Кабінет Міністрів України
Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення
Постанова від 29.01.2014 р. № 36
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, зміни, що додаються.
Виконуючий обов’язки Прем’єр-міністра України С. Арбузов
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 36
Зміни, що вносяться до Порядку проведення індексації грошових доходів населення
1. Абзац третій пункту 3 викласти в такій редакції:
«виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати;».
2. Пункт 4 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
«У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.».
У зв’язку з цим абзаци сьомий — одинадцятий вважати відповідно абзацами восьмим — дванадцятим.
3. У пункті 5:
1) доповнити абзац перший новим другим реченням такого змісту: «У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків.»;
2) доповнити пункт абзацами такого змісту:
«Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв’язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу)).
У разі коли в результаті перерахунку пенсій за рішеннями судів, які набрали законної сили, виплати перерахованих сум до пенсії фактично не здійснені і строки їх виплати не визначені, базовий місяць для визначення індексації пенсій не змінюється.».
4. Абзац п’ятий пункту 9 після слів «міських голів» доповнити словами «, всеукраїнського референдуму».
5. Доповнити Порядок пунктом 103 такого змісту:
«103. Для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, під час визначення базового місяця для проведення індексації зберігаються такі самі умови нарахування сум індексації, як і в інших працівників, які займають аналогічні посади, з урахуванням положень пунктів 11, 4 та 5 цього Порядку.».
6. У додатку 4 до Порядку:
1) друге речення абзацу дев’ятого викласти в такій редакції: «Посадовий оклад підвищується на 30 гривень і становить 1030 гривень (1000 + 30 = 1030).»;
2) в абзаці тринадцятому цифри «2010» замінити цифрами «2011»;
3) в абзаці двадцятому слова «за травень» виключити.
Коментар редакції
Тепер майже ідеальний: Кабмін «шліфує» Порядок індексації грошових доходів
Нарешті! Сталося! Законодавці прислухалися до закликів тисяч бухгалтерів і все-таки «підлатали діри» в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078). Звісно до досконалості йому ще далеко, але й те, що зроблено, набагато полегшить роботу при проведенні індексації зарплати.
Зауважимо: великою мірою деякі із запропонованих нововведень не стануть для вас новиною. До цього моменту ми бачили таку позицію щодо питань, не врегульованих Порядком № 1078, у письмових роз’ясненнях Мінсоцполітики. Але в цьому і полягає головна цінність постанови, що коментується: листи листами, а що написане пером Кабміну — не витягнеш і волом.
Є й приємні новації, про які навіть і не йшлося у листах головного «зарплатного» Міністерства. Але давайте далі поговоримо про все по черзі.
Середній заробіток — не об’єкт індексації
Ну про це всі знають, — скажете ви. Дійсно, про те, що виплати, які обчислюються із середньої зарплати, не належать до об’єктів індексації, вже багато років говорить Мінсоцполітики у своїх листах. Але тепер це прямо зафіксовано в абз. 3 п. 3 Порядку № 1078. Отже, не прискіпаєшся.
Неповний робочий час і сума індексації: хотіли, як краще…
Пункт 4 Порядку № 1078 доповнено новим абз. 7 такого змісту: «У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.»
Що ж, цих слів очікували вже дуже давно, особливо після індексаційних змін 2012 року. Насамперед тому, що це питання Порядком № 1078 не було врегульоване. А після 21.06.2012 р. позиція Мінсоцполітики щодо нього озвучувалася тільки в листах (див. лист від 12.10.2012 р. № 385/10/136-12//«Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 42). Але, як ви пам’ятаєте, вона кардинально відрізнялася від того, що раніше стверджували представники цього Міністерства.
Тепер маємо чітке, але водночас неоднозначне формулювання. Чому? Пояснимо.
Річ у тім, що, як випливає із пояснювальної записки до проекту документа, який коментується, зміст до нового абз. 6 п. 4 Порядку № 1078 вкладено такий: якщо особа працює неповний робочий час, наприклад, перебуває у відпустці, суму індексації виплачують пропорційно відпрацьованим дням (частина індексації за час відпустки враховується при виплаті середньої зарплати).
Але кожен бухгалтер знає: неповний робочий час передбачає меншу тривалість робочого часу, ніж установлено законодавством (ст. 56 КЗпП). Інакше кажучи, неповний робочий час — це робота на неповну ставку.
Так що ж малося на увазі: неповний робочий час (робота на неповну ставку) або все ж неповністю відпрацьований місяць? Вважаємо, що і те й інше, адже на цьому Мінсоцполітики наполягає вже давно.
Тобто суму індексації визначають із розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно відпрацьованому часу у двох випадках.
Перший випадок — працівник відпрацював неповний робочий місяць (був у відпустці, на лікарняному, на курсах підвищення кваліфікації, тобто коли за працівником зберігався середній заробіток).
Приклад 1. Фіксована сума індексації працівника — 350,00 грн. У лютому 2014 року він відпрацював тільки 2 дні, за які нарахована зарплата в розмірі 300,00 грн. (інші дні працівник перебував у щорічній відпустці). Фіксована сума індексації за лютий 2014 року становитиме 35,00 грн. (350,00 грн. : 20 роб. дн. х 2 роб. дн.), де 20 роб. дн. — кількість робочих днів у лютому 2014 року.
Якщо в місяці немає жодного відпрацьованого робочого дня, суму індексації (фіксовану її величину) не виплачують узагалі. Тому будьте уважні: якщо в такому місяці працівнику нарахована щомісячна премія, її не індексують, хоча вона і є об’єктом індексації.
Також підкреслимо: визначати суму індексації пропорційно відпрацьованому часу потрібно й у разі, коли місяць відпрацьовано не повністю внаслідок перебування у відпустці без збереження зарплати або в місяці звільнення.
Важливо! У місяці перебування у службовому відрядженні — особливий порядок визначення суми індексації.
Якщо місяць відпрацьовано не повністю внаслідок перебування у службовому відрядженні, то суму індексації за цей місяць визначають залежно від того, в якому порядку оплачені дні відрядження. Нагадаємо, що після 13.05.2011 р. дні службового відрядження можуть бути оплачені або за середнім заробітком, або як звичайні робочі дні. Тому якщо дні відрядження оплачені:
— як робочі дні, то суму індексації (фіксовану її величину) нараховують у повному обсязі (див. лист Мінсоцполітики від 27.12.2012 р. № 518/10/136-12);
— виходячи із середнього заробітку, то суму індексації (фіксовану її величину) визначають пропорційно відпрацьованим дням. При цьому робочі дні, що припадають на період відрядження, необхідно виключити із загальної кількості відпрацьованих днів.
Другий випадок — працівнику встановлено неповний робочий час (неповний робочий день або неповний робочий тиждень).
Приклад 2. Фіксована сума індексації працівника — 363,19 грн. У лютому 2014 року його перевели з повного робочого часу на 0,75 ставки. Фіксована сума індексації становитиме 272,39 грн. (363,19 грн. х 0,75). Базовий місяць не змінюється.
Важливо! Якщо в місяці переведення на неповний робочий час підвищився оклад (або інші постійні складові зарплати), місяць стає базовим. Фіксовану суму індексації зберігають, якщо сума підвищення зарплати не перекрила таку фіксовану величину. При цьому порівняльні розрахунки проводять із розрахунку за повний робочий час.
У протилежній ситуації — перехід на повну ставку, вчиняють аналогічно. Так, якщо в місяці переведення на повний робочий час:
— не підвищувався посадовий оклад (чи інші постійні складові зарплати), то місяць переходу не вважають базовим. При цьому фіксовану суму індексації виплачують у повному розмірі;
— підвищився посадовий оклад (чи інші постійні складові зарплати), то такий місяць стає базовим. Фіксовану суму індексації зберігають, якщо сума підвищення зарплати не перекриє таку фіксовану величину.
При цьому порівняльні розрахунки проводять із розрахунку за повний робочий час (див. лист Мінсоцполітики від 27.12.2012 р. № 518/10/136-12).
Приклад 3. Працівник працює на 0,5 ставки. Його зарплата складається з посадового окладу та надбавки за вислугу років, що становить 810,70 грн. (1621,40 грн. х 0,5). У липні 2012 року для нього була визначена фіксована сума індексації з розрахунку за повний робочий час, яка виплачувалася з урахуванням навантаження працівника, тобто в розмірі 181,60 грн. (363,19 грн. х 0,5).
У лютому 2014 року його перевели на повний робочий час, і в цьому місяці підвищився розмір надбавки за вислугу років. Сума підвищення зарплати становила 147,40 грн. (1768,80 - 1621,40), що не перекрило фіксовану суму індексації в розмірі 363,19 грн., розраховану виходячи з повного робочого місяця.
Лютий 2014 року стає базовим, а фіксовану суму індексації виплачують у розмірі 363,19 грн.
Новації-2014: зарплата виросла за рахунок виконання додаткових обов’язків, сумісництва та збільшення розміру премії — місяць не базовий
Це найнесподіваніші, але водночас довгоочікувані зміни. Пов’язані вони з визначенням базового місяця.
Нагадаємо: загальний порядок визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів наведено в п. 5 Порядку № 1078, де зазначено: базовим вважають місяць підвищення розмірів мінзарплати, а також зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Тобто будь-яке підвищення зарплати на постійній основі спричинює зміну базового місяця.
Тепер же зроблено деякі винятки. Так, п. 5 Порядку № 1078 доповнено новим абз. 8, згідно з яким не є базовим місяць, у якому зарплата збільшилася з таких причин.
1) установлення доплати за:
— виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;
— суміщення професій (посад);
— розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
2) установлення внутрішнього сумісництва;
3) збільшення розміру премії.
Важливо! У всіх трьох випадках місяць не буде базовим за умови, що в ньому не підвищується тарифна ставка (посадовий оклад).
Отже, у такому місяці не потрібно переглядати суму індексації або визначати її фіксовану величину, адже це роблять тільки в базовому місяці.
Далі вкажемо на деякі особливості такого нововведення.
Виконання додаткових обов’язків. Раніше місяць установлення зазначених вище доплат не визнавали базовим тільки в тому випадку, якщо вони мали тимчасовий характер. Тепер же слід розуміти так: незалежно від того, на який період установлюють доплату, місяць її встановлення базовим не визнають. Але ми все ж уточнимо це питання в Мінсоцполітики. На той час, коли постанова, що коментується, набере чинності, сподіваємося, ми отримаємо відповідні роз’яснення.
Внутрішнє сумісництво. Нагадаємо, що ще зовсім недавно Мінсоцполітики стверджувало: якщо у працівника підвищується грошовий дохід за рахунок сумісництва, то місяць такого підвищення вважається базовим при проведенні індексації. Але, якщо сумісництво має тимчасовий характер, немає підстав для зміни базового місяця (див. листи Мінсоцполітики від 12.11.2012 р. № 434/10/136-12 і від 01.03.2013 р. № 2365/0/14-13/10//«Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 32). Коментуючи ці листи, ми звертали увагу на неоднозначність такої позиції та питання, які вона викликає. Наприклад, не зрозуміло, як прийняття на роботу за внутрішнім сумісництвом може впливати на зарплату за основним місцем роботи. Тим більше, що в окремих випадках зарплата за основним місцем роботи і за сумісництвом може виплачуватися з різних джерел (наприклад, за рахунок загального і спеціального фондів кошторису).
Тепер в абз. 8 п. 5 Порядку № 1078 бачимо твердження: місяць початку внутрішнього сумісництва не вважають базовим. Отже, однією проблемою менше.
Але як бути з індексацією зарплати за сумісництвом? За загальним правилом зарплату індексують за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом поза основним місцем роботи індексують у розмірі, який з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Утім, ураховуючи позицію Мінсоцполітики про те, що фіксована сума індексації — це проіндексований дохід у межах прожиткового мінімуму (навіть якщо вона виплачена пропорційно відпрацьованим дням), то залишається відкритим запитання: коли ж буде можливість індексувати дохід за сумісництвом? Крім того, не зовсім зрозуміло із зовнішнім сумісництвом: чи впливає місяць його встановлення на базовий за основним місцем роботи? Ці запитання ми також адресуємо Мінсоцполітики.
Премії. Індексації підлягають грошові доходи громадян, що не мають разового характеру. До них належать, зокрема, премії постійного характеру (п. 2 Порядку № 1078). Ідеться про премії за основні результати роботи, які передбачені умовами Положення про преміювання та виплачуються щомісяця.
При цьому премії, що мають постійний характер, також впливають і на визначення базового місяця для розрахунку індексації (абз. 1 п. 5 Порядку № 1078). Тому місяць, у якому вперше почалася виплата премії, вважають базовим.
Якщо в подальшому розмір премії збільшується, то підстав для перегляду базового місяця немає (якщо, звісно, в цьому місяці не підвищено посадовий оклад). Тепер це зафіксовано в абз. 8 п. 5 Порядку № 1078.
Вихід з відпустки для догляду за дитиною: прописано механізм індексації
Досі окремого правила індексації зарплати при виході працівниці з відпустки для догляду за дитиною до 3 (6) років Порядок № 1078 не містив. Індексуючи зарплату таким працівницям, спиралися на роз’яснення Мінсоцполітики (див. лист від 15.02.2010 р. № 19/10/136-10). Так, при виході з відпустки для працівниці повинні зберігатися такі ж умови нарахування сум індексації (фіксованої її величини), як і для інших працівників, які обіймають аналогічні посади.
Тепер норма аналогічного змісту наведена у новому п. 103 Порядку № 1078. Із маленьким уточненням — при цьому повинні дотримуватися положення пп. 11, 4 і 5 Порядку № 1078.
Отже, у період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною її зарплату (відповідно до штатного розпису) індексують згідно з вимогами Порядку № 1078, тобто:
— розраховують індекс споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порога індексації (п. 11 Порядку № 1078);
— визначають базовий місяць у разі підвищення зарплати (п. 5 Порядку № 1078).
Наприклад, якщо працівникам, які обіймають аналогічні посади, у липні 2012 року при підвищенні посадових окладів була зафіксована сума індексації, то і працівниця, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною, повинна отримувати таку суму індексації.
Пенсіонер бере участь у всеукраїнському референдумі — пенсію індексують
Працюючим пенсіонерам у першу чергу індексують зарплату, а потім — пенсію (але до індексації пенсії, як правило, справа не доходить). Винятком є перелік робіт, наведений в абз. 5 п. 9 Порядку № 1078. Виконуючи їх, пенсіонер зберігає право на першочергову індексацію пенсії.
Тепер цей перелік розширено. Так, при працевлаштуванні пенсіонера для участі у всеукраїнському референдумі його пенсію індексують як непрацюючому пенсіонеру, тобто без урахування оплати праці.
Зауважимо, що востаннє всеукраїнський референдум проводився в 1991 році, і коли ця подія відбудеться наступного разу, невідомо.
Крім того, постановою, що коментується, усунули неточності у прикладі, наведеному в додатку 4 до Порядку № 1078. От і всі зміни. Цей документ набуде чинності з дня офіційного опублікування.
Як і раніше, ми чекаємо на ваші запитання. Обов’язково на них відповімо!
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик
