Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Щодо видів порушень при проведенні процедур закупівель
Лист від 11.01.2014 р.
(витяг)
<…>
Мінекономрозвитку 19.09.2013 проведено нараду «Види порушень при проведенні процедур державних закупівель» за участю представників Антимонопольного комітету України, Державної казначейської служби України, Державної фінансової інспекції України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України.
На вищезазначеній нараді було розглянуто типові порушення, що виявляються Мінекономрозвитку під час проведення моніторингу процедур закупівель та контролюючими і правоохоронними органами під час здійснення перевірок державних закупівель.
Зокрема, шляхом обговорення проаналізовані наступні порушення:
1. Порушення при встановленні замовниками в документації конкурсних торгів вимог, передбачених частиною першою статті 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон), та інформації про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим вимогам згідно із законодавством.
Мінекономрозвитку зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону документація конкурсних торгів повинна містити кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.
При цьому у документації конкурсних торгів багатьох замовників не встановлено способу документального підтвердження відсутності підстав для прийняття рішення про відмову учаснику, передбачених статтею 17 Закону.
Відсутність способу документального підтвердження відсутності підстав в документації конкурсних торгів та відповідної інформації, призводить до неможливості об’єктивного та неупередженого прийняття рішення замовником про відмову учаснику у процедурі закупівлі та обов’язку відхилити пропозицію конкурсних торгів учасника (у разі наявності таких підстав).
Поряд з цим замовниками у документації конкурсних торгів, при наявності встановлених законодавством конкретних форм документів та визначенні уповноваженого органу на їх видачу, часто встановлюються вимоги для підтвердження відсутності підстав для відхилення пропозицій конкурсних торгів, передбачених статтею 17 Закону, у довільній формі.
Як підкреслює Антимонопольний комітет України, частиною третьою статті 22 Закону визначено, що документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже, виходячи з положень Закону спосіб документального підтвердження відповідності учасників вимогам, встановленим у статті 17, визначається замовником самостійно з урахуванням, зокрема, положень статті 3 та частини третьої статті 5 Закону.
Крім того, Держфінінспекція зауважує, що частиною другою статті 16 Закону визначено чотири кваліфікаційні критерії, які замовник може встановлювати до учасників процедури закупівлі. При цьому Законом визначено посилання на документи, якими підтверджується відповідність лише одному кваліфікаційному критерію — наявність фінансової спроможності, а саме: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами.
Водночас з системного аналізу положень Закону вбачається, що замовнику надається право визначати документи, якими учасник повинен підтвердити відповідність іншим трьом кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону (у разі їх встановлення).
2. Порушень вимог статті 22 Закону при складанні документації конкурсних торгів.
Мінекономрозвитку нерідко в процесі здійснення моніторингу виявляє в документації конкурсних торгів встановлення дискримінаційних вимог, що призводять до зменшення кола потенційних учасників конкурсних торгів, зокрема встановлення обмежуючих вимог в частині господарської діяльності учасників, наприклад:
вимоги щодо можливості подання пропозицій конкурсних торгів виключно платниками ПДВ;
необґрунтовані вимоги щодо наявності річного обороту коштів у учасників в дискримінаційних межах, визначених замовником;
вимоги щодо підтвердження в учасника наявності досвіду роботи з державними структурами;
вимоги щодо підтвердження в учасника наявності досвіду постачання не аналогічних предмету закупівлі товарів (послуг), а виключно ідентичних.
Крім того, Міністерство зауважує, що встановлення вимоги у документації конкурсних торгів щодо оплати послуг консультантів з питань державних закупівель за рахунок учасників не передбачено Законом.
3. Відхилення пропозицій конкурсних торгів через «формальні порушення».
За результатами системного аналізу інформації, отриманої в процесі здійснення моніторингу процедур державних закупівель, Мінекономрозвитку зазначає, що мають місце непоодинокі випадки відхилення пропозицій учасників конкурсних торгів з найнижчою ціною на підставі «формальних порушень», зокрема:
відсутності нумерації аркушів при наявності нумерації сторінок;
відсутності печатки щодо завіряння копії документа, який подається у прошитому та завіреному згідно із законодавством пакеті документів;
подання оригіналу документа на вимогу у документації конкурсних торгів надати копію.
Проте Антимонопольний комітет та Держфінінспекція зауважують, що Законом не визначено поняття «формальні порушення». До внесення відповідних змін до Закону у разі невідповідності пропозиції конкурсних торгів умовам документації конкурсних торгів відповідно до положень статті 29 Закону така пропозиція підлягає відхиленню.
4. Відхилення пропозицій учасників конкурсних торгів через підстави, не передбачені законом.
Підстави для відхилення пропозицій конкурсних торгів визначені статтею 29 Закону. При цьому замовники встановлюють додаткові підстави для відхилення пропозицій конкурсних торгів, наприклад, у разі ненадання учасником зразка продукції.
5. Невідхилення пропозицій учасників конкурсних торгів через підстави, передбачені документацією конкурсних торгів або законодавством.
Замовники в порушення вимог Закону не відхиляють пропозиції конкурсних торгів, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів або законодавства, наприклад, у таких випадках:
пропозиція конкурсних торгів містить документи, строк чинності яких закінчується до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів або іншої встановленої дати в документації конкурсних торгів;
у разі невиконання вимог документації конкурсних торгів щодо завіряння документів, у тому числі у нотаріуса, замовники не мають можливості при оцінці пропозицій конкурсних торгів перевірити відповідність наданих документів;
учасники не зазначають інформацію, що встановлена для надання в пропозиціях конкурсних торгів, у повній мірі та у спосіб, визначений документацією конкурсних торгів. У результаті, не отримавши відповідної інформації, замовник не має можливості здійснити якісну оцінку пропозицій конкурсних торгів учасників.
Крім того, замовники в порушення вимог Закону не відхиляють учасників, пропозиції конкурсних торгів яких містять інформацію по суті, але без урахування предмета закупівлі та фактичних вимог для його надання, наприклад:
для підтвердження кваліфікаційного критерію наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, у торгах на закупівлю послуг з розробки програмного забезпечення надається довідка, що містить інформацію виключно про адміністративний персонал учасника;
для підтвердження кваліфікаційного критерію наявності обладнання та матеріально-технічної бази у торгах на закупівлю робіт із будівництва надається інформація виключно про наявність офісного приміщення та комп’ютерної техніки для обслуговування адміністративних вимог.
Прийняття замовником рішення про відповідність кваліфікаційному критерію щодо наявності або відсутності в учасника обладнання та матеріально-технічної бази, має базуватися не лише за наявності відповідних документів, а виходячи саме зі змісту інформації, яка міститься в таких документах, та враховуючи конкретну закупівлю.
При цьому Антимонопольний комітет зазначає, що замовники самостійно визначають з дотриманням вимог чинного законодавства перелік документів, які вони вважатимуть підтвердженням відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, та вимоги до оформлення таких документів, як за формою, так і за змістом.
Водночас Держфінінспекція зазначає, що відповідно до пункту другого частини другої статті 22 Закону документація конкурсних торгів повинна містити кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.
При цьому Законом не визначено переліку документів, за результатами аналізу яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини другої статті 22 Закону документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію, відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону Замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, зокрема, у разі якщо:
учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону;
наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону;
пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
6. Застосування процедури закупівлі в одного учасника без наявності умов, визначених частиною другою статті 39 Закону.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі наявності відповідних умов. Частиною першою статті 39 передбачено, що обґрунтування застосування процедури закупівлі повинно містити посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов для її застосування.
Таким чином, винятковість процедури закупівлі в одного учасника, на відміну від інших процедур закупівель, потребує максимального обґрунтування та об’єктивного документального підтвердження необхідності застосування цієї процедури як єдино можливої в конкретному випадку за умов, визначених частиною другою статті 39 Закону.
При цьому часто рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника приймається замовниками:
a) без документального підтвердження наявності відповідних умов застосування процедури закупівлі в одного учасника;
б) за наявності документів, зміст яких не містить жодного підтвердження наявності відповідних умов для застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Зважаючи на викладене, пропонуємо замовникам враховувати інформацію щодо зазначених порушень під час здійснення державних закупівель та неухильно дотримуватись вимог законодавства у сфері державних закупівель.
Директор Департаменту державних
закупівель та державного замовлення
А. Рубан
Коментар редакції
Як уникнути порушень під час проведення закупівель: роз’яснює Мінекономрозвитку
Безумовно, кожна бюджетна установа, яка має справу з держзакупівлями, постійно відчуває напругу, оскільки знаходиться між молотом і ковадлом. Так, з одного боку, замовники намагаються вибрати серед претендентів того єдиного — добропорядного та гідного учасника, який відповідав би кваліфікаційним вимогам. У той же час, з іншого боку, конкурентний відбір серед учасників замовник повинен провести із дотриманням вимог, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289).
Однак, на жаль, не всім замовникам вдається досягти бажаного результату, не порушивши вимоги законодавства. Багато хто з них допускає перегини час складання документації конкурсних торгів, оцінювання пропозицій конкурсних торгів та взагалі у процесі застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Такі факти, які є порушенням вимог Закону № 2289, виявляють працівники Держфінінспекції, прокуратури під час проведення перевірок держзакупівель, Мінекономрозвитку — при проведенні моніторингу, Антимонопольного комітету — при розгляді скарг учасників.
Звичайно, зазначені органи виявляють таких порушень чимало. У листі, що коментується, Мінекономрозвитку звернуло увагу на типові порушення під час проведення процедур закупівель. Далі розглянемо конкретні приклади порушень та надамо практичні рекомендації щодо їх усунення.
1. Порушення під час складання документації конкурсних торгів
У документації конкурсних торгів замовники передбачають кваліфікаційні критерії та вимоги до учасників. Зазначимо, що перелік таких критеріїв та вимог установлено ст. 16 та 17 Закону № 2289.
Начебто є вимоги до учасників, тому замовники мають право вимагати їх виконання. Але саме тут і полягає головне завдання для замовника. Як не перегнути палицю при складанні документації конкурсних торгів? Річ у тому, що у зазначених статтях Закону № 2289 чітко не визначено, якими документами учасники повинні підтвердити свою відповідність установленим вимогам.
З огляду на це багато замовників у документації конкурсних торгів взагалі не встановлюють спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям та вимогам. Звісно, що у такій ситуації замовнику неможливо об’єктивно прийняти рішення про відмову учаснику в процедурі закупівлі та відхиленні пропозиції конкурсних торгів учасника. У результаті, як зазначають автори листа, що коментується, це може призвести до неправомірного відхилення конкурсної пропозиції учасників.
Поряд з цим певна частина замовників у документації конкурсних торгів вказує на необхідність подання документів учасниками для підтвердження відповідності установленим вимогам, але зазначає, що такі документи учасник може подати в довільній формі. Разом з тим відомо, що відносно певних документів законодавством встановлено їх конкретні форми та визначено органи, уповноважені на їх видачу. Про деякі з таких документів Мінекономрозвитку розповідало у своєму листі від 27.12.2013 р. № 3302-05/46114-06 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 5).
Як замовникам уникнути таких порушень? Для того щоб запобігти таким ситуаціям, автори листа, що коментується, звертають увагу: замовники самостійно визначають спосіб документального підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним вимогам. Тобто якщо законодавством визначено конкретну форму документів, які можуть містити відповідну інформацію, та встановлено орган, уповноважений їх видавати, то замовник повинен вказати вимогу про надання учасниками саме таких документів. Аналогічний висновок Мінекономрозвитку наведено у листі від 27.12.2013 р. № 3302-05/46114-06 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 5).
Отже, в документації конкурсних торгів замовник повинен зазначити, які саме документи необхідно подати учаснику, за якою формою, та іншу інформацію (наприклад, оригінал чи копія).
Також до порушень вимог документації конкурсних торгів відносять відсутність чітких кваліфікаційних вимог до учасників.
Нагадаємо: замовнику надана можливість установлювати такі кваліфікаційні критерії:
1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України;
2) наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;
4) наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).
Однак у ч. 2 ст. 16 Закону тільки відносно останнього кваліфікаційного критерію визначено, якими документами учасник може підтвердити відповідність таким вимогам. З огляду на цей факт автори листа, що коментується, наголошують: замовнику надано право визначити документи, якими учасник повинен підтвердити відповідність іншим критеріям.
З урахуванням цього рекомендуємо замовнику при складанні документації конкурсних торгів:
— визначати кваліфікаційні вимоги до учасників (при цьому не обов’язково усі чотири, а лише ті, які замовник вважає за необхідне).
Так, залежно від конкретного предмета закупівлі і користуючись правом установлювати кваліфікаційні критерії із числа тих, які передбачені у ст. 16 Закону № 2289, замовник, наприклад, може не встановлювати до учасника такого кваліфікаційного критерію, як наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України;
— вказати документ, яким учаснику необхідно підтвердити свою відповідність кваліфікації.
Отже, якщо замовник установив для учасника кваліфікаційний критерій, то необхідно детально прописати в документації, яким саме документом (з вимогами щодо форми, змісту) учасник повинен підтвердити наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України.
При цьому в документації замовнику варто прописувати повністю так, як це зазначено в Законі № 2289, не поділяючи на частини, а саме: «наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України». У цьому випадку замовник повинен вимагати документальне підтвердження виходячи вже з конкретного предмета закупівлі.
2. Установлення дискримінаційних вимог до учасників
Наступна група порушень, які допускають замовники в документації конкурсних торгів, є встановлення дискримінаційних вимог до учасників.
Мабуть, при вирішенні цього питання головною проблемою є те, що Законом № 2289 не визначено, які вимоги є дискримінаційними. На нашу думку, до дискримінаційних вимог можна віднести застосування вимог та положень, які зменшують (обмежують) коло потенційних учасників, створюють нерівні умови для участі в конкурсних торгах для окремих категорій учасників.
На думку Мінекономрозвитку, до таких можна віднести:
— обмеження кола учасників конкурсних торгів виключно платниками ПДВ;
— наявність річного обороту коштів у учасників у межах, визначених замовником;
— наявність досвіду роботи виключно з державними структурами;
— наявність досвіду постачання товарів (послуг), не аналогічних предмету закупівлі, а виключно ідентичних.
Крім того, до вимог, що мають ознаки дискримінації, можна віднести такі:
— обмеження кола учасників конкурсних торгів виключно виробниками, або учасник повинен бути уповноваженим представником (дилером) виробника тощо;
— обмеження кола учасників за їхньою територіальною приналежністю;
— допущення учасників, які мають досвід роботи (наприклад, будівництва об’єктів) не менше 5 років;
— документація конкурсних торгів містить посилання на конкретну торгову марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз «або еквівалент».
Усі, кому цікаво ознайомитися з практикою розгляду Антимонопольним комітетом справ про антиконкурентні узгоджені дії замовників, радимо скористатися відповідною інформацією на сайті Антимонопольного комітету.
Також до числа порушень Мінекономрозвитку відносить установлення у документації конкурсних торгів такої вимоги до учасників, як оплата послуг з питань державних закупівель. Така вимога ставить учасників в нерівні умови в рамках однієї і тієї ж процедури закупівлі та може вплинути на ціну пропозицій конкурсних торгів, поданих учасниками. На це порушення з боку замовника Мінекономрозвитку вже звертало увагу у роз’ясненні від 31.01.2013 р. № 3302-05/3282-08.
Таким чином, замовники не мають правових підстав включати в документацію конкурсних торгів умову щодо оплати учасником-переможцем послуг консультантів, наданих замовнику під час підготовки такої документації. У разі якщо таку умову замовник прописав у документації конкурсних торгів, йому доведеться внести зміни до неї, вилучивши таку вимогу. В іншому випадку замовник нехай готується до того, що учасник закупівлі буде оскаржувати таку процедуру закупівлі.
3. Порушення під час відхилення пропозицій конкурсних торгів
Вичерпний перелік підстав для відхилення пропозицій конкурсних торгів наведено у ст. 29 Закону № 2289.
Але всупереч положенням цієї статті Закону № 2289 замовники:
— відхиляють пропозиції конкурсних торгів на підставі так званих «формальних порушень»;
— встановлюють додаткові підстави для відхилення пропозицій конкурсних торгів;
— не відхиляють пропозиції конкурсних торгів за наявності підстав, визначених у ст. 29 Закону № 2289, та у разі невідповідності вимогам документації конкурсних торгів.
При цьому зверніть увагу: відхилення пропозиції конкурсних торгів у зв’язку з тим, що пропозиції конкурсних торгів не відповідають документації конкурсних торгів, та відміна процедури закупівлі у зв’язку з відхиленням всіх пропозицій конкурсних торгів є обов’язком, а не правом замовника.
Ураховуючи це, замовник повинен відхиляти пропозиції конкурсних торгів учасників на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону № 2289 та відміняти процедуру закупівлі відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 30 Закону № 2289.
4. Безпідставне застосування процедури закупівлі в одного учасника
До найбільш поширених порушень Закону № 2289, допущених замовниками, належить необґрунтований вибір процедури закупівлі в одного учасника.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону № 2289 процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі:
1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу, або закупівлі послуг з виконання науково-дослідних, науково-технічних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір у порядку, встановленому Кабміном;
2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи;
3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;
4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників;
5) потреби здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;
6) закупівлі товарів на товарних біржах;
7) закупівлі товарів у разі припинення господарської діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами;
8) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним договором;
9) урахування вимог, визначених ч. 14 ст. 3910 Закону № 2289.
При виборі цієї процедури для замовників головна проблема полягає в тому, що діючими нормативно-правовими актами у сфері держзакупівель не визначено вичерпний перелік документів, якими повинна бути обґрунтована наявність умов застосування процедури закупівлі в одного учасника. Звичайно, скласти уніфікований перелік документів на усі випадки — справа нелегка навіть для Мінекономрозвитку. З цього приводу радимо звернути увагу на п. 11.2 Методичних рекомендацій з проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затверджених наказом Держфінінспекції від 02.12.2013 р. № 285 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 1-2). Саме у цьому пункті Держфінінспекція навела підстави для застосування закупівлі в одного учасника та зазначила, які документи буде перевіряти у цих випадках.
При застосуванні цієї процедури закупівлі основним порушенням є те, що в експертних, нормативних, технічних та інших документах, на які посилається замовник, відсутні підтвердження наявності саме вибраної умови застосування процедури закупівлі в одного учасника. Як зазначає Мінекономрозвитку у листі, що коментується, таке порушення пов’язано з тим, що:
— у замовника відсутнє документальне підтвердження наявності відповідних умов застосування процедури закупівлі в одного учасника. Тобто взагалі відсутні документи, на підставі яких замовник мав право прийняти рішення про застосування такої процедури;
— документи замовника не містять жодного підтвердження наявності умови застосування процедури закупівлі в одного учасника. Тобто документи, які є у замовника, за своїм змістом не підтверджують наявності відповідних умов про застосування такої процедури (наприклад, відсутні висновки про те, чому саме ці товари, роботи чи послуги можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником тощо).
Чи є у замовника можливість запобігти таким порушенням? Вважаємо, що є. Наприклад, у замовника є певні сумніви щодо правильності вибору процедури закупівлі в одного учасника. У цьому разі він може самостійно звернутися до Мінекономрозвитку для проведення моніторингу. Процедуру здійснення моніторингу та перелік документів, які необхідно надати замовнику до Мінекономрозвитку, визначено Порядком здійснення моніторингу державних закупівель, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 19.10.2011 р. № 155.
З огляду на кількість висновків Мінекономрозвитку за результатами здійснення моніторингу державних закупівель багато замовників зрозуміло, що проведення такої незалежної перевірки має певні позитивні моменти. Які? Так, за результатами здійснення такого моніторингу Мінекономрозвитку готує висновок про виявлені порушення процедури закупівлі з боку замовника, а також надає рекомендації по усуненню і недопущенню таких порушень в майбутньому. Також замовникові визначають термін (дату), протягом якого він може усунути такі порушення. Зазначимо, що такий висновок має рекомендаційний характер і може бути самостійно врахований замовником під час проведення відповідної процедури закупівлі.
Але найбільша користь в отриманні такого документа полягає в тому, що замовник може його надати контролюючим органам при здійсненні ними контролюючих заходів у сфері державних закупівель, правоохоронним органам, органу оскарження в ході розгляду скарг. Маючи такий висновок Мінекономрозвитку, замовник матиме письмовий доказ того, що при виборі або безпосередньому проведенні тієї або іншої процедури закупівлі ним були дотримані вимоги Закону № 2289.
Отже, замовники, приймаючи те чи інше рішення, ретельно зважте всі «за» і «проти» та оберіть гідного учасника — переможця торгів. Успішних вам закупівель!
Дарина Давиденко,
економіст-аналітик
