державних закупівель та державного замовлення А. Рубан
Коментар редакції
Мінекономрозвитку роз’яснює спірні питання у сфері державних закупівель
Для замовників та учасників державних закупівель період грудень — січень кожного бюджетного року — це гаряча пора. Адже якраз в цей час замовники організовують і проводять процедури закупівель товарів, робіт та послуг.
З огляду на це у листі, що коментується, Мінекономрозвитку роз’яснило дуже важливі питання для замовників, а саме щодо:
1) внесення змін до річного плану закупівель;
2) придбання товарів, робіт і послуг у разі наявності додаткових, зекономлених та перерозподілених коштів;
3) документів, що підтверджують відповідність учасників встановленим вимогам, які можуть вимагати замовники;
4) зміни істотних умов договору про закупівлю.
Розглянемо ці питання детально.
1. Будь-яка закупівля товарів, робіт чи послуг розпочинається з планування. Для цього комітет з конкурсних торгів складає та затверджує річний план державних закупівель (далі — річний план).
Нагадаємо, що форма річного плану та Інструкція з його заповнення затверджені наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 922 (далі — Інструкція № 922).
Протягом року бюджетні установи неодноразово стикаються з необхідністю унесення змін до річного плану закупівель. Можливість унесення змін до такого плану передбачена ч. 1 ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289).
Ось тут і виникає у замовників низка запитань: яким чином оформити зміни до річного плану закупівель? З якою періодичністю дозволено вносити такі зміни? І взагалі, що можна змінювати у річному плані?
Головним чином ці питання пов’язані з тим, що порядок внесення змін до річного плану та безпосередньо форма таких змін ні Законом № 2289, ні Інструкцією № 922 не визначені.
З огляду на це Мінекономрозвитку у листі, що коментується, визнало, що дійсно законодавством не визначені:
— форма внесення змін до річного плану державних закупівель,
— періодичність таких змін.
Крім того, не обмежений характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, терміну початку процедури закупівлі тощо).
Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах або послугах.
Як правило, зміни до річного плану замовники оформлюють одним із таких способів: або затверджений річний план доповнюють необхідними змінами, або ж викладають річний план у новій редакції. Оскільки ні Закон № 2289, ні Інстуркція № 922 не містять чітких вимог з цього питання, замовники можуть використовувати той варіант, який їм більше до вподоби.
Зверніть увагу! У будь-якому випадку зміни до річного плану дозволено вносити до початку здійснення відповідної закупівлі.
Нагадаємо замовникам декілька важливих моментів щодо цієї процедури:
— зміни до річного плану закупівель затверджує комітет з конкурсних торгів (підписує голова та секретар). Такі зміни комітет оформляє протоколом;
— зміни до річного плану необхідно направити протягом 5 робочих днів із дня їх затвердження органу Держказначейства та Мінекономрозвитку;
— зміни до річного плану оприлюднюють на власному веб-сайті замовника або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом 5 робочих днів із дня їх затвердження.
Більш детально про це ми розповідали у матеріалі «Щодо внесення змін до річного плану закупівель» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 11, с. 28).
2. Іноді протягом року, а частіше наприкінці року, замовники отримують додаткові кошти, здійснюють перерозподіл бюджетних асигнувань або отримують такі кошти в результаті економії.
У зв’язку з цим виникає запитання: чи підпадають такі кошти під дію Закону № 2289?
При вирішенні цього питання головна проблема полягає у тому, що в чинному законодавстві не визначено поняття «додаткові кошти», «економія коштів».
Свого часу Мінекономрозвитку у роз’ясненні від 09.12.2011 р. № 3302-25/14839-08 висловило свою думку про здійснення закупівель у разі отримання замовником додаткових коштів.
Цього разу фахівці Мінекономрозвитку вирішили відійти від стандартної відповіді та роз’яснило трохи більше щодо цього питання. Для наочності наведемо в табл. 1 позицію Мінекономрозвитку на конкретних ситуаціях, а також відповідні дії замовників.
Таблиця 1
| Запитання | Ситуації | ||
| додаткові кошти | перерозподіл коштів | економія коштів | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Коли такі ситуації виникають? | Отримання додаткових бюджетних асигнувань (фінансування) на закупівлю. Наприклад, на початку року бюджетна установа виходячи із суми запланованих бюджетних асигнувань провела тендер на закупівлю бензину на суму 130 тис. грн. У липні цього року цій установі було виділено додаткові бюджетні асигнування на закупівлю бензину на суму 75 тис. грн. Детально таку ситуацію ми розглядали у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 31 | Виникнення потреби у перерозподілі бюджетних асигнувань у розрізі КЕКВ врегульовано Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228. Наприклад, у кошторисі бюджетної установи на рік заплановані бюджетні асигнування на придбання бензину на суму 195 тис. грн. та запчастин на транспортні засоби — 85 тис. грн. На початку року така установа провела тендер на закупівлю бензину та уклала договір виходячи із суми коштів, запланованих на придбання бензину. Протягом року виникла необхідність у додатковій закупівлі бензину, але додаткових коштів з бюджету на таку закупівлю не виділено. Тому установою прийнято рішення у межах коштів, затверджених у кошторисі за КЕКВ 2210, здійснити перерозподіл видатків, спрямувавши кошти, що були первісно передбачені для придбання запчастин, на додаткову закупівлю бензину на суму 50 тис. грн. Детально таку ситуацію ми розглядали у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 39 | Економія коштів може виникнути в результаті: |
| Як діяти замовникам у таких ситуаціях? | Крок 1. Внести зміни до річного плану. Про те, як замовнику внести зміни до річного плану, див. п. 1 цього коментаря. Інформацію про закупівлю товарів, очікувана вартість яких є нижчою від сум, зазначених у ч. 1 ст. 2 Закону № 2289, замовник повинен зазначити в додатку до річного плану закупівель. Такий предмет закупівлі відображається у цьому додатку окремим рядком, а в колонці «Примітки» доцільно вказати причину виникнення необхідності в такій закупівлі. На думку авторів листа, що коментується, такий предмет закупівлі вважається новим предметом договору. Крок 2. Замовник здійснює вибір процедури закупівлі виходячи з вартісних меж, установлених ч. 1 ст. 2 Закону № 2289. При вирішенні питання щодо необхідності проведення процедури закупівлі замовник (бюджетна установа) має виходити з того, яку суму планується спрямувати на закупівлю товарів, робіт та послуг. У разі, якщо вартість предмета закупівлі товарів та послуг не перевищує вартісну межу — 100 тис. грн., то на таку закупівлю не поширюються вимоги Закону № 2289. Тому у таких ситуаціях бюджетні установи не проводять процедуру закупівлі, тобто укладають прямий договор. При цьому здійснення таких закупівель має бути обґрунтованим та документально підтвердженим | ||
3. Замовники передбачають кваліфікаційні критерії та вимоги до учасників, які встановлені ст. 16 та 17 Закону № 2289. Перелік таких вимог визначають у документації конкурсних торгів. Також замовники зазначають інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.
Так, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів учасника в разі, якщо є підстави, зазначені ч. 1 ст. 17 Закону № 2289. Зокрема, такими підставами є: відсутність в учасника документів, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю; учасника притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення у сфері державних закупівель; учасник визнаний банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура тощо.
При цьому автори листа, що коментується, звертають увагу на те, що форма документального підтвердження відповідності учасників вищезазначеним вимогам Законом № 2289 не визначена. Таким чином, як роз’яснюється у цьому листі, перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про їх відповідність вимогам, замовник визначає самостійно, дотримуючись законодавства.
У той же час Мінекономрозвитку рекомендує замовникам у документації конкурсних торгів зазначати спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам законодавства. Тобто, якщо законодавством визначена конкретна форма документів, які можуть містити відповідну інформацію, та встановлено орган, уповноважений їх видавати, пропонують замовнику передбачити вимогу про надання учасниками саме таких документів. Отже, в документації конкурсних торгів замовник повинен зазначити, які саме документи повинен надати учасник.
У листі, що коментується, Мінекономрозвитку розповіло про деякі з таких документів. Узагальнимо інформацію про ці документи в табл. 2.
Таблиця 2
| Документ | Хто (який орган) видає такий документ |
| Інформація про відсутність відомостей щодо притягнення до корупційного правопорушення | Відомості з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі — Реєстр), надають у вигляді витягу з Реєстру Витяг з Реєстру — документ, який свідчить про внесення відомостей про особу до Реєстру або про відсутність відомостей про таку особу в Реєстрі. Мін’юст надає безоплатно витяг з Реєстру протягом 7 робочих днів. Інформаційна довідка з Реєстру (далі — довідка) — це документ, який реєстратор надає безоплатно за зверненням фізичної особи (уповноваженої нею особи) на отримання відомостей про себе з Реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Реєстрі. Довідку безоплатно надає Головне управління юстиції Мін’юсту Вимоги до видачі витягу з Реєстру та довідки визначено Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженим наказом Мін’юсту від 11.01.2012 р. № 39/5 |
| Інформація про відсутність судимості | Відомості про відсутність або наявність судимості громадянам на їх запит надає Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС Такий порядок надання відомостей передбачений ст. 16 та 19 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI |
| Інформація про відсутність провадження справи про банкрутство | Відомості з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі — Єдиний реєстр), надають у вигляді інформаційних довідок або витягів. Інформаційна довідка з Єдиного реєстру підприємств — це документ, який безоплатно надають за письмовим запитом юридичної особи або фізичної особи — підприємця про отримання відносно них довідки з Єдиного реєстру. Витяг з Єдиного реєстру — документ, який надає державне підприємство «Інформаційний центр» Мін’юсту або його філія на письмовий запит юридичної або фізичної особи про видачу витягу з Єдиного реєстру стосовно суб’єкта підприємницької діяльності, щодо якого запитується інформація |
Таким чином, якщо замовник у документації конкурсних торгів визначив спосіб документального підтвердження відповідності учасника вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 17 Закону № 2289, та орган, уповноважений видавати відповідний документ, учасник повинен керуватися саме цими вимогами.
Зверніть увагу: вищенаведений перелік документів не є вичерпним. Як зазначило Мінекономрозвитку, повний перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про їх відповідність установленим вимогам, визначає замовник.
4. Порядок унесення змін до істотних умов договору завжди цікавив як замовників, так і учасників торгів.
У листі, що коментується, Мінекономрозвитку звернуло увагу на ключові моменти змін істотних умов договору. Але не будемо переказувати висновки цього Міністерства ще раз, оскільки на сторінках нашої газети це питання вже неодноразово висвітлювалося.
Так, про те, які істотні умови договору про закупівлю необхідно передбачити у договорі про закупівлю, ми розповідали у матеріалі «Форма договору про закупівлю: якою вона повинна бути» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 5). Про основні моменти, на які слід звернути увагу сторонам у разі внесення змін до умов договору про закупівлю, розповідав фахівець контрольно-ревізійної служби в матеріалі «Про зміну ціни договору про закупівлю» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 24).
Крім того, про зміну істотних умов договору можна прочитати у таких матеріалах:
— «Змінилася ціна на предмет закупівлі: як діяти замовникам» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 16);
— «Зміна ціни за договором про закупівлю товарів після його укладення» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 24);
— «Щодо можливості збільшення суми договору про закупівлю» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 44).
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик
